Постанова № 140690951, 19.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10916/26 2-а/335/244/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бубнова Дмитра Юрійовича до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2026 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бубнова Д. Ю. звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області (далі УПП в Запорізькій області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7945857 від 26.09.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) у вигляді штрафу розміром 425,00 грн у зв`язку із тим, що він 26.09.2026 о 04:53:15 год. на 475 км автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, керуючи автомобілем «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії у спосіб, який дає поліцейському можливість прочитати та зафіксувати інформацію, чим порушив п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

Вважає винесену постанову протиправною, оскільки його транспортний засіб при виїзді з міста Запоріжжя було зупинено поліцейською, яка не зазначила конкретної причини зупинки транспортного засобу, лише пославшись на ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що є порушенням ч. 3 ст. 35 вказаного Закону. Коли до автомобіля підійшли інші поліцейські, вони зазначили причину зупинки «блокпост», і що зупинка здійснені відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 та № 1456 від 29.12.2021. При цьому, питання позивачу задавали одразу всі четверо поліцейських, а тому він не міг одночасно розмовляти із усіма та надавати відповіді на всі їх питання.

Поліцейські, у тому числі і поліцейський Череватенко Д. О., яким винесено спірну постанову, на законну вимогу позивача надати документи, які б підтверджували облаштування блокпоста, а також документи, які б підтверджували повноваження поліцейських зупиняти транспортні засоби та перевіряти документи, такі документи не надали.

Стосовно облаштування «блокпоста» були надані не завірені копії незрозумілих документів, які були поганої якості і їх практично було неможливо прочитати і зрозуміти їх зміст.

Позивач був готовий виконати всі законні вимоги, але після виконання самими поліцейськими вимог законодавчих актів та своїх посадових обов`язків.

При цьому, поліцейський Череватенко Д. О., не надавши підтверджуючих документів щодо облаштування блокпосту та наказу коменданта щодо підтвердження своїх повноважень, з порушенням процедури (без розгляду справи) і не надавши можливості позивачу скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, склав відносно позивача вищезазначену постанову, якою безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Водночас, у тексті постанови наявне посилання на посвідчення водія ОСОБА_1 , його серію та номер, а отже, саме за вказаним посвідченням і було встановлено його особу, що свідчить про те, що поліцейський ознайомився із цим посвідченням, під час чого зміг прочитати і зафіксувати інформацію у ньому, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Долучений до постанови відеозапис з відеореєстратора поліцейського не містить доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

З наведених підстав просив скасувати постанову серії ЕНА № 7945857 від 26.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, судові витрати покласти на відповідача (а.с. 15).

Відповідач в особі представника за довіреністю Малія О. М. з позовом не погодився, надіслав відзив з доданими до нього матеріалами, зазначивши, що в силу ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, в т.ч. у випадках, якщо особа перебуває на території чи об`єкті зі спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. Вказане право поліцейського кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити такі документи. Вказана правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справах № 465/6677/16-а від 21.11.2018, №524/126/17 від 16.08.2019, № 127/19283/17 від 25.09.2019, № 545/3654/16-а від 19.02.2020.

Під час несення служби на блокпосту, розташованому на 475 км автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, інспектором поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який під час спілкування на законну вимогу працівників поліції не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії спосіб, який надає поліцейському можливість прочитати та зафіксувати інформацію, чим порушив вимоги п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху.

З відеозапису, здійсненого нагрудною камерою поліцейського, випливає, що під час спілкування з водієм поліцейський висунув вимогу пред`явити посвідчення водія для перевірки. Однак, водій посвідчення водія не пред`явив.

Зупинка автомобіля позивача відбулась під час проїзду блокпосту в умовах воєнного стану, що відповідало п. 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456. Пунктом 5 цього ж Порядку надане право уповноваженим особам Національної поліції на проведення перевірки документів в осіб.

Блокпост являє собою посилений контрольно-пропускний пункт, на якому здійснюються заходи контролю, що включають перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Як убачається з відеозапису, на запит позивача поліцейським було надано документи, що стосуються блокпосту.

Особу водія було встановлено за допомогою інформаційно-пошукової системи Національної поліції України, а відомості про особу позивача були перевірені поліцейськими за наявними базами, що дало змогу ідентифікувати його незалежно від факту пред`явлення посвідчення водія.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейськими були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та проведено розгляд справи у відповідності до вимог чинного законодавства. Тому оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає.

Також вказав, що не є доведеним визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у 9 000 грн, який у 21 раз перевищує ціну позову та є неспівмірним із даною категорією справ.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Судом проведено такі процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 16.10.2026 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов 5 днів з дня вручення ухвали.

Копію цієї ухвали разом із копією позовної заяви з доданими до неї матеріалами представник відповідача отримав 07.10.2026 шляхом доставки до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

13.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов з доданими до нього матеріалами, який був сформований у вказаній системі 12.10.2026.

16.10.2026 судом завершено розгляд цієї справи та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 19.10.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7945857 від 26.09.2026 ОСОБА_1 26.09.2026 о 04:53 год. по дорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475 км, керуючи транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії у спосіб, що надає поліцейському можливість прочитати та зафіксувати інформацію, чим порушив п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

Цією постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розміром 425 грн.

Представник позивача у позові вказує, що зупинка транспортного засобу відбулась без законних підстав, поліцейські на вимогу позивача не надали документи щодо організації блокпосту та наявності повноважень з перевірки документів водія, водночас, у постанові відображено серію та номер посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а також інформація про транспортний засіб та його власника, а тому вважає безпідставним зазначення у постанові про ненадання позивачем вказаних документів.

Разом із тим, вказані доводи позивача суперечать фактичним обставинами справи та спростовуються долученими до відзиву доказами, зокрема, відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського.

Так, пунктом 2.1 «а», «б» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Згідно з п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Дослідженням відеозаписів, що долучені до відзиву в електронному вигляді, встановлено, що зупинка автомобіля позивача 26.09.2026 відбулась під час проїзду блок-посту, під час перевірки документів, позивач не надав на вимогу поліцейських посвідчення водія, що стало підставою винесення оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та проаналізувавши усі зібрані у справі докази, поліцейським за наслідками розгляду справи було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. З вказаною постановою поліцейського погоджується і суд, оскільки вона ґрунтується на фактичних обставинах справи та винесена за наслідками всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та відповідає вимогам КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 доводиться відеозаписами з нагрудних камер відеореєстраторів поліцейських, відеозапис на яких вівся з моменту зупинки транспортного засобу під його керуванням, повідомлення про вчинення правопорушення та до моменту винесення спірної постанови.

Суд вважає, що поліцейським надано вірну оцінку вказаним доказам у їх сукупності та взаємозв`язку та обґрунтовано не взято до уваги посилання ОСОБА_1 на незаконність зупинки транспортного засобу і відсутність повноважень у поліцейських на перевірку посвідчення водія. До того ж, такі пояснення суперечать і змісту позовної заяви, в якій зазначено, що ОСОБА_1 надав поліцейському необхідні документи, реквізити яких відображені в оскаржуваній постанові.

Посилання у позові на те, що у працівників поліції на момент розгляду справи була вся інформація щодо права керування позивачем транспортним засобом та про транспортний засіб ОСОБА_1 не звільняє його від обов`язку виконувати вимоги п. 2.4 «а» ПДР України.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу поліцейським та повноважень на перевірку документів суперечать положенням п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 3 п. 15, пп. 1 п. 20 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (далі Порядок № 1455), та пп. 5, 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 (далі Порядок № 1456).

Зокрема, положення п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надають право зупинки транспортного засобу поліцейським, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Блок-пост відповідно до вказаного вище Порядку № 1455 є об`єктом, на якому обмежується рух транспортних засобів, а саме встановлюється особливий режим в`їзду і виїзду, в ході проїзду якого поліцейський в силу вимог пп. 5, 10 Порядку № 1456 має право здійснити зупинку транспортного засобу та перевірити документи водія.

Незгода позивача із встановленим уповноваженим органом порядком проїзду блок-посту, сумніви у документах, на підставі яких організовано даний блокпост, не надають йому право як водію транспортного засобу не виконувати вимоги, визначені п. 2.4 «а» ПДР України.

Доводи позивача про допущення поліцейським процесуальних порушень під час розгляду справи суперечать змісту відеозаписів, долучених в електронному вигляді до відзиву, якими зафіксовано процедуру розгляду справи. Аналізуючи дотримання поліцейським порядку розгляду справи, визначеного ст.ст. 248249 КУпАП, суд не встановив істотного його порушення, що мало би наслідком скасування оскаржуваної постанови. Під час розгляду справи позивачу були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Водночас, саме позивач під час розгляду справи перебивав поліцейського, сперечався і перешкоджав розгляду справи.

Тому, оскільки факт вчинення позивачем порушення вимог п. 2.4 «а» ПДР України є доведеним, суд доходить висновку, що позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу, в розмірі згідно з санкцією вказаної статті.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

З огляду на приписи ст. 139 КАС України, судові витрати на правничу допомогу слід залишити за позивачем у зв`язку із відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 7379, 139, 159, 205, 211, 217, 227228, 241246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бубнова Дмитра Юрійовича до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Постанову поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Череватенка Дмитра Олеговича серії ЕНА № 7945857 від 26 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу розміром 425,00 грн, залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69005.

Суддя А. В. Шалагінова