Рішення № 140688883, 16.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5265/26

Провадження №2/442/2293/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить на підставі ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1233, 1269, 1272 ЦК України визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача. Вказує, що після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,0586 га, цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території с. Дережичі, садівничий кооператив „Росинка, діл. № НОМЕР_1 , належна їй на підставі Державного акта на право власності на землю серія ПІ-ЛВ № 056362. Іншого нерухомого майна в матері на день смерті не було. Вказує, що за життя він матері допомагав доглядати земельну ділянку, де вона вирощувала овочі і ягоди для власного споживання. В останні роки перед смертю мати хворіла і вже не могла займатися садівництвом і городництвом, тому ділянкою користувалися сусіди, які бажали її придбати. Позивач зазначає, що тривалий час був переконаний, що вищевказану ділянку було матір?ю відчужено за життя. Але на початку 2026 року до нього звернулися сусіди з садівничого кооперативу „Росинка з проханням оформити з ними договір оренди їх земельної ділянки з подальшим викупом. Переглядаючи документи матері, з метою знайти правовстановлюючий документ на належну їй земельну ділянку, позивач побачив зім?ятий оригінал Державного акта на право власності на землю серія П-ЛВ № 056362, а також заповіт матері, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Молокусом Б.В. 19.09.2016. Згідно даного заповіту матері, вона на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: „Все моє майно, де б воно не було і з чого б складалося, і взагалі все те, що буде належати мені на випадок смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач наголошує, що про наявність такого заповіту йому відомо не було, тому після його виявлення він 29.05.2026 звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Стадник Г.І. із заявою про видачу йому Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Спадкоємці обов?язкової частки після смерті матері відсутні, так як його батько ОСОБА_3 помер швидше ІНФОРМАЦІЯ_3 . За заявою позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 29/2026, та отримано відповідь відділу-ЦНАПу виконкому ДМР від 01.06.2026, згідно якою з матір?ю на день її смерті були зареєстровані тільки: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Оскільки вказані особи не є чужими для них людьми та не входять до складу спадкоємців, нотаріусом 01.06.2026 було видано позивачу Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва на спадщину за заповітом, так як він пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та рекомендовано звернутися з позовом до суду для визначення додаткового строку. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник подала до суджу заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, просять задовольнити.

Представник Дрогобицької міської ради Львівської області подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК, що має місце в даній справі.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).

29.05.2026 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Стадник Г.І. заведено спадкову справу № 29/2026 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З Державного акту на право власності на землю від 15.03.2000 ОСОБА_2 належить земельна ділянка загальною площею 0,0586 гектарів, яка розташована на території с. Дережичі, садівничик к-п „Росинка, діл. № НОМЕР_1 , призначення для ведення садівництва.

Відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_2 19.09.2016, вона на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: „Все моє майно, де б воно не було і з чого б складалося, і взагалі все те, що буде належати мені на випадок смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_6 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи ОСОБА_1 єдиний звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Згідно Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Стадник Г.І. від 01.06.2026 № 69/02-31, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 відмовлено, оскільки ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 „Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26.06.2019, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04.11.2015 № 6-1486цс15, від 26.09.2012 № 6-85цс12.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Норми ст. 1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК України.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Аналізуючи докази, долучені до матеріалів справи, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Як було зазначено позивачем, він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що йому не було відомо про наявність заповіту, примірник заповіту йому не вручався.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

За таких обставин, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці.

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Дрогобицька міська рада Львівської області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055972).

Повний текст судового рішення складено 16.10.2026.

Суддя Ю.С. Кучаковський