Рішення № 140684090, 12.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6115/26

Провадження № 2/201/4406/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2122590 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4400 грн., строк кредиту - 30 днів. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника.

27.06.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №27062022 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1

23.05.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір відступлення права вимоги №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2122590 від 11.07.2021 року укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1

11.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3100513, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 20000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та інших можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника.

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1

10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договорами укладених між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1

10.03.2026 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір відступлення права вимоги №10-03/26, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №3100513 від 11.07.2021 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Оскільки в порушення умов договорів відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договорами платежі не сплатила, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду, та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 130928,04 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрати на правову допомогу 25000 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.04.2026 року вищевказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О.

Ухвалою судді від 28.05.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено її до розгляду по суті.

Представник позивача по тексту позову просив про розгляд справи за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2122590, на підставі якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 строком на 30 днів кредит в розмірі 4400 грн. у безготівковій формі шляхом зарахування у день укладення договору грошових коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування цим кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторони погодили, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору про надання споживчого кредиту.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача.

Із повідомлення про підтвердження щодо здійснення переказу коштів, виданого ТОВ «Універсальні платіжні рішення» встановлено, що 11.07.2021 на картку № НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 , здійснено переказ коштів у сумі 4400 грн. Також вказане підтверджується листом ТОВ «ЛІНЕУРА Україна».

Крім того, 10.08.2021 року ОСОБА_1 підписала додатковий договір до договору №2122590 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п.2 додаткового договору, у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати клієнтом зобов`язання за договором, відповідно до розділу 4 договору клієнт ініціював продовження строку користування кредитом.

Строк користування кредитом за договором продовжується на строк: 30 днів. Дата повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 10.09.2021 року (п.п.3.1 додаткового договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого за нею утворилася заборгованість в загальному розмірі 14432 грн., що складається з наступного: 4400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10032 грн. - сума заборгованості за відсотками.

27.06.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27062022, відповідно умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №2122590 від 11.07.2021 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем.

Відповідно до платіжного доручення №18424 від 30.06.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» оплатив ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» згідно договору №27062022 від 27.06.2022 р. суму у розмірі 578539,86 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.06.2022 року до Договору факторингу № 27062022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2122590 від 11.07.2021 року.

У свою чергу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відповідно до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, з урахуванням додаткової угоди №1 від 20.12.2024 року, в тому числі за Договором №2122590 від 11.07.2021 року, що уклали ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач.

Відповідно до платіжного доручення №422780413 від 24.05.2024 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» оплатив ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно договору №23/05/24 від 23.05.2024 р. суму у розмірі 2944375,35 грн.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору №23/05/24 від 23.05.2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2122590 від 11.07.2021 року у сумі 14432 грн., з яких: 4400 - заборгованість за тілом кредиту; 10032 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість ОСОБА_1 становить 14432 грн., з яких: 4400 - заборгованість за тілом кредиту; 10032 грн. - заборгованість за відсотками.

11.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит №3100513, який підписаний останній за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, графік платежів за договором про споживчий кредит №3100513, який є додатком №1 до вказаного договору, паспорт споживчого кредиту №3100513, який є додатком №2 до вищевказаного договору, та анкету-заяву на кредит №3100513.

Відповідно до п. 1.2 договору було визначено суму (загальний розмір) кредиту в розмірі 20000 грн.

Кредит надається строком на 30 днів з 11.07.2021 року, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 10.08.2021 року. (пункти 1.3, 1.4 Договору).

Комісія за надання кредиту: 2000 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово (пункт 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом: 7500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2 договору).

Стандартна процентна ставка за користування кредитом 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 20000 грн. ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_4 , про що свідчить квитанція №1702217466 від 11.07.2021 року.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеного первісним кредитором за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року вбачається, що загальна сума заборгованості становить: 51449,39 грн., з яких заборгованість за кредитом - 20000 грн., відсотки 31126,39 грн., комісія за надання кредиту - 2000 грн.

Кредитор без згоди позичальника може відступити свої права вимоги за договором будь якій іншій особі (пункт 3.2.6 Договору).

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників у реєстрі боржників, про що також був складений акт приймання-передачі реєстру божників від 15.12.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 15/12-2021-22 від 15.12.2021 року від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3100513 на загальну суму 51449,39 гривень.

З копії платіжної інструкції № 313550011 від 20.12.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» отримало від ТОВ «Вердикт Капітал» суму коштів у розмірі 4014759,20 грн., як плату згідно договору № 15/12-2021-22 від 15.12.2021 року.

ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року нарахували відповідачеві заборгованість у сумі 116496,04 грн., з яких: 18323 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 31126,39 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 65046,65 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору, що вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал».

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором № 3100513 від 11.07.2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач.

Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року у загальній сумі 116496,04 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 становить 116496,04 грн., з яких: 18323 - заборгованість за тілом кредиту; 96173,04 грн. - заборгованість за відсотками; 2000 грн. - заборгованість за комісією.

У свою чергу, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відповідно до договору № 10-03/26 від 10.03.2026 року, в тому числі за Договором № 3100513 від 11.07.2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач.

Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-03/26 від 10.03.2026 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року у загальній сумі 116496,04 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість ОСОБА_1 становить 116496,04 грн., з яких: 18323 - заборгованість за тілом кредиту; 96173,04 грн. - заборгованість за відсотками; 2000 грн. - заборгованість за комісією.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України шляхом надання належних та допустимих доказів доведено підставу виникнення спірних правовідносин (укладення кредитних договорів), належне виконання своїх зобов`язань первісним кредитором (надання кредитних коштів відповідачу у визначеному в договорах розмірі та у визначений сторонами строк), порушення виконання зобов`язання відповідачем (виконання умов договорів з порушенням умов кредитних договорів щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом), внаслідок чого у ОСОБА_1 перед: ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» (первісний кредитор) утворилася заборгованість за кредитним договором №2122590 від 11.07.2021 року у розмірі 14432 грн., з яких: 4400 - заборгованість за тілом кредиту; 10032 грн. - заборгованість за відсотками; ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) утворилася заборгованість за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року у розмірі 51449,39 грн., з яких заборгованість за кредитом - 20000 грн., відсотки - 31126,39 грн., комісія за надання кредиту - 2000 грн.

Водночас, відповідачем всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, належними та допустимими доказами не спростовано зазначені обставини, не надано доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору, не спростовано розмір заборгованості за кредитними договорами, не надано доказів виконання своїх зобов`язань за кредитними договорами відповідно до умов договору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитними договорами виконала не належним чином, доказів на спростування розміру заборгованості не надала, тому суд вважає обґрунтованим розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами: №2122590 від 11.07.2021 року у розмірі 14432 грн.; № 3100513 від 11.07.2021 року у розмірі 51449,39 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, на підставі договору № 27062022 від 27.06.2022 року та договору № 23/05/24 від 23.05.2024 року, які на час розгляду справи не розірвані та не визнані судом недійсними, що відповідно до ст. 204 ЦК України свідчить про їх правомірність та обов`язковість до виконання, від ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2122590 від 11.07.2021 року.

На підставі договору № 15/12-2021-22 від 15.12.2021 року, договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року та договору № 10-03/26 від 10.03.2026 року, які на час розгляду справи не розірвані та не визнані судом недійсними, що відповідно до ст. 204 ЦК України свідчить про їх правомірність та обов`язковість до виконання, від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3100513 від 11.07.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повідомлень про заміну сторони (кредитора) у спірних зобов`язаннях.

Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості за договорами первісним кредиторам чи новому кредитору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитними договорами на користь позивача.

Щодо нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору № 3100513 від 11.07.2021 року, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало ОСОБА_1 відсотки за кредитним договором за період з 15.12.2021 року до 23.02.2022 року у сумі 65046,65 грн.

Однак, позивачем при зверненні до суду не було надано виписку по рахунку, крім відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН», що позбавляє суд можливості відслідкувати рух коштів на рахунку ОСОБА_1 після відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал».

Крім того, як зазначалось вище, сторонами кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є банк або інша фінансова установа (кредитодавець) та позичальник.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»№ 2664-III (в редакції закону станом на 30.11.2021 року) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-III).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій (ч. 2 ст. 7 Закону № 2664-ІІІ).

Відповідно до п. 8 Розділу І Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), затвердженого Постанова Правління Національного банку України 30.03.2021 року № 27 (в редакції станом на 30.11.2021 року), надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначено статтею 1054 Цивільного кодексу України.

Національний банк відповідно до цього Положення видає заявникам ліцензії на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (підп. 3 п. 4 Розділу І Положення № 27).

Відповідно до п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-IX (в редакції закону станом на 10.01.2023 року) фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.

Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953-IX).

Ліцензія - право юридичної особи здійснювати діяльність з надання певних видів фінансових послуг, підтверджене записом у Реєстрі (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953-IX).

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 13 1. Закону № 1953-IX надавати фінансові послуги мають право фінансові установи та інші особи, які отримали відповідну ліцензію (ліцензії), крім випадків, передбачених частинами третьою - п`ятою цієї статті та спеціальними законами. Ліцензія включає право здійснювати діяльність з надання однієї чи декількох фінансових послуг, зазначених у такій ліцензії, можливість надання яких передбачено законом для надавача фінансових послуг певного виду. Спеціальним законом може бути визначена необхідність отримання окремої ліцензії, яка включає право здійснювати діяльність з надання певної фінансової послуги. Виключно фінансові установи на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором, крім випадків, встановлених спеціальними законами, здійснюють такі види діяльності з надання фінансових послуг - діяльність фінансової компанії відповідно до розділу VI цього Закону.

Згідно з підп. 69 п. 5 Розділу Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 24 грудня 2021 року № 153, надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначені статтею 1054 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 10.01.2023 року).

Системний аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що протягом періоду з переходу до ТОВ «Вердикт Капітал», та в подальшому ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року і до дня звернення до суду з цим позовом, законодавством України встановлено, стороною (кредитором) кредитного договору може бути виключно банк або фінансова установа, яка має ліцензію на надання фінансових послуг з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Разом з тим позивачем не надано доказів того, що ТОВ «Вердикт Капітал» є фінансовою установою та має відповідну ліцензію на надання фінансових послуг. Відсутність в матеріалах справи доказів отримання ліцензії на надання фінансових послуг виключає набуття останніми прав кредитодавець у зобов`язанні згідно з Кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року у тому обсязі, який існував у ТОВ «МІЛОАН», зокрема в частині права нараховувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів того, що ТОВ «Вердикт Капітал» є фінансовою установою та має ліцензію на надання фінансових послуг, суд дійшов висновку, що останні не є стороною кредитного договору № 3100513 від 11.07.2021 року, а відтак позбавлені права нараховувати проценти за користування кредитом.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у попереднього кредитора (ТОВ «Вердикт Капітал») права нараховувати проценти за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом за період з 15.12.2021 року до 23.02.2022 року у сумі 65046,65 грн.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1339,68 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн., надавши при цьому договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 987 від 02.03.2026 року, витяг з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.

Однак, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 12579,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 2122590 від 11.07.2021 року у сумі 14432 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4400 грн., відсотки - 10032 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 3100513 від 11.07.2021 року у сумі 51449,39 грн., з яких заборгованість за кредитом - 20000 грн., відсотки - 31126,39 грн., комісія за надання кредиту - 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати у сумі 13919,37 грн., з яких: витрати на професійну правничу допомогу - 12579,69 грн.; судовий збір - 1339,68 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць