Ухвала суду № 140690993, 16.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8287/26

Провадження № 1-кс/461/6476/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12026140000000838 від 25.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026140000000838 від 25.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання вмотивоване тим, що Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026140000000838 від 25.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом надання порад та вказівок, діючи з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», в умовах воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та усвідомлюючи, що у ОСОБА_7 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, сприяв незаконному переправленню останнього через державний кордон України, шляхом виконання узгодженого плану щодо переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, згідно якого в ході зустрічей з ОСОБА_7 , надавав поради і вказівки та пояснив механізм його незаконного переправлення через державний кордон України. За сприяння у незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон, він повинен сплатити грошові кошти в сумі 1500 доларів США. Після чого, ОСОБА_4 безперешкодно переведе ОСОБА_7 через державний кордон України поза пунктами пропуску.

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, діючи згідно за спланованим планом, ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного збагачення, корисливий мотив, маючи умисел на сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом надання порад та вказівок, усвідомлюючи, що у ОСОБА_7 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, перебуваючи у невстановленому місці, в ході розмови з ОСОБА_7 повідомив йому про механізм незаконного переправлення його через державний кордон України та сказав надати йому кошти в сумі 1 200 доларів США, як завдаток за допомогу у перетині кордону, а решта суми в розмірі 300 доларів США, після перетину кордону.

15.10.2026 ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного збагачення, корисливий мотив, маючи умисел на сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом надання порад та вказівок, усвідомлюючи, що у ОСОБА_7 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 біля залізничного вокзалу м.Львова, що на пл. Двірцевій, 1 м.Львова, приблизно о 06:20 год., передав йому квиток на поїзд Львів-Ворохта, який придбав напередодні, та повідомив йому про механізм незаконного переправлення через державний кордон України, орієнтовний час та спосіб переправлення, після чого отримав від ОСОБА_7 попередньо обумовлені грошові кошти в сумі 1500 доларів США, за допомогу у перетині кордону, як винагороду за вчинені незаконних дій, після чого протиправну діяльність ОСОБА_4 було припинено правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

15 жовтня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю Республіки Азербайджан м.Баку, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не депутату, не адвокату, не нотаріусу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів;

-протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;

-вилученими в ході затримання ОСОБА_4 речовими доказами;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положення ст. 2 Закону України «Про попереднє ув`язнення» вказують на те, що метою попереднього ув`язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство дійшло до наступних висновків:

- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, до тяжкого злочину;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, його значну суспільну небезпеку, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років і це може стимулювати підозрюваного до втечі, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України.

Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 до втечі.

-незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 та інших свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_4 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження, слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити подане клопотання, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання слідчого заперечили, просять суд змінити запобіжний захід на більш м`який, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів;

-протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;

-вилученими в ході затримання ОСОБА_4 речовими доказами;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_4 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від семи до дев`яти років, слідчий суддя вважає, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 179, 184 КПК України, інші запобіжні заходи можуть не запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою, на 60 днів , тобто до 14.12.2026 включно.

Залишити за підозрюваним ОСОБА_4 право на внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 266 240,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UAUA918201720355299001500000757, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, код банку отримувача ( МФО) 820172, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12026140000000838 від 25.09.2026 зокрема ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_8