Рішення № 140691654, 07.10.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4803/26

Провадження № 2/946/4157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визначити їй додатковий строк тривалістю в шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пропустила передбачений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини оскільки була необізнана про наявність заповіту складеного ОСОБА_2 на її ім`я оскільки ОСОБА_2 не є родичкою позивача та з нею позивач не проживала. Про те, що ОСОБА_2 залишила заповіт на її ім`я вона дізналася від друзів померлої.

В свою чергу, приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що був пропущений строк для прийняття спадщини.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.09.2026 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та справу призначено до судового розгляду в загальному позовному порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на житло № НОМЕР_1 виданого Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації 11.03.1993 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. 14.04.2000 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-2193.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.12.2022 року, виданого Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до заповіту від 12 квітня 2000 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-2196, усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 немає.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України та в установлений законом строк, відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №565/1145/17 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустила передбачений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини оскільки була необізнана про наявність заповіту складеного ОСОБА_2 на її ім`я оскільки ОСОБА_2 не є родичкою позивача та з нею позивач не проживала. Про те, що ОСОБА_2 залишила заповіт на ім`я позивача вона дізналася від друзів померлої.

Окрім цього, позивач є громадянкою Литовської Республіки, постійно проживає у м. Клайпеда, а спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Так як ОСОБА_3 побоювалась за своє життя та здоров`я, це також є поважною причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визначення позивачеві додаткового строку терміном шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_3 , виданий 03.11.2016 року Клайпеда (31), РНОКПП НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (місце знаходження: Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 03363772) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя:О.О.Бурнусус