Ухвала суду № 140689064, 19.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/957/22

пр.№ 1-в/464/73/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від подальшого відбування покарання, -

в с т а н о в и в:

засуджений ОСОБА_4 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова клопотання про звільнення від відбування покарання. В обґрунтування клопотання засуджений покликається на те, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2024 його засуджено до покарання у виді позбавлення волі. Вказаний вирок ним оскаржено. Під час розгляду справи апеляційним судом, він був призваний до лав Збройних Сил України і проходив військову службу. 01.12.2024, під час виконання бойового завдання, при виході на закріплення позиції, внаслідок скиду НВП з ворожого БпЛА він отримав важке вогнепальне поранення правої гомілки з відкритим багато уламковим переломом обох кісток правої гомілки зі зміщенням, турнікетний синдром правої нижньої кінцівки (26 годин), гостру ішемію правої нижньої кінцівки, вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої третини лівої гомілки. В подальшому йому проведено оперативне втручання, та ампутовано праву нижню кінцівку на рівні верхньої третини стегна. Він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. На даний час він визнаний особою з інвалідністю першої групи, звільнений зі служби в ЗСУ і за станом здоров`я не взмозі відбувати покарання.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання заперечив, зазначив, що підстав для задоволення такого немає.

В судовому засіданні засуджений та його захисники дане клопотання підтримали та просили задоволити.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; скасування вироку суду і закриття кримінального провадження; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом.

Відповідно до вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.2 ст.84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Порядок звільнення від покарання та процедура підтвердження наявності хвороби встановлені Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі від 15.08.2014 № 1348/5/572, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров`я України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 (надалі Порядок).

Розділом ІІІ Порядку передбачено порядок направлення засуджених до лікарняних закладів ДКВС, відповідно до якого направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади ДКВС підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів ДКВС, а також за потреби проведення додаткового обстеження (якщо наявним у медичних частинах (фельдшерських пунктах) обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів ДКВС. Направлення засуджених на госпіталізацію до лікарняних закладів здійснюється за медичним висновком медичного працівника з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень) згідно з додатком 7 до цього Порядку та згідно з нарядом на направлення засудженого на госпіталізацію до лікарняного закладу, за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, або нарядом міжрегіонального управління за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, виданими на підставі вимоги.

Розділом ІІІ Порядку також передбачено, порядок приймання засуджених до лікарняних закладів ДКВС та надання медичної допомоги засудженим у лікарняному закладі ДКВС.

Статтею 2 розділу VI Порядку передбачено, що медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я ДКВС, у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров`я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я державної або комунальної форм власності після обов`язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров`я ДКВС або закладів охорони здоров`я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

Згідно зі ст.6 розділу VI Порядку, за наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров`я ДКВС.

Статтями 9, 11 розділу VI Порядку визначено, що висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб не пізніше наступного робочого дня після огляду засудженого передається до УВП, у якій обліковується такий хворий, засуджений на дату огляду цією комісією. На підставі висновку щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, адміністрація УВП, у якій обліковується засуджений, протягом доби після отримання зазначеного висновку готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.08.2026 у справі засудженому ОСОБА_4 призначено медичний огляд, проведення якого доручено лікарсько-консультативній комісії Львівської багатопрофільної лікарні №19 Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Львівській області при Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

28.08.2026 на адресу суду надійшов лист ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», у якому зазначено, що засуджений ОСОБА_4 згідно з обліково-довідковою картотекою установи, не значиться.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.09.2026 у справі призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.

25.09.2026 на адресу суду надійшов лист Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, у якому зазначено, що для дачі відповіді на питання вказані в ухвалі суду, необхідно залучити вузьких спеціалістів (травматолога), а тому слід призначити комісійну судово-медичну експертизу.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30.09.2026 у справі призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1) Які захворювання наявні у засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .? 2) Чи наявні у засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 захворювання які входять в Перелік хвороб передбачених Додатком 13 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України за № 1348/5/572 від 15.08.2014?

До суду надійшов висновок експерта (комісійна судово-медична експертиза) №224 від 30.09.2029, у якому експертами надано відповідь лише на перше питання, а саме зазначено наявні захворювання у засудженого ОСОБА_4 .

Разом з тим, як зазначає Пленум Верховного Суду України, у п. 2-3 постанови «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» №8 від 28 вересня 1973 року, сам факт захворювання засудженого на тяжку хворобу не тягне обов`язкового звільнення від відбуття покарання. Вирішуючи питання про звільнення від дальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й ураховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.

Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров`я чи інших тяжких наслідків.

Так, справді, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 має ряд медичних діагнозів.

Натомість висновку комісії про наявність у нього захворювань, які входять в Перелік хвороб передбачених Додатком 13 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України за № 1348/5/572 від 15.08.2014, та які б унеможливили відбуття покарання, суду не надано, жодних інших належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі суду надано не було.

Суд не вправі підміняти лікарську комісію та робити висновки про тяжкість захворювання засудженого, оскільки це не є оціночне поняття і потребує спеціальних знань в галузі медицини та входить до повноважень лікарів (лікарської комісії), а не суду.

Звільнення особи від відбування покарання без законних підстав призведе до порушення принципу невідворотності покарання, який полягає в тому, що правопорушення повинно обов`язково за будь-яких умов тягти за собою відповідальність правопорушника і особа не може бути звільнена від відповідальності, чи відбування покарання, без законних підстав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов переконання, що відсутні належні та законні підстави для звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі через хворобу.

Керуючись ч.2 ст.84 КК України, ст.152 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від подальшого відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_7