Ухвала суду № 140690105, 02.04.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1306/21

Провадження № 4-с/510/7/26

У Х В А Л А

02 квітня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рені скаргу стягувача- представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» - Шаркової Діани Дмитрівни (боржник ОСОБА_1 ; заінтересована особа старший державний виконавець Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Завальнюк Л.І.) про визнання дій органу виконавчого провадження неправомірними, -

В С Т А Н О В И В

Заявник представник ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» - Шаркова Д.Д. звернулась до суду із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця РВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського МУМЮУ Завальнюк Л.І. від 27.09.2023р. про закінчення виконавчого провадження ВП №72235858.

Як було встановлено в процесі розгляду скарги, 07.12.2021 року Ренійським районним судом Одеської області було видано судовий наказ по справі №510/1306/21 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі ТОВ «ООЕК», Стягувач, Скаржник) заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2875,40 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 193,85 грн., трьох відсотків річних у розмірі 47,79 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 227,00 грн.

24.05.2022 року ТОВ «ООЕК» направило до Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області (далі Ренійський ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ) заяву про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового наказу №510/1306/21 від 07.12.2021 року.

12.07.2023 року державним виконавцем Ренійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню зазначеного судового наказу.

26.02.2026 р. на адресу ТОВ «ООЕК» надійшла постанова старшого виконавця Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. від 15.02.2021 р. про закінчення виконавчого провадження №72235858 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Винесену постанову держвиконавця Завальнюк Л.І. заявник вважає неправомірною, такою, що була винесена безпідставно, оскільки після смерті ОСОБА_1 правовідносини між боржником та стягувачем допускають правонаступництво, держвиконавець при прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження не вжив заходів, необхідних йому для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного та повного виконання рішення, не було забезпечено повного та всебічного з`ясування обставин щодо наявності правонаступників боржника, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виходячи з вищенаведеного, заявник звернувся із відповідною скаргою до суду.

Представник заінтересованої особи Ботіка Р.В. подав відзив на скаргу, в якому виклав свої доводи та заперечення стосовно поданої скарги, вважає, що заявник, як сторона виконавчого провадження, має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, розшук правонаступників є правом, а не обов`язком державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, крім того, як вважає зацікавлена особа, сторона виконавчого провадження, маючи доступ до АСВП, має можливість та обов`язок самостійно контролювати стан виконання рішення суду.

Представник заявника подав відповідь на відзив, в якій навів свої додаткові доводи та виклав свої заперечення.

Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши матеріали справи та правову позицію заінтересованої особи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Так, 07.12.2021 року Ренійським районним судом Одеської області було видано судовий наказ по справі №510/1306/21 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі ТОВ «ООЕК», Стягувач, Скаржник) заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2875,40 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 193,85 грн., трьох відсотків річних у розмірі 47,79 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 227,00 грн.

24.05.2022 року ТОВ «ООЕК» направило до Ренійсього відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області (далі Ренійський ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ) заяву про відкриття виконавчого провадження по виконанню судового наказу №510/1306/21 від 07.12.2021 року.

12.07.2023 року державним виконавцем Ренійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню зазначеного судового наказу. 26.02.2026 р. на адресу ТОВ «ООЕК» надійшла постанова старшого виконавця Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. від 27.09.2023 р. про закінчення виконавчого провадження №72235858, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції та інформація з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового пересилання.

З отриманої постанови, вбачається, - що старшим державним виконавцем Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), у зв`язку зі смертю боржника.

При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №72235858 від 27.09.2023 року старший державний виконавець Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. керувався п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон).

Так, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, закінчення виконавчого провадження з наведених підстав можливе лише за умови, якщо виконання обов`язків боржника не допускає правонаступництва.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, які нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, зобов`язання по сплаті заборгованості боржником перед ТОВ «ООЕК» не може розглядатися як таке, що могло бути виконане лише боржником в силу його особливих можливостей, яких не має інша особа, а тому таке зобов`язання не припиняється і, відповідно, допускає правонаступництво.

Таким чином, правовідносини, що склались між боржником та стягувачем, допускають правонаступництво.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (надалі Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження захисту інтересів стягувача має право з метою одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб , сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону).

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу II Інструкції, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження , необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

У свою чергу частиною 5 статті 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У силу пунктів 12, 13 Інструкції, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій .

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину.

Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Слід також звернути увагу суду на те, що стягувач (на відміну від виконавця) не має права самостійно отримати інформацію щодо правонаступників боржника, а отже позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право на звернення до суду із заявою про заміну боржника правонаступником.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020р. по справі №916/617/17.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 05.07.2012 року пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого захищає й виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. При цьому сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18) вказано, що «належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду . Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії , що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України».

Як вже було зазначено вище, правовідносини між стягувачем та боржником допускають правонаступництво, оскільки не пов`язані особистими немайновими правами особи.

При цьому, державним виконавцем було направлено запит до Ренійської державної нотаріальної контори щодо надання інформації про правонаступників боржника до спливу шести місячного строку наданого на звернення спадкоємців із заявами про вступ у спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, до закінчення вказаного строку коло спадкоємців не є остаточно визначеним, що унеможливлює повне та об`єктивне встановлення правонаступників боржника та реалізацію спадкового права.

Таким чином, державним виконавцем Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. не було забезпечено повного та всебічного з`ясування обставин щодо наявності правонаступників боржника, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку здійснювати заходи примусового виконання рішень. Тим самим передчасно винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки, закінчення виконавчого провадження №72235858 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, с. 40 Закону, без здійснення виконавцем заходів щодо розшуку правонаступників боржника , є незаконним, постанова старшого державного виконавця Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. від 27.09.2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП №72235858 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В частині 2 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Щодо дотримання строків оскарження постанови державного виконавця суд зазначає наступне.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

В даному випадку десятиденний строк на оскарження постанови старшого державного виконавця Ренійського ВДВС у Ізмаїльському районі Одеської області ОМУ МЮУ Завальнюк Л.І. про закінчення виконавчого провадження ВП №72235858 від 27.09.2023 року повинен відраховуватися з дня, коли ТОВ «ООЕК» дізналося про порушення його прав, свобод і законних інтересів, а саме з 26.02.2026 року.

У ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Враховуючи те, що постанова про закриття виконавчого провадження ВП №72235858 від 27.09.2023 року на адресу ТОВ «ООЕК» надійшла 26.02.2026 року, строк для звернення ТОВ «ООЕК» до Ренійського районного суду Одеської області зі скаргою пропущений не був.

Таким чином, виходячи зі встановлених обставин справи та наданих суду доказів, суд вбачає підстави для задоволення скарги.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 258-261, 447-451 ЦПК України, ст. ст. 2, 15, 18, 34, 39, 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., -

У Х В А Л И В

Скаргу стягувача- представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» - Шаркової Діани Дмитрівни про визнання дій органу виконавчого провадження неправомірними - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Завальнюк Лариси Іванівни від 27.09.2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП №72235858.

Зобов`язати старшого державного виконавця Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Завальнюк Ларису Іванівну поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Ренійського районного суду Одеської області №510/1306/21 від 07.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ООЕК» заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2875,40 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 193,85 грн., трьох відсотків річних у розмірі 47,79 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 227,00 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.І. Дудник