Ухвала суду № 140688876, 16.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2291/26

Провадження № 1-кс/461/6443/26

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

16.10.2026 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025140000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 332, ч.ч. 2, 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114 КК України , -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий звернувся до слідчої судді зі вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на речові докази, що вилучені під час проведення обшуку, а саме:

- мобільний телефон Apple;

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10471/25/4736/13 від 06.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 на 4-х арк;

- рекомендації, які є частиною програми реабілітації особи з інвалідністю №10471/25/4736/1 від 05.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 на 4-х арк;

- рішення про відмову у призначенні пенсії №134950028592 від 18.12.2025 видане на ім?я ОСОБА_5 на 3-х арк;

- заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.12.2025 ОСОБА_5 . На 1 арк; довідка за реквізитами АТ КБ «Приватбанк» на 1 арк;

- запит застрахованої особи для внесення змін в системі інформування пенсійного фонду України на 1 арк;

- пам?ятка пенсіонера, підписана ОСОБА_5 на 3-х арк.

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 332, ч.ч. 2, 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114 КК України, -

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено діяльність стійкого, структурованого та внутрішньо організованого об`єднання осіб злочинної організації, створеної та очоленої ОСОБА_6 , до складу якої увійшли ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Злочинна організація діяла на підставі єдиного злочинного плану, мала визначену структуру, ієрархію та розподіл функцій між учасниками, які забезпечували взаємодію організаційної, фінансово-документальної, контактної, медичної та координаційної ланок. ОСОБА_6 як організатор і керівник визначав загальний порядок діяльності, осіб, щодо яких злочинна організація брала на себе зобов`язання, очікуваний результат і його вартість, визначав виконавців та послідовність їх дій, координував взаємодію між учасниками і контролював виконання домовленостей. ОСОБА_7 та ОСОБА_11 забезпечували організаційно-обліковий, фінансово-документальний та координаційний напрям діяльності, а ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 виконували визначені функціональні завдання щодо первинного контакту, медичного супроводу, проходження медичних процедур, оформлення документів та вирішення питань із використанням можливостей впливу на відповідних осіб.

Механізм злочинної діяльності полягав у тому, що після звернення зацікавленої особи та погодження кінцевого результату її справа передавалася між учасниками злочинної організації, які відповідно до визначених функцій забезпечували отримання коштів і документів, їх облік та передачу, організацію медичних процедур, госпіталізацій, оформлення медичної документації та використання наявних можливостей впливу на осіб, від яких залежало прийняття необхідних рішень. Такий механізм не був випадковою сукупністю окремих дій, а передбачав постійний обмін інформацією, передачу справ між учасниками та продовження їх виконання незалежно від особистої участі окремого виконавця.

Зазначений механізм систематично реалізовувався щодо різних осіб, зокрема військовослужбовців та інших громадян, з метою створення необхідних медичних і документальних підстав для припинення проходження військової служби або отримання можливості виїзду за межі України. Повторюваність такого алгоритму, внутрішній облік осіб та коштів, передача справ між учасниками і взаємодоповнюваність виконуваних ними функцій свідчать про стійкий характер діяльності злочинної організації.

Зокрема, реалізацію вказаного механізму задокументовано щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , у якого після отримання учасниками злочинної організації 18 000 доларів США було організовано послідовне проходження медичних процедур, госпіталізацій та оформлення медичної документації із використанням можливостей впливу учасників злочинної організації на залучених до цього процесу осіб. У подальшому 13.08.2026 ОСОБА_14 встановлено другу (ІІ) групу інвалідності безстроково, після чого він був звільнений з військової служби, а отриманий статус створив передбачену законодавством підставу для перетину державного кордону України.

Також учасниками злочинної організації за 10 000 доларів США організовано використання наявних у них можливостей впливу на осіб, від яких залежало прийняття відповідних рішень щодо медичного та документального оформлення ОСОБА_15 , унаслідок чого останньому встановлено групу інвалідності, що створило передбачену законодавством підставу для перетину державного кордону України. 17.08.2026 ОСОБА_15 скористався зазначеною можливістю, перетнув державний кордон України та не повернувся в Україну.

Крім того, аналогічним механізмом щодо ОСОБА_16 організовано його медичне оформлення, у результаті якого 13.11.2025 йому встановлено ІІІ групу інвалідності, що створило передбачену законодавством підставу для перетину державного кордону України. Надалі ОСОБА_16 26.07.2026 та 12.08.2026 перетнув державний кордон України.

Таким чином, діяльність злочинної організації була спрямована на систематичне одержання неправомірної вигоди за використання учасниками наявних у них можливостей впливу на осіб, уповноважених на прийняття відповідних рішень, а також на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом усунення перешкод, надання вказівок та забезпечення оформлення документів, необхідних для такого виїзду.

Крім цього, у ході обшуку за місцем проживання особи, яка може бути причетна до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а саме ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:

- мобільний телефон Apple;

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10471/25/4736/13 від 06.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 на 4-х арк;

- рекомендації, які є частиною програми реабілітації особи з інвалідністю №10471/25/4736/1 від 05.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 на 4-х арк;

- рішення про відмову у призначенні пенсії №134950028592 від 18.12.2025 р видане на ім?я ОСОБА_5 на 3-х арк;

- заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.12.2025 р ОСОБА_5 . На 1 арк; довідка за реквізитами АТ КБ «Приватбанк» на 1 арк;

- запит застрахованої особи для внесення змін в системі інформування пенсійного фонду України на 1 арк;

- пам?ятка пенсіонера, підписана ОСОБА_5 на 3-х арк.

Крім того, вилучені речі та предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки були виявлені під час проведення слідчої (розшукової) дії, можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ під час кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, визначеним ч. 1, 2 ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим постановою слідчого його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Оскільки вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження виникла необхідність у накладенні на нього арешту відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Керуючись зазначеними законодавчими нормами, з метою збереження речових доказів на вище перелічене майно необхідно накласти арешт.

Зважаючи на вищенаведене,, просить клопотання задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, у клопотанні просить проводити розгляд у його відсутності та відсутності прокурора.

З метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає за можливе у порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні зазначені підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У частині 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 332, ч.ч. 2, 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114 КК України, триває, та у подальшому може виникнути необхідність у додатковому дослідженні вказаних у клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, враховуючи викладене, слідча суддя доходить до висновку, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв`язку з чим, з метою їхнього збереження, слідча суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження, вилученими в ході огляду місця події речима та предметами, з метою запобігання їхньому зникненню, пошкодженню чи відчуженню. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідча суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Клопотання задовольнити.

2. Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, що вилучене у рамках кримінального провадження № 12025140000000845 від 25.06.2025 під час проведення обшуку, а саме:

- мобільний телефон Apple;

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №10471/25/4736/13 від 06.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 на 4-х арк;

- рекомендації, які є частиною програми реабілітації особи з інвалідністю №10471/25/4736/1 від 05.12.2025 на ім`я ОСОБА_5 на 4-х арк;

- рішення про відмову у призначенні пенсії №134950028592 від 18.12.2025 видане на ім?я ОСОБА_5 на 3-х арк;

- заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.12.2025 ОСОБА_5 . На 1 арк; довідка за реквізитами АТ КБ «Приватбанк» на 1 арк;

- запит застрахованої особи для внесення змін в системі інформування пенсійного фонду України на 1 арк;

- пам?ятка пенсіонера, підписана ОСОБА_5 на 3-х арк.

3. Виконання цієї ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025140000000845 від 25.06.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя ОСОБА_17