Рішення № 140682847, 16.10.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/485/26

Провадження №2/377/495/26

16 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Приліпко К.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

У С Т А Н О В И В:

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, посилаючись на статті 509, 512, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625-626, 628, 633, 634, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, просить стягнути на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6529416 в розмірі 20095 гривень, з яких: 5000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 4 232,50 гривень заборгованість за процентами; 10000 гривень неустойка; 862,50 гривень комісія за надання кредиту; за договором позики № 7688158 в розмірі 24750 гривень, з яких: 7500 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 21,75 гривень заборгованість за процентами; 15000 заборгованість за пенею; 2 228,25 гривень - заборгованість за комісією, а також судові витрати.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 23 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 6529416, відповідно до пункту 2.1. якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. 26 січня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 26.01.2026 до договору факторингу № 21/01/26 від 26.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 20 095 гривень, з яких: 5 000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 232,50 гривень сума заборгованості за процентами; 10 000 гривень сума заборгованості за неустойкою; 862,50 гривень - сума заборгованості за комісією за надання кредиту. Всупереч умовам договору № 6529416 від 23.08.2025 відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення прав вимоги позивачу за вказаним договором відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 20 095 гривень, з яких: 5 000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 232,50 гривень сума заборгованості за процентами; 10 000 гривень сума заборгованості за неустойкою; 862,50 гривень - сума заборгованості за комісією за надання кредиту. 22 листопада 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7688158, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строку, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. 24 березня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 24032026/1, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 24.03.2026 до договору факторингу № 24032026 від 24.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 7688158 від 22.11.2025 в розмірі 24 750 гривень, з яких: 7 500 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 гривень сума заборгованості за процентами; 15 000 сума заборгованості за пенею, 2 228,25 гривень сума заборгованості за комісією. Всупереч умовам договору позики № 7688158 від 22.11.2025 відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення прав вимоги позивачу за вказаним договором відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 7688158 від 22.11.2025 в розмірі 24 750 гривень, з яких: 7 500 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 21,75 гривень сума заборгованості за процентами; 15 000 сума заборгованості за пенею, 2 228,25 гривень сума заборгованості за комісією, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-8).

Ухвалою судді від 09 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 серпня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача, від імені якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, витребувано із Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» докази (а. с. 76-78).

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію АТ «ТАСКОМБАНК» № 4710/47.7-БТ від 09.07.2026, виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 23.08.2025 по 28.08.2025 та за період з 22.11.2025 по 27.11.2025, які надійшли 14 липня 2026 року на виконання ухвали судді від 09 червня 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 серпня 2026 року (а. с. 94-95).

Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року відкладено розгляд справи на 24 вересня 2026 року на підставі пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України (а. с. 105-106).

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет. В позовній заяві позивач, від імені якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, просила розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою та процесуальними документами повернуто до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов, причини неявки суд не повідомив, доказів на спростування обставин, зазначених в позовній заяві, суду не надав.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 24 вересня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір кредитної лінії (Надійний) № 6529416, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 804374 (далі - договір № 6529416) (а. с. 9-16).

Відповідно до пункту 2.1. договору № 6529416 за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту і комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Як зазначено у підпунктах 2.2.1.-2.2.5. пункту 2 договору № 6529416, сума кредиту становить 5 000 гривень. Строк кредитування/строк договору 360 днів. Розмір першого обов`язкового платежу 2 287,50 гривень. Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останні з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язкового платежу 21.09.2025.

Підпунктами 2.2.7.-2.2.8. пункту 2 договору № 6529416 визначено, тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 гривень). Дата надання кредиту 23.08.2025; дата повернення кредиту 17.08.2026; процентна ставка/день (фіксована) 0,95 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 22 962,50 гривень; неустойка 250 гривень в день.

Відповідно до пункту 6.1.- 6.2. договору № 6529416 за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до підпункту 2.2.4. пункту 2.2. та підпункту 2.2.5. пункту 2.2. договору. За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений підпунктом 2.2.8. пункту 2.2. договору.

Перед укладенням договору кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025 відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 731545, в якому викладені основні умови кредитування (а. с. 17-18).

Як вбачається з довідки № КД-000061814, виданої 09.04.2026 ТОВ «Европейська платіжна система», відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між ТОВ «Европейська платіжна система» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» була завершена наступна платіжна операція: дата 23.08.2025; номер платежу a7e922bd-6d64-4765-bd94-b2a7f9e86352; сума 5 000 гривень; отримувач ОСОБА_2 КПЗ номер НОМЕР_2 (а. с. 19-20).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6529416, станом на 26.01.2026 становить 20 095 гривень та складається із: 5 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 23.08.2025 по 26.01.2026, в розмірі 4 232,50 гривень; неустойки, нарахованої за період з 22.09.2025 по 31.10.2025, в розмірі 10 000 гривень; заборгованості по комісії за надання кредиту, нарахованої 23.08.2025, в розмірі 862,50 гривень. Відповідачем ОСОБА_1 21.09.2025 року було сплачено 90 гривень на погашення процентів (а. с. 21-23).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

26 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір факторингу № 26/01/26 (а. с. 24-28).

Відповідно до умов договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 1 від 26 січня 2026 року за договором факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», платіжної інструкції № 23757 від 30 січня 2026 року, Реєстру боржників № 1, підписаного генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та директором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 6529416 від 23.08.2025 на загальну суму 20 095 гривень перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а. с. 24-31).

Питання дійсності договору факторингу № 26/01/26, укладеного 26 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 26/01/26 від 26 січня 2026 року, недійсним або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

22 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7688158, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором d8v6a3 (далі - договір № 7688158) (а. с. 37-39).

Відповідно до пункту 1 договору № 7688158 за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Як зазначено у підпункті 1.1. пункту 1 договору № 7688158, проценти грошові кошти, що нараховуються на суму позики/залишок суми позики і є платою за користування такою позикою (договором передбачено проценту ставку (фіксовану), денну процентну ставку та визначених договором випадках - процентну ставку за понадстрокове користування позикою).

Пунктом 2 договору № 7688158 визначено параметри та умови позики, параметри її повернення сплати процентів, зокрема: сума позики 7 500 гривень; строк позики/строк договору 30 днів; процентна ставка (фіксована), діє протягом строку договору, визначеного підпунктом 2.2.2 пункту 2 договору 0,01 %; комісія 29,71 % від суми позики, зазначеної в підпункті 2.1. пункту 2 договору, що складає 2 228,25 гривень; дата надання позики 22.11.2025; дата повернення позики 21.12.2025; пеня 5 % в день.

Згідно з пунктом 4 договору № 7688158 проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою, до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному підпунктом 2.4. пункту 2 договору, розмірі.

Як вбачається з підпунктів 5.1., 5.3. пункту 5 договору № 7688158, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативно-правовими актами Національного Банку України; позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Відповідно до пункту 18 договору № 7688158, у разі невиконання позичальником умов договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку коли сума позики, зазначена в пункті 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному пунктом 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7688158 від 22.11.2025, дата видачі кредиту 22.11.2025; дата платежу 21.12.2025; сума кредиту за договором 7 500 гривень; проценти за користування кредитом 21,75 гривень; комісія за надання кредиту 2 228,25 гривень, загальна вартість кредиту 9 750 гривень (а. с. 40).

Згідно з інформацією ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000061536 від 01.04.2026, відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ23-04-25/2ЕПС від 23.04.2025, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Европейська платіжна система», була успішно завершена наступна платіжна інформація: дата 22.11.2025; номер платежу 37ffee1a-a963-46ad-8cef-554dd145aed7; сума 7 500 гривень; отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ номер НОМЕР_2 (а. с. 41).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 7688158 станом на 24 березня 2026 року становить 24 750 гривень та складається із: 7 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 23.11.2025 по 21.12.2025, в розмірі 21,75 гривень; пені, нарахованої за період з 22.12.2025 по 30.01.2026, в розмірі 15 000 гривень; комісії за надання кредиту, нарахованої 22.11.2025 в розмірі 2 228,25 гривень. Жодних оплат на погашення заборгованості за договором позики відповідачем ОСОБА_1 здійснено не було (а. с. 42-44).

24 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 24032026/1 (а. с. 45-49).

Відповідно до умов договору факторингу № 24032026/1 від 24.03.2026, Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 1 від 24 березня 2026 року за договором факторингу № 24032026/1 від 24.03.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», платіжної інструкції № 23985 від 30.03.2026 року, Реєстру боржників № 1, підписаного 24 березня 2026 року генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та директором Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 7688158 від 22.11.2025 на загальну суму 24 750 гривень перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а. с. 45-52).

Питання дійсності договору факторингу № 24032026/1, укладеного 24 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 24032026/1 від 24 березня 2026 року, недійсним або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, договір позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 були укладені в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина 5 статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперові копії електронного договору кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, та електронного договору позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025, які містять інформацію про їх підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, електронний договір кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, електронний договір позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025, містять особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП, номер платіжного засобу № НОМЕР_2 . Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначених договорах матеріали справи не містять.

Отже, для підписання кредитних договорів ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.

Таким чином, вказані договори підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Вказані обставини свідчать про належне укладення договору кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, договору позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025, в тому числі погодження позичальника ОСОБА_1 з умовами вказаних договорів, шляхом їх підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до інформації АТ «ТАСКОМБАНК» № 4710/47.7.-БТ від 09.07.2026, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 в гривнях, операції по якому можуть здійснюватися за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 (а. с. 89).

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_1 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , за період з 23.08.2025 по 28.08.2025, з 22.11.2025 по 27.11.2025, 23.08.2025 наявне надходження 5 000 гривень, 22.11.2025 наявне надходження 7 500 гривень (а. с. 90-91).

Таким чином, доказами підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором кредитної лінії (надійний) № 6529416 від 23.08.2025, договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 є інформація АТ «ТАСКОМБАНК» № 4710/47.7.-БТ від 09.07.2026, виписки по рахунку № НОМЕР_1 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , за період з 23.08.2025 по 28.08.2025, з 22.11.2025 по 27.11.2025.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6529416, станом на 26.01.2026 становить 20 095 гривень та складається із: 5 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 23.08.2025 по 26.01.2026, в розмірі 4 232,50 гривень; неустойки, нарахованої за період з 22.09.2025 по 31.10.2025, в розмірі 10 000 гривень; заборгованості по комісії за надання кредиту, нарахованої 23.08.2025, в розмірі 862,50 гривень. Відповідачем ОСОБА_1 21.09.2025 року було сплачено 90 гривень на погашення процентів (а. с. 21-23).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 7688158 станом на 24 березня 2026 року становить 24 750 гривень та складається із: 7 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 23.11.2025 по 21.12.2025, в розмірі 21,75 гривень; пені, нарахованої за період з 22.12.2025 по 30.01.2026, в розмірі 15 000 гривень; комісії за надання кредиту, нарахованої 22.11.2025 в розмірі 2 228,25 гривень. Жодних оплат на погашення заборгованості за договором позики відповідачем ОСОБА_1 здійснено не було (а. с. 42-44).

Суд погоджується із нарахованою заборгованістю за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 9 232,50 гривень, до складу якої входить: 5 000 гривень - тіло кредиту; проценти, нараховані за період з 23.08.2025 по 26.01.2026, в розмірі 4 232,50 гривень; та за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 в розмірі 7 521,75 гривень, до складу якої входить: 7 500 гривень - тіло кредиту; проценти, нараховані за період з 23.11.2025 по 21.12.2025, в розмірі 21,75 гривень.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025, позивач просить стягнути крім тіла кредиту, процентів за користування кредитом, заборгованість за пенею за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, нарахованою за період з 22.09.2025 по 31.10.2025, в розмірі 10 000 гривень, заборгованість за пенею за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025, нарахованою за період з 22.12.2025 по 30.01.2026, в розмірі 15 000 гривень.

Підпунктом 2.2.8. пункту 2 договору № 6529416 від 23.08.2025 визначено неустойка 250 гривень в день.

Відповідно до пункту 9.5. договору № 6529416 від 23.08.2025 за порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з позичальника неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, але не менше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.

Пунктом 2 договору № 7688158 визначено, що пеня складає 5 % в день.

Як зазначено у пункті 18 договору № 7688158 від 22.11.2025, у разі невиконання позичальником умов договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку коли сума позики, зазначена в пункті 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному пунктом 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

З огляду на наведене, суд вважає, що неустойка (пеня), нарахована за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 10 000 гривень та пеня, нарахована за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 в розмірі 15 000 гривень, що нараховані позивачем у період дії воєнного стану в Україні, підлягають списанню кредитодавцем.

Вирішуючи питання щодо стягнення комісії за надання кредиту за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 862,50 гривень, та комісії за надання кредиту за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 в розмірі 2 228,25 гривень, суд виходить з такого.

Підпунктом 2.2.8. пункту 2 договору № 6529416 визначено, що комісія за надання кредиту становить 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 гривень).

Відповідно до пункту 6.2. договору № 6529416 за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений підпунктом 2.2.8. пункту 2.2. договору.

Пунктом 2 договору № 7688158 визначено параметри та умови позики, параметри її повернення сплати процентів, зокрема: комісія 29,71 % від суми позики, зазначеної в підпункті 2.1. пункту 2 договору, що складає 2 228,25 гривень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із пунктом 1.2. договору № 7688158, комісія грошові кошти, що нараховуються на суму позики, і є платою за надання такої позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У справі, що розглядається, в пунктах 2.2.8., 6.2. договору № 6529416 від 23.08.2025, передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту, яка нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту; в пунктах 2, 6.2. договору № 6529416 від 22.11.2025 передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 29,71 % від суми наданого кредиту, яка нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Отже, пункти 2.2.8., 6.2. договору № 6529416 від 23.08.2025, пункти 2, 6.2. договору № 6529416 від 22.11.2025 не містять зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Оскільки надання кредиту це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія, як надання кредиту, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Суд звертає увагу, що комісія за надання кредиту є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Крім того, позивачем у договорі не зазначено, які послуги надаються за комісію, пов`язану з наданням кредиту.

За таких обставин положення договору № 6529416 від 23.08.2025, договору № 6529416 від 22.11.2025 про сплату позичальником на користь товариства комісії за надання кредиту є нікчемними.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладених: договору кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025, договору позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025, договору факторингу № 26/01/26 від 26.01.2026, договору факторингу № 24032026/1 від 24.03.2026, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладених договорів та їх неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 , суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 9 232,50 гривень, яка складається із: 5 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 23.02.2025 по 26.01.2025, в розмірі 4 232,50 гривень; заборгованості за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 в розмірі 7 521,75 гривень та складається із: 7 500 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 23.11.2025 по 21.12.2025, в розмірі 21,75 гривень, всього на загальну суму 16 754,25 гривень.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 153708 від 14.04.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 16 754,25 гривень х 100 % : 44 845 гривень = 37,36 % (відсоток розміру задоволеного позову); 2 662,40 гривень х 37,36 % (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 994,67 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6529416 від 23.08.2025 в розмірі 9 232,50 гривень; заборгованість за договором позики № 7688158 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 22.11.2025 в розмірі 7 521,75 гривень, всього на загальну суму 16 754,25 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 994 гривні 67 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок № 2 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька