Ухвала суду № 140687620, 09.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1688/26

УХВАЛА

09.10.2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Туржанського В.В., розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просить витребувати у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», виписку про рух коштів по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зокрема, за період з 09.01.2025 на загальну суму 3000 грн.

Відповідно до частини 1-3 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

З клопотання зрозуміло, які обставини може підтвердити доказ, який просить витребувати представник позивача, а також причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд враховує, що здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою (ст.2 закону „Про судоустрій і статус суддів).

Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом із можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в встановленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів ч.1 ст.4 ЦПК, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування. Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК), а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Тобто закріплення нормами ЦПК строку на подання доказів дозволяє вже на початку судового провадження визначитися із тактикою та стратегією ведення процесу, спрогнозувати поведінку свого процесуального опонента, визначитися із фактами, які не потребують доказування тощо.

Встановлення того, чи отримував відповідач кошти за кредитним договором має істотне значення для вирішення цієї справи.

З урахуванням наведеного, витребування доказів у цій справі, є необхідним з метою справедливого розгляду справи, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, може витребувати докази.

Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання про витребування доказу слід задовольнити частково, а саме витребувати доказ у акціонерного товариства комерційний банк «УНІВЕРСАЛ БАНК». При цьому враховується, що позивачем не надано інформації про повний номер банківської картки відповідача.

Суд враховує, що згідно довідки ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №FSC635372904/18052026/Э від 18 травня 2026 року, платіжну операцію на виконання укладеного між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредитного договору на суму 3000 гривень було завершено 01 вересня 2025.

Керуючись ст.ст. 84, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати в акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» довідку, яка містить наступну інформацію: чи мав ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , рахунок у акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК» та чи було зараховано на його рахунок 01 вересня 2025 року кошти в сумі 3000 гривень, а також виписку про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за 01 вересня 2025 року.

Витребувані докази надіслати до суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. У випадку якщо акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» не має можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, воно зобов`язане повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 09 жовтня 2026 року.

Суддя: