Ухвала суду № 140686975, 05.10.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 року Справа №370/3086/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовної заяви

ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради; третя особа: приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Ольшевський Володимир Степанович про встановлення факту постійного проживання, прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

02.10.2026 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК, з огляду на наступне.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

З огляду на ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

За аналізом наведених правових норм, звертаю увагу на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи). Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Доказів на підтвердження дійсної вартості зазначеного в позовній заяві майна на час звернення з позовом до суду позивачкою не надано. Відтак, не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

Отже, позивачці необхідно надати до суду докази дійсної вартості майна на час звернення до суду, на підставі чого зазначити в позовній заяві ціну позову.

Окрім того, звертаю увагу, що розмір судового збору у позовах майнового характеру визначається у відсоткову співвідношенні до ціни позову. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 16640,00 грн). Таким чином, після визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна), позивачці слід сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, вказаних вище з вирахуванням вже сплаченої нею суми судового збору в розмірі 2464,84 грн.

Інформація щодо реквізитів для сплати судового збору розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://mk.ko.court.gov.ua/sud1016/.

Разом з тим, звертаю увагу заявника на те, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За наявності вказаних недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачці слід надати строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви.

Недоліки мають бути усунуті шляхом подання нової редакції позовної заяви з урахуванням виправлених вказаних вище зауважень, зокрема, зазначенням ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна та сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, варто зауважити, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

У разі неусунення вказаних недоліків заяви у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 175-177, 183, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради; третя особа: приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Ольшевський Володимир Степанович про встановлення факту постійного проживання, прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху та надати позивачу строк 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали суду для виправлення вказаних в ухвалі суду недоліків заяви.

У разі, якщо вказані недоліки не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Косенко