Ухвала суду № 140683927, 15.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/10779/26

Провадження № 2/175/3268/26

УХВАЛА

"15" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

представника позивача Савченка В.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Садівничого товариства "Слаутич" прокуратури Дніпропетровської області" до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Садівничого товариства "Слаутич" прокуратури Дніпропетровської області" до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді 29 липня 2026 року прийнята до провадження цивільна справа у порядку загального позовного провадження.

Представник позивача - Савченко В.П. надав до суду позовну заяву (в новій редакції), в якій уточнив вимоги первісного позову, зазначивши площу та номер земельної ділянки та додав в прохальній частині позову про стягнення судових витрат. В судовому засіданні заяву підтримав.

Суд, дослідивши зміст заяви, письмові матеріали справи, дійшов висновку про можливість прийняття її до розгляду, виходячи з такого.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст.43 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).

Таким чином, подану представником позивача позовну заяву (в новій редакції), суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінює як заяву про збільшення позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву представника позивача, яка подана з додержанням ст.ст.175, 177 ЦПК України, підстави для її повернення, залишення без руху відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 178, 258-260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти до розгляду заяву представника позивача Савченка В.П. від 15.09.2026 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовною заявою Садівничого товариства "Слаутич" прокуратури Дніпропетровської області" до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Відкласти піядготовче судове засідання на 14 годину 30 хвилин 16 листопада 2026 року.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на уточнену позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надати відзив на позов, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачем одночасно з надісланням(наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої статті 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Білоусова