Вирок № 140682070, 16.10.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/208/26 Провадження №-1-кп/613/108/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221010000576 від 11.11.2025 за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 10 листопада 2025 року близько 12 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись разом з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є його сином, з яким ОСОБА_5 спільно проживає за вищевказаною адресою та пов`язний спільним побутом, які мають взаємні права та обов`язки, на яких відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, в одній з кімнат домоволодіння, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, у ході сварки, яка сталася на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з приводу приготування їжі, знаходячись у положенні стоячи, обличчям до ОСОБА_4 , який знаходився на ліжку у положенні лежачи на правому боці, обличчям до ОСОБА_5 , умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в область горохоподібної кістки правої верхньої кінцівки.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/323-БГ/25 від 18 листопада 2025 року, ОСОБА_4 спричинено тілесне ушкодження у вигляді лінійної перелому горохоподібної кістки без зміщення, яке за ступенем тяжкості кваліфікується як середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Пояснив, що в першій половині дня, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, він прийшов додому з роботи, де вони відмічали день народження співробітника. Його син ОСОБА_4 лежав у ліжку і спав. Образившись на сина, який не виконав надані йому завдання по господарству, ОСОБА_5 ударив його кулаком по руці. Повідомив, що наразі жалкує про вчинене і розкаюється, просив вибачення у потерпілого, зобов`язався в подальшому не допускати подібних вчинків. Зазначив, що не бажав настання таких тяжких наслідків, як перелом руки. Пов`язує виникнення конфлікту з сином і нанесення йому тілесних ушкоджень виключно зловживанням алкогольними напоями. Просив його суворо не карати.

Вказав, що визнає повністю цивільний позов прокурора в інтересах держави про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 ..

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 10.11.2025, у період часу з 10 по 12 год. дня, він знаходився вдома, спав у своїй кімнаті обличчям до входу. Він почув, як батько зайшов до нього в кімнату, а коли відрив очі, побачив, що ОСОБА_5 уже замахнувся на нього, відчув удар, з голови у нього пішла кров. ОСОБА_4 спочатку не зрозумів, що у нього зламана рука. Потім він пішов на кухню, щоб взяти рушник, забрав свого брата, узяв їх документи і разом з братом пішов до свого друга, а потім - до поліції, в райвідділі очікував швидку допомогу. Каретою ШМД він був доставлений до лікарні невідкладної медичної допомоги в м. Харків, де йому діагностували перелом руки. У лікарні він перебував 2 дні. Пояснив, що батько наніс йому 1 удар, але сильний. Випадки фізичного впливу з боку батька траплялися і раніше, однак, не мали таких наслідків. Зазначив, що батько до моменту судового засідання вибачився перед ним. Вказав, що батько розлютився через те, що він, ОСОБА_4 , повинен був приготувати їжу, але не зміг цього зробити, оскільки виконував інші обов`язки по господарству, втомився і вирішив відпочити.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів у добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

На виконання вимог ч. 3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Згідно зі ст. 65 КК України, пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він одружений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має повнолітнього сина, який є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку під диспансерним наглядом у психіатричному кабінеті КНП Богодухівська ЦРЛ, військову службу не проходив, має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально, не судимий в силу ст.89 КК України.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 1 від 06.01.2026 ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушеннями поведінки. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 виявляв ознаки вищевказаного психічного захворювання та преував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності.

ОСОБА_5 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.66 КК України визнає його щире каяття, яке виразилось у тому, що він вибачився перед потерпілим у судовому засіданні та до нього, а також у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного кримінального правопорушення, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої ним в судовому засіданні. Крім того, обставиною, яка пом`якшує покарання, суд вважає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно брав участь у проведенні слідчого експерименту, під час якого детально показав механізм та розповів обставини вчинення ним кримінального правопорушення, після зізнання у вчиненні кримінального правопорушення не змінював своєї позиції, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах, а також чинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, двох обставин, що обтяжують покарання, обставини справи, характер та ступінь вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

При цьому, з урахуванням наведених вище даних про особу обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся у скоєному злочині та вибачився перед потерпілим, позиції потерпілого, який просив призначити ОСОБА_5 покарання, не пов`язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а також, відповідно до п.6 ч.3 ст.76 КК України, обов`язок дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля - утримуватися від перебування у місцях продажу алкогольних напоїв з метою їх придбання та вживання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.76, п.п.1, 5 ч.1 ст.91-1 КК України, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та відомостей про особу ОСОБА_5 , показань потерпілого щодо непоодиноких випадків застосування ОСОБА_4 фізичного впливу до дитини, підстав притягнення його до кримінальної відповідальності вироком Богодухівського районного суду Харківської області за вчинення злочину проти життя та здоров`я особи, а саме - вітчима, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 обмежувального заходу у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці, що сприятиме виправленню обвинуваченого та буде в інтересах потерпілого, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 7 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання программ для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався, наразі у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо цивільних позовів прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, на фінансуванні якої перебуває КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В силу вимог ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 1206 ЦК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради» про фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої нейрохірургії з 10.11.2025 по 12.11.2025 (2 ліжко-дні), витрати на лікування склали 3973,68 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят три грн. 68 коп.).

У судовому засіданні обвинувачений визнав позовні вимоги прокурора про відшкодування матеріальної шкоди.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, є доведеною, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, на фінансуванні якої перебуває КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 3973,68 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 128, 129, 349, 368-371, 374-376, 392-395, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п.2, п.6 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) утримуватися від перебування у місцях продажу алкогольних напоїв з метою їх придбання та вживання.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи у вигляді проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_5 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників останнім покласти на Богодухівську міську раду Харківської області.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, та умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Речові докази по кримінальному провадженню:

два рентген-знімка № 2711 від 14.11.2025, № 16662 від 14.11.2025, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 вважати повернутими власнику.

Цивільний позов прокурора Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, на фінансуванні якої перебуває КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, на фінансуванні якої перебуває КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради (код класифікації доходів бюджету 24060300; номер рахунку IBAN UA 318999980314060544000020649; код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); отримувач ГУК Харків обл./МТГ Харків) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 3973,68 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят три грн. 68 коп.).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 395 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1