Рішення № 140690436, 12.10.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/410/26

Справа № 582/1131/26

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Яковенко Н.М., за участі секретаря Ярмоленко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарова О.І. звернулася до Недригайлівського районного суду Сумської області із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 384894025 від 26.01.2020 у розмірі 14 095,00 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №384894025 у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на суму 5000 грн, який зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.

01.06.2020 на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 12 990,00 грн (з яких 5 000,00 грн - тіло кредиту, 7 990,00 грн - відсотки за користування ним) перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс».

28.10.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, за яким право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в загальному розмірі 14 095,00 грн (з яких 5 000,00 грн - тіло кредиту, 9 095,00 грн - відсотки).

05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 384894025

Таким чином позивач ТОВ ФК «ЕЙС» набув право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 14 095,00 грн, яку просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 24 серпня 2025 року у цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

12 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у позові просив розгляд справи провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 26.01.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 384894025 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором M52A54SX.( а.с.8-152)

Відповідно до умов цього кредитного договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові Кредит у сумі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов договору. Кредит надавався строком на 30 днів(п.1.2. Договору). На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Договором також передбачено, що строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. З урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього Договору, Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 3,66 (три цілих шістдесят шість сотих) відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Базовою ставкою

Факт укладання цього договору також підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", з якої встановлено, що позичальник: ОСОБА_1 26.01.2020 о 12:27 подав заявку на отримання кредиту , після чого йому було направлено договір, який останній підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором M52A54SX, який був направлений йому 26.01.2020 о 12:28:21 на вказаний ним номер телефону НОМЕР_2 . 26.01.2020 о 12:32:19 кошти на суму 5000 грн були перераховані позичальнику.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в банку було емітовано картку НОМЕР_3 , номер телефону на який направлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою НОМЕР_4 був/є фінансовим. З виписки по рахунку ОСОБА_1 встановлено, що 26.01.2020 на картку буз здійснений переказ 5000 грн.( а.с.167-168).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за цим договором не виконав, кредит не повернув та не сплатив відсотки за користування ним.

В розрахунку первісного кредитора заборгованість ОСОБА_1 , за цим договором станом на 01.06.2020 становить 12 990,00 грн (з яких 5 000,00 грн - тіло кредиту, 7 990,00 грн - відсотки за користування ним).

28.11.2018 15.10.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ ФК «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 8-152).

З копії Реєстру прав вимоги № 81 від 01.06.2020 встановлено, що за номером 1410 у реєстрі значиться ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № кредитного договору 384894025, дата кредитного договору 26.01.2020, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту 5 000,00 грн, Заборгованість по відсоткам 7 990,00 грн; загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 12 990,00 грн.

Відповідно до АКТУ ЗВІРКИ взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 81 від 01.06.2020 за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Сторони підтверджують, що станом на 31.12.2020 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 81 від 01.06.2020 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

З копії розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» встановлено, що останнім здійснювалося нарахування відсотків за первісним договором з 01.06.2020 по 14.06.2020 в межах строку дії договору.

05.08.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01 за яким ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалось відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язалось їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» на умовах, визначених цим договором.

З копії Реєстру прав вимоги №7 від 28.20.2021 встановлено, що за номером 6 375 у реєстрі значиться ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № кредитного договору 384894025, дата кредитного договору 26.01.2020, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту 5 000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 9095,00 грн; загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 14095,00 грн.

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію №742 від 29.10.2021, з якої встановлено, що ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" здійснило платіж у розмірі 5 320 276,67 грн на користь ТОВ «Таліон Плюс». Призначення платежу: оплата за реєстром №7 прав вимог від 28.10.202 у відповідності до Додаткової угоди №2 від 03.08.2021 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020.

05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №05/06/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язалось відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЕЙС» зобов`язалось їх прийняти за плату на умовах, визначених цим договором.

З копії Реєстру боржників до договору факторингу №05/06/25 від 05.06.2025 встановлено, що за номером 16904 у реєстрі значиться ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № кредитного договору 384894025, дата кредитного договору 26.01.2020, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту 5 000,00 грн, Заборгованість по відсоткам - 9095,00 грн; загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 14095,00 грн.

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію №345 від 10.09.2025, з якої встановлено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило платіж у розмірі 2 004 222,05 грн на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Призначення платежу: Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу № 05/06/25-E.

Таким чином, позивач ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 095,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9 095,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, заборгованість за штрафними санкціями становить 0,00 грн.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач додаткових нарахувань за кредитним договором №384894025 не здійснювали.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які виникли з договору позики (кредиту) та договору факторингу, які врегульовані нормами ЦК України та інших нормативних документів таким чином.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Цього ж закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

В цій справі кредитний договір укладений сторонами в електронній формі шляхом ідентифікації позичальника в ІКС позивача та використання позичальником електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останньому. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Без власного волевиявлення відповідача, без входу в інформаційно-комунікаційну систему, надання відповідачем необхідної інформації для укладення договору, зокрема паспортних даних, ідентифікаційного коду, даних банківської карти для зарахування коштів, електронної адреси для надсилання одноразового ідентифікатора кредитний договір не був би укладений. Отже цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св 20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України визначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк ( ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Частиною 1 статті 79 ЦПК передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст.83 ЦПК України).

Відповідач відзив на позов з доказами на спростування позиції відповідача до суду не надав, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає встановленим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, свої договірні зобов`язання первісний кредитор виконав в повному обсязі, надвавши відповідачу кредит, натомість відповідач належним чином зобов`язання не виконав, заборгованість за кредитним договором у повному обсязі не погасив.

Також судом встановлено, що позивач ТОВ «ЕЙС» набуло права вимоги до позивача на загальну суму 14 095, 00 грн., яка складається з тіла кредиту 5000 грн, відсотків за користування кредитом - 9 095,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем також заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( далі Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону). Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, позивачем подано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», Додаткову угоду від 19.06.2026 № 25771130826 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, відповідно до якої адвокатське бюро зобов`язалося надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 384894025 від 26.01.2020, позичальник ОСОБА_1 , Акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

Заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, відповідачем не подана.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. Тому відсутні передбачені ст. 137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становить 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 384894025 від 26.01.2020 у розмірі 14 095,00 грн (чотирнадцять тисяч дев`яносто п`ять гривень) 00 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень) 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко