Рішення № 140683971, 12.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/10770/26

Провадження № 2/175/3260/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» кредитного договору №CL-182576 від 08.04.2019 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 20000 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника із строком кредитування 24 місяців до 07.04.2021, з процентною ставкою 69,99% річних.

25.06.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу №250621/1 із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка становить 50 219, 53 грн, що складається з: 20 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, 30 219, 53 грн - заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду відзив на позовну заяву, вказувала, що позивачем не надано доказів видачі кредитних коштів, зазначала, що відсотки нараховані кредитором є несправедливими та суперечать принципам добросовісності, заперечувала щодо розрахунку заборгованості, просила відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити розмір витрат на правничу допомогу

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу без участі сторони позивача,.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Встановлено, що 08.04.2019 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-182576, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 20 000, 00 грн на поточні потреби строком на 24 місяці до 07.04.2021 (п. 2.1, 2.3, 2.4 договору).

Відповідно до п. 1 Договору Банк зобов`язався надати у власність Відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Відповідач зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором. Кредитні кошти надавались Відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п. 2.4 Кредитного договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 69,99% річних, які нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі.

Пунктом 4.5 договору визначено реальну річну процентну ставку у розмірі 97,37% річних, п. 4.4 договору - загальні витрати позичальника за кредитом у розмірі 18 202, 00 грн, п. 4.6 договору - загальну вартість кредиту для позичальника у розмірі 38 202, 00 грн.

Згідно п. 6.1, 6.2 договору позичальник зобов`язався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором, шляхом здійснення 24 щомісячних платежів по 1583 грн відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до кредитного договору).

Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані ПАТ «Кредобанк» відповідачеві ОСОБА_1 , що підтверджується меморіальним ордером №19578976 від 08.04.2019 на суму 20 000, 00 грн. та випискою за рахунком № НОМЕР_1 .

25.06.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу №250621/1 із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до п. 3.1 якого права вимоги переходять до фактора з дня, наступного за днем, у який фактором буде виконано в повному обсязі грошове зобов`язання щодо оплати ціни відступлення.

Платіжним дорученням №2 від 25.06.2021 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» сплатило АТ «Кредобанк» ціну відступлення у розмірі 7151000 грн.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору факторингу №250621/1 від 25.06.2021 до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» перейшло право вимоги за кредитним договором №CL-182576 від 08.04.2019, укладеним з ОСОБА_1 , у загальному розмірі 31174,18 грн, з яких 11629,79 грн - заборгованість за кредитом, 19544,39 грн - заборгованість за відсотками.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 24.06.2021 складає 50 219, 53 грн, що складається з: 20 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, 30 219, 53 грн - заборгованість за відсотками.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно із ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Наведені у розрахунку дані узгоджуються з первинними банківськими документами, наявними в матеріалах справи, зокрема з меморіальним ордером №19578976 від 08.04.2019 про видачу кредиту у розмірі 20 000, 00 грн, випискою за рахунком НОМЕР_1 .

Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості за відсотками, власного розрахунку заборгованості не надав, доказів сплати процентів у більшому розмірі, ніж це відображено в розрахунку, або інших обставин, які б спростовували правильність їх нарахування, у порядку змагальності сторін суду не подав.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Виходячи з викладеного, встановивши, що між АТ «Кредобанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-182576 від 08.04.2019, умови якого первісним кредитором були виконані, шляхом надання відповідачу кредитних коштів, однак останній взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» за вказаним кредитним договором заборгованості у розмірі 50 219, 53 грн, що складається з: 20 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, 30 219, 53 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 532,93 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач надав: договір №07/10/2021 про надання правової допомоги, який укладено 07.10.2021 року між адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції»; довіреність №656 видану 19 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» адвокату Кізко Лесі Сергіївні; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001086 видане 01.03.2019 року ОСОБА_2 .

Проте, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, судом встановлено, що документально підтверджених доказів, зокрема акту прийому-передачі виконаних доручень із зазначенням виду послуги, витраченого часу на її виконання та вартості кожної із послуг, суду надано не було, та матеріали справи такого не містять. За таких обставин, суд доходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог по правовій допомозі адвоката як таких, що не доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,509,526,549,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (ЄДРПОУ: 37356981) заборгованості за кредитним договором №CL-182576 від 08.04.2019 року у розмірі 50 219, 53 грн, що складається з: 20 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, 30 219, 53 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (ЄДРПОУ: 37356981) судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова