Рішення № 140681974, 16.10.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

16.10.2026 2/394/746/26

386/1444/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт Новоархангельську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові про те, що 08.02.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101692121. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 4400,00 грн.; дата укладання кредитного договору 08.02.2026 року; строк кредитування 360 днів, пролонгація строку кредитування не передбачена; мета для задоволення особистих потреб; спосіб шляхом перерахування на банківську платіжну картку споживача № НОМЕР_1 ; періодичність плати кожні 15 днів; стандартна процентна ставка 0,95%; денна процентна ставка 0,98%; орієнтовна реальна рівна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк кредитування -2663,08% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 19964,10 грн. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором та повністю припинив оплату заборгованості за договором. Законодавчо передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок відступлення права вимоги.

За договором факторингу № МТ-260-1 від 26.06.2026 року, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року, на користь ТОВ «Новий колектор», а відповідно ТОВ «Новий колектор», набуло права вимоги, згідно Витягу із реєстру прав вимоги до договору факторингу №МТ-260626-1 від 26.06.2026 року, в т.ч. і до ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Реєстру прав вимог до договору факторингу № МТ-260-1 від 26.06.2026 року у ТОВ «Новий колектор», виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 2279,20 грн.

Станом на 10.08.2026 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року становить 18656,55 грн., з яких: 4400,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 2661,75 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 3594,80 грн.заборгованість за комісією; 8000,00 штраф.

З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованість та судові витрати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12.08.2026 року матеріали цивільної справи №386/1444/26 було передано за підсудністю до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16.09.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено перше судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без участі представника Позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була повідомлена в порядку ст. 128 ЦПК України, відзив від відповідача не надходив.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що предметом спору в даному провадженні є кредитні правовідносини. Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:

У судовому засіданні встановлено, що 08.02.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101692121. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 4400,00 грн.; дата укладання кредитного договору 08.02.2026 року; строк кредитування 360 днів, пролонгація строку кредитування не передбачена; мета для задоволення особистих потреб; спосіб шляхом перерахування на банківську платіжну картку споживача № НОМЕР_1 ; періодичність плати кожні 15 днів; стандартна процентна ставка 0,95%; денна процентна ставка 0,98%; орієнтовна реальна рівна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк кредитування -2663,08% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 19964,10 грн (а.с.100-105).

Згідно платіжного доручення №115504785 ТОВ «Мілоан» на виконання кредитного договору №101692121 від 08.02.2026 року здійснило транзакцію по перерахуванню на банківську картку № НОМЕР_2 , належну ОСОБА_1 , грошової суми в розмірі 4400,00 грн. (а.с. 97).

За договором факторингу № МТ-260-1 від 26.06.2026 року, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року, на користь ТОВ «Новий колектор», а відповідно ТОВ «Новий колектор», набуло права вимоги, згідно Витягу із реєстру прав вимоги до договору факторингу №МТ-260626-1 від 26.06.2026 року, в т.ч. і до ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Реєстру прав вимог до договору факторингу № МТ-260-1 від 26.06.2026 року у ТОВ «Новий колектор», виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 2279,20 грн (а.с. 108-119).

Згідно копії квитанції ТОВ «Новий колектор» перерахувало на користь ТОВ «Мілоан» грошову суму в розмірі 5176526,00 грн., з призначенням платежу оплата за відступлення прав згідно договору факторингу № МТ-260-1 від 26.06.2026 року (а.с. 120).

Згідно Розрахунку, розмір заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору №101692121 від 08.02.2026 року станом на 10.08.2026 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року становить 18656,55 грн., з яких: 4400,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 2661,75 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 3594,80 грн. заборгованість за комісією; 8000,00 штраф.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (зі змінами від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану, який набрав чинності від 17.03.2022 року, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та ін. платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває і до теперішнього часу.

Мотиви суду

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Суд, з урахуванням вищевикладеного вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року у розмірі 10656,55 грн., з яких: з яких: 4400,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 2661,75 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 3594,80 грн. заборгованість за комісією.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 8000,00 грн. за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року, слід відмовити, в зв`язку поширенням дії на дану вимогу положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу (неустойки, пені) за прострочення виконання зобов`язання.

Розподіл судових витрат

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання правничих послуг до позовного матеріалу долучено копії: - договір про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024 року (а.с. 122);- додаткові угоди до договору про надання правничої допомоги( а.с.89-93) - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю - копію довіреності (а.с. 83,84,88,121); - копію ордеру на надання правничої допомоги. Загальна вартість наданих послуг за час дії договорів склала по 6000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що ця справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута в короткий термін у судовому засіданні, за відсутності представника позивача, за його заявою, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 2000,00 гривень за кожну справу.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно задоволених вимог. Ціна позову 18656,55 грн., позовні вимоги задоволені в розмірі 10656,55 грн., що становить 57,12% від загальної суми позову.

Отже, підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі пропорційному частково задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1520,76 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором №101692121 від 08.02.2026 року у розмірі 10656 (десять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 55 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» сплачений судовий збір в розмірі 1520 (одна тисяча п`ятсот двадцять) грн. 76 коп. та витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., витрати пов`язані із надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 244,98 грн.

Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова генерала, 13 офіс 601 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації та місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: