Рішення № 140691429, 07.10.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/808/26

Провадження № 2/675/892/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Демчука П.В.

за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

представника позивача адвоката Дацишиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: нотаріус виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, приватний виконавець Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача адвокат Дацишина М.В., звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: нотаріус виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, приватний виконавець Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 61417090 від 28.02.2020 р., виданого приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 6490 від 26.12.2019 р., виданого приватним нотаріусом ІМНО Кондратюк В.С., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» заборгованість в розмірі 55087,13 гривень.

Позивачка дізналась про відкриття виконавчого провадження лише 21 травня 2026 року, коли на її телефон прийшла СМС з Моно банка про те, що наявний арешт коштів боржника від 21 травня 2026 року, який накладений приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим Іваном Миколайовичем, при примусовому виконанні виконавчого напису № 6490 від 26 грудня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса є протиправним, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача. Нотаріус зазначену обставину не перевірив і незаконно вчинив виконавчий напис, у зв`язку із чим виникає необхідність визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Також приватний нотаріус міг вчиняти такий напис лише за наявності оригіналу кредитного договору, на підставі якого у боржника виникла заборгованість перед кредитором, а також документів, доказів направлення і доказів отримання боржником повідомлення про наявність заборгованості. Тому ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання у даній справі.

Представник позивача- адвокат Дацишина М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не надіслав.

Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В.С. та приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М. в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Від приватного виконавця до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження.

Суд, заслухавши представника позивача - адвоката Дацишину М.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Судом об`єктивно встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 61417090 від 28.02.2020 р., виданого приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М., розглянута заява про примусове виконання виконавчого напису та відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 6490 від 26.12.2019 р., виданого приватним нотаріусом ІМНО Кондратюк В.С., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» заборгованість в розмірі 55087,13 гривень.

21 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. у виконавчому провадженні № 61417090 винесено постанову про арешт коштів боржника. Постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронпі гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 , - у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 60746,69 гривня (UAH).

Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

За змістом ст.87 цього Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному прядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У силу ч. 1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно з пп.пп. 3.1, 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку. Із положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, слідує, що таке стягнення здійснюється за нотаріально посвідченими договорами. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

До цього Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 (яка набрала чинності 10 грудня 2014 року) були внесені зміни. Зокрема, після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» перелік був доповнений розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Із положень указаного розділу слідує, що до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання такого виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині вказаних змін.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису, яка підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

У свою чергу боржник у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 червня 2020 року (справа № 645/1979/15-ц), яка згідно з ч. 4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

У зв`язку з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 у частині змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріус вправі вчинити виконавчий напис про стягнення грошових сум лише за нотаріально посвідченими договорами.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року (справа № 172/1652/18).

Зібрані в справі докази вказують на те, що приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В.С. вчинив виконавчий напис № 6490 від 26.12.2019 р. про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» за кредитним договором № 3479/2199ECLKB1PT1 від 04.12.2015 року в розмірі 55087,13 гривень.

Слід зазначити, що суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, оскільки відповідачем та приватним нотаріусом така інформація не надавалась.

Крім того, ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» не надано доказів, що ОСОБА_1 направлялась вимога про виконання умов договору, у зв`язку з чим останню було позбавлено можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Цей договір не був посвідчений нотаріально та не вказує на безспірність заборгованості боржника, внаслідок чого мають місце підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому позов підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,83,133-141,259,263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрований у реєстрі за № 6490 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 55087,13 грн.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (місце знаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, Код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1331 грн. 20 коп. у відшкодування сплаченого нею судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Демчук