Рішення № 140687454, 21.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

21.09.2026 Справа № 359/4567/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Крюкової В.Є.,

представника позивача адвоката Єленич О.В. (у режимі ВКЗ),

представника відповідача-1 адвоката Шевченка О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» (відповідач-2), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Пролісок 2000», про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2023 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Єленич О.В. подано вказану позовну заяву, у якій позивач просить визнати недійсним Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з травня 2015 року до травня 2021 року. Протягом цього періоду ОСОБА_1 уклав із забудовником ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП щодо придбання майнових прав на квартиру за адресою:

АДРЕСА_1 , будівельною адресою якої до державної реєстрації була: АДРЕСА_2 , третя черга будівництва, будівельний номер № НОМЕР_1 . Позивач вказує, що після укладення цього договору протягом

2018 року здійснив його оплату в повному обсязі за рахунок особистих коштів, у зв`язку із чим вважає права на квартиру своєю особистою приватною власністю та стверджує, що

ОСОБА_2 участі у придбанні та оплаті вартості квартири не брала. Як зазначено у позовній заяві, до укладення договору щодо квартири, ОСОБА_2 придбала чотири земельні ділянки на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області: за договорами від 05.11.2015 із ОСОБА_4 ділянки площею 1,2535 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0113, та площею 2,8691 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0021; за договорами від 29.10.2015 із ОСОБА_5 ділянки площею 1,2535 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0114, та площею 3,0504 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0019. Договори посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мединською Н.В. та зареєстровано за №605, №606, №579 і №580 відповідно. За твердженням позивача, зазначені земельні ділянки ОСОБА_2 оплатила його особистими коштами, які він їй передав. Укладенню договорів передували домовленості, за якими відповідач після набуття земельних ділянок мала створити юридичну особу, передати ці ділянки як вклад до її статутного капіталу та переоформити на ім`я позивача право власності на частку в статутному капіталі. Для засвідчення досягнення цієї домовленості та на її виконання ОСОБА_2 створила ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41», код ЄДРПОУ 42724409, зареєстроване 27.12.2018, із розміром статутного капіталу 11,2 млн грн. ОСОБА_1 , довіряючи її запевненням та маючи намір використати земельні ділянки у бізнес-проекті, через інвестиції у це товариство забезпечив фінансування початку реалізації відповідного проекту. Як зазначає позивач, наприкінці

2018 року на початку 2019 року відносини зі ОСОБА_2 дещо погіршилися, тому на початку 2019 року вони попередньо обговорили намір врегулювати окремі майнові питання. Зокрема, погодили намір завершити реалізацію домовленості щодо земельних ділянок: відповідач мала внести їх до статутного капіталу ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41» та після цього передати позивачу право власності на частку в статутному капіталі товариства. За умови реалізації цієї домовленості, яка була для позивача вкрай важливою для бізнес-проекту, одночасно обговорювався намір передати його права на квартиру ОСОБА_2 , яка була зацікавлена у проживанні саме в ній. Позивач вказує, що обговорення цих намірів відбувалося усно у присутності партнера ОСОБА_6 . З метою підготовки до майбутньої реалізації обговорених намірів, за умови дотримання ОСОБА_2 своїх обіцянок, ОСОБА_1 звернувся до забудовника з проханням підготувати проекти документів про передачу прав на квартиру ОСОБА_2 . Забудовник передав йому такі проекти. Надалі, у зв`язку з вагітністю відповідача та народженням у 2020 році спільної дитини, конфлікт поступово затих, а майнові питання відійшли на другий план. Навесні 2021 року розбіжності набули безповоротного характеру, і сторони знову обговорили намір врегулювати майнові питання у тому самому порядку, який обговорювався у 2019 році. Позивач стверджує, що ОСОБА_2 відмовилася від своїх обіцянок та домовленостей щодо земельних ділянок. На підтвердження посилається на її декларацію за 2020 рік, у якій ці земельні ділянки залишаються зареєстрованими за відповідачем. Саме у зв`язку з недотриманням нею обіцянок і домовленостей, як зазначено у позові, жодні умови передачі прав на квартиру ОСОБА_2 не були схвалені ОСОБА_1 , він не підписував договір відступлення та не передавав ні ОСОБА_2 , ні забудовнику документи для передачі їй прав на квартиру. За його твердженням, жодна з обговорених угод не відбулася, а відповідач не здійснювала платежів за квартиру ні забудовнику, ні позивачу. Попри це, на думку позивача, ОСОБА_2 ініціювала штучний судовий спір з метою протиправного отримання квартири у власність. Так, у Вишгородському районному суді Київської області розглядалася справа №363/641/22 за її позовом до ПП «Пролісок 2000», ОСОБА_3 та ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання майнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності. Обґрунтовуючи ті вимоги, ОСОБА_2 посилалася на Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру. ОСОБА_1 зазначає, що саме як відповідач у справі №363/641/22 дізнався про існування цього документа та про те, що він нібито є його підписантом як «Попередній покупець», хоча жодного правочину про передачу своїх прав на квартиру не підписував. Ознайомившись із копією договору, довідався, що за його умовами начебто передав

ОСОБА_2 усі права та обов`язки за первісним договором. У позові також вказано, що його сторона у попередній справі зазначала про сумнівність підпису та неналежність цього підпису ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 та її представник навмисно затягували надання оригіналу документа. Позивач стверджує, що фактично оригінал був наданий виключно для огляду та 07.12.2022, у засіданні, за результатами якого ухвалено рішення у справі. За його поясненням у позові, отримання оригіналу було необхідне для заявлення запланованого клопотання про почеркознавчу експертизу. Додатковим аргументом на підтвердження того, що договір не міг бути підписаний позивачем, у позовній заяві названо відсутність у ньому погоджених ціни відступлення та порядку розрахунків. ОСОБА_1 вважає, що ці умови були для нього принциповими і ключовими для прийняття рішення про відступлення прав, проте не відображені в документі всупереч його позиції та вимогам статті 638 ЦК України. На його думку, відсутність таких положень свідчить, що документ у цій редакції складений в інтересах ОСОБА_2 . Посилаючись на положення статей 202, 203, 207, 215, 216 ЦК України та правовий висновок Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №141/875/17-ц щодо волі та волевиявлення учасника правочину, позивач визначає підставою недійсності договору саме відсутність свого волевиявлення, оскільки, за його твердженням, документ підписаний не ним, а іншою особою. Для встановлення цього факту просить провести експертне дослідження. Щодо позовної давності позивач зазначає, що про існування договору та порушення свого права дізнався лише у 2022 році, під час розгляду справи №363/641/22, тому трирічний строк звернення до суду не пропущено. Додатково посилається на продовження відповідних строків під час карантину та воєнного стану. У попередньому розрахунку судових витрат вказує сплачений судовий збір 1 073,60 грн, орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу

20 000 грн та на експертизу 7 500 грн, повідомивши про намір подати докази понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Так, разом із позовною заявою стороною позивача також подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_1 на документі під назвою Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017.

До відкриття провадження у справі, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2023, позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 надійшли до Вишгородського районного суду Київської області 23.06.2023 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано у провадження головуючого судді Лукач О.П., для розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду у загальному позовному провадженні у підготовче засідання на 28.08.2023.

У зв`язку з апеляційним оскарженням відповідачем ухвали про передачу справи за підсудністю, матеріали справи було направлено до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.12.2023 апеляційну скаргу

ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2023 без змін.

29.01.2024 матеріали цивільної справи №369/4567/23 надійшли до Вишгородського районного суду Київської області.

Вирішуючи питання щодо визначення дати підготовчого судового засідання на 03.04.2024 на 10:00, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області було задоволено клопотання представника позивача адвоката Єленич О.В. від 18.08.2023 про її участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

14.03.2024 до суду, засобами поштового зв`язку, від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з додатками, у якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі (том 2 а.с. 1-98). У відзиві відповідач заперечує твердження про придбання земельних ділянок за кошти ОСОБА_1 та домовленості щодо внесення цих ділянок до статутного капіталу юридичної особи з наступним переданням позивачу корпоративних прав в обмін на права на квартиру. Зазначає, що земельні ділянки є її особистою приватною власністю, придбані за власні кошти до фактичних шлюбних відносин із ОСОБА_1 , не є предметом жодного з договорів щодо квартири та не стосуються спірних правовідносин. Стверджує, що домовленостей про внесення землі до статутного капіталу ТОВ «БК «Прогрес-41» чи іншої юридичної особи з наступним переданням позивачу або підконтрольним йому особам корпоративних прав не було.

ОСОБА_2 посилається на пункти 1.1, 3.2, 3.3, 4.3 та 6.1 спірного договору, за якими до неї перейшли всі права та обов`язки попереднього покупця, його платежі визнаються здійсненими новим покупцем, а після підписання договору попередній покупець не має до нового покупця грошових чи майнових претензій. Наголошує, що передання земельних ділянок

ОСОБА_1 або пов`язаним із ним особам не було умовою укладення цього договору, який не містить відповідних застережень. Щодо ціни зазначає, що вона не є істотною умовою такого договору, а у разі її невстановлення застосовуються правила частини четвертої

статті 632 ЦК України. На її думку, істотні та інші умови викладені письмово та підписані всіма сторонами, а грошові і майнові питання врегульовані, зокрема, пунктом 4.3 договору. Заперечуючи твердження про штучність попереднього судового спору, відповідач зазначає, що у справі №363/641/22 захищала свої права у зв`язку з реєстрацією ОСОБА_1 права власності на квартиру та її подальшим відчуженням. Посилається на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 04.10.2023, якими, на її переконання, підтверджено правомірність набуття нею прав на квартиру на підставі договору відступлення. Зазначає, що апеляційний суд скасував рішення лише в частині окремих вимог, визнавши відповідні способи захисту неефективними, а в іншій частині залишив рішення без змін. Відповідач також заперечує викладену позивачем послідовність надання оригіналів у попередній справі. Вказує, що оригінали договорів та інших документів уперше були надані представнику ОСОБА_1 для огляду 27.09.2022, а не 07.12.2022, після чого стороні було надано строк для подання відзиву. Проте ні у відзиві, ні у запереченнях на відповідь на відзив не зазначалося, що ОСОБА_1 не підписував договір, і клопотання про експертизу у суді першої інстанції не заявлялося. Таке клопотання подано лише під час апеляційного перегляду та відхилено через незаявлення у суді першої інстанції. Щодо належності підпису відповідач посилається на висновки експертів, складені у кримінальному провадженні №12021111150000606 від 16.06.2021. Зазначає, що за висновком від 28.04.2023 №СЕ-19/111-23/16965-ПЧ підписи від імені ОСОБА_7 у спірному договорі та інших досліджених документах виконані однією особою, а за висновком від 17.10.2023

№СЕ-19/111-23/55104-ПЧ підпис у графі «Попередній покупець» спірного договору виконаний ОСОБА_7 . Копії цих висновків додано до відзиву разом із документом про дозвіл на використання та розголошення відомостей досудового розслідування. Також, у відзиві вказано на неправильне визначення складу відповідачів, оскільки стороною оспорюваного договору є також ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», яке на той час було зазначено у позові третьою особою. Відповідач вважала незалучення товариства співвідповідачем самостійною підставою для відмови у позові.

02.04.2024 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 03.04.2024), відповідачем подано заперечення на клопотання про призначення експертизи, а також клопотання про зупинення провадження у справі, з додатками (том 2 а.с. 99-104, 105-128).

08.04.2024 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 09.04.2024), представником позивача подано відповідь на відзив, з додатками (том 2 а.с. 141-164). У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що основною підставою позову є непідписання договору ОСОБА_1 та відсутність його волевиявлення. Висновки експертів, отримані у кримінальному провадженні на підставі постанов слідчих, представник вважала недопустимими відповідно до статей 78, 102 ЦПК України, оскільки частина третя статті 102 цього Кодексу передбачає підготовку висновку на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду. Крім того, зазначила, що законність і правильність висновків не підтверджені вироком, а самостійне замовлення експертизи було неможливим через відсутність у позивача оригіналу договору.

15.04.2024 до суду, через систему «Електронний суд», відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (том 2 а.с. 165-176), у яких підтримала свою позицію щодо попереднього судового розгляду та експертних висновків. Заперечила проти їх виключення лише через проведення експертиз у кримінальному провадженні, посилаючись на можливість використання таких матеріалів як письмових доказів у цивільній справі незалежно від ухвалення вироку, якщо вони містять відомості щодо предмета доказування.

17.04.2024 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано додаткові пояснення у справі (том 2 а.с. 177-186), у яких представник зазначила, що у справі №363/641/22 експертиза не проводилася, питання про належність підпису ОСОБА_1 належним чином не перевірялося, а позивач не позбавлений права на судовий захист у цій справі. Підтримала заперечення проти допустимості експертних висновків із кримінального провадження та зазначила, що їх законність і правильність не підтверджені вироком. Не погодилася з твердженнями про штучність спору та його спрямованість на створення преюдиційних обставин, наголошуючи на необхідності перевірити дійсність волевиявлення позивача у передбаченому цивільним процесуальним законом порядку.

30.04.2024 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 01.05.2024), представником позивача подано клопотання про залучення співвідповідача - ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» (том 2 а.с. 187-192).

22.07.2024 до суду, через систему «Електронний суд», відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №363/17/24 (том 2 а.с. 218-222).

02.09.2024 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме витребувати від органу досудового розслідування актуальну інформацію про перебування в матеріалах кримінального провадження №12021111150000606 оригіналу Договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на Квартиру

№3.290-3РР-ИП від 05.04.2017. У разі відсутності витребуваного доказу - надати актуальну інформацію про дату його передання та зазначити особу, якій його було передано (том 3

а.с.11-17).

26.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Єленич О.В. подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 363/17/24 (том 3 а.с. 90-98).

10.05.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 11.05.2026), відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення на клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (том 3 а.с. 126-130).

07.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Єленич О.В. подано клопотання про витребування з Київського апеляційного суду, з матеріалів кримінальної справи №363/17/24, оригіналу спірного договору та його долучення до цієї цивільної справи для призначення і проведення експертизи. Посилалася на встановлене місцезнаходження документа, його істотне значення для перевірки підпису та неможливість самостійного отримання (том 3 а.с. 167-170).

13.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», відповідачем ОСОБА_2 подано додаткові заперечення на клопотання про призначення експертизи та клопотання про витребування доказів, з додатками (том 3 а.с. 171-190).

На стадії підготовчого провадження брали участь представник позивача адвокат Єленич О.В. та представник відповідача-1 ОСОБА_2 адвокат Шевченко О.Б. Інші учасники провадження у судові засідання на цій стадії провадження не з`являлися, при цьому, ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1», за наявності електронного кабінету, було належним чином повідомлено про день, час та місце судових засідань, судом вжито процесуальні заходи для забезпечення участі у судових засіданнях третьої особи ПП «Пролісок 2000», яке у порушення вимог статті 14 ЦПК України, не зареєструвало свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, однак, конверти із судовими повістками, надіслані засобами поштового зв`язку, повернулися до суду без вручення адресату з причин «за закінченням терміну зберігання». Також з метою повідомлення ПП «Пролісок 2000» про розгляд справи, на сайті судової влади було розміщено оголошення, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, про його виклик до суду.

На вказаній стадії провадження, за участі представників сторін, вчинено такі процесуальні дії:

06.05.2024 - судом прийнято відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив;

за клопотанням представника позивача ухвалою суду від 06.05.2024 ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» (відповідач-2) залучено до участі у справі співвідповідачем, змінивши його процесуальний статус із третьої особи на відповідача, та встановлено строк для подання відзиву (том 2 а.с. 201-209);

22.07.2024 долучено до матеріалів справи надану у судовому засіданні копію листа представника відповідача адвоката Шевченка О.Б. від 28.07.2023, адресованого слідчому Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо передачі оригіналів документів, в тому числі спірного договору (том 2 а.с.229);

ухвалою від 17.09.2024 клопотання відповідача від 02.04.2024 задоволено, провадження зупинено до закінчення касаційного перегляду справи №363/641/22, а у задоволенні клопотання про зупинення до завершення кримінальної справи відмовлено, з підстав та мотивів, викладених у вказаному судовому рішенні (том 3 а.с. 38-44);

після встановлення судом факту завершення касаційного перегляду справи №363/641/22 постановою Верховного Суду від 08.01.2025, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.12.2025 поновлено провадження у справі №369/4567/23 та продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні, яке призначено на 26.02.2026 (том 3 а.с. 59);

ухвалою суду від 11.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Єленич О.В. від 26.03.2026 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 363/17/24, з підстав та мотивів, викладених у вказаному судовому рішенні (том 3 а.с. 136-138);

ухвалою суду від 14.05.2026 виправлено описку, допущену у тексті скороченої (вступна та резолютивна частини) ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 11.05.2026, зазначивши у повному тесті вказаного судового рішення номер справи «№359/4567/23», замість «№363/4567/23» (том 3 а.с. 134-135);

08.06.2026 у судовому засіданні судом прийнято та долучено до матеріалів справи надані представником відповідача копії: заяви ОСОБА_8 від 14.05.2026 до Київського апеляційного суду щодо ознайомлення із матеріалами кримінальної справи щодо ОСОБА_3 ; постанови про визнання речовими доказами від 28.07.2023; договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017; заяви ОСОБА_8 від 14.05.2026 до Київського апеляційного суду про повернення ОСОБА_2 оригіналу договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, який міститься у томі 3 а.с. 105, замінивши його на завірену судом копію; заяви ОСОБА_8 від 03.06.2026 до Київського апеляційного суду про видачу належним чином завіреної копії договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, який міститься у томі 3 а.с. 105 (том 3 а.с. 144-150);

ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 08.06.2026, відмовлено у задоволенні усного клопотання представника позивача про витребування у Вишгородського районного суду Київської області оригіналу спірного договору, оскільки, як встановлено судом, вказаний договір міститься у матеріалах кримінальної справи, яка перебуває у провадженні Київського апеляційного суду;

ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 14.07.2026, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 07.07.2026 про витребування у Київського апеляційного суду з матеріалів кримінальної справи №363/17/24 оригіналу спірного договору, врахувавши його статус речового доказу, вирішення у вироку питання про залишення цього доказу в матеріалах кримінальної справи, незавершеність апеляційного перегляду та відповідь апеляційного суду про неможливість видачі оригіналу (том 3 а.с. 182);

ухвалою суду від 14.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Єленич О.В. про призначення почеркознавчої експертизи у цивільній справі №359/4567/23, з підстав та мотивів, зазначених у вказаному судовому рішенні (том 3

а.с. 206-211);

ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 14.07.2026, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд по суті.

Відповідно до статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У судовому засіданні 11.09.2026 представник позивача адвокат Єленич О.В., яка брала участь у режимі відеоконференції, підтримала позов у повному обсязі. Пояснила, що правовою підставою вимоги є статті 203, 215 ЦК України, а фактичною непідписання договору її довірителем і позивач не знає, ким його підписано, та волевиявлення ОСОБА_1 на вчинення правочину було відсутнє. Також, представник позивача заперечувала проти використання висновків експертів із кримінального провадження, посилаючись на

частину третю статті 102 ЦПК України, та ставила під сумнів їх достовірність через відсутність відібраних у позивача експериментальних зразків та проведення порівняння за підписами у п`яти документах, вважаючи цей обсяг недостатнім. Вважала, що висновки експертів не мають наперед установленої сили та мають оцінюватися разом з іншими доказами.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шевченко О.Б. у засіданні заперечував проти позову, підтримав письмову позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні вимог. Щодо обсягу порівняльного матеріалу представник відповідача зазначив, що експерт мав право порушити питання про надання додаткових зразків, однак такого клопотання не заявляв, оскільки, на думку представника, вважав надані матеріали достатніми.

Представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з`явилися. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за їх відсутності, суд врахував думки присутніх представників, належне повідомлення відповідача-2 про день, час та місце засідання, направлення повісток ПП «Пролісок 2000» за адресою його зареєстрованого місцезнаходження та їх повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». За відсутності повідомлення цією юридичною особою іншої адреси суд ураховує положення пункту 4

частини восьмої статті 128 ЦПК України щодо дня вручення судової повістки. Додатково на вебсайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик третьої особи.

З урахуванням зазначеного, вимог статті 223 ЦПК України та відсутності підстав для відкладення, суд ухвалив проводити розгляд за відсутності цих учасників. Відповідач-2 відзиву на позов не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 202, 203 ЦК України правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати внутрішній волі.

Стаття 207 ЦК України пов`язує дотримання письмової форми, зокрема, з фіксацією змісту правочину в документі та його підписанням сторонами.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності недодержання сторонами саме в момент вчинення правочину вимог, установлених частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Водночас ця норма не усуває обов`язку суду перевірити доводи про те, що особа взагалі не вчиняла відповідного правочину. У цьому спорі необхідно встановити, чи підтверджуються твердження ОСОБА_1 про виконання підпису іншою особою та відсутність його волевиявлення, а також оцінити наведені ним обставини щодо попередніх домовленостей, передачі документів, ціни й порядку розрахунків.

Судом установлено, що 05.04.2017 між ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» в особі директора Нечитайло Н.В., як продавцем, та ОСОБА_7 , як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3

(том 2 а.с. 12-17).

Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що за цим Договором та у відповідності до пункту 1 статті 6 та статті 656 Цивільного кодексу України, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру, попередні технічні характеристики якої прописані в п.2.1 цього Договору, в складі проекту «Будівництво житлового комплексу за адресою:

АДРЕСА_2 черга будівництва, код 1122.1» та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно із пунктом 1.2 договору, предметом цього Договору є майнові права на Квартиру, які після набуття Покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на Квартиру після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором Покупець одержить від Продавця документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності), що підтверджують право власності Покупця на Квартиру. Оформлення права власності на Квартиру та оплату послуг відповідних державних органів Покупець здійснює самостійно. За додатковою домовленістю Сторін оформлення права власності Покупця на Квартиру може здійснюватися Продавцем від імені та за рахунок Покупця на підставі довіреності виданої Покупцем на ім`я Продавця.

Відповідно до пункту 1.3 договору, майнові права на Квартиру за цим Договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі майнових прав на Квартиру, який є невід`ємною частиною цього Договору та зразок якого Сторони погодили в Додатку №1 до цього Договору. Акт прийому-передачі підписується Сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом Об`єкта будівництва, у строк, визначений Продавцем, та за умови повної оплати Покупцем Ціни майнових прав на Квартиру. Факт повної оплати Покупцем Ціни майнових прав на Квартиру буде підтверджуватися наданням Довідки згідно з п. 1.4 Договору. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від Продавця до Покупця після підписання Акту прийому-передачі.

Пунктом 2.1 визначено попередні технічні характеристики квартири, а пунктом 3.1 - встановлено ціну майнових прав 615 684,07 грн, у тому числі ПДВ 102 614,01 грн.

Відповідно до пункту 11.3 цього договору, відступлення прав за цим Договором, а так само відчуження будь яким способом набутих за цим Договором майнових прав, передача зазначених майнових прав в забезпечення, а також інші дії, що можуть призвести до відчуження майнових прав, здійснюється Покупцем виключно за попередньою письмовою згодою Продавця. Відступлення прав безкоштовне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є однією особою, яка змінила прізвище, що узгоджується з ідентифікаційними відомостями у поданих копіях картки платника податків і посвідчення біженця та з РНОКПП, зазначеним у договорах (том 1 а.с. 49-54). Учасники справи цієї обставини не оспорюють.

До договору долучено додаток №1 зразок акту приймання-передачі оплачених майнових прав із незаповненими реквізитами, додаток №2 технічну характеристику та креслення об`єкта, а також додаток №3 план і схему розташування квартири (том 2 а.с. 18-20).

Із довідки ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» від 26.12.2018 №261218-248, підписаної фінансовим директором ОСОБА_9 та скріпленої печаткою товариства, убачається, що ОСОБА_7 сплатив повну вартість майнових прав за договором від 05.04.2017 у сумі 615 684,07 грн (том 2 а.с. 21).

04.02.2019 ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» в особі директора ОСОБА_10 (продавець), ОСОБА_7 (попередній покупець) та ОСОБА_2 (новий покупець) уклади Договір №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру

№3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 (том 1 а.с. 18-19, том 2 а.с. 22-23).

Пунктом 1.1 Договору №1 передбачено, що відповідно до умов цього Договору Попередній Покупець, за згодою Продавця, передає, а Новий Покупець приймає на себе усі права та обов`язки, що належать Попередньому Покупцю за Договором купівлі-продажу майнових прав на Квартиру № 3.290-3РР-ИП від «05» квітня 2017р. (далі - «Договір купівлі-продажу»), що укладений між Продавцем та Попереднім Покупцем».

Згідно пункту 1.2 Договору №1, підписанням цього Договору Продавець надає Новому Покупцю свою згоду на передачу Попереднім Покупцем своїх прав та обов`язків по Договору купівлі-продажу Новому Покупцю.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.3.1 Договору №1, попередній Покупець зобов`язаний в момент підписання цього Договору передати Новому Покупцю оригінали всіх документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для здійснення дій за Договором купівлі-продажу, а саме: Договір купівлі-продажу майнових прав на Квартиру №3.290-3РР-ИП від «05» квітня 2017р.; а також всі додатки, додаткові угоди, свідоцтва, довідки, банківські платіжні квитанції, що засвідчують оплату за вище наведеними договорами та інші документи за наявності.

Відповідно до пункту 3.1 Договору №1, з моменту підписання цього Договору та після виконання Попереднім Покупцем пункту 2.3 цього договору Новий Покупець стає Покупцем за Договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.2 Договору №1 передбачено, що з моменту укладання цього Договору Попередній Покупець втрачає всі свої права та обов`язки за Договором купівлі-продажу.

У пункті 3.3 цього договору зазначено, що з моменту укладання цього Договору Попередній Покупець втрачає всі свої права на грошові кошти, що сплачені ним Продавцю згідно Договору купівлі-продажу. Сплачені Попереднім Покупцем кошти визнаються такими, що сплачені Новим Покупцем.

За пунктом 4.2 Договору №1, Новий Покупець свідчить, що після підписання цього Договору, будь-яких претензій (грошових та/або майнових тощо) до Попереднього Покупця за Договором купівлі-продажу не має.

Пунктом 4.3 цього договору передбачено, що Попередній Покупець свідчить, що після підписання цього Договору, будь-яких претензій (грошових та/або майнових тощо) до Нового Покупця за Договором купівлі-продажу не має.

Відповідно до пункту 6.1 Договору №1, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу (пункт 6.2 договору).

У розділі 7 містяться підписи від імені всіх трьох сторін і відбиток печатки товариства.

Окремих умов щодо передачі ОСОБА_2 земельних ділянок або корпоративних прав ОСОБА_1 , а також окремо визначеної ціни відступлення та порядку розрахунків між попереднім і новим покупцями у тексті документа немає. Наявність такого документа та зміст наведених у ньому умов не заперечуються, а предметом спору є, насамперед, належність позивачу підпису в графі «Попередній покупець» і наявність його волевиявлення на укладення договору.

Так, 30.03.2021 ОСОБА_2 подала щорічну декларацію за 2020 рік, у якій задекларовано належність їй чотирьох земельних ділянок у селі Дударків Бориспільського району Київської області, набуття прав на які датовано 29.10.2015 та 05.11.2015, а також корпоративні права у ТОВ «БК «ПРОГРЕС-41», набуті 27.12.2018, із часткою 100 відсотків і вартістю у грошовому вираженні 11 200 000 грн (том 1 а.с. 3536, 41). У розділі 4 серед об`єктів незавершеного будівництва відображено квартиру площею 118,7 кв.м у місті Вишгороді із зазначенням прав ОСОБА_2 щодо цього об`єкта (том 1 а.с. 39).

Із наданих відповідачем висновків експертів та листа прокурора вбачається, що 16.06.2021 зареєстровано кримінальне провадження №12021111150000606, у межах якого надалі досліджувалися документи, пов`язані з квартирою та договором відступлення.

ОСОБА_2 подала до Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву від 01.02.2022 до ПП «Пролісок 2000», ОСОБА_3 та ТОВ «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання майнових прав, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності (том 1 а.с. 20-32).

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовувала права на квартиру АДРЕСА_4 саме договором відступлення від 04.02.2019, а спір пов`язувала з оформленням права власності на цю квартиру за іншими особами.

Під час розгляду вказаного позову у цивільній справі №363/641/22 судом вирішувалося питання щодо надання оригіналів договорів та інших документів. Як убачається з наявних у цій справі копій процесуальних документів (том 3 а.с. 177-180), суд витребував відповідні оригінали, а ухвалою від 29.08.2022 продовжено строк їх надання до 27.09.2022 з урахуванням часу проведення підготовчого засідання.

Із протоколу та технічного запису судового засідання від 27.09.2022 у справі №363/641/22 встановлено, що представник ОСОБА_2 надав оригінали документів, у тому числі договору відступлення. Головуючий передав їх для огляду представнику

ОСОБА_1 , після чого оригінали повернуто представнику ОСОБА_2 . Суд постановив виготовити копії наданих документів для приєднання до матеріалів справи та оголосив перерву з метою надання стороні ОСОБА_1 часу для подання відзиву (том 3 а.с. 171-190).

13.10.2022 ОСОБА_1 у справі №363/641/22 подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 (том 2 а.с. 24-29). У ньому ОСОБА_1 заперечував проти вимог

ОСОБА_2 , посилаючись на оплату майнових прав за власні кошти, непогодження ціни та інших істотних умов відступлення, нереалізовані домовленості щодо земельних ділянок і корпоративних прав та непередання документів. Договір відступлення він вважав неукладеним. Водночас у тексті цього відзиву не вказано, що підпис від його імені на договорі виконаний іншою особою, а клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявлено.

29.11.2022 представник ОСОБА_1 адвокат Корабельников Є.Г. подав у справі №363/641/22 заперечення на відповідь на відзив (том 2 а.с. 30-33). В них повторно зазначено про непогодження ціни відступлення, ненастання обговорюваних сторонами умов щодо земельних ділянок та непередання банківських квитанцій. У цих запереченнях також не заявлено про виконання підпису іншою особою та не порушено питання про почеркознавчу експертизу.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2022 у справі №363/641/22 позов ОСОБА_2 задоволено: визнано за ОСОБА_2 майнові права на квартиру загальною площею 118,7 кв. м, житловою площею 78,3 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 та витребувано цю квартиру з незаконного володіння ПП «Пролісок 2000» на користь ОСОБА_2 ; скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 118,7 кв. м, житловою площею 78,3 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2349877732218 за ПП «Пролісок 2000»; визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру загальною площею 118,7 кв. м, житловою площею 78,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (том 2 а.с. 34-51).

Київський апеляційний суд постановою від 04.10.2023 апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану адвокатом Бумбою О.А., задовольнив частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2022 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання майнових прав на квартиру, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 та про скасування державної реєстрації права власності на квартиру за

ПП «Пролісок 2000» скасував і ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким відмовив ОСОБА_2 у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін (том 2 а.с. 52-70).

Постановою Верховного Суду від 08.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2022 у нескасованій апеляційним судом частині та постанову Київського апеляційного суду від 04.10.2023 - залишено без змін (том 3 а.с. 49-58).

Зі змісту постанови касаційного суду вбачається, що судами попередніх інстанцій досліджувалося існування договору відступлення, його умови, оригінали документів та наявність підписів сторін. Окремо звернуто увагу, що у суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв клопотання про почеркознавчу експертизу та не обґрунтував об`єктивної неможливості зробити це своєчасно.

29.03.2023 у кримінальному провадженні №12021111150000606 слідчим призначено судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.04.2023

№СЕ-19/111-23/16965-ПЧ (том 2 а.с. 71-81).

Із цього висновку вбачається, що експерту були надані оригінали спірного договору відступлення, первісного договору купівлі-продажу майнових прав із додатками, договору позики, договору застави частки у статутному капіталі, довіреностей та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

На поставлене питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_7 у цих документах однією особою, експертом надано відповідь, що: «Підписи, від імені ОСОБА_7 , у Договорі №1 про відступлення прав на переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року; Договорі позики від 01.06.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г.; Договорі застави частки в статутному капіталі від 23.02.2016 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М.; Довіреності від 30.11.2017 року посвідченої приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г.; Договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О.А.; Довіреності від 27.02.2018 року посвідченій приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г.; Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року; Додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року; Додатку №2 до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року; Додатку №3 до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 року - виконані однією особою».

12.10.2023 слідчим у кримінальному провадженні призначено іншу почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.10.2023 №СЕ-19/111-23/55104-ПЧ (том 2 а.с. 82-91). Під час проведення вказаної експертизи досліджувався безпосередньо оригінал Договору №1 від 04.02.2019, а перед експертом поставлено питання, чи виконаний підпис у графі «Попередній покупець» самим ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою.

Як убачається із цього висновку, на експертизу надано оригінал Договору №1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017 на 1 арк., а також оригінали документів, що містять вільні зразки підписів ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 : Договір позики від 01.06.2017, зареєстрований в реєстрі за № 1025 на 1 арк.; Договір застави від 23.02.2016, зареєстрований в реєстрі за № 52 на 3 арк.; Довіреність від 30.11.2017, зареєстрована в реєстрі за № 2797 на 1 арк.; Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2016, зареєстрований в реєстрі за № 913 на 1 арк.; Довіреність від 27.02.2018, зареєстрований в реєстрі за № 442 на 1 арк..

За результатами порівняльного дослідження експерт дійшов висновку, що «Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_7 в графі колонки «Попередній покупець» наданого Договору № 1 від 04.02.2019 про відступлення прав та переведення обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру №3.290-3РР-ИП від 05.04.2017, виконаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

При цьому, у дослідницькій частині висновку наведено ознаки, за якими проводилося порівняння, і пояснення щодо виявленої відмінності одного з елементів підпису, яка на категоричний позитивний висновок не впливає.

Так, обидва висновки експертів надано відповідачем як додатки до відзиву разом із листом прокурора Вишгородської окружної прокуратури, у якому зазначено, що він не заперечує щодо розголошення відомостей кримінального провадження №12021111150000606 від 16.06.2021 у частині, що не нашкодить розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вигляді можливості використання висновків експертиз під час підготовки заперечень у цивільних справах.

Постановою слідчого від 28.07.2023 спірний Договір №1 від 04.02.2019 разом з іншими оригіналами документів визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021111150000606 (том 3 а.с. 145146).

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 20.03.2026 у кримінальній справі №363/17/24 ОСОБА_3 визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 та частиною першою статті 209 КК України. Цивільний позов потерпілої залишено без розгляду, а речові докази, серед яких оригінал договору відступлення, вирішено залишити у матеріалах кримінальної справи. У мотивувальній частині вироку наведено оцінку обставин первісного придбання та оплати майнових прав ОСОБА_1 . Водночас сам вирок не містить висновку про виконання підпису на договорі відступлення іншою особою (том 3 а.с. 93-104).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої на вирок від 20.03.2026 (том 3 а.с. 130). За дослідженими матеріалами та поясненнями представника відповідача на час розгляду цієї справи апеляційний перегляд вироку не завершений.

Так, у відповіді Київського апеляційного суду від 10.06.2026 №363/17/24/124481/2026 на заяви адвоката Шевченка О.Б. зазначено, що оригінал спірного договору є речовим доказом у кримінальній справі №363/17/24, вироком від 20.03.2026 його вирішено залишити в матеріалах справи, а вирок не набрав законної сили. З огляду на це апеляційний суд повідомив про неможливість надати оригінал документа та роз`яснив представнику потерпілої право ознайомлюватися з матеріалами судового провадження, виготовляти та посвідчувати копії документів (том 3 а.с. 182).

Досліджені у судовому засіданні документи підтверджують первісне набуття та оплату ОСОБА_7 майнових прав на квартиру, існування договору відступлення від 04.02.2019, подальше виникнення між сторонами спору щодо прав на квартиру, розгляд пов`язаної цивільної справи №363/641/22, проведення двох почеркознавчих досліджень оригіналу договору в межах кримінального провадження та перебування цього оригіналу в матеріалах кримінальної справи. Доводи сторін щодо попередніх усних домовленостей, справжності підпису й наявності волевиявлення позивача суд оцінює за змістом кожного доказу окремо та в їх сукупності з урахуванням предмета заявленого позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, у передбачених цією нормою випадках не доказуються повторно.

Оцінюючи заперечення щодо використання копії договору, суд ураховує вимоги частини шостої статті 95 ЦПК України. У даному випадку існування та місцезнаходження оригіналу підтверджені наведеними документами, а оригінал досліджувався експертами та відтворений у висновках.

Оцінюючи докази відповідача, суд відхиляє довід представника позивача про неможливість їх використання лише з тієї причини, що експертизи проведені у кримінальному провадженні, а не на підставі ухвали у цій цивільній справі. Частина третя статті 102 ЦПК України визначає порядок підготовки висновку експерта у цивільній справі, але не встановлює заборони досліджувати правомірно отримані в іншому провадженні документи, які містять відомості щодо предмета доказування.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.04.2025 у справі №756/14643/19, зокрема у пунктах 76-78, із посиланням на постанови від 10.07.2019 у справі №686/23256/16-ц та від 25.03.2021 у справі №752/21411/17: отриманий відповідно до закону висновок експерта у кримінальному провадженні може бути письмовим доказом у цивільній справі та підлягає оцінці судом. Відсутність вироку, який набрав законної сили, сама по собі не виключає використання такого доказу.

У даному випадку, надані висновки безпосередньо стосуються підпису у договорі, який є предметом спору. Досліджено оригінал документа, копії висновків засвідчені, а можливість використання відповідних відомостей підтверджена листом прокурора.

Доводи представника позивача щодо відсутності експериментальних зразків та недостатньої кількості порівняльного матеріалу суд перевірив за змістом самих висновків. Відсутність спеціально відібраних експериментальних зразків не означає, що дослідження проведено без порівняльного матеріалу, оскільки експерту надано оригінали документів із вільними зразками підписів. Належність цих підписів іншій особі чи підміна наданих експерту документів матеріалами справи не підтверджені.

Посилання представника позивача на Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, підлягає оцінці з урахуванням пункту 1.13 глави 1 розділу I цих Рекомендацій. За його змістом достатність та якість зразків визначаються експертом у конкретній експертній ситуації з огляду на можливість установити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак. Зіставлення кількості документів із кількістю зразків, на яку посилається представник, без урахування змісту дослідження, не доводить помилковості його результатів.

У дослідницькій частині висновку від 17.10.2023 експертом описано надані вільні зразки, зазначено методики дослідження, наведено загальні й окремі ознаки, за якими здійснювалося порівняння, та ілюстрації виявлених збігів і відмінності. Експерт зазначив, що сукупність збіжних ознак є достатньою для категоричного позитивного висновку. Відмінність форми рухів при виконанні верхньої частини розчерку експерт визнав несуттєвою та пояснив, скоріше за все, варіаційністю підпису, яка не проявилася у наданих зразках. За змістом досліджених матеріалів заперечення щодо кількості документів та відсутності експериментальних зразків не спростовують наведеної експертом сукупності ідентифікаційних ознак і не дають достатніх підстав відхилити його відповідь про особу виконавця підпису. Висновок від 28.04.2023 узгоджується з ним у частині спільності виконавця підписів.

Отже, суд приймає зазначені експертні висновки як належні, допустимі та достовірні письмові докази у межах проведених досліджень. Цей висновок ґрунтується на їх змісті та взаємному зв`язку з іншими матеріалами.

Так, ухвалою від 14.07.2026 суд відмовив у призначенні почеркознавчої експертизи з мотивів, викладених у цій ухвалі (том 3 а.с. 206211). За частиною першою статті 103 ЦПК України для призначення експертизи необхідні у сукупності потреба у спеціальних знаннях та відсутність відповідних висновків із цих самих питань або сумніви щодо їх правильності. При остаточній оцінці доказів суд повторно перевірив наведені стороною позивача заперечення та не встановив обставин, які давали б підстави відхилити результати наявних досліджень.

Питання про давність виконання підписів, одночасність їх нанесення та різницю в часі між підписами сторін, як про те заявляла сторона позивача, - не підтверджує виконання підпису іншою особою чи відсутності волевиявлення позивача. Конкретних обставин, які пов`язували б таку різницю в часі із заявленою підставою недійсності, не наведено. Щодо способу виконання підпису у дослідницькій частині висновку від 17.10.2023 зазначено про його виконання за допомогою писального приладу рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Отже, ширший перелік запропонованих стороною позивача питань не спростовує відповіді про виконання підпису ОСОБА_7 .

Щодо посилання на виправдувальний вирок суд ураховує, що відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України обов`язкове значення у визначених цією нормою межах має вирок, який набрав законної сили. Крім того, предмет доказування складу кримінального правопорушення не є тотожним предмету спору про недійсність правочину. Виправдання позивача не підтверджує відсутності його підпису та не означає недопустимості всіх документів, отриманих у кримінальному провадженні. Водночас, під час розгляду цієї справи, суд не переглядає мотивів виправдання та не вирішує питання про кримінальну винуватість ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із того, що за змістом статей 203, 215 ЦК України порушення вимог до правочину має існувати на момент його вчинення. Позивач обґрунтовує вимогу передусім відсутністю свого волевиявлення через непідписання договору, а не невиконанням уже укладеного ним правочину. Проте виконання підпису іншою особою дослідженими доказами не підтверджено, навпаки, за висновком експерта від 17.10.2023 спірний підпис виконаний самим ОСОБА_7 .

Наведені стороною позивача обставини попереднього обговорення майнових питань, суд оцінює разом із поданою декларацією та змістом договору. Декларування земельних ділянок і корпоративних прав за ОСОБА_2 підтверджує відображення цих активів у декларації, але не встановлює, що вона взяла на себе саме ті зобов`язання перед позивачем, про які він зазначає, та що їх виконання було погодженою сторонами умовою відступлення прав на квартиру. Письмових домовленостей із таким змістом або змін до договору суду не подано. Твердження про отримання лише проектів документів та несхвалення остаточних умов не спростовують установленого за результатами експертного дослідження факту виконання позивачем підпису у спірному документі.

При цьому, почеркознавчий висновок установлює особу виконавця підпису, а не вирішує правового питання про вільність волевиявлення чи дійсність договору. У цій справі позивач пов`язує відсутність волевиявлення з непідписанням документа та несхваленням його умов, але підстав для підтвердження цих тверджень, з огляду на наведені докази, суд не встановив.

Доводи про відсутність у договорі окремої ціни відступлення та порядку розрахунків не є достатньою підставою для визнання його недійсним. Статті 6, 627, 628 ЦК України передбачають свободу сторін у визначенні умов договору в межах закону. Відповідно до

статті 638 ЦК України істотними є умови про предмет, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів відповідного виду, а також умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом спірного договору сторони погодили заміну покупця у вже існуючому зобов`язанні: визначили первісний договір, обсяг прав та обов`язків, порядок їх передачі і правову долю раніше сплачених коштів; забудовник надав згоду на заміну покупця.

Відступлення прав та переведення обов`язків допускаються статтями 512-514, 520, 521 ЦК України, а невизначення окремої ціни у тексті такого договору не встановлює порушення вимог частини третьої статті 203 ЦК України та не доводить виконання підпису іншою особою.

Частина четверта статті 632 ЦК України також передбачає правило визначення ціни, коли її не встановлено у договорі та неможливо визначити з його умов, а не безумовну недійсність такого правочину.

Оцінюючи пункт 4.3 Договору №1 від 04.02.2019, суд ураховує його зміст: «Попередній Покупець свідчить, що після підписання цього Договору, будь-яких претензій (грошових та/або майнових тощо) до Нового Покупця за Договором купівлі-продажу не має.» (том 1 а.с. 19,

том 2 а.с. 23).

Цей пункт не містить визначеної суми розрахунку за відступлення. Проте ні цей пункт, ні відсутність окремої ціни не підтверджують заявленого позивачем факту непідписання документа. Належних доказів погодження сторонами іншої редакції договору або включення до нього обов`язкової умови про передачу земельних ділянок чи корпоративних прав не встановлено. Відтак посилання на особисте значення для позивача таких домовленостей у сукупності з іншими доказами не доводить заявленої підстави недійсності.

Також суд ураховує, що непередання документів та відсутність окремого акту їх приймання-передачі позивач пов`язує з пунктами 2.3, 3.1 договору. Перебування оригіналів договорів, додатків і довідки у ОСОБА_2 та надання їх для огляду встановлені у попередній справі. Наступне передання оригіналів для експертних досліджень підтверджується висновками експертів та документами кримінального провадження. Окремого акту, який фіксував би точний час і спосіб вручення всіх документів, серед досліджених доказів немає. Проте, спір щодо виконання цього обов`язку - не підтверджує відсутності волевиявлення в момент підписання договору та не спростовує встановленої належності підпису позивачу.

Пункт 3.3 Договору №1 від 04.02.2019 передбачає: «З моменту укладання цього Договору Попередній Покупець втрачає всі свої права на грошові кошти, що сплачені ним Продавцю згідно Договору купівлі-продажу. Сплачені Попереднім Покупцем кошти визнаються такими, що сплачені Новим Покупцем.» (том 1 а.с. 18, том 2 а.с. 22).

З огляду на наведену умову суд дійшов висновку, що факт первісної оплати квартири ОСОБА_1 та відсутність повторної оплати забудовнику з боку ОСОБА_2 , не виключають передачі прав. Доказів того, що ця умова документу була змінена сторонами або що наведені позивачем обставини свідчать про виконання його підпису іншою особою, не подано.

Суд бере до уваги й правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.34) та від 27.11.2024 у справі №204/8017/17 (пункти 232-240) щодо розмежування недійсності правочину та відсутності самого факту його вчинення: правочин, який не вчинено, не може бути визнаний недійсним; відсутність або підроблення підпису за відсутності підтвердженого волевиявлення сторони оцінюється з погляду неукладеності договору.

У даному випадку, суд не встановив виконання спірного підпису іншою особою чи відсутності волевиявлення позивача, тому підстав для висновку про неукладеність договору з наведених ним мотивів - немає.

Наведене у позові посилання на постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №141/875/17-ц щодо необхідності відповідності волевиявлення внутрішній волі учасника правочину не спростовує цих висновків. Відповідну вимогу закону суд ураховує, однак її порушення має бути встановлене на підставі доказів у конкретній справі, а не лише твердження сторони про відсутність згоди.

Оцінивши докази позивача, докази, додані до відзиву, та матеріали, прийняті під час розгляду справи, у їх сукупності й взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 підстави недійсності Договору №1 від 04.02.2019 не доведені. Висновок експерта про виконання підпису самим ОСОБА_7 узгоджується зі змістом договору, пов`язаних із ним документів та встановленими обставинами правовідносин. Докази щодо декларування відповідачем земельних ділянок і корпоративних прав, посилання на попередні наміри, відсутність окремої ціни відступлення та труднощі в одержанні оригіналу не спростовують цієї сукупності доказів.

За таких обставин передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав для визнання договору недійсним судом не встановлено, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись статтями 15, 16, 202204, 207, 215, 512514, 520, 521, 627, 628, 632, 638 ЦК України, статтями 25, 12, 13, 7682, 84, 89, 95, 102, 103, 110, 128, 141, 174, 178, 223, 258, 259, 263265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Пролісок 2000», про визнання договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_5 ;

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1», ЄДРПОУ 38256650, адреса: 07300, Київська обл, м.Вишгород, вул. Шолуденка, 1 оф.7;

Третя особа: Приватне підприємство «Пролісок 2000», ЄДРПОУ 30400316, адреса: 03151, м.Київ, вул. Леонтовича, 5, кв.9.

Суддя О.П. Лукач