Рішення № 140683151, 16.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 202/12519/24

(2/199/405/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Захожа К.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позову зазначено, що 19 березня 2018 року між АТ «Юнекс Банк» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 17.40.0318.ФО_К, за яким банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 29 000,00 грн. терміном користування до 19 березня 2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом щомісячно із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,01 % річних, комісії за надання кредиту одноразово в розмірі 0,0 % від суми кредиту та комісії за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 2,99 % від суми кредиту, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Як зазначає позивач, він виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, проте відповідач свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Станом на 31.03.2021 року загальна сума заборгованості становить 40 974,69 грн.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 17.40.0318.ФО_К від 19.03.2018 року у розмірі 40 974,69 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 19 березня 2018 року між АТ «Юнекс Банк» та відповідачем за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 29 000,00 грн. терміном користування до 19 березня 2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом щомісячно із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,01 % річних, комісії за надання кредиту одноразово в розмірі 0,0 % від суми кредиту, комісії за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 2,99 % від суми кредиту, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів (п. 1.1, п. 1.5 Кредитного договору).

Пунктом 2.3 кредитного договору визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно у період з 01 по 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору, у сумі 1 673,10 грн.

Фактичне надання кредитних коштів відповідачу та користування кредитом підтверджується випискою по особовому рахунку.

31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та позивачем укладено Договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого позивач набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Юнекс Банк», у тому числі і до відповідача за Кредитним договором № 17.40.0318.ФО_К від 19.03.2018 року. Вказане підтверджується Актом прийому-передачі Прав Вимоги та Реєстром Прав Вимоги до Договору факторингу № 31/03-2021.

Станом на 31.03.2021 року відповідно до реєстру прав вимог сума заборгованості відповідача становить 40 974,69 грн., з яких:

?7 551,84 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту;

?1,93 грн. прострочені проценти;

?26 013,01 грн. прострочена комісія за обслуговування кредиту;

?7 407,91 грн. штрафи, пені.

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язані, яке виникло на підставі договору, та відповідальності боржника за його невиконання.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Договірні зобов`язання кредитодавцем виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредит в обумовленій договором сумі, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.

Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості відповідача за тілом кредиту у розмірі 7 551,84 грн. та 1,93 грн. заборгованості за відсотками.

Суд вважає, що вищевказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки доказів погашення відповідачем не надано.

У той же час, оскільки позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України послуга, яку надає банк споживачу, надання грошових коштів.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року, визначає, що Банк не має права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин пункти кредитного договору про сплату на користь кредитодавця щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому суд відмовляє у стягненні строкової та простроченої комісії.

Позивачем не надано обґрунтованого розрахунку штрафів, пені з чітким зазначенням періоду нарахування та бази, а лише вказано загальну суму 7 407,91 грн. За відсутності даних про період, за який обраховуються штрафні санкції, та на яку суму заборгованості, відомостей про фактично сплачені кошти, суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок штрафних санкцій, а тому відмовляє у задоволенні позову у вказаній частині.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 17.40.0318.ФО_К від 19.03.2018 року у загальному розмірі 7 553,77 грн., що складається з: 7 551,84 грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту; 1,93 грн. прострочені проценти за кредитом.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статей 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат здійснює представництво та надає інші види правничої допомоги, а гонорар є формою винагороди адвоката за надані послуги та має бути розумним, враховувати складність справи та витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.

Як встановлено судом, на підтвердження факту надання правової допомоги надано:

?договір про надання правничої допомоги б/н від 07 грудня 2023 року;

?ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1724549 від 14 жовтня 2024 року;

?свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 9168/10 від 31 липня 2020 року, видане Радою адвокатів Київської області;

?акт наданих послуг, виконаних адвокатом Кумко О.Д. від 14.10.2024 р;

?платіжна інструкція про оплату послуг правової допомоги.

Відповідно до Акту наданих послуг до договору про надання правничої допомоги адвокатом, вартість наданих послуг становить 6 000,00 грн., а саме:

?вивчення матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.40.0318.ФО_К від 19.03.2018 р. та проведення правового аналізу і визначення правової позиції (2 години) 2 400,00 грн.;

?складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 17.40.0318.ФО_К від 19.03.2018 р., а також підготовка доказів до її подачі й аналіз судової практики по даній категорії справ (3 години) 3 600,00 грн.

Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема:

?надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

?складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

?представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, видом адвокатської діяльності, який підлягає стягненню, є складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 3 600,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України

Щодо розподілу судового збору.

Керуючись нормами ст.ст. 133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (2 422,40 грн.), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 446,57 грн. (розрахунок: 7 553,77 грн. ? 2 422,40 грн. : 40 974,69 грн.).

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007) заборгованість розмірі 7 553 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн. 77 коп.

Відмовити у стягненні комісії та штрафних санкцій (пені).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007) судовий збір у розмірі 446 (чотириста сорок шість) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 16.10.2026 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї