Рішення № 140686926, 14.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24359/26

Провадження № 2/127/6654/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 жовтня 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2948701.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем шляхом застосування одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн зі строком кредитування 360 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 28 листопада 2026 року.

Відповідно до умов договору загальні витрати за кредитом становили 24 374,00 грн, денна процентна ставка 0,97 %, а загальна вартість кредиту 31 374,00 грн. Договором передбачено комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості відповідно до графіка платежів. Проценти за користування кредитом за умовами договору визначено за ставкою 0,0010 % річних.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. 26 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26052026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі боржників.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 26052026 від 26 травня 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 2948701 від 03 грудня 2025 року в загальному розмірі 26 220,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 10 220,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 9 000,00 грн заборгованість за неустойкою.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просить стягнути з нього заборгованість у розмірі 26 220,00 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній формі.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 01 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260826/71403-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , до якої відкрито рахунок НОМЕР_2 , та надало виписку за відповідним рахунком за період з 03 грудня 2025 року до 08 грудня 2025 року. Згідно з платіжною інструкцією № 48311605 від 03 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 7 000,00 грн із призначенням платежу «Кошти згідно договору 2948701».

Виписка АТ КБ «ПриватБанк» також містить відомості про зарахування 03 грудня 2025 року на зазначений картковий рахунок коштів у сумі 7 000,00 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання до суду не подала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи, оскільки відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подала, а представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору та підписання його сторонами. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у передбачений законом спосіб, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит № 2948701 від 03 грудня 2025 року укладено в електронній формі, а первісним кредитором перераховано відповідачу 7 000,00 грн.

Факт зарахування коштів підтверджується платіжною інструкцією № 48311605 від 03 грудня 2025 року та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» із випискою за картковим рахунком відповідача.

Відповідач не надав доказів повернення отриманих кредитних коштів у повному обсязі або належного виконання зобов`язань за договором. За таких обставин суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн та наявність підстав для стягнення заборгованості за основним зобов`язанням у цьому розмірі.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 10 220,00 грн, суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний надавати споживачу інформацію щодо умов кредитування та виконання договору в обсязі й порядку, установлених законом.

Водночас саме по собі передбачення в тексті договору певної комісії не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правомірність її нарахування та наявність послуги, за яку споживач має здійснювати окрему оплату.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 сформульовано правовий висновок щодо оцінки умов кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредиту.

Включення до договору плати за дії кредитодавця, які не становлять самостійної послуги споживачу, зокрема за надання інформації про стан заборгованості та виконання договору, саме по собі не є достатньою підставою для стягнення такої плати.

У цій справі позивач заявив до стягнення 10 220,00 грн комісії за обслуговування кредиту.

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів надання відповідачу за цю плату самостійних додаткових послуг, відмінних від дій кредитодавця, необхідних для укладення та виконання кредитного договору.

Саме зазначення комісії в договорі та графіку платежів не підтверджує фактичного надання відповідачу окремої платної послуги в заявленому розмірі.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідача 10 220,00 грн комісії за обслуговування кредиту не доведена належними та допустимими доказами, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи вимогу про стягнення 9 000,00 грн неустойки, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Підставою для стягнення неустойки є наявність передбачених законом або договором підстав і дотримання вимог законодавства щодо її нарахування.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем. Договір про споживчий кредит № 2948701 укладений 03 грудня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

З огляду на наведене, положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключають можливість стягнення з відповідача заявленої неустойки за прострочення виконання зобов`язань за цим договором.

Отже, позовна вимога про стягнення 9 000,00 грн неустойки задоволенню не підлягає.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно з наданими матеріалами, 26 травня 2026 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26052026.

Витяг із реєстру боржників містить відомості про відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 2948701 від 03 грудня 2025 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується перехід до позивача права вимоги за вказаним кредитним договором у межах переданого права.

При цьому відступлення права вимоги не змінює обсягу прав боржника та не створює для нього обов`язку сплачувати платежі, стягнення яких не ґрунтується на законі або не підтверджене належними доказами.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає доведеними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням. У частині стягнення 10 220,00 грн комісії за обслуговування кредиту та 9 000,00 грн неустойки позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 26 220,00 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Суд задовольняє позов у частині стягнення 7 000,00 грн, що становить приблизно 26,70 % від загальної суми заявлених вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 710,79 грн.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення, а датою ухвалення такого рішення є дата складення повного тексту судового рішення.

Аналогічний підхід щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11, в якій зроблено висновок, що у випадку ухвалення рішення за відсутності учасників справи моментом його ухвалення є саме дата складення повного тексту судового рішення, а не дата судового засідання.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 204, 509, 512, 514, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 639, 1048, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 7681, 89, 128, 141, 178, 223, 247, 259, 263265, 280282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2948701 від 03 грудня 2025 року в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 710 (сімсот десять) гривень 79 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, передбачених ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2026 року

Суддя: