Рішення № 140687196, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/3240/26

Господарський суд міста Києва у складі:

Судді - Бондаренко Г. П.

за участю секретаря судового засідання Батій О. В.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/3240/26

За позовом Міністерства розвитку громад та територій України

До Антимонопольного комітету України

про визнання незаконним та скасування рішення

За участі представників сторін:

Представник позивача: Паньків В. В. самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Представники відповідача: Табачук Н. П., Бабченко Ю. Ю. самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство розвитку громад та територій України звернулось до Господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 25.12.2025 № 1076-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 126-26.13/153-25».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд залишив її без руху, про що постановив ухвалу від 01.04.2026. 06.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

13.04.2026 суд ухвалою відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 21.05.2026.

04.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив.

21.05.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив.

У судовому засіданні 21.05.2026 суд на місці ухвалив: (1) задовольнити клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, (2) оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 23.06.2026.

22.06.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення з урахуванням відповіді на відзив, в яких відповідач також просив поновити процесуальний строк на подання додаткових доказів.

У судовому засіданні 23.06.2026 суд на місці ухвалив: (1) задовольнити клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання додаткових доказів, (2) закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 28.07.2026.

У судовому засіданні 28.07.2026 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті справи до 25.08.2026.

17.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 25.08.2026 суд на місці ухвалив: (1) задовольнити заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, (2) оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 29.09.2026.

У судове засідання 29.09.2026 прибули представники сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши виступ у судових дебатах представників сторін, які підтримали позиції, що викладені у власних заявах по суті справи, суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що встановлені судом.

31.10.2025 Державним уповноваженим Антимонопольного комітету України прийнято Розпорядження №09/229-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №126-26.13/153-25, яким розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Міністерством розвитку громад та територій України (надалі Мінрозвитку, позивач) порушення, передбаченого частиною першою статті 15 та пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За результатами розгляду справи №126-26.13/153-25 Антимонопольним комітетом України (надалі Комітет, відповідач) прийнято рішення №1076-р від 25.12.2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі №126-26.13/153-25» (надалі Рішення №1076-р, оскаржуване рішення) яким визнано, що Мінрозвитку вчинило порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності, що полягає в неврегулюванні процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів, яка призвела до усунення конкуренції.

Рішення №1076-р мотивоване тим, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 841 "Деякі питання визначення умов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування" (надалі Постанова №841) установлено, що після закінчення строку експлуатації вантажних вагонів, установленого виробником, допускається продовження строку їх експлуатації на залізничному транспорті загального користування.

Згідно з пунктом 2 Постанови №841 Кабінет Міністрів України постановив Міністерству інфраструктури у тримісячний строк розробити та затвердити Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, та визначити строк продовження експлуатації таких вагонів.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 №647 (надалі Наказ №647), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1677/37299, затверджено, зокрема:

Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником (далі Порядок);

Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств); установлено, що терміни продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, зазначених у технічних рішеннях про продовження строків експлуатації (служби) вантажних вагонів, виданих спеціалізованими організаціями за результатами проведення комплексу діагностичних операцій вантажних вагонів до набрання чинності цим наказом, залишаються чинними.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку цей Порядок встановлює механізм проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником.

Пунктом 6 розділу І Порядку визначено, що основним критерієм можливості продовження строку експлуатації вантажного вагона є наявність у нього залишкового ресурсу (або можливості його відновлення), що оцінюється шляхом проведення спеціалізованою організацією комплексу діагностичних операцій.

За результатами комплексу діагностичних операцій спеціалізована організація видає технічне рішення про продовження строку експлуатації вантажного вагона або про виключення його з автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів за технічним станом (пункт 4 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 розділу І Порядку спеціалізована організація організація, якій Комісією вагонного господарства Ради щодо залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності надано право на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів.

Згідно з інформацією, наданою Мінрозвитку, процедура (порядок та умови) отримання організаціями свідоцтв, що видаються Комісією вагонного господарства Ради, які надають право на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, врегульована в додатку 1 до Положення про продовження строку служби вантажних вагонів, які курсують у міждержавному сполученні (зі змінами та доповненнями), затвердженого Радою залізничного транспорту країн СНД (протокол від 13, 14 травня 2010 року № 52).

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2022 № 1308 "Про вихід з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав" (надалі Постанова №1308) постановлено вийти з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав, вчиненої 14 лютого 1992 р. в м. Мінську (далі - Угода), якою засновано Раду щодо залізничного транспорту, яка складається з глав адміністрацій і органів управління залізничним транспортом держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, для координації роботи залізничного транспорту на міждержавному рівні та вироблення погоджених принципів його діяльності (пункт 1 Угоди).

У зв`язку з прийняттям Постанови №1308, з 25.11.2022 (дата набрання чинності Постановою від 22.11.2022 № 1308) виникла необхідність врегулювання правовідносин, які раніше були регламентовані Угодою, на рівні національних нормативно-правових актів, зокрема, в частині визначення процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів (надалі Роботи).

Комітет вважає, що починаючи з 25.11.2022 Мінрозвитку не вжило своєчасних, вичерпних та ефективних заходів, спрямованих на врегулювання процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів, що є свідченням бездіяльності Мінрозвитку, яка призвела до виходу переважної більшості суб`єктів господарювання (5 із 6) з ринку Робіт станом на 03.09.2025 (момент, коли на ринку робіт з технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів залишився лише один учасник Український державний університет науки і технологій).

Мінрозвитку, не погоджуючись з прийнятим Рішення №1076-р, звертається до суду з даним позовом та просить суд у порядку передбаченому статтею 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визнати незаконним та скасувати оскаржуване рішення Комітету.

2. Предмет та підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування Рішення №1076-р.

Фактичними підставами позову є прийняття Рішення №1076-р за недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано Комітетом встановленими.

Юридичними підставами позову є стаття 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

- Мінрозвитку не видавало Постанову № 1308, отже прийняття цієї постанови не може бути визнано антиконкурентною дією Міністерства. У будь-якому разі, не вбачається бездіяльності Мінрозвитку через видання Постанови № 1308, оскільки вказана постанова не містить жодної вказівки Міністерству. Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, зокрема і пункту 3 §33 Регламенту, підготовка проектів регуляторних актів у зв`язку із прийняттям постанови № 1308 мала відбуватись через надання відповідного доручення Уряду;

- Мінрозвитку у 2024-2025 років вчиняв дії щодо врегулювання питання щодо процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів. Зокрема, Мінрозвитку повідомив Комітет у відповідь на вимогу Комітету від 05.11.2025, що після прийняття Закону України «Про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту України», який розроблений Мінрозвитку та схвалено Кабінетом Міністрів України, а також зареєстровано у Верховній Раді України 31.10.2025 за №14174, Мінрозвитку забезпечить врегулювання запитуваного питання;

- Крім того, Мінрозвитку прийнято Наказ від 22.01.2024 № 62 «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2021 року № 647» пунктом 1 якого внесено зміни до Наказу №647, а саме доповнено його після пункту 2 пунктом 3 наступного змісту: "3. Установити, що терміни продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, зазначених у технічних рішеннях про продовження строків експлуатації (служби) вантажних вагонів, виданих спеціалізованими організаціями за результатами проведення комплексу діагностичних операцій вантажних вагонів до набрання чинності цим наказом, залишаються чинними". У зв`язку з цим пункти 3- 6 вважати відповідно пунктами 4-7.

Наказ № 62 діє під час правового режиму воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування. Отже, питання продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, зазначених у технічних рішеннях про продовження строків експлуатації (служби) вантажних вагонів, виданих спеціалізованими організаціями врегульовано;

- Наказ №647 вважався протиправним та нечинним з 28.10.2025 по 25.02.2026 (за результатами оскарження зазначеного наказу у межах справи №640/4396/22). Отже, внесення змін до Наказу №647 у вказаний період було неможливим до моменту прийняття постанови Верховного Суду від 26.02.2026 про законність Наказу №647;

- Вказаним спростовується будь-яка бездіяльність Мінрозвитку або ж вчинення останнім антиконкурентних дій, а лише навпаки підтверджує те, що Мінрозвитку вживало та буде вживати подальших заходів з метою недопущення порушень антиконкурентного законодавства.

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

- Питання врегулювання процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів належить до компетенції та повноважень Мінрозвитку на підставі пункту 2 Постанови № 841 та підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400);

- Довготривале не врегулювання (з 25.11.2022 по 03.09.2025) Мінрозвитку процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів не лише мало наслідком стабільне зменшення інтенсифікації конкурентної взаємодії на ринку робіт у період з 2023 року по 8 місяців 2025 року, а й призвело до усунення конкуренції на такому ринку з 03.09.2025 з неможливістю входу на нього також і потенційних учасників;

- Саме тривала відсутність такого врегулювання в межах національного законодавства була кваліфікована Комітетом як бездіяльність Міністерства, що призвела до обмеження конкуренції на відповідному ринку.

- При цьому, прийнятий Мінрозвитку Наказ №62 не врегульовує питання уповноваження організацій на виконання робіт з технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів, а лише вирішує питання продовження експлуатації вагонів;

- Дії позивача щодо розроблення та погодження проектів нормативно-правових актів у 2024-2025 роках не можуть бути підставою для висновку про врегулювання правовідносин уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів;

- Комітетом повно та всебічно встановлено обставини, які мають значення для справи, Рішення №1076-р прийняте з дотриманням вимог Закону України Про захист економічної конкуренції, а відтак підстави для визнання незаконним та скасування такого рішення, передбачені статтею 59 зазначеного вище Закону відсутні.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування Рішення №1076-р.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (частина 1 статті 15);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (пункт 3 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

Перевіряючи дії органів Комітету на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) органів Комітету, з`ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 «Про захист економічної конкуренції» підстав для зміни/скасування/визнання недійсним рішення органів Комітету.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про залізничний транспорт» з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, свободи підприємництва і формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізничного транспорту у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.

Суд констатує, що Угодою про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав, яка набула чинності для України 14.02.1992 (надалі також Угода), підписаною між Азербайджанською республікою, республіками Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Узбекистан, Туркменистан, Таджикистан, білорусь, російською федерацією та Україною, засновано Раду щодо залізничного транспорту, яка складалась із глав адміністрацій і органів управління залізничним транспортом держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, для координації роботи залізничного транспорту на міждержавному рівні та вироблення погоджених принципів його діяльності. Доручено Раді щодо залізничного транспорту для координації експлуатаційної діяльності залізниць, розробки нормативних актів, що регламентують організацію перевезень пасажирів і вантажів між державами Співдружності, створити виконавчий комітет Ради - щодо залізничного транспорту.

Згідно з абзацом четвертим пункту 19 Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1194, безпека рухомого складу залізничного транспорту з урахуванням ступеня ризику повинна забезпечуватися шляхом, зокрема, установлення строків експлуатації та/або гарантійних строків використання рухомого складу залізничного транспорту, а також визначення періодичності проведення його технічного обслуговування та ремонту.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 841 «Деякі питання визначення умов і порядку організації діяльності залізничного транспорту загального користування» (далі Постанова № 841) установлено, що після закінчення строку експлуатації вантажних вагонів, установленого виробником, допускається продовження строку їх експлуатації на залізничному транспорті загального користування.

Кабінет Міністрів України постановив Міністерству інфраструктури у тримісячний строк розробити та затвердити Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, та визначити строк продовження експлуатації таких вагонів (пункт 2 Постанови №841).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1677/37299 (який набрав чинності 31.01.2022) (далі Наказ № 647): затверджено:

Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником (далі Порядок);

Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств); установлено, що терміни продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, зазначених у технічних рішеннях про продовження строків експлуатації (служби) вантажних вагонів, виданих спеціалізованими організаціями за результатами проведення комплексу діагностичних операцій вантажних вагонів до набрання чинності цим наказом, залишаються чинними.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку цей Порядок встановлює механізм проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку цей Порядок є обов`язковим при проведенні комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів, у тому числі вагонів загального користування, установленого виробником.

Пунктом 6 розділу І Порядку визначено, що основним критерієм можливості продовження строку експлуатації вантажного вагона є наявність у нього залишкового ресурсу (або можливості його відновлення), що оцінюється шляхом проведення спеціалізованою організацією комплексу діагностичних операцій.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 розділу І Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спеціалізована організація - організація, якій Комісією вагонного господарства Ради щодо залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності надано право на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів.

Згідно з інформацією, наданою Мінрозвитку (лист Мінрозвитку до Комітету від 21.11.2025 №30501/18/10-25), процедура (порядок та умови) отримання організаціями свідоцтв, що видаються Комісією вагонного господарства Ради, які надають право на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, врегульована в додатку 1 до Положення про продовження строку служби вантажних вагонів, які курсують у міждержавному сполученні (зі змінами та доповненнями), затвердженого Радою залізничного транспорту країн СНД (протокол від 13, 14 травня 2010 року № 52) (надалі Положення Ради).

При цьому відповідно до додатка 1 до Положення Ради включення організації до Переліку організацій, які мають право на проведення робіт з технічного діагностування з метою продовження строку служби вантажних та ізотермічних вагонів, здійснюється Комісією Ради за поданням відповідної залізничної адміністрації.

Однак постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2022 № 1308 «Про вихід з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав» (Постанова № 1308) постановлено:

вийти з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав, вчиненої 14 лютого 1992 р. в м. Мінську (далі Угода), якою засновано Раду щодо залізничного транспорту (далі Рада), яка складається з глав адміністрацій та органів управління залізничним транспортом держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, для координації роботи залізничного транспорту на міждержавному рівні та вироблення погоджених принципів його діяльності (пункт 1 Угоди);

Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Постанова №1308 набрала чинності 25.11.2022.

У розумінні статті 56 Віденської конвенції про право міжнародних договорів та згідно листа МЗС України від 25.12.2023 № 72/14-612-156131 Угода про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав, вчинена 14.02.1992 в м. Мінськ, припинила свою дію для України 07.12.2023 року.

За інформацією Мінрозвитку наданою Комітету листом від 21.11.2025 № 30501/18/10-25 у період з 01.01.2021 до моменту набрання чинності поставою Кабінету Міністрів України від 22.11.2022 № 1308 «Про вихід з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав» подання документів для отримання організаціями Свідоцтв, які видавалися Комісією Ради, здійснювалося через АТ «Укрзалізниця».

Так, АТ «Укрзалізниця» у своєму листі від 10.10.2025 №Ц-3-1.5-20/1498н-25 зазначило: «Бар`єр вступу нових учасників (спеціалізованих організацій ринку України) на ринок спричинений припиненням починаючи з 07.12.2023 участі України в Угоді про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав про що МЗС листом від 25.12.2023 № 72/14-612-156131 інформувало АТ «Укрзалізниця» (через Мінінфраструктури), а АТ «Укрзалізниця» відповідно припинила діяльність у роботі Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності, що спричинено початком військової агресії Російської Федерації проти України, що унеможливлює направлення відповідних документів на розгляд Комісії вагонного господарства Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності документів щодо отримання права на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів».

Отже, у зв`язку з прийняттям Постанови № 1308, з 25.11.2022 (дата набрання чинності Постановою № 1308) виникла потреба врегулювання правовідносин, які раніше були регламентовані Угодою, на рівні національних нормативно-правових актів, зокрема в частині визначення процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів.

Про вказану потребу, зумовлену прийняттям Постанови № 1308, наголошувало також Мінрозвитку в пояснювальних записках до проектів наказів, розроблених Мінрозвитку з метою внесення змін до Наказу № 647 та надісланих до Комітету на погодження листами Мінрозвитку від 19.12.2023 № 1284/18/63-23 (вх. № 6-01/15059 від 20.12.2023) та від 10.07.2025 № 27303/18/14-25 (вх. № 6-01/10664 від 18.07.2025).

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1343 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів влади" Міністерство інфраструктури перейменовано на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також реорганізовано Міністерство розвитку громад та територій шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400) (далі Положення про Мінрозвитку), Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань затверджує порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях у межах території таких підприємств), установленого виробником.

Таким чином, врегулювання процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів згідно пункту 2 Постанови №841 та підпункту 20 пункту 4 Положення про Мінрозвитку належить до завдань Мінрозвитку та є компетенцією саме цього Міністерства.

Вищевикладеним спростовуються доводи Мінрозвитку про відсутність бездіяльності останнього, оскільки, на думку позивача, Постанова №1308 не містить жодної вказівки для Мінрозвитку, однак суд приходить до висновку, що Мінрозвитку могло та було зобов`язане в межах своєї компетенції, без окремої вказівки КМУ, врегулювати дане питання відповідним нормативно-правовим актом.

Судом також встановлено, що вже під час розгляду даної справи №910/3240/26, Мінрозвитку з посиланням на пункт 2 Постанови №841 та підпункт 20 пункту 4 Положення про Мінрозвитку, прийнято та затверджено Наказ №1002 від 29.05.2026, який набрав чинності 30.06.2026 та яким внесено зміни до пункту 4 розділу І Порядку, що затверджений Наказом №647 в частині конкретизації термінів «ремонтне підприємство (вагоноремонтне, вагонобудівне підприємство)», «спеціалізована організація» та «технічне рішення».

Тобто, Мінрозвитку цілком і повністю усвідомлювало, що питання врегулювання процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів належить до компетенції та повноважень Мінрозвитку на підставі пункту 2 Постанови №841 та підпункту 20 пункту 4 Положення про Мінрозвитку.

Комітетом враховано, що Мінрозвитку здійснило три спроби врегулювання вказаного питання в період із дати набрання чинності Постановою № 1308 (25.11.2022) до моменту, коли на ринку робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів залишився лише один учасник Український державний університет науки і технологій (03.09.2025) (інформація встановлена на підставі листа Мінрозвитку від 21.11.2025 № 30501/18/10-25 у відповідь на вимогу Комітету від 05.11.2025):

Перша спроба - шляхом внесення змін до Наказу №647 (Наказом Мінрозвитку від 22.01.2024 № 62). Так, пунктом 1 Наказу №62 внесено зміни до Наказу №647 доповнивши його після пункту 2 пунктом 3 доповнивши його після пункту 2 пунктом 3 такого змісту: "3. Установити, що терміни продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, зазначених у технічних рішеннях про продовження строків експлуатації (служби) вантажних вагонів, виданих спеціалізованими організаціями за результатами проведення комплексу діагностичних операцій вантажних вагонів до набрання чинності цим наказом, залишаються чинними".

Втім, прийнятий Мінрозвитку Наказ №62, яким установлено збільшення термінів продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, не стосувався та жодним чином не врегульовував саме питання уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів, що було предметом розгляду антимонопольної справи, а стосувався питання продовження експулатації вагонів під час дії військового стану.

Друга спроба шляхом розроблення проекту Закону України «Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України», який було схвалено Кабінетом Міністрів України та зареєстровано у Верховній Раді України 21.10.2024 за № 12142. Втім, проект Закону України «Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України» було відкликано у зв`язку зі зміною Уряду. З урахуванням статей 91 та 94 Конституції України, закон набирає статусу нормативно-правового акта лише після його прийняття Верховною Радою України , підписання Президентом України та офіційного оприлюднення.

Третя спроба шляхом внесення змін до Наказу № 647, у зв`язку з чим було розроблено проект наказу Мінрозвитку «Про затвердження Змін до Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів», яким пропонувалося, зокрема, виключити норму щодо надання Радою права спеціалізованим організаціям здійснювати операції, спрямовані на продовження строку експлуатації вантажних вагонів на підставі діагностування, та передбачити можливість спеціалізованим організаціям здійснювати зазначену діяльність на підставі атестата акредитації Національного агентства з акредитації України.

Однак, за результатом аналізу Державною регуляторною службою України пропонованих Мінрозвитку змін до Наказу № 647, наданих листом Мінрозвитку від 30.07.2025 № 28405/18/14-25, Державна регуляторна служба України рішенням від 30.08.2025 № 527 відмовила в погодженні зазначеного проекту наказу Мінрозвитку.

Суд враховує також те, що направлення листом Мінрозвитку від 22.10.2025 доопрацьованого проекту наказу про внесення змін до Наказу №647 на повторне погодження Державною регуляторною службою України та реєстрація проекту Закону України «Про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту України» у Верховній Раді України 31.10.2025 за №14174, що розроблений Мінрозвитку та схвалено Кабінетом Міністрів України, відбулось вже після 03.09.2025, коли на ринку робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів залишився один учасник, а саме Український державний університет науки і технологій.

У процесі всіх трьох невдалих спроб, на ринку робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів поступово зменшувалась кількість учасників, у зв`язку із закінченням терміну дії Свідоцтв на виконання відповідних робіт у суб`єктів господарювання.

За таких обставин, вчинення Мінрозвитку вище перелічених дій, жодним чином не спростовує висновків Комітету, що викладені у Рішенні №1076-р, оскільки, процедура розроблення та погодження проектів нормативно-правових актів не породжує жодних правових наслідків для суб`єктів господарювання чи інших учасників правовідносин.

Що ж до доводів Мінрозвитку про те, що Наказ №647 вважався протиправним та нечинним з 28.10.2025 (на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у межах справи №640/4396/22) по 25.02.2026 (на підставі постанови Верховного Суду від 26.02.2026 у межах справи №640/4396/22 про законність Наказу №647), тобто, на думку позивача, у зазначений період внесення змін до Наказу №647 було неможливим.

Вказані доводи визнають судом неспроможними вплинути на висновок про те, що Мінрозвитку не допустило бездіяльності, оскільки Мінрозвитку було обізнано про наявність потреби врегулювати процедуру уповноваження спеціалізованих організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів з 25.11.2022.

Втім, як вбачається з вищенаведеного перші спроби врегулювати зазначені правовідносини (за твердженнями самого ж Мінрозвитку, що викладені у надісланому Комітету листі від 21.11.2025 №30501/18/10-25) були вчинені позивачем лише у січні 2024.

За висновками суду, до 28.10.2025 Мінрозвитку мало достатню кількість часу для врегулювання процедури уповноваження спеціалізованих організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів.

Відповідно до інформації отриманої Комітетом від юридичних осіб (ТОВ «Науково-виробниче підприємство випробувальний центр «Азовмаштест», Акціонерне товариство «Українська залізниця», ТОВ «НВП «Укртрансакад», Український державний університет науки і технологій, Державне підприємство «Український науководослідний інститут вагонобудування») та самого Мінрозвитку, в період 2021 2025 років право на здійснення робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів на території України, підтверджене Свідоцтвом (що надає право на виконання відповідних робіт), мали та/або мають:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЦ РЕСУРС», строк дії свідоцтва 14.04.2017 30.03.2022;

Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут вагонобудування», строк дії свідоцтва 18.09.2018 07.09.2023;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукововиробниче підприємство випробувальний центр «Азовмаштест», строк дії свідоцтва 05.04.2019 28.03.2024;

Філія «НДКТІ» АТ «Укрзалізниця», строк дії свідоцтва 07.09.2020 02.09.2025;

ТОВ «НВП «Укртрансакад», строк дії свідоцтва 07.09.2020 02.09.2025;

Український державний університет науки і технологій, строк дії свідоцтва 13.09.2021 10.09.2026.

Комітет також встановив, що Український державний університет науки і технологій (УДУНТ) в період з 01.09.2025 по 06.11.2025 (тобто за 67 днів) отримав дохід від здійснення діяльності по виконанню робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів, що становить 50 % доходу від такої діяльності УДУНТ за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 (тобто за 243 дні).

Вище зазначена інформація не була спростована під час розгляду даної судової справи судом. Отже, суд погоджується з висновками Комітету, що з 03.09.2025 на ринку робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів залишився один учасник, а саме Український державний університет науки і технологій (строк дії Свідоцтва якого спливає 10.09.2026), який внаслідок бездіяльності Мінрозвитку, що полягає у довготривалому не врегулюванні процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації вантажних вагонів, не зазнавав жодного конкурентного тиску на ринку вказаних робіт.

За інформацією отриманою Комітетом від ДП «УкрНДІВ» (лист ДП «УкрНДІВ» від 10.10.2025 № 06-23/648), після 24.02.2022 будь-які суб`єкти господарювання в Україні втратили можливість отримати Свідоцтва. Вказане стосувалося як суб`єктів господарювання, у яких закінчився термін дії Свідоцтва, так і нових учасників, які планували вийти на ринок Робіт уперше.

За таких обставин, бездіяльність Мінрозвитку що, полягає у довготривалому не врегулюванні Мінрозвитку процедури уповноваження організацій на виконання робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів є підтвердженою та мало наслідком не лише стабільне зменшення конкурентної взаємодії на ринку зазначених робіт (у зв`язку із закінченням терміну дії Свідоцтв на виконання відповідних робіт у суб`єктів господарювання), а й призвело до усунення конкуренції на ринку з 03.09.2025, в зв`язку з неможливістю входу на нього також і потенційних учасників.

Таким чином, суд вважає, що Комітет в оскаржуваному рішенні дійшов обґрунтованих висновків, що Мінрозвитку вчинено порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності, яка призвела до усунення конкуренції на ринку робіт із технічного діагностування для продовження строку експлуатації (служби) вантажних вагонів.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати позивача на останнього.

Відповідач про понесення ним судових витрат суд не повідомляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Міністерства розвитку громад та територій України - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2026.

Суддя Г. П. Бондаренко