Рішення № 140687379, 09.10.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/436/26

Провадження № 2/474/453/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09.10.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

28.05.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 79827325 у розмірі 15 852 грн. 22 коп., з яких: 5 100 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 700 грн. 12 коп. - сума заборгованості за відсотками; 10 052 грн. 10 коп. - сума заборгованості за пенею.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.04.2024р. між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1БАНК») та відповідачем укладено електронний Договір надання коштів № 79827325, згідно з п. 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14.06.2021р. між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 відповідно до умов якого ТОВ «1 БАНК» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, у т.ч., згідно реєстру боржників № 32 від 25.09.2024р., і до відповідача за договором № 79827325, у розмірі 15 852 грн. 22 коп., з яких: 5 100 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 700 грн. 12 коп. за відсотками та 10 052 грн. 10 коп. заборгованість по пені.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказувало, що наділене правом вимоги до відповідача за договором № 79827325, а тому просив позов задовольнити.

Представниці позивача Тимошенко А.А. та Омельянова Є.Ю. в судові засідання призначені на 21.07.2026р. та 09.10.2026р. не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві та у заяві від 25.06.2026р. просили розглядати позовну заяву за її відсутності, дали згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судові засідання призначені на 21.07.2026р. та 09.10.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

09.10.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

17.04.2024р. між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку № 79827325, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 20378, за умовами якого, п.п. 1, 2.1-2.2, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит у день закінчення строку позики чи достроково, та сплатити проценти. Параметри та умови позики: дата надання кредиту 17.04.2024р.; строк кредитування/строк договору 30 днів; дата повернення кредиту 16.05.2024р.; сума кредиту 5 100 грн. 00 коп.; денна процентна ставка в день 2,50% (фіксована), проценти за понадстрокове користування кредитом 2,70% в день, пеня 2,7% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 114432,08%, орієнтовна загальна вартість позики 8 925 грн. 00 коп. Що узгоджується з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій визначено розмір процентів всього у сумі 3 825 грн. 00 (додаток № 1 до договору № 79827325).

Денна процентна ставка 2,50% в день: (3 825 грн / 5 100 грн)/ 30 * 100%. (п. 2.3 договору № 79827325).

Згідно положень п. 4 кредитного договору № 79827325 визначено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

У п. 5 договору № 79827325 позичальник підтвердив, що перед укладенням договору він ознайомився з інформацією про кредитодавця та його послуги, у т.ч. інформацією передбаченою ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові послуги», Правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг.

Відповідно до положень п. 6 договору № 79827325 позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку дії договору та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку позики здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Пунктом 18 договору № 79827325 передбачено наступне: 1) якщо сума позики не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, нараховується пеня в розмірі визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування, з врахуванням обмежень встановлених законом «Про споживче кредитування»; 2) якщо сума позики перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування, з врахуванням обмежень встановлених законом «Про споживче кредитування».

Технологія укладення договору та порядок створення і накладення електронних підписів сторонами договору узгоджено у п.п. 21-24 договору № 79827325.

Згідно положень п. 29 Кредитного договору № 79827325 - у графі "Позичальник", після реквізитів відповідача, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: 20378. Крім того зазначений розділ Кредитного договору містить реквізити банківської картки позичальник як електронного платіжного засобу, а саме: НОМЕР_1 .

Обставини переказу відповідачу коштів у сумі 5 100 грн за договором № 79827325 підтверджуються: платіжної інструкцією АТ «ТАСкомбанк» від 17.04.2024р. 12:42:55 год.; довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 06.07.2026р. № 20.1.0.0.0/7-260702/111743-БТ, відповідно до якої у банку ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 17.04.2024р. зараховано кошти 5 100 грн.

У додатки до позовної заяви позивачем надано виготовлений ТОВ «1БАНК» розрахунок заборгованості за період з 17.04.2024р. до 25.09.2024р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача на кінець періоду становить: 5 100 грн. тіло кредиту, 700 грн. 12 коп. проценти, 10 052 грн. 10 коп. пеня. З нього ж вбачається, що проценти нараховувалися відповідачу у період з 17.04.2024р. до 16.05.2024р. (погоджений у п. 2.2 договору строк кредитування 30 днів) у розмірі 127 грн. 50 коп. щодня (2,50% в день, згідно з п. 2.2 договору). Починаючи з 17.05.2024р. до 29.07.2024р. (74 дні) кредитодавець нараховував відповідачу пеню у розмірі 137 грн. 70 коп. в день (за ставкою 2,7% в день відповідно до п. 2.2 та п. 18 договору). Погашення боргу відповідачем вчинено 17.05.2024р.: 3 124 грн. 88 коп. на погашення процентів та 137 грн. 70 коп. на погашення пені.

14.06.2021р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № 14/06/2021, згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників відображаються у відповідному реєстрі боржників (додаток № 1 до договору). Право вимоги до фактора переходить в момент підписання сторонами Акту приймання передавання реєстру боржників, згідно додатку № 2. У п. 9.1. визначено строк дії договору до 14.06.2022р.

28.07.2021р. сторонами договору факторингу № 14/06/2021 укладено Додаткову угоду № 2 до договору факторингу якою сторони договору внесли зміни до п. 1.3 договору факторингу щодо порядку повідомлення боржників про відступлення права вимоги.

13.06.2022р. сторонами договору факторингу № 14/06/2021 укладено Додаткову угоду № 7 до договору факторингу якою внесено зміни до п.9.1. договору факторингу договір дійсний 12 місяців, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за ним.

У додатковій угоді № 37 від 25.09.2024р. до договору факторингу № 14/06/2021 сторони визначили загальну суму права вимоги, що відступається згідно реєстру боржників № 32 від 25.09.2024р. та ціну продажу яка сплачується фактором клієнту за ним.

25.09.2024р. сторонами договору факторингу підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників № 32 від 25.09.2024р. та 27.09.2024р. проведено фінансування згідно договору факторингу № 14/06/2021, про що надано платіжну інструкцію № 460.

Відповідно до реєстру боржників № 32 від 25.09.2024р. до договору факторингу № 14/06/2021 у ньому під порядковим номером 135 значиться боржник ОСОБА_1 , договір № 79827325, сума боргу за тілом 5 100 грн. 00 коп., за процентами 700 грн. 12 коп., за пенею 10 052 грн. 10 коп.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № 675-УШ в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставин, враховуючи те, що договір позики № 79827325 укладений між його сторонами, встановлював обов`язок відповідача повернути позику та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, в тому числі і щодо сплати процентів, доведеність обставин видачі кредитних коштів відповідачу, обставини невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту, доведеність переходу прав вимоги за вказаними кредитним договором до позивача, суд приходить до наступного висновку.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, то слід зазначити наступне.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

За умовами договору позики, п. п. 1, 2.1-2.2, параметри та умови позики наступні: дата надання кредиту 17.04.2024р.; строк кредитування/строк договору 30 днів; дата повернення кредиту 16.05.2024р.; сума кредиту 5 100 грн. 00 коп.; денна процентна ставка в день 2,50% (фіксована), проценти за понадстрокове користування кредитом 2,70% в день, пеня 2,7% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 114432,08%, орієнтовна загальна вартість позики 8 925 грн. 00 коп.

Денна процентна ставка 2,50% в день: (3 825 грн / 5 100 грн)/ 30 * 100%. (п. 2.3 договору № 79827325).

Відповідно до умов Договору отриманий відповідачем на його підставі кредит є споживчим.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначається Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016р.

Стаття 8 згаданого закону регулює питання реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача

Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023р., якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Цим Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24.12.2023р., розмір денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит з 24.12.2023р. по 21.04.2024р. (120 днів перехідного періоду) мають нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, з 22.04.2024р. по 19.08.2024р. (наступні 120 днів перехідного періоду) - не більше 1,5 %, а з 20.08.2024р. - не більше 1%.

Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові у цивільній справі № 552/672/23 від 07.09.2026р. зауважив, що: норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure; за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова; Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

За такого, умови укладеного між ТОВ «1БАНК» та відповідачем договору позики від 17.04.2024р. мають відповідати вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки з урахуванням приписів п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Умови Договору позики від 17.04.2024р. щодо денної процентної ставки за період з 17.04.2024р. до 21.04.2024р. відповідають вимогам цього Закону, так як проценти у вказаний період нараховувалися за процентною ставкою, що не перевищувала 2,50% в день.

Починаючи з 22.04.2024р. і до 16.05.2024р. - суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», так як не відповідають умовам про денну проценту ставку, адже у вказаний період проценти нараховувалися первісним кредитором за процентною ставкою 2,50% в день.

Відповідачем внесено кошти на погашення процентів у розмірі 3 124 грн. 88 коп. та на погашення пені 137 грн. 70 коп., що мало місце 17.05.2024р.

Станом на 21.04.2024р., заборгованість по тілу становила 5 100 грн. 00 коп. та по відсоткам становила 637 грн. 50 коп.

За такого, з врахуванням тієї обставини, що до 21.04.2024р. заборгованість по відсотками нараховувалася за ставкою, що не перевищувала 2,50% в день та заборгованість по ним станом на вказану дату становила 637 грн. 50 коп., загальна сума нарахованих відсотків за договором на кінець періоду мала би становити 2 550 грн. 00 коп.: з 22.04.2024р. до 16.05.2024р., за 25 днів, виходячи із суми фактичного залишку боргу по тілу кредиту 5 100 грн. 00 коп. та відсоткової ставки 1,5 % в день = 1 912 грн. 50 коп.

Тож з відповідачу у період з 17.04.2024р. до 16.05.2024р. мали би бути нараховані відсотки у сумі 2 550 грн. 00 коп. (637 грн. 50 коп. + 1 912 грн. 50 коп.), тоді як було нараховано 3 825 грн. 00 коп. та стягнуто в їх погашення 3 124 грн. 88 коп., тобто на 574 грн. 88 коп. більше, а тому позов у частині стягнення відсотків у сумі 700 грн. 12 коп. (залишок заборгованості за відсотками заявлений до стягнення, що розраховані позивачем у період кредитування за ставкою 2,50% в день від загальної суми боргу за ними як 3 825 грн.) задоволенню не підлягає, а переплачена сума відсотків підлягає зарахуванню в порядку ст. 534 ЦК України в рахунок основного боргу (тіла кредиту).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 10 052 грн. 10 коп. нарахованої за договором позики укладеним з ним у квітні 2024. (під час дії воєнного стану) задоволенню не підлягають, а кошти сплачені ним в рахунок пені у сумі 137 грн. 70 коп. підлягають зарахуванню в порядку ст. 534 ЦПК України в рахунок заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту).

За такого, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4 387 грн 42 коп. (5 100 грн. (заявлена до стягнення сума основного боргу) 574 грн. 88 коп. (переплачена сума процентів при застосуванні ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру денної процентної ставки з урахуванням приписів п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з 22.04.2024р. 1,5% в день) 137 грн. 70 коп. (кошти сплачені в рахунок пені).

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 736 грн. 95 коп. (27,68%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258- 268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за договором позики № 79827325 від 17.04.2024р., станом на 15.05.2026р., в сумі 4 387 (чотири тисячі триста вісімдесят сім) грн. 42 коп. - заборгованість за основною сумою боргу.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за договором позики № 79827325 від 17.04.2024р., станом на 15.05.2026р., в сумі 11 464 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 80 коп., з них: 712 (сімсот дванадцять) грн. 58 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 700 (сімсот) грн. 12 коп. - сума заборгованості за відсотками; 10 052 (десять тисяч п`ятдесят дві) грн. 10 коп. - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів судові витрати: судовий збір в сумі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 95 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 45 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 18 жовтня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол