Ухвала суду № 140688417, 15.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/34288/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Ляшенко А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Подалян Юлії Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі № 757/34288/24-ц,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/34288/24-ц за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АК «БІЛГЕЛІК» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсного (фаудаторного) правочину.

01.09.2026 року в системі «Електронний суд» від представника позивача адвоката Подолян Ю. О. надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить суд накласти арешт на об`єкти нерухомого майна:

- земельну ділянку, кадастровий номер 3223186801:01:020:0143 площею 0.085 га за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1875001032231,

- квартиру загальною площею 41, 9 кв.м., житловою площею 17, 4 кв.м за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 681938080000.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АК Більгелік» (код ЄДРПОУ 41443729) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо об`єктів вказаного нерухомого майна:

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкти вказаного вище нерухомого майна.

У обґрунтування заяви представник позивача вказує, що відповідач-1, будучи обізнаною про наявність боргових зобов`язань перед позивачем, під час розгляду справи № 757/11083/20-ц відчужила належне їй нерухоме майно на користь відповідача-2 шляхом внесення його до статутного капіталу товариства. При цьому відповідач-2, будучи обізнаним про наявність спору щодо визнання відповідного правочину недійсним, 05.12.2024 відчужив квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , на користь третьої особи. На думку представника позивача, такі дії свідчать про ризик подальшого відчуження іншого нерухомого майна, а саме земельної ділянки в с. Підгірці Обухівського району Київської області та квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення позову. У зв`язку із цим представник позивача просить накласти арешт на зазначені об`єкти нерухомого майна, заборонити відповідачу-2 та іншим особам вчиняти щодо них будь-які дії, а також заборонити державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації прав і нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на це майно.

'Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Забезпечення позову є процесуальним засобом гарантування реального виконання можливого рішення суду, а тому його застосування має ґрунтуватися на об`єктивних даних, які підтверджують імовірність утруднення або неможливості виконання такого рішення в разі невжиття відповідних заходів.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності застосування відповідних заходів, урахувати співмірність таких заходів із заявленими позовними вимогами та співвіднести негативні наслідки від їх застосування з наслідками невжиття таких заходів.

Із матеріалів заяви вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «АК «БІЛГЕЛІК» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності фраудаторного правочину.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 , будучи обізнаною про наявність боргових зобов`язань перед позивачем, під час розгляду справи № 757/11083/20-ц відчужила належне їй нерухоме майно на користь ТОВ «АК «БІЛГЕЛІК» шляхом внесення його до статутного капіталу товариства. На підтвердження цих обставин представник посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема інформаційну довідку № 363951078 від 31 січня 2024 року.

Також представник позивача вказує, що ТОВ «АК «БІЛГЕЛІК» 5 грудня 2024 року відчужило на користь ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка раніше була внесена ОСОБА_2 до статутного капіталу товариства. На думку заявника, зазначені обставини свідчать про ризик подальшого відчуження відповідачем-2 іншого нерухомого майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 3223186801:01:020:0143, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас наведені доводи самі по собі не підтверджують наявності реальної загрози відчуження саме зазначених у заяві об`єктів нерухомого майна та не свідчать про те, що невжиття запитуваних заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання можливого рішення суду.

Заявником не наведено конкретних обставин та не надано доказів вчинення відповідачем-2 підготовчих дій щодо відчуження земельної ділянки та квартири, на які просить накласти арешт, або інших об`єктивних даних, які б свідчили про реальність такого ризику. Факт відчуження іншого об`єкта нерухомого майна не є самостійною та достатньою підставою для висновку про неминучість або реальну ймовірність відчуження решти майна.

При цьому заборона відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо зазначених об`єктів нерухомості, а також заборона державним реєстраторам, суб`єктам державної реєстрації прав і нотаріусам здійснювати реєстраційні дії потребує обґрунтування необхідності застосування кожного із запитуваних заходів з огляду на предмет спору та наявність конкретної загрози виконанню можливого рішення суду. Таких обґрунтувань заявником не наведено.

Отже, заявником не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову, а також не підтверджено належними доказами, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, судом встановлено, що із заявою про забезпечення позову представник позивача звертається повторно, оскільки раніше аналогічну заяву вже було подано іншим представником позивача. Водночас повторна заява не містить нових обставин та додаткового обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149, 150, 352, 353, 355 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Подалян Юлії Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі № 757/34288/24-ц - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.М.Соколов