Рішення № 140687389, 14.10.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2626/25

Провадження № 2/935/317/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рибнікова М.М.,

за участі секретаря судових засідань - Бондаренко Н.С.,

представників позивача Заглади Н.В., Петроченко Ю.Ю.,

представник відповідачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення завданої майнової шкоди у порядку регресу,-

У С Т А Н О В И В:

27.10.2025 Головний лікар Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня» ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради Н. Заглада звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КНП «Коростишівська центральна районна лікарня» ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, завдану майнову шкоду в розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень, а також в дольовому порядку судові витрати в розмірі 10500 ( десять тисяч п`ятсот ) гривень по 5250 грн., з кожного.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 червня 2016 року органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР за № 12016060190000446 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст. 140 КК України. Відповідно до висновку експерта №101/17 від 25.11.2019, встановлено, що медична допомога ОСОБА_4 лікарями Коростишівської ЦРЛ надавалась неналежним чином. Внаслідок неналежного виконання лікарями Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїх професійних обов`язків, недбалого та несумлінного до них ставлення, що полягають в порушенні посадових інструкцій, наказу №245 від 25.04.2006 «Про затвердження протоколів про надання медичної допомоги хворим з черепномозковою травмою» та інших норм чинного законодавства України, настала смерть ОСОБА_4 02 серпня 2023 року Коростишівським районним судом винесено ухвалу про закриття кримінального провадження у справі № 935/3364/21, якою вирішено: звільнити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 140 КК України у зв`язку із закінченням строків давності; кримінальне провадження від 20.06.2016 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України - закрити. 19 вересня 2023 року матір померлого ОСОБА_4 ОСОБА_5 звернулася до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом до КНП «Коростишівська центральна районна лікарня» ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 04 січня 2024 року Коростишівським районним судом Житомирської області ухвалено рішення у справі № 935/3025/23, яким стягнуто з КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_5 моральну шкоду завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року вирішено, апеляційну скаргу КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради задовольнити частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 січня 2024 змінити, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з 1000000 гривень до 700000 гривень. 30 квітня 2024 року за заявою ОСОБА_5 , державним виконавцем Коростишівського відділу ДВС, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а саме: про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І. Потехіна» Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 700 000 грн. Відповідно до платіжних інструкцій № 8186 від 03.06.2024, № 8855 від 01.10.2024, №9662 від 26.02.2025, № 10014 від 24.04.2025, № 10391 від 02.06.2025, КНП «Коростишівською центральною районною лікарнею ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради виплачено кошти на виконання виконавчого провадження, відповідно у сумі 400000 грн., 100000 грн., 50000 грн., 50000 грн. та 100000 грн., в загальному розмірі 700000 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 грудня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 травня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судовому засіданні представник позивач просила позов задовольнити та стягнути з відповідачів кошти в порядку регресу.

У судовому засіданні представник відповідачів надав пояснення, в яких зазначив, що з регресним позовом про стягнення сплаченої ним частини шкоди в сумі 400 000,00 грн. позивач повинен був звернутись до суду не пізніше 03.06.2025, другої частини в сумі 1000 000,00 грн. не пізніше 01.10.2025. Позовна заява була складена позивачем 24.10.2025 зареєстрована в суді 27.10.2025. Тобто на момент звернення з регресним позовом щодо стягнення суми шкоди, сплаченої позивачем першим та другим платежем, а загальній сумі 500 000,00 грн., є підставою для відмови в задоволені позовних вимог в цій частині. Позиція позивача, що право на звернення з позовом в даному випадку виникло у лікарні 02.06.2025, представник відповідачів вважає хибною, оскільки і закон, і Верховний Суд пов`язують початок обчислення строку звернення з регрес ним позовом саме із здійсненням виплати сум третій особі, а не повної виплати чи відшкодування шкоди в повному обсязі. Якщо шкода роботодавцем сплачується частково, то роботодавцю таким чином вже завдається шкода на відповідну суму, він вже безповоротно втрачає свої активи. Тому, вважає, що якщо шкода відшкодувалась окремими платежами, право на регрес в такому випадку виникає у роботодавця з моменту кожної окремої виплати, і реалізувати це право можливо було виключно протягом встановленого ст. 233 КЗпП строку. В даному випадку річний строк звернення позивача з позовом про відшкодування завданої відповідачами шкоди розпочинається по кожному платежу окремо з дня проведення лікарнею виплат потерпілій особі. Враховуючи викладене, просить в частині стягнення з відповідачів шкоди в сумі 500 000,00 грн. відмовити та відповідно врахувати це при розподілі судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні 05.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 14.10.2026 о 09:10 год.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідачів (як працівники) на користь Позивача (як роботодавця) виплачених підприємством коштів у порядку зворотної вимоги за шкоду, завдану діями працівника під час виконання трудових обов`язків, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, а також щодо дотримання позивачем річного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України, про застосування наслідків пропуску якого заявлено представником відповідачів.

Обставини, які встановлено судом.

Відповідачі ОСОБА_3 з 03.08.1981 та ОСОБА_2 з 01.08.2002 перебувають у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством «Коростишівська центральна районна лікарня» ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, яка є позивачем. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи.

19.06.2016 відповідачі неналежно виконали свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що призвело до настання смерті пацієнта ОСОБА_4 .

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 року постановлено про закриття кримінального провадження у справі №935/3364/21, якою вирішено: звільнити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.140 КК України у зв`язку із закінченням строків давності; кримінальне провадження від 20.06.2016 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 України закрити.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 січня 2024 року у справі № 935/3025/23, позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, ЄДРПОУ: 01991731 на користь ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 моральну шкоду завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., в решті розміру стягнення моральної шкоди, - відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_5 в частині вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відмовлено.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради», ЄДРПОУ: 01991731 на користь держави судовий збір у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року вирішено: апеляційну скаргу КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 січня 2024 змінено, зменшено розмір стягнутої моральної шкоди з 1000000 гривень на 700 000 гривень.

Головним державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петраківською С.В. 30 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження за № 74876821 відповідно до виконавчого документа який виданий Коростишівським районним судом Житомирської області від 25.04.2024 за № 935/3025/23.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 8186 сплачено 03.06.2024 в сумі 400 000,00 грн. з призначенням платежу моральна шкода на користь ОСОБА_5 ін..код 2610408267, на підставі виконавчого листа № 935/3025/23 від 25.04.2024.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 8855 сплачено 01.10.2024 в сумі 100 000,00 грн. з призначенням платежу моральна шкода на користь ОСОБА_5 ін..код 2610408267, на підставі виконавчого листа № 935/3025/23 від 25.04.2024.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 9662 сплачено 26.02.2025 в сумі 50 000,00 грн. з призначенням платежу моральна шкода на користь ОСОБА_5 ін..код 2610408267, на підставі виконавчого листа № 935/3025/23 від 25.04.2024.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 10014 сплачено 24.04.2025 в сумі 50 000,00 грн. з призначенням платежу моральна шкода на користь ОСОБА_5 ін..код 2610408267, на підставі виконавчого листа № 935/3025/23 від 25.04.2024.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 10391 сплачено 02.06.2025 в сумі 100 000,00 грн. з призначенням платежу моральна шкода на користь ОСОБА_5 ін..код 2610408267, на підставі виконавчого листа № 935/3025/23 від 25.04.2024.

Мотиви суду.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 12.07.2023 у справі № 663/1169/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, установленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Між сторонами існує спір щодо порядку відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дій працівника, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування до особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися у тому, що діяння, яке поставлено особі у провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину, особа винувата у вчиненні останнього, а також, що умовами та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України та лише після цього має бути постановлено (ухвалено) відповідне судове рішення у визначеному КПК України.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи, про визнання її невинуватою у злочині, а передбачені законом підстави звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема у зв`язку із закінченням строків давності, визнаються нереабілітуючими. З урахуванням того, що від кримінальної відповідальності може звільнятись лише та особа, яка зобов`язана її нести, вирішенню питання про звільнення від кримінальної відповідальності має передувати і точне встановлення фактичних обставин, і правильна кваліфікація вчиненого злочину.

Відповідні висновки, також викладені Верховним Судом в постановах від 19.11.2019 у справі №345/2618/16 -к провадження №51-1491 км19, від 17.11.2020 у справі №333/6733/16-к провадження №51-4179км20, ухвалах від 02.12.2020 у справі №509/4247/17 провадження №51-5696ск20, від 27.01.2021 у справі №140/1547/15-к провадження №51-336ск 21, від 19.03.2021 у справі №451/1380/17 провадження №51-1253ск21.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 погоджуючись на звільнення їх від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності та на закриття кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 49 КК України, що є нереабілітуючими підставами, погодилися, що судом встановлені фактичні обставини справи та дана правильна кваліфікація вчиненого ним злочину.

Разом з тим, висновками експертів, рішеннями суду встановлено бездіяльність лікарями КНП «Коростишівська центральна районна лікарня» ім.. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , стосовно своїх посадових обов`язків та надання некваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_4 , і смертю ОСОБА_4 є причинний зв`язок.

Наявний причинний зв`язок між протиправною та винною дією і шкодою, яка настала; при цьому шкода, завдана внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків та ненаданням належної медичної допомоги лікарями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відшкодована КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, як роботодавцем за шкоду, яку нанесли працівники під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, що безпосередньо нанесло майнову шкоду позивачу, за рахунок якого відшкодована вказана шкода.

Це положення законодавства передбачає перехід права вимоги регресу від однієї особи до іншої при виникненні деліктного (позадоговірного) зобов`язання, а саме із заподіяння шкоди. Регрес регулюється загальними нормами цивільного права.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків (частина перша статті 130 КЗпП України).

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП України).

Водночас відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (пункт 3 частини першої статті 134 КЗпП України).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ст.134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства. Матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкода заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

З огляду на викладене Суд дійшов висновку про наявність у позивача права на звернення до суду із цим позовом. Право зворотної вимоги (регресу) виникло у позивача у зв`язку з фактичним відшкодуванням ним майнової шкоди на користь потерпілої особи. Зазначена шкода була завдана внаслідок винних протиправних дій відповідачів під час виконання ними трудових обов`язків лікаря.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Обов`язок належного доведення розміру заявлених позовних вимог покладається саме на позивача.

Судом встановлено, що позивач пред`являє до стягнення лише ті суми відшкодування, які були фактично перераховані потерпілій починаючи з 03.06.2024.

Суд встановив, що реальне здійснення відповідних банківських транзакцій починаючи з 03.06.2024 підтверджується належними доказами у вигляді наданих Позивачем копій платіжних інструкцій на суму 700 000,00 грн.

Обов`язок належного доведення розміру заявленої прямої дійсної шкоди покладається саме на позивача згідно з вимогами статті 81 ЦПК України. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Щодо відшкодування суми у розмірі 700 000,00 грн Суд зазначає таке.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України, тому строк звернення до суду повинен обчислюватись за правилами, встановленими КЗпП України (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 463/4040/15-ц (провадження № 61-23441св18)).

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (частина третя статті 233 КЗпП України).

Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється за правилами, визначеними нормами статті 233 КЗпП України. Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішенні судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 751/1198/18, від 03.10.2022 у справі № 204/1724/20, від 26.10.2022 у справі № 757/62971/19-ц, від 16.11.2022 у справі № 240/19150/20, від 09.05.2023 у справі № 398/1985/22).

Ухвалення судом вироку чи іншого рішення в межах КК України, не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, висновків та інших документів, що підтверджують початок перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду.

У справі, що розглядається, предметом позову є регресні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв`язку з виплатами коштів третім особам (потерпілим) за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням працівниками.

У таких деліктних правовідносинах право зворотної вимоги виникає, і відповідно перебіг річного строку починається, з моменту виплати підприємством сум третій особі (постанова Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 6-1654цс15). Перебіг строку звернення позивача з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника, розпочався з дня проведення підприємством належних виплат незаконно звільненому працівнику, тому з цього часу обраховується перебіг встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 766/13189/20 (провадження № 61-19700св20) постанову Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 158/2727/20 (провадження № 61-20614св21).

Отже, перебіг річного строку для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу починається з дня проведення позивачем кожної окремої фактичної виплати.

Позивач звернувся до суду із цим позовом 27.10.2025(який підписаний 24.10.2025).

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів коштів в загальному розмірі 500 000,00 грн, які були виплачені позивачем на користь ОСОБА_5 у період з 03.06.2024 по 01.10.2024, тобто до 27.10.2024(24.10.2025), оскільки такі вимоги пред`явлені з пропуском встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення платежів, здійснених після 27.10.2024, пред`явлені Позивачем в межах встановленого законом річного строку.

Суд встановив наявність прямих виплат на відшкодування шкоди, які позивач фактично перерахував у 2025 році на користь ОСОБА_5 у розмірі 200 000,00 грн. згідно з платіжних інструкцій № 9662 від 26.02.2025 на суму 50 000,00 грн., № 100014 від 24.04.2025 на суму 50 000,00 грн. та № 10391 від 02.06.2025 на суму 100 000,00 грн.

Вказані кошти у загальному розмірі 200 000,00 грн є прямою дійсною шкодою, що була завдана Позивачу з вини Відповідачів, та підлягають стягненню згідно із нормами пункту 3 частини першої статті 134 КЗпП України та частини першої статті 1191 ЦК України.

Отже, з огляду на встановлений факт пропуску Позивачем річного строку звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 233 КЗпП України, щодо платежів, здійснених до 27.10.2024, Суд дійшов висновку про втрату права на їх примусове стягнення за платіжними інструкціями за № 8186 від 03.06.2024,№ 8855 від 01.10.2024. Стягненню з відповідачів підлягає сума у розмірі 200 000,00 грн, що підтверджена належними платіжними інструкціями про перерахування коштів на користь потерпілої за період з 26.02.2025 по 02.06.2025.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 10500 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 200 000,00 грн., що становить 28,60 % від ціни позову у розмірі 700 000,00 грн.

З огляду на викладене з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 003,00 грн. а саме по 1501,50 грн. з кожного.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення завданої майнової шкоди у порядку регресу, задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради матеріальну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 003,00 грн. а саме по 1501,50 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Коростишівська центральна районна лікарня» ім. Д. І. Потєхіна» Коростишівської міської ради, ЄДРПОУ :01991731 адреса : вул. Герої Небесної Сотні, 58, м. Коростишів, Житомирської області;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , РНОКПП: : не надано, ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання : АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 14.10.2026.

Суддя М.М. Рибнікова