Ухвала суду № 140682651, 16.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4040/25

Провадження № 2-ві/369/50/26

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Пінкевич Н.С. від участі у розгляді цивільної справи № 369/4040/25 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и л а :

В провадженні суду перебуває цивільна справа № 369/4040/25 за заявою ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни у цивільній справі за позовом Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни у вказаній цивільній справі цивільній справі визнано необґрунтованою. Заяву про відвід передано в канцелярію Києво-Святошинського районного суду Київської області, для проведення її авторозподілу відповідно до вимог с. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2026 року вирішення питання про відвід судді передано судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О.

Заява ОСОБА_1 щодо відводу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. обґрунтована тим, що суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу. Це пов`язано з тим, що в ході судового розгляду справи № 369/4040/25 оцінка підлягатиме взаємовідносинам між ТОВ «ЖЕО Житло» та ОСОБА_1 . Зазначені правовідносини вже були предметом розгляду в справі № 369/24642/25, де суддя Пінкевич Н.С., перебуваючи в статусі слідчого судді, ухвалювала процесуальне рішення не на користь ОСОБА_1 . Це викликає обґрунтовані сумніви, як у стороннього спостерігача, так і у відповідача, щодо неупередженості судді та наявності вже сформованої позиції. Для запобігання будь-яким об`єктивно виправданим сумнівам у неупередженості й забезпечення права на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого статтею 6 Конвенції, суддя Пінкевич Н.С. має бути відведена від розгляду цивільної справи № 369/4040/25.

Згідно ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчив заяву про відвід, матеріали справ, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 Конвенції, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

З системного аналізу вказаних положень вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

У сторони можуть виникати сумніви в упередженості та об`єктивності судді лише в зв`язку із наявністю сформованої суспільної думки про факт недовіри до суду як суспільного явища, однак суддя повинен керуватися виключно законом, відновлювати довіру до суду, та, в разі подання заяви про відвід, вирішити його, виходячи з оцінки підстав відводу, яким оперує сторона, а не задовольняти його лише за умови наявності необґрунтованих сумнів та з метою уникнення оскарження рішення в подальшому.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні. Відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи наведені доводи заявника з посиланням на наявність підстав для відводу судді, які передбачені ст. 36 ЦПК України, суд враховує, що заявлений судді Пінкевич Н.С., відвід є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з вищенаведеного, фактично ініціатор відводу виражає свою незгоду з постановленням слідчим суддею Пінкевич Н.С. ухвалу у справі №369/24642/25 про відмові у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, щодо різних проваджень та обставин.

В свою чергу незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, суд в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід. У цьому контексті слід звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, відповідно до яких, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Окрім того, у висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в п.55 зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Той факт, що заявник, внаслідок суб`єктивних міркувань та внаслідок особистого аналізу винесеного рішення судді, сумнівається в його неупередженості, не свідчить про реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду даної справи № 369/4040/26 відносно іншого провадження та інших позовних вимог.

В ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18), суд вважав відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними діями та рішеннями судді.

В судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована. Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом. Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Отже, наведені доводи заявника не є підставою для відводу судді Пінкевич Н.С. у розгляді справи №369/4040/25, згідно ч.4 ст.36 ЦПК України, та не вказує на наявність у діях судді упередженості. Повідомлені заявником обставини, якими він обґрунтовує свою заяву про відвід, не є такими, які викликають сумнів у неупередженості чи зацікавленості судді у наслідках розгляду цієї справи.

Розглянувши питання про відвід судді Пінкевич Н.С. в порядку, визначеному ст. 40 ЦПК України, дослідивши докази, суд вважає, що заявлений відвід судді Пінкевич Н.С. задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Житло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя Хацько