Рішення № 140690224, 15.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №348/1693/26

Провадження № 2/348/1641/26

15 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бурдун Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача Лановий Євген Миколайович, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «Солвентіс», інтереси якого представляє Лановий Є.М., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 10 180,20 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.02.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 384844. Первісний кредитор своє зобов`язання по видачі кредиту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача виконав, але останнім кредит не погашається. 23.07.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» було укладено договір факторингу № 23072025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики №384844 від 03.02.2025 року. У зв`язку з порушенням умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 10 180,20 грн, з яких: 3686,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 552,90 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 941,30 грн сума заборгованості за штрафними санкціями.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики на суму 10180,20 грн та понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн та професійною правничою допомогою у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року суддею Бурдун Т.А. прийнято позовну заяву до свого провадження та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2026 року визнано обов`язковою участь у судовому засіданні представника позивача ТОВ «ФК «Солвентіс».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи (а.с.6, 6 зворот). Також 12.10.2026 року через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів, надання письмових пояснень та розгляд справи за відсутності представника позивача з додатками, які містять копії додаткових угод про продовження строку договору та реєстру права вимоги №230725 від 23.07.2025 року до договору факторингу №23072025 року в ретушованому вигляді (а.с.56-79).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та проживання, вказаним в позовній заяві та розміщенням оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місце знаходження чи місце роботи якого невідоме на офіційному сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву не подав. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому зі згоди сторони позивача, згідно ухвали суду від 15.10.2026 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.02.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 384844, за умовами якого відповідачу надано кредит в національній валюті у розмірі 3 800,00 грн, на умовах визначених у договорі, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «2Qeo35», що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу (а.с. 18-21).

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис «2Qeo35» - 03.02.2025 16:08, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.17).

Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також ОСОБА_1 03.02.2025 року підписано паспорт споживчого кредиту (у формі одноразового ідентифікатора «y82jQ5») (а.с.37-38).

ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язання за договором виконало, що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», про перерахування 03.02.2025 року суми 3800,00 грн, отримувач ОСОБА_2 , на картку НОМЕР_2 , яку вказано відповідачем у кредитному договорі (а.с.32).

При цьому, на виконання приписів ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

17.02.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №384844-73012 до кредитного договору № 384844, за умовами якої відповідачу продовжено строк позики на 3 дні. Дата повернення позики 20.02.2025, денна процентна ставка за період строку продовження (пролонгації) 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1938,54%, орієнтовна загальна вартість позики 4370,00 грн. Додаткова угода з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «341Kod» (а.с.72-74).

20.02.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №384844-74066 до кредитного договору № 384844, за умовами якої відповідачу продовжено строк позики на 15 днів. Дата повернення позики 07.03.2025, денна процентна ставка за період строку продовження (пролонгації) 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2304,66%, орієнтовна загальна вартість позики 4922,90 грн. Додаткова угода з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «P21ji3» (а.с.75-77).

07.03.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №384844-80848 до кредитного договору № 384844, за умовами якої відповідачу продовжено строк позики на 5 днів. Дата повернення позики 12.03.2025, денна процентна ставка за період строку продовження (пролонгації) 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2323,50%, орієнтовна загальна вартість позики 5107,20 грн. Додаткова угода з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «l17oy5» (а.с.60-62).

13.03.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №384844-82993 до кредитного договору № 384844, за умовами якої відповідачу продовжено строк позики на 10 днів. Дата повернення позики 23.03.2025, денна процентна ставка за період строку продовження (пролонгації) 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2232,74%, орієнтовна загальна вартість позики 5475,80 грн. Додаткова угода з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «s8c14b» (а.с.63-65).

24.03.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №384844-87628 до кредитного договору № 384844, за умовами якої відповідачу продовжено строк позики на 3 дні. Дата повернення позики 27.03.2025, денна процентна ставка за період строку продовження (пролонгації) 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2121,76%, орієнтовна загальна вартість позики 5586,80 грн. Додаткова угода з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «yc34M7» (а.с.66-68).

03.04.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №384844-92159 до кредитного договору № 384844, за умовами якої відповідачу продовжено строк позики на 10 дніd. Дата повернення позики 13.04.2025, денна процентна ставка за період строку продовження (пролонгації) 1,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1628,99%, орієнтовна загальна вартість позики 5954,98 грн. Додаткова угода з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «514Kgc» (а.с.69-71).

ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язання за договором виконало, проте відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим має заборгованість за договором згідно розрахунку заборгованості станом на 23.07.2025 року на суму 10 180,20 гривень. Відсотки нараховані в межах дії договору позики та додаткових угод (а.с.14-16).

З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач частково сплатив заборгованість на загальну суму 3374,78 грн, тим самим вчинивши конклюдентні дії, направлені на визнання умов договору.

23.07.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» було укладено договір факторингу № 23072025, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 22-27).

Згідно п.2.1. договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.2.2 договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення прав вимоги за цим договором не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.

Відповідно до розрахунку заборгованості та реєстру права вимоги №230725 від 23.07.2025 року до договору факторингу №23072025 року, ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10 180,20 грн, з яких: 3686,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 552,90 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 941,30 грн сума заборгованості по штрафним санкціям (а.с.78-79).

З огляду на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовання вказаного розрахунку, суд, приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «Солвентіс»).

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню наступні норми права.

Як передбачено ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних позичальником умов кредитування, у тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 3800,00 грн, частково сплатив заборгованість на загальну суму 3374,78 грн, проте відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі укладеного Договору факторингу № 23072025 від 23.07.2025 до позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» перейшло право вимоги до позивача на загальну суму 10180,20 грн. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитами відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зобов`язання за основною сумою боргу за договором з урахуванням часткової сплати складає 4 238,90 грн, а саме: 3686,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 552,90 грн - сума заборгованості за відсотками, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс».

При цьому відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Сіроко Фінанс», право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «Солвентіс»), не довів відсутність заборгованості.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд.«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 5 941,30 грн штрафних санкцій оскільки такі нараховані ТОВ «Сіроко Фінанс», право вимоги згідно укладеного договору факторингу, від якого перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 384844 від 03.02.2025 року в розмірі 4 238,90 грн, з яких: 3686,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 552,90 грн - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» суми заборгованості штрафними санкціями в розмірі 5 941,30 грн, необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 10 180,20 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 4 238,90 грн. (41,64%). А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1108,62 грн сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн позивачем надано суду копії: договору про надання правової допомоги №43657029/01 від 02.01.2026 року, додаткової угоди №384844 до договору про надання правової допомоги №43657029/01 від 02.01.2026 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6741/10 від 14.06.2018, копії посвідчення адвоката на ім`я Пошелюзного С.В. (а.с.28-31,40-41).

Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 498,40 грн. (6000,00 грн. х 41,64%), як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 12- 13, 76-81, 89,133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором позики №384844 від 03.02.2025 року в загальному розмірі 4 238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн 90 коп., з яких 3686,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 552,90 грн - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1108,62 грн та 2 498,40 грн витрат за надання професійної правничої допомоги, а всього на загальну суму 3 607 (три тисячі шістсот сім) грн 02 коп.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, адреса місця знаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А.Бурдун