Рішення № 140691727, 19.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/33919/26

Провадження № 2/947/7571/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю секретаря судового засідання Петрової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ :

14 серпня 2026 року представник позивача звернувся до канцелярії суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 12225,63 грн. та судовий збір у розмірі 3328 грн.

Ухвалою судді від 17.08.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію та призначено судове засідання на 19.10.2026 року о 10 год. 00 хв.

19 серпня 2026 року зареєстровано Відзив на позовну заяву, що надійшов через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 .

28 вересня 2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 про приєднання до матеріалів справи отриманої від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відповіді № 101/26/03-11042 з офіційною довідкою про факти та тривалість відключень електропостачання за вказаною адресою за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 та з 01.10.2025 по 31.03.2026.

25 вересня 2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 , в якій відповідач просить суд проводити судові засідання по цій справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.09.2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, відмовлено.

14 жовтня 2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності відповідача.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача КП «Теплопостачання міста Одеси» у судове засідання не з`явився; просив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином, надала Відзив на позовну заяву, просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у позовній заяві Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» вказує про наявність у ОСОБА_1 боргу за теплову енергію по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений будинок знаходиться у комунальній власності територіальної громади і його теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання м. Одеси».

Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковуються надані відповідачу послуги з теплопостачання.

Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем теплової енергії.

Відповідач, отримуючи послуги з постачання теплової енергії свої зобов`язання тривалий час не здійснює, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, станом на 01.04.2026 року, у розмірі 1225,63 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідачем належними та допустимим доказами не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості за надані послуги. Вказаний розрахунок детально відображає нарахування, оплати, споживання, опалювальну площу, тому є належним та допустимим доказом та встановлює надання та споживання таких послуг.

У Відзиві відповідач зазначає, що заборгованість, яка є предметом позову, охоплює опалювальні сезони 2024/2025 та 2025/2026 років. Стверджує, що протягом зазначених періодів послуга централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , не надавалася або надавалася не в повному обсязі протягом тривалого часу (орієнтовно з жовтня по березень, за виключенням приблизно 12 тижнів у лютому). Будинок за вказаною адресою є 9- поверховою багатоповерхівкою 19701980-х років побудови. Подача теплоносія по поверхах у будинках такої конструкції забезпечується насосним обладнанням, яке живиться від електромережі. Будинок не обладнаний та не обслуговується котельнею з резервним джерелом живлення. Відповідно, відключення електропостачання в районі протягом зазначених опалювальних сезонів об`єктивно унеможливлювали подачу теплоносія до будинку. Зазначає, що 17.08.2026 року нею подано до КП «Теплопостачання міста Одеси» заяву з проханням надати детальний розрахунок заборгованості та скласти акт про факт ненадання послуги централізованого опалення за вказаний період, а також направлено запит до ДТЕК «Одеські електромережі» про надання довідки щодо відключень електропостачання за вказаною адресою.

Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялась, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідних звернень тощо відповідачем не надано.

На думку суду, надана відповідачем довідка про тривалість відключень електропостачання за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 та з 01.10.2025 по 31.03.2026, сама по собі не свідчить про неналежне надання послуг теплопостачання.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі Закон №2189), до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Серед основних зобов`язань споживача Закон №2189 визначає оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189).

Означеним положенням Закону №2189 кореспондуються положення кодифікованого закону, а саме ст. 67, 68 ЖК України в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, якими передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова від 21.07.2005 року № 630) плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію в розмірі 12225,63 гривень.

Пунктом 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 3328 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», код ЄДРПОУ: 34674102, адреса: м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, заборгованість за теплову енергію в сумі 12225,63 гривень та судові витрати у розмірі 3328 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко