Ухвала суду № 140688676, 19.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 2-1708/2005

Провадження №: 4-с/332/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_1 ) на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд.58), заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ),

ВСТАНОВИВ:

15.12.2025 до Заводського районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гесні Н.Т. про визнання дій державного виконавця неправомірними, здійснених в межах виконавчого провадження № 50268108, та зобов`язання здійснити повторний розрахунок.

Скарга обґрунтована таким: у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває ВП № 50268108 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1708/2005, виданого 29.06.2005 Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 16 травня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття. 14.04.2010 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 14.04.2020 Василівським ВДВС винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, відповідно до якої встановлено, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 14.04.2020 за період з 16.05.2005 по 14.04.2020 становить 164 274,48 гривень. 13.11.2025 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким Антоном Валентиновичем винесено постанову про передачу виконавчого провадження на підставі наказу Міністерства юстиції України від 08.07.2022 №2869/5, яким визначено, що під час дії воєнного стану, примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція Василівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснюється відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Одеса). 18.11.2025 ОСОБА_1 надав до відділу заяву з копіями квитанцій про сплату на користь стягувача аліментів на утримання дитини в сумі 140 000,00 грн. Тобто залишок заборгованості становив 24 274,48 грн. Натомість, 02.12.2025 ОСОБА_1 отримав розрахунок заборгованості по ВП № 50268108 без врахування сплачених заявником аліментів, відповідно до якого сукупний розмір заборгованості станом на квітень 2020 року становить 122 893,29 грн. ОСОБА_1 вважає розрахунок юридично необґрунтованим, безпідставним, таким, що суперечить матеріальним та процесуальним нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, та як слідство є таким, що підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 просить суд:

-визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 02 грудня 2025 року у виконавчому провадженні АСВП № 50268108;

-визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління, забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича щодо складення розрахунку заборгованості всупереч вимог чинного законодавства України, а саме без врахування сплачених коштів;

-зобов`язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича усунути порушені права та здійснити розрахунок повторно, з врахуванням заборгованості, визначеної розрахунком заборгованості від 14.04.2020, та з урахуванням сплачених сум.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї скарги визначено суддю суду першої інстанції Блажко У.В.

23.02.2026 представник стягувача адвокат Нетребенко О.С. надав копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , за яким стягувач ОСОБА_3 уклала шлюб 07.10.2011 року та змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 68).

До суду через систему «Електронний суд» 25.02.2026 року надійшли заперечення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича. Останнім підтверджено, що у нього на виконанні перебуває ВП № 50268108 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1708/2005, виданого 29.06.2005 Василівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 16 травня 2005 року, і до досягнення дитиною повноліття. Також стягувачем ОСОБА_2 до матеріалів даного виконавчого провадження надано фотокопію виконавчого листа по справі № 311/1213/20, виданого 26.07.2021 Василівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, починаючи з 19.04.2020, та до 30.06.2023. Таким чином, стягувачем було повідомлено державного виконавця про наявність ще одного рішення суду щодо стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_1 . 30.01.2025 виконавчий лист по справі № 311/1213/20, виданийо 26.07.2021 Василівським районним судом Запорізької області, було пред`явлено до відділу та відкрито виконавче провадження № 80130938. ОСОБА_1 18.11.2025 до матеріалів виконавчого провадження № 5026108 долучено ксерокопії квитанцій щодо поштових переказів в якості підтвердження сплати аліментів на суму 129 500,00 грн та роздруковану виписку АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахування коштів на суму 66 000,00 грн на ім`я доньки ОСОБА_4 . Зазначені квитанції врахувати в якості сплати аліментів не вбачається можливим, оскільки в них не в повному обсязі зазначені відомості щодо прізвища, ім`я та по батькові отримувача (вказано тільки прізвище « ОСОБА_5 ») та не в повному обсязі зазначено призначення платежу (вказано «аліменти» без зазначення номеру судової справи), а частина квитанцій взагалі не містить відомостей щодо призначення платежу. Інформацію щодо перерахування ОСОБА_1 коштів на ім`я ОСОБА_4 в сумі 66 000,00 грн не вбачається можливим внести в розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, оскільки стягувачем за виконавчим провадженням № 50268108 виступає ОСОБА_6 та у виписці в призначенні платежу не вказано номер судової справи, за якою сплачуються аліменти. Також ОСОБА_1 надано ксерокопії фотографій квитанцій приблизно на суму 9 700,00 грн, які не вбачається можливим врахувати в розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, оскільки частина з них містить нерозбірливі відомості щодо отримувача, суми та призначення платежу, а в решті не в повному обсязі зазначені відомості щодо прізвища, ім`я та по батькові отримувача (вказано тільки прізвище « ОСОБА_5 ») та не в повному обсязі зазначено призначення платежу (вказано «аліменти» без зазначення номеру судової справи), а частина квитанцій взагалі не містить відомостей щодо призначення платежу. Заборгованість за ВП № 50268108 станом на 25.02.2026 становить 203 893,29 грн. Просить у задоволенні скарги відмовити.

27.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_2 адвоката Нетребенка О.С. надійшли заперечення на скаргу. Вважає, що боржником пропущено строк на подання скарги. ОСОБА_1 був обізнаний про наявність виконавчого провадження, про розмір нарахованої йому заборгованості, проте не оскаржував раніше складені розрахунки про наявність боргу. ІНФОРМАЦІЯ_4 донька досягла повноліття, проте боржник на протязі 2020-2022 року здійснював на користь стягувача і доньки платежі, що могли стосуватися погашення боргу зі сплати аліментів. Окрім того, на протязі 2015-2022 року боржник здійснював регулярні платежі, отже, знав про свій обов`язок сплачувати аліменти. Отримання ОСОБА_7 у 2025 році розрахунку заборгованості зі сплати аліментів не створює нового предмета оскарження та не поновлює строк для перегляду правових наслідків, що виникли раніше. Скарга не може бути способом перегляду розрахунків, які виникли багато років тому та не були оскаржені своєчасно. Натомість, предметом розгляду може бути виключно правильність технічного оформлення розрахунку від 02.12.2025, але не перегляд визначеної раніше заборгованості. Стягувач вважає скаргу Боржника безпідставною, спрямованою ввести суд в оману та направленою на незаконне звільнення від обов`язку по утриманню дитини. Фіскальні чеки на переказ коштів, надані боржником до органу виконавчої служби як доказ сплати аліментів, не можуть вважатися належним достатнім підтвердженням виконання аліментного зобов`язання за відсутності доказів фактичного отримання коштів стягувачем. Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ (у тому фіскальний чек) підтверджує факт здійснення розрахункової операції та отримання коштів суб`єктом господарювання. Форма та зміст фіскального касового чеку операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу (ФКЧ-3) визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, яким затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів. Із системного аналізу зазначеного Положення вбачається, що такий чек містить реквізити платника, переказу, суму комісії, фіскальний номер, дату та ідентифікатор операції, однак, не містить підтвердження факту вручення або зарахування коштів отримувачу, правова природа фіскального чека полягає у підтвердженні прийняття оператором переказу, а не завершення переказу. Отже, за відсутності доказів фактичного зарахування або вручення коштів стягувачу фіскальні чеки на переказ коштів не можуть визнаватися належним доказом виконання аліментного зобов`язання та не можуть бути підставою для зменшення чи відсутності заборгованості зі сплати аліментів. Враховуючи 10-річний строк сплати боржником аліментів на утримання дитини, стягувач заперечує щодо отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у відповідності до наданих ним фіскальних чеків. Боржник не надав рекомендованих повідомлень про виплату поштового переказу (форма 119) або виплатних відомостей, факт отримання грошей стягувачем не доведений. Крім того, з квітня 2020 року ОСОБА_1 має інші додаткові боргові зобов`язання перед ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Так, рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 04 червня 2020 року у справі № 311/1231/20 визначено стягнення з ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка продовжує навчання, аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.04.2020 року, та до 30.06.2023 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 23 років, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 . За вказаних обставин надання ОСОБА_1 будь-яких фінансових документів щодо перерахування після 19.04.2020 на ім`я ОСОБА_2 та/або ОСОБА_4 грошових коштів, у тому числі з призначенням «аліменти» не можуть бути враховані у ВП № 50268108 без чіткого зазначення призначення платежу саме в цьому виконавчому провадженні. Просить у задоволенні скарги відмовити.

02.03.2026 представником боржника адвокатом Геснею Н.Т. до суду подано заперечення (відповідь на відзив), у яких представник просила суд звернути увагу на те, що надання державному виконавцю фотокопії виконавчого листа суперечить вимогам законодавства. При цьому, 30.01.2025 виконавчий лист по справі №311/1213/20, виданий Василівським районним судом Запорізької області, було пред`явлено до відділу та відкрито виконавче провадження № 80130938 не заслуговує на увагу, так як у Заводському районному суді м. Запоріжжя розглядається цивільна № 311/1213/20, номер провадження 4-с/332/4/26 за скаргою заявника на дії/бездіяльність ВПВР щодо відкриття вказаного виконавчого. Державний виконавець зазначає, що ОСОБА_1 18.11.2025 до матеріалів виконавчого провадження № 5026108 долучено ксерокопії квитанцій щодо поштових переказів в якості підтвердження сплати аліментів на суму 129 500,00 грн та роздруковану виписку АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахування коштів на суму 66 000,00 грн на ім`я ОСОБА_4 . Всього квитанцій на суму 195 500,00 грн. Виконавець замовчує той факт, що 16.12.2025 боржником надано до виконавчої служби оригінали квитанцій для огляду та ксерокопії квитанцій для долучення до матеріалів провадження, про сплату аліментів на ім`я стягувача на суму 140 000,00 грн, на ім`я доньки 74 400,00 грн, всього на суму 214 400,00 грн (різниця становить 18 900,00 грн). Неврахування державним виконавцем зазначених коштів, які сплачені заявником на ім`я доньки в розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, оскільки стягувачем за виконавчим провадженням виступає ОСОБА_6 та у виписці в платежу не вказано номер судової справи, за якою сплачуються аліменти, суперечить позиції, викладеній у постанові Верховного Суду про те, що перерахування боржником аліментів на особистий рахунок його неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового стягнення аліментів на її утримання. Зазначені квитанції і чеки, в яких вказано платником заявника без призначення платежу «аліменти», надані на підтвердження сплати на користь стягувача аліментів, мали бути враховані державним при обрахунку заборгованості заявника зі сплати ним аліментів, у зв`язку з чим дії державного виконавця слід визнати неправомірними щодо складення розрахунку заборгованості всупереч вимог чинного законодавства України, а саме без сплачених коштів. Станом на 19.04.2020 (на момент повноліття доньки) державним виконавцем визначено розмір заборгованості по аліментам в розмірі 164 274,48 грн, виходячи із середньої заробітної плати працівника для Запорізької області, у своїх запереченнях виконавець зазначає, що заборгованість Заявника за ВП № 50268108 станом на 25.06.2026 року становить 203 893,29 грн. При цьому не надає правового аргументування, з яких показників розраховувалась зазначена заборгованість, не надає розрахунок заборгованості по аліментам. Адже відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02.12.2025 року заборгованість становить 122 893,29 грн. В зазначеному розрахунку виконавцем застосовано розмір середньої заробітної плати працівника для Запорізької області, який з 01.01.2010 не відповідає даним, зазначеним у офіційному сайті Мінфіну. Також звертає увагу суду, що адвокатом Сидоренко Г.В. підтверджено, що боржник на протязі 2015-2022 року здійснював регулярні платежі за судовим рішенням. При цьому стягувач не зверталась до виконавчої служби, так як отримувала аліменти за виконавчим листом, які сплачувались добровільно, і не мала ніяких заперечень. Представник просить скаргу задовольнити.

14.04.2026 року представником заявника до суду надавались додаткові докази (квитанції та відповідь АТ «Укрпошта»).

Також представником Сидоренко Г.В. 15.04.2026 надавались додаткові докази (відповідь АТ «Укрпошта», заяву про врахування добровільно сплачених коштів від 12.03.2026, розрахунок заборгованості по ВП № 80130938 від 13.04.2026 на суму 129 214,99 грн.)

11.06.2026 року ОСОБА_1 до суду надано додаткові докази (ухвалу суду від 01.05.2026, постанову про скасування постанови про відкриття ВП № 80130938).

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Гесня Н.Т. підтримували скаргу з вищезазначених підстав, вважають, що дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Зюбрицького А.В. суперечать діючому законодавству та порушують права боржника.

Представник ОСОБА_2 адвокат Нетребенко О.С. категорично заперечував проти задоволення скарги, підтримав усі заперечення, надані у письмовому вигляді до суду, вважає, що дії державного виконавця є правомірними, а розрахунок правильним.

Представник відділу примусового виконання Зюбрицький А.В. у суді зазначив, що вважає скаргу необґрунтованою, так як розрахунок проведено у відповідності до чинного законодавства, дійсно ним не було враховано деякі платежі, здійснені боржником, так як квитанції не містили призначення платежу та не зазначено, за яким провадження вони проведені. Наразі постанову про відкриття ВП № 80130938 скасовано, стягувач зверталась до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, проте останній було відмовлено.

У судове засідання 19.10.2026 учасники не з`явилися, надали суду заяви про розгляд скарги за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та надані докази, на яких ґрунтуються вимоги скарги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, зазначає таке.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 ч. ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у ст. 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції»(«Hornsby v. Greece») від 19.03.1997 (п. 40)). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України»(«Voytenko v. Ukraine») від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Судом встановлено, що на підставі рішення Василівського районного суду Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 16 травня 2005 року, і до досягнення дитиною повноліття видано виконавчий лист № 2-1708/2005 року від 29.06.200.

14.04.2010 державним виконавцем відділу ДВС Василівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1708/2005, виданого 29.06.2005.

14.04.2020 Василівським ВДВС винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, відповідно до якої встановлено, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 14.04.2020 за період з 16 травня 2005 року по 14 квітня 2020 року становить 164 274,48 гривень (а.с. 15).

13.11.2025 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким Антоном Валентиновичем винесено постанову про передачу виконавчого провадження на підставі наказу Міністерства юстиції України від 08.07.2022 №2869/5, яким визначено, що під час дії воєнного стану примусове виконання рішень, місце виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція Василівського відділу державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснюється відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Одеса) (а.с. 16-17).

Згідно з розрахунком заборгованості за ВП № 50268108 віл 02.12.2025 заборгованість складає 122 893,29 грн (а.с. 18-19).

До суду ОСОБА_1 надано такі копії квитанцій:

квитанція № 2 від 05.10.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_2 , призначення платежу терміновий платіж,

квитанція АТ «Укрпошта» від 22.04.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 13.03.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 14.02.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 22.01.2013 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 13.08.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу аліменти;

квитанція АТ «Укрпошта» від 10.07.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 18.06.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 16.05.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 23.12.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 28.11.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 15.04.2015 на суму 2000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 13.09.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 09.11.2014 на суму 2000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 01.10.2015 на суму 2000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 29.12.2015 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 16.09.2015 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 27.10.2016 на суму 1000 грн отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 20.12.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 26.12.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 28.07.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 29.08.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 12.10.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 28.04.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 24.05.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 29.06.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 09.02.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 14.03.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 29.03.2016 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 03.02.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 10.06.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

чотири квитанції (а.с. 7, зворотна сторона) на суму по 1000 грн кожна, всього 4000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти», проте копія неякісна, що не дозволяє встановити дату;

квитанція АТ «Укрпошта» від 30.09.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 25.11.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 23.12.2017 на суму 1000 грн., отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 01.07.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 22.07.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 26.08.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 28.01.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 04.03.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 01.04.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.05.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 04.02.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 05.03.2023 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.04.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» дата нечитабельна на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 10.12.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 05.01.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 18.02.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.03.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 13.04.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» дата нечитабельна на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 17.11.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 22.12.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.02.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.03.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 03.04.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.11.2021 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 12.12.2021 на суму 2500 гр., отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу аліменти;

квитанція АТ «Укрпошта» від 05.01.2021 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.08.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 15.09.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 09.10.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 2020 року на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 05.07.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 04.02.2022 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 09.03.2022 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 30.11.2015 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу відсутнє;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.11.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 04.12.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 12.01.2022 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 20.08.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 07.09.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 13.10.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 06.05.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 06.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

квитанція АТ «Укрпошта» від 02.07.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти» (а.с. 6-9).

Також ОСОБА_1 надано копії квитанцій на суму 1650 грн (а.с. 9, зворотна сторона), на суми 1000 грн (а.с. 10, зворотна сторона), на 1350 грн, 600 грн, 2200 грн, 2900 грн (а.с. 11). Проте зазначені копії є неналежної якості, з них неможливо встановити дату, платника, отримувача, призначення платежу та суму переказів, тому дані докази суд не приймає і не оцінює.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» від 31.10.2025 за період з 01.04.2022 по 30.10.2025 вбачається, що власником рахунку перераховано кошти на рахунок НОМЕР_4 на ім`я доньки ОСОБА_4 , зазначено коментар до платежу «аліменти». Дати операцій: 21.04.2022, 16.05.2022, 10.06.2022, 02.07.2022, 09.08.2022, 07.09.2022, 05.10.2022, 15.11.2022, кожен переказ на суму 3016,08 грн, всього на суму 24 120,64 грн (а.с. 9, зворотна сторона).

Донька сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 04.06.2020 у цивільній справі № 311/1213/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнуто аліменти в розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 19 квітня 2020 року, та до закінчення ОСОБА_4 навчання у вищому навчальному закладі Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», тобто до 30 червня 2023 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років.

На підставі вказаного судового рішення Василівським районним судом Запорізької області 26.07.2021 року видано виконавчий лист, який 30.01.2026 року ОСОБА_2 разом з заявою спрямовано для примусового виконання до виконавчої служби.

05.02.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Біланом Д.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80130938 за виконавчим листом № 311/1213/20, виданим 26.07.2021 Василівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів в розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 19 квітня 2020 року, та до закінчення ОСОБА_4 навчання у вищому навчальному закладі Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», тобто до 30 червня 2023 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2026 року визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білана Дмитра Геннадійовича щодо відкриття виконавчого провадження № 80130938 згідно з постановою від 05.02.2026 на підставі виконавчого листа, виданого 26.07.2021 Василівським районним судом Запорізької області у справі № 311/1213/20, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 19 квітня 2020 року, та до закінчення ОСОБА_8 навчання у вищому навчальному закладі Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», тобто до 30 червня 2023 року, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_8 двадцяти трьох років та вказану постанову про відкриття виконавчого провадження № 80130938 від 05.02.2026, скасовано. Вказана ухвала набрала законної сили 18 травня 2026 року.

02.06.2026 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким А.В. скасовано постанову про відкриття ВП № 80130938 від 05.02.2026.

Тобто на виконанні перебувало зведене виконавче провадження № 50268108 та № 80130938.

Кошти, які ОСОБА_1 сплачував на картковий рахунок доньки 21.04.2022, 16.05.2022, 10.06.2022, 02.07.2022, 09.08.2022, 07.09.2022, 05.10.2022, 15.11.2022, кожен переказ на суму 3016,08 грн, всього на суму 24 120,64 грн за заявою стягувача від 12.03.2026 державним виконавцем було враховано як добровільна сплата аліментів у межах ВП № 80130938.

Також стягувачем підтверджено, що ОСОБА_1 перераховував на картковий рахунок доньки кошти: 25.12.2022 3000 грн, 02.20.2023 3000 грн, 14.02.2023 3000 грн, 10.03.2023 3000 грн, 19.04.2023 3000 грн, 07.05.2023 3000 грн, 01.06.2023 - 3000 грн, 08.07.2023 3000 грн, 20.08.2023 - 3000 грн, 01.10.2023 3000 грн, 22.11.2023 3000 грн, 26.12.2023 3000 грн, 09.02.2024 - 3000 грн, 20.04.2024 - 3000 грн, 19.04.2025 3000 грн, 30.11.2025 8393,29 грн. За заявою ОСОБА_2 зазначені кошти також було враховано державним виконавцем у ВП 80130938.

Отже, за ВП № 80130938 державним виконавцем було всього враховано коштів як добровільну сплату аліментів у рахунок виконання рішення суду в розмірі 77 394,21 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Згідно з п. 4, 9, 10 Розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Відповідно до п. 7, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У даному випадку у розрахунку заборгованості, який є предметом оскарження, судом встановлено, що після 19.04.2020, тобто повноліття дитини, сума боргу не змінювалась і становить 203 893,29 грн.

Проте, суд звертає увагу, що на виконанні перебувало зведене виконавче провадження, в якому за ВП № 50268108 на момент повноліття був наявний борг, а отже, при стягненні державний виконавець повинен був застосовувати принцип пропорційності в межах однієї черги. Якщо у зведеному виконавчому провадженні стягувач (мати) і боржник (батько) є одними й тими самими особами, але провадження відкриті на підставі двох різних виконавчих листів (перше на утримання неповнолітньої дитини, друге на ту саму дитину після 18 років, яка продовжує навчання), виконавець все одно зобов`язаний застосовувати принцип пропорційного розподілу коштів.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми.

Відповідно до пункту 2 Розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ Мін`юсту № 512/5) - оскільки обидва стягнення стосуються аліментів, вони автоматично перебувають в однаковій (першій) черзі задоволення вимог. Виконавець мав чітко розрахувати відсоток заборгованості за кожним листом і ділити будь-яку стягнуту копійку за цією пропорцією.

Тобто, кошти які надходили від боржника у період після 19.04.2020 (повноліття дитини) та з 05.02.2026 (відкриття ВП № 80130938) повинні бути розподілені пропорційно в межах однієї черги.

Також суд звертає увагу, що в розрахунку заборгованості від 02.12.2025 нарахування боргу починається з березня 2006 року, у постанові державного виконавця від 14.04.2020 року сума боргу обчислюється взагалі за період з 16.05.2005 по 14.04.2020, хоча виконавче провадження відкрито 14.04.2010, рішення суду набуло законної сили 27.06.2005, виконавчий лист видано 29.06.2005, то відповідно до ст. 194 (редакція, яка діяла до 2018 року) стягнення повинно було проводитись з 14.04.2007 року, тобто за останні три роки.

Верховний Суд, розглядаючи спори щодо визначення розміру заборгованості за аліментами, виснував, що добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок його неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового наказу про стягнення аліментів на її утримання (див. постанову Верховного Суду у від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 (провадження № 61-15969св23)).

Такі висновки Верховного Суду враховуються в спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

Зокрема, неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК)(частина третя статті 179 СК).

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК).

Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку) (частина перша статті 32 ЦК).

Верховний Суд зауважує, що:

- дієздатність фізичної особи пов`язана з такими її невід`ємними якісними ознаками, як здатність усвідомлювати значення своїх дій та спроможність керувати ними, обсяг цивільної дієздатності не може бути однаковим для усіх фізичних осіб і встановлюється ЦК з урахуванням їх віку та психічного стану здоров`я;

- обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб охоплює як перелік юридично значущих дій, які особа має право самостійно здійснювати, так і межі її договірної та не договірної цивільної відповідальності;

- залежно від віку фізичної особи, цивільна дієздатність за обсягом поділяється на такі види: часткова цивільна дієздатність малолітньої особи (стаття 31 ЦК); неповну цивільну дієздатність неповнолітньої особи (стаття 32 ЦК); повну цивільну дієздатність повнолітньої особи, неповнолітньої особи у разі реєстрації її шлюбу (стаття 34 ЦК) та емансипованої особи (стаття 35 ЦК);

- фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою. За обсягом цивільна дієздатність неповнолітньої особи є неповною;

- з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.

Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_2 та вважає суперечливими дії державного виконавця щодо платежів, здійснених ОСОБА_1 на картковий рахунок доньки з призначенням платежу «аліменти», так як ОСОБА_9 зазначеними коштами користувалась, платежі не повернуто, крім того, саме стягувач писала заяву і просила державного виконавця врахувати суму 74 394,21 грн як добровільно сплачені кошти. На думку суду, враховуючи практику Верховного Суду у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 (провадження № 61-15969св23), в цій частині дії державного виконавця є неправомірними.

Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (частина перша статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 СК України).

Відповідно до пункту 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) вказано, що «… саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 759/4666/20 (провадження № 61-19514св21), на яку посилається стягувач у касаційній скарзі, зазначено, що: «суди встановили, що боржником не надано доказів, що спірні квитанції мали призначення саме аліменти, враховуючи те, що ОСОБА_2 визнавав понесення додаткових витрат на дитину. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги в оскарженій частині».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі № 333/6869/19 (провадження № 61-5678св21) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. […] Із наданих суду копій платіжних доручень можливо встановити тільки суму грошових переказів, валюту, дату здійснення цих фінансових операцій, одержувача та платника за кожним переказом. Інші відомості роздруківки не містять. Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення, які б свідчили про це, а не є добровільною участю діда у витратах на дитину чи участі в інших витратах. Боржником не надано доказів, що він сплачував аліменти».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 2-4665/2008 (провадження № 61-14579св21) зазначено, що: «надані скаржником дублікати квитанцій про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувачки без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, не свідчать про виконання ним судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів, а відтак такі не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, а дії державного виконавця не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні скарги».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 545/1241/20 (провадження № 61-11846св24) зазначено, що: «35. У справі, що переглядається, ОСОБА_1 на обґрунтування доводів скарги послався на безпідставне неврахування виконавцем квитанцій про перерахунок коштів на утримання дітей, сплачених на банківську картку стягувача ОСОБА_2 та на банківську картку сина ОСОБА_1. Боржник звертав увагу суду на те, що грошові перекази були здійснені з метою виконання обов`язку з утримання дітей з частковою позначкою «аліменти». 36. Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій порушили частину третю статті 195 СК та частину восьму статті 71 Закону № 1404-VIII (див. пункт 27). 37. В порушення статей 30-35 ЦК та статті 179 СК (див. пункти 31-34) суди не врахували, що з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів. 38. Поряд із цим встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що ОСОБА_1 здійснив перерахування коштів по сплаті аліментів на рахунок неповнолітньої дитини ОСОБА_1. 39. Зокрема, платіжна інструкція Р24А1308628412С2960 (а.с.38) містить інформацію про переказ коштів в сумі 1100 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти; платіжна інструкція Р24А850295162С46516 (а.с.42) містить інформацію про переказ коштів в сумі 11200 грн з призначенням переказ власних коштів за аліменти. 40. Вказані суми (див. пункт 39) повинен був врахувати державний виконавець при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. 41. Інші платіжні інструкції (а.с.35-37, 39-41) посилання на аліменти у призначенні платежу не містять. 42. Таким чином суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права. […] 46. Проте скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі платіжні інструкції, на які посилається скаржник, підтверджують перерахування коштів як аліментів (див. пункти 39-41)».

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Ретельно оглянувши копії квитанції, надані до суду та розрахунок боргу від 02.12.2025, судом встановлено, що наявні квитанції, які мають прізвище отримувача «Сидоренко», місто «Дніпрорудне» та призначення платежу «Аліменти», що дозволяє ідентифікувати грошові кошти як такі, що спрямовані на сплату аліментів. Зокрема, це такі квитанції: квитанція АТ «Укрпошта» від 13.08.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 13.09.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 03.02.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 10.06.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 25.11.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 01.07.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 04.02.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.03.2023 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.04.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» дата нечитабельна на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 10.12.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.01.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 13.04.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 17.11.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.02.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.03.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 03.04.2021 на суму 3000 грн. отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.11.2021 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 12.12.2021 а суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.01.2021 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.08.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 15.09.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 09.10.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.07.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 20.08.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 07.09.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 13.10.2021 на суму 3000 грн. отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 06.05.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 06.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.07.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти».

Інші квитанції посилання на аліменти у призначенні платежу не містять. У зазначених квитанціях графа призначення платежу взагалі не заповнена, що не дає можливості ідентифікувати грошові кошти як такі, що спрямовані на сплату аліментів.

В цій частині суд визнає дії державного виконавця неправомірними, оскільки наявні квитанції, які підтверджують перерахування коштів як аліментів і вони не враховані у розрахунку від 02.12.2025.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 14.04.2020 в описовій частині зазначено, що борг ОСОБА_1 за період з 16.05.2005 по 14.04.2020 складає 164 274,48 грн, проте у розрахунку заборгованості від 02.12.2025 у графі «квітень 2020 року» борг складає 203 893,29 грн. При цьому з Інформації про виконавче провадження № 50268108 від 30.09.2026 вбачається, що 13.11.2025 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника та постанова про арешт коштів боржника, де сума звернення стягнення зазначена 164 274,48 грн. Тобто суми боргу, зазначені державним виконавцем, у розрахунку різняться.

Згідно з ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Тобто у ч. 2 ст. 195 СК України чітко визначено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16 зазначив, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який, як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, під час проведення грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності.

Встановлено, що місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , даних, що особа є внутрішньо переміщеною до суду не надано, проте боржником зазначено, що він тривалий час мешкає саме у місті Запоріжжя (цей факт підтверджений і поштовими переказами), то показник середньої заробітної плати слід використовувати останній оприлюднений органами статистики для відповідної місцевості, а не загальний показник, аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 02.02.2026 року у справі № 296/6029/22.

Ураховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 258-261, п. 27 ч. 1 ст. 353, 354, 447, 448, 451 ЦПК України, ст. 195 СК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_1 ) на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд.58), заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича щодо обчислення розміру заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні № 50268108 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1708/2005, виданого 29.06.2005 Василівським районним судом Запорізької області, викладені у розрахунку зі сплати аліментів станом на 02.12.2025 року, неправомірними.

Зобов`язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича привести у відповідність розрахунок заборгованості від 02.12.2015, а саме:

- врахувати внесені платежі боржником за такими квитанціями: квитанція АТ «Укрпошта» від 13.08.2014 на суму 1000 грн, отримувач Сидоренко, призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 13.09.2014 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 03.02.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 10.06.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 25.11.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 01.07.2017 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 04.02.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.03.2023 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.04.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» дата нечитабельна на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 10.12.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.01.2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 13.04.2019 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 17.11.2018 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.02.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.03.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 03.04.2021 на суму 3000 грн. отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.11.2021 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 12.12.2021 а суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.01.2021 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.08.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 15.09.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 09.10.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 2020 на суму 1000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 05.07.2020 на суму 2500 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 20.08.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 07.09.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 13.10.2021 на суму 3000 грн. отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 06.05.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 06.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»; квитанція АТ «Укрпошта» від 02.07.2021 на суму 3000 грн, отримувач ОСОБА_5 , призначення платежу «аліменти»;

- застосувати показник середньої заробітної плати згідно з даними, оприлюдненими органом статистики для відповідної місцевості;

- здійснити розрахунок боргу, починаючи з 14.04.2007, застосувавши ст. 194 СК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин);

- здійснити розподіл усіх коштів, які надходили від ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу (при зведеному виконавчому провадженні), застосувавши принцип пропорційного розподілу коштів в першій черговості;

- врахувати наявність боргу станом на 14.04.2020 в розмірі 164 274,48 грн.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

скаржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_1 ;

стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

державний виконавець: Зюбрицький Антон Валентинович, адреса відділу: м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58.

Суддя У. В. Блажко