Рішення № 140688315, 19.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11973/26

Справа №754/12274/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 7 620,80 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

У червні 2026 року через підсистему "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" (надалі - Позивач, ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС"), адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, подав до Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву (зареєстровано в суді 06.07.2026) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 280821 від 13.04.2025 у загальному розмірі 7 620,80 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАЙ ІНВЕСТ" (Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено Кредитний договір № 280821, за умовами якого Відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. 19.12.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого Позивач набув права вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 20.02.2026 утворилася заборгованість у сумі 7 620,80 грн, що складається з: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2 620,80 грн - прострочена заборгованість за процентами; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку пункту 1.4 Договору.

Також Позивач просить покласти на Відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі № 754/12274/26 (провадження № 2/754/11973/26). Ураховуючи, що ціна позову становить 7 620,80 грн і не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд визнав справу малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.

Згідно з ухвалою розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи (у порядку письмового провадження) відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

З урахуванням дати постановлення ухвали про відкриття провадження, необхідності забезпечення учасникам справи гарантованих процесуальних строків на подання заяв по суті справи й часу для поштового перебігу документообігу, суд вирішив розпочати розгляд справи по суті 30.09.2026.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет (стаття 190 ЦПК України).

Позов подано в електронній формі через електронний кабінет. Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача ( АДРЕСА_1 ). Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним повідомленням про розгляд справи та врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Отже, Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд установив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи: Відповідачу для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали; Позивачу для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву; Відповідачу для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідно до частини другої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, жодних заперечень проти позову чи клопотань про надання додаткового часу для подання відзиву не заявив. У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").

Суд встановив, що 13.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАЙ ІНВЕСТ" (Первісний кредитор) та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 280821 у формі електронного документа з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електронну комерцію".

Договір про надання фінансового кредиту укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (вебсайт https://www.cly.com.ua/).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію б/н від 13.04.2025, виданої ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ", Відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/ та підтвердив акцепт договору шляхом введення одноразового ідентифікатора KL7553, надісланого 13.04.2025 на його фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Введенням унікального SMS-коду Відповідач підтвердив прийняття пропозиції (акцепт оферти), що за своїми правовими наслідками є аналогом власноручного підпису та прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі (частини перша та друга статті 205, стаття 207 ЦК України, статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з умовами договору (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та Додаток № 1 до Договору) сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 4 000,00 грн строком на 90 днів, з кінцевою датою повернення кредиту - 11.07.2025.

За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,72 % на добу (262,8 % річних) від фактичного залишку кредиту, а також комісію за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1 000,00 грн (25 % від суми кредиту одноразово).

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його платіжну картку № НОМЕР_2 в АТ "А-БАНК" згідно з платіжною інструкцією № A982144B433289CLY280821T2459313 від 13.04.2025 (номер транзакції 44455-96487-28003, код авторизації 9B68BC, RRN 510318334219).

Зокрема, перерахування коштів підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ "ПрофітГід" б/н від 13.04.2025, підписаною кваліфікованим електронним підписом у форматі PAdES.

Згідно з цією довідкою, в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 року та на підставі платіжної інструкції відправника ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ", надавач платіжних послуг ТОВ "ПрофітГід" (код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунку № 21/991-рк від 29.05.2023 року) здійснив успішний переказ грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на картковий рахунок отримувача № НОМЕР_3 в АТ "А-БАНК". Переказ коштів проведено 13.04.2025 о 18:54 за платіжною інструкцією № A982144B433289CLY280821T2459313 (номер транзакції: 44455-96487-28003, код авторизації: 9B68BC, код RRN: 510318334219, призначення переказу: "Выдача кредита #280821").

Зазначена платіжна картка № НОМЕР_2 була вказана Відповідачем у Додатку № 1 до Кредитного договору № 280821 від 13.04.2025 для зарахування кредиту.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Кредитного договору, кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної Клієнтом, а датою укладення Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, заперечень проти позову та наданих Позивачем доказів видачі кредиту не висловив, факт отримання коштів у розмірі 4 000,00 грн не спростував.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За відсутності спростування з боку Відповідача наведених Позивачем доказів, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України та визнає факт реального перерахування і отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн повністю доведеним.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, натомість Відповідач умови договору порушив та кошти у визначений договором строк (до 11.07.2025) у повному обсязі не повернув.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума невиконаного основного зобов`язання за тілом кредиту становить 4 000,00 грн.

Ця сума основного боргу є доведеною і підлягає стягненню у повному обсязі.

Позивач просить стягнути з Відповідача також заборгованість за процентами у розмірі 2 620,80 грн, що були нараховані за період користування кредитом.

Суд установив, що погоджений сторонами строк кредитування за Договором становив 90 днів (з 13.04.2025 по 11.07.2025).

Ураховуючи, що заборгованість за процентами у розмірі 2 620,80 грн була нарахована в межах погодженого сторонами строку кредитування (90 днів), вимога Позивача про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 2 620,80 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту

Позивач просить також стягнути з Відповідача заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту (комісію) у розмірі 1 000,00 грн на підставі пункту 1.4 Кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.7 Кредитного договору комісія - одноразова винагорода, що сплачується Клієнтом за підготовку, організацію та надання Товариством фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п. 1.4 цього Договору.

Зокрема, у п. 1.4 цього Договору встановлено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту.

Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

У Додатку № 1 до Договору (Графік розрахунків) у графі "платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця / комісія за надання кредиту" визначено платіж у розмірі 1 000,00 грн із датою сплати 26.04.2025.

Загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України "Про споживче кредитування").

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 752/18564/20 (провадження № 61-20419св21), постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).

Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину, обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину.

Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 752/18564/20 (провадження № 61-20419св21)).

Крім того, підставність оцінки судом нікчемності умов кредитного договору визначається безпосередньо положеннями ЦК України, а саме абзацом другим частини п`ятої статті 216, згідно з яким суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (пункт 58 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2026 у справі № 947/21999/24 (провадження № 61-7521св25)).

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, встановивши, що позивач не надав суду доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавець встановив комісію, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісіями (пункти 52, 53 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2026 у справі № 947/21999/24 (провадження № 61-7521св25)).

У постановах від 09.10.2024 у справі № 582/202/22, від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23, від 13.05.2026 у справі № 752/15770/24, від 15.07.2026 у справі № 759/8087/24 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив, що встановлення комісій за надання чи обслуговування кредиту за відсутності розшифрованого та деталізованого переліку супутніх послуг є нікчемним у силу вимог закону.

Отже, видача кредиту, розгляд заявки, підготовка договору та юридичне оформлення є виконанням основного обов`язку кредитодавця за ст. 1054 ЦК України або діями, які банк/фінкомпанія вчиняє на власну користь. Кредитодавець вже отримує плату за надання коштів у виді процентів (0,72 % на добу за п. 1.3 Договору). Сам факт видачі коштів чи внутрішня організація роботи фінкомпанії не створює для споживача самостійного майнового блага (послуги), а тому не може підлягати окремій оплаті у формі разової комісії.

Узагальнене посилання в п. 1.4 Договору на "надання інформації, довідок" також суперечить ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", яка імперативно встановлює обов`язок кредитора безоплатно надавати споживачу інформацію про стан заборгованості не частіше одного разу на місяць.

З огляду на те, що Позивач та Первісний кредитор не зазначили та не надали доказів наявності переліку конкретних додаткових та супутніх послуг, які кредитодавець зобов`язується виконувати для позичальника у межах пункту 1.4 Кредитного договору № 280821 від 13.04.2025, та погодження їх зі споживачем при укладенні договору вартості кожної послуги, положення даного пункту щодо обов`язку Відповідача сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, ураховуючи нікчемність пункту 1.4 Кредитного договору № 280821 від 13.04.2025, підстави для задоволення позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за комісією у розмірі 1 000,00 грн відсутні, внаслідок чого у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Щодо права вимоги Позивача

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Позивач набув права вимоги за Кредитним договором № 280821 від 13.04.2025 на підставі Договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025, укладеного між ТОВ "КЛАЙ ІНВЕСТ" та ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС", що підтверджується Витягом з Реєстру боржників від 19.12.2025 та платіжними інструкціями № 183 від 19.12.2025, № 212 від 22.01.2026, № 236 від 18.02.2026 про оплату за відступлені права вимоги.

18.03.2026 ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" через поштового оператора ТОВ "ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ" (ВПЗ Київ 03134) направило рекомендованим листом Відповідачу ОСОБА_1 письмову Вимогу про виконання зобов`язань за Кредитним договором № 280821 від 13.04.2025.

У цій вимозі Позивач повідомив Відповідача про відступлення права вимоги на підставі Договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 та висунув вимогу у строк до 30 календарних днів з дня отримання листа сплатити заборгованість у розмірі 7 620,80 грн на рахунок в АТ "КОМІНБАНК".

Надіслання вимоги підтверджується списком згрупованих відправлень № 20984-05-2-2-88 із присвоєнням штрихкодового ідентифікатора (ШКІ) R0671216241280 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 18.03.2026.

Презумпція чинності цього договору відступлення не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010).

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності переходу права вимоги.

Отже, Суд доходить висновку, що набуття Позивачем ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" статусу нового кредитора та права вимоги до Відповідача за Кредитним договором підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено частково: стягнуто 6 620,80 грн (4 000,00 грн тіла кредиту та 2 620,80 грн процентів) із заявлених 7 620,80 грн, що становить 86,88 % від ціни позову (6 620,80 грн / 7 620,80 грн х 100 %).

Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 313,04 грн (2 662,40 грн х 6 620,80 грн / 7 620,80 грн).

Щодо вимоги Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн Суд зазначає таке.

09.04.2026 між Позивачем та Адвокатським бюро "ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ" було укладено Договір про надання правової допомоги № 09/04/2026.

На виконання умов цього Договору 21.09.2026 між Позивачем та Адвокатом Пархомчуком С.В. підписано Акт про отримання правової допомоги на загальну суму 15 500,00 грн та виставлено Рахунок № 21.09.2026-144 від 21.09.2026, який сплачено Позивачем за платіжною інструкцією № 5178 від 21.09.2026.

Згідно з деталізованим переліком наданих послуг та розрахунком обсягу робіт, зафіксованим у пункті 2 Акта про отримання правової допомоги від 21.09.2026, до складу виконаних адвокатом послуг увійшли: 1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання заборгованості (тривалість 0,5 години за ціною 3 000,00 грн за годину) на суму 1 500,00 грн; 2) складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків), моніторинг та аналіз судової практики (тривалість 3 години за ціною 3 000,00 грн за годину) на суму 9 000,00 грн; 3) інші клопотання, складення процесуальних документів, моніторинг "Єдиного державного реєстру судових рішень" (тривалість 1,5 години за ціною 3 000,00 грн за годину) на суму 4 500,00 грн; 4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправка поштової кореспонденції на суму 500,00 грн.

Загальний обсяг наданої правової допомоги за актом становить 5 годин за ставкою 3 000,00 грн за годину (15 000,00 грн) плюс канцелярські витрати (500,00 грн), що в сукупності становить 15 500,00 грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат Суд ураховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 та від 05.07.2023 року у справі № 911/3312/21).

Крім того, керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд за наявності заперечень сторони або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, якщо вони не є необхідними чи співмірними зі складністю справи (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23).

Дослідивши наданий Позивачем акт про отримання правової допомоги від 21.09.2026, Суд доходить висновку, що витрати на надання усної консультації у розмірі 1 500,00 грн (0,5 години х 3 000,00 грн) не є необхідними за обставинами цієї справи та підлягають виключенню із розрахунку судових витрат.

Спір у справі є малозначним, виник із стандартних кредитно-факторингових правовідносин та розглядався у порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи без виклику сторін. Позивач є професійною фінансовою установою, яка систематично здійснює діяльність із примусового стягнення заборгованості, а подана позовна заява має типовий та шаблонний характер у серії однотипних спорів із споживачами. Укладення стандартного договору про надання правової допомоги із залученим адвокатським бюро для супроводу портфеля безспірних вимог не потребувало проведення окремої усної консультації щодо кожного боржника.

Покладення витрат за проведення такої консультації на боржника є необґрунтованим та створило б для Відповідача як фізичної особи надмірний та несправедливий фінансовий тягар.

Крім того, аналізуючи включену до пункту 3 Акта від 21.09.2026 послугу щодо складення інших процесуальних документів та моніторингу "Єдиного державного реєстру судових рішень" на суму 4 500,00 грн (1,5 години х 3 000,00 грн), Суд зазначає, що в рамках цієї справи Позивачем фактично не подавалося складних чи додаткових процесуальних заяв по суті справи.

Моніторинг "Єдиного державного реєстру судових рішень" щодо процесуального стану справи належить до поточних внутрішніх організаційних дій адвоката, не вимагає значних часових витрат та повністю охоплюється послугою із складення та подання позовної заяви.

З огляду на це, заявлений розмір витрат у сумі 4 500,00 грн є необґрунтованим, неспівмірним зі складністю справи та підлягає виключенню з розподілу судових витрат.

Щодо компенсації канцелярських витрат на виготовлення копій документів та відправку поштової кореспонденції на суму 500,00 грн, Суд зазначає, що в порушення вимог пункту 2 частини другої та частини третьої статті 137 ЦПК України Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів (фіскальних чеків, поштових квитанцій), які б підтверджували факт фактичного понесення адвокатом таких витрат та їх реальний розмір.

За відсутності належних підтверджувальних доказів здійснення вказаних витрат, вимога про їх компенсацію у розмірі 500,00 грн є недоведеною та підлягає відхиленню.

З огляду на викладене, Суд, застосовуючи критерії співмірності, розумності та обґрунтованості (частини четверта та п`ята статті 137 ЦПК України), а також ураховуючи ціну позову, визначає обґрунтованим, необхідним та підтвердженим розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу за послугу зі складення та подання позовної заяви у сумі 6 000,00 грн (2 години х 3 000,00 грн).

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог Позивача на загальну суму 6 620,80 грн, що становить 86,88 % від заявленої ціни позову 7 620,80 грн (6 620,80 грн / 7 620,80 грн х 100 %), відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України відшкодуванню за рахунок Відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 212,80 грн (6 000,00 грн х 86,88 %).

У відшкодуванні решти витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" заборгованість за Кредитним договором № 280821 від 13.04.2025 року у розмірі 6 620,80 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 2 620,80 грн - заборгованість за процентами; а також судовий збір у розмірі 2 313,04 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 212,80 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, становить 14 146,64 грн (чотирнадцять тисяч сто сорок шість гривень 64 коп).

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703; код ЄДРПОУ 43561872; поточний рахунок № НОМЕР_4 в АТ "КОМІНБАНК").

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 19.10.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО