Рішення № 140681547, 12.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1055/26

Провадження №2/338/1030/26

12 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Битківського Л.М., за участю секретаря судового засідання Микитюк А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5316117 від 14.02.2025 у розмірі 46632,73 грн., з яких 14999,95 грн. основний борг, 31632,78 грн. проценти.

Позов обґрунтовано тим, що 14.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5316117. Позичальнику надано 15000 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за стандартною ставкою 0,95 % на день. Відповідач здійснював часткові платежі, однак зобов`язання повністю не виконав. За договором факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 право вимоги перейшло до позивача.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав. Судова кореспонденція, направлена за зареєстрованим місцем його проживання, повернулася з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Додатково суд двічі помістив оголошення про виклик відповідача на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. З огляду на наведене відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

За умов, передбачених статтею 280 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини та дійшов таких висновків.

14.02.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір №5316117 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Пунктом 1.2 договору визначено суму кредиту 15000 грн., пунктом 1.3 строк кредитування визначено 360 днів із періодичністю платежів кожні 30 днів. Пунктом 1.4 передбачено разову комісію за надання кредиту 1500 грн., пунктом 1.4.1 узгоджено фіксовану стандартну процентну ставку 0,95 % за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування.

Договір і додатки містять відомості про підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 17931 о 09 год 23 хв 10 с 14.02.2025. У тексті договору зазначено персональні дані позичальника та реквізити платіжної картки НОМЕР_1 , на яку належало перерахувати кредит. Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про основні умови кредитування та його вартість.

Відповідно до ст.207, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов у належній формі. Ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають укладення електронного договору шляхом акцепту пропозиції та його підписання, зокрема електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Наведені докази у сукупності з виконанням договору підтверджують укладення сторонами кредитного договору та погодження його умов.

Довідкою ТОВ «Пейтек» від 02.03.2026 №20260302-872 підтверджено успішне перерахування 14.02.2025 о 09 год. 24 хв на платіжну картку НОМЕР_1 коштів у сумі 15000 грн. на виконання договору №5316117. Довідка містить номер транзакції 2512a21d-56e6-44fc-bbd9-5c8458522b98, код авторизації та інші ідентифікатори операції. Платіж здійснено в межах договору про надання платіжних послуг № 03012024-1 від 03.01.2024 між первісним кредитором і платіжним провайдером.

У відповіді АТ «Універсал Банк» від 01.10.2026 № БТ/Е-43156, наданій на виконання ухвали суду від 16.09.2026 у цій справі, підтверджено, що картку з відповідними реквізитами емітовано на ім`я ОСОБА_1 , та що за період з 14.02.2025 до 23.02.2025 на неї зараховано платіж у сумі 15000 грн. Банк зазначив, що через надходження коштів через платіжну систему не має відомостей про призначення та рахунки відправників.

27.02.2026 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 27/02/2026. За пунктом 1.2 договору перехід права вимоги пов`язаний із підписанням акта приймання-передачі реєстру боржників та надходженням ціни продажу в повному обсязі. До договору додано підписаний сторонами акт від 27.02.2026 про передання реєстру щодо 2779 боржників, а також акт передання відповідної інформації в електронному вигляді. Платіжною інструкцією № 1429 від 27.02.2026 підтверджено перерахування позивачем первісному кредитору 3600590,27 грн. за цим договором факторингу.

Витяг із реєстру боржників містить запис за порядковим номером 170 щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором № 5316117 із заборгованістю за основним боргом 14999,95 грн., процентами 31632,78 грн. та штрафними санкціями 7500 грн. Ці відомості дозволяють індивідуалізувати відступлену вимогу. Повідомлення первісного кредитора від 02.03.2026 містить відомості про розміщення інформації в особистому кабінеті та надсилання електронного листа на адресу позичальника. Зазначення в одному фрагменті шаблону повідомлення іншого коду юридичної особи не змінює змісту підписаного договору факторингу, актів, витягу та платіжної інструкції, які узгоджено визначають позивача з кодом ЄДРПОУ 44559822 як нового кредитора.

За ст.512, 514, 516, 1077 ЦК України право вимоги може бути передане іншій особі за правочином; новий кредитор набуває права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Заміна кредитора сама по собі не збільшує обов`язків боржника. Досліджені документи підтверджують набуття позивачем права вимоги за спірним договором.

Відповідно до ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від його виконання не допускається, договір є обов`язковим для сторін. За ст.1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути надані кошти та сплатити проценти на умовах договору.

За ч.4,5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка обчислюється з урахуванням загальних витрат за кредитом та не може перевищувати 1%. У договорі загальні витрати визначені в сумі 52800 грн, з яких 51300 грн. проценти за 360 днів та 1500 грн. комісія. Денна процентна ставка становить (52800 / 15000) / 360 ? 100 % = 0,9778 %. Таким чином, погоджені показники вартості кредиту не перевищують наведеного обмеження. Підстав для довільного зменшення погодженої процентної ставки лише через значний загальний розмір процентів суд не встановив.

Поденний розрахунок відображає платежі відповідача 13.03.2025, 12.04.2025, 09.05.2025, 05.06.2025 та 02.07.2025. Загалом сплачено 21306,44 грн., з яких на погашення основного боргу зараховано 0,05 грн, процентів 19806,39 грн., разової комісії 1500 грн. Отже, зазначені в позові 19806,44 грн. становлять суму платежів у рахунок тіла кредиту і процентів без уже сплаченої комісії. Підстав повторно віднімати 1500 грн. від залишку процентів немає: комісія прямо визначена пунктом 1.4 договору і графіком платежів, у розрахунку відображена окремо як нарахована та повністю сплачена; її несплачений залишок до позову не включено.

Водночас суд установив помилку у визначенні кінцевої дати нарахування процентів. У додатку № 1 до договору кінцева дата повернення кредиту визначена 08.02.2026. Пунктом 4.2 договору передбачено, що при частковому достроковому поверненні коригуються наступні дати періодичних платежів, однак кінцева дата повернення кредиту залишається незмінною. Доказів погодженого сторонами продовження строку кредитування не надано.

Натомість поденний розрахунок містить нарахування процентів із 14.02.2025 до 09.02.2026 включно, зокрема 142,49 грн. за 09.02.2026. Оскільки стандартна ставка за пунктом 1.4.1 застосовується в межах строку кредитування, нарахування за день після визначеної графіком кінцевої дати є безпідставним. Зазначення в тексті позову кінцевою датою 09.02.2026 не замінює погодженої сторонами умови графіка платежів.

Тому обґрунтований залишок процентів становить 31632,78 ? 142,49 = 31490,29 грн. Разом із неповернутим основним боргом 14999,95 грн. стягненню підлягає 46490,24 грн. У стягненні 142,49 грн процентів слід відмовити.

Наявні в розрахунку та реєстрі боржників штрафні санкції 7500 грн не включені до позовних вимог. З огляду на встановлені статтею 13 ЦПК України межі розгляду суд не вирішує питання їх стягнення. Проценти, інфляційні втрати та інші нарахування за період після завершення кредитування позивачем окремо не заявлені.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із такого. Сплату позивачем 2662,40 грн. судового збору підтверджено платіжною інструкцією № 7293 від 21.06.2026, виконаною банком 23.06.2026. Частка задоволених майнових вимог становить 46490,24/46632,73=0,9969444208. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 2654,26 грн судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано договір № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявку № 21155 від 22.05.2026, рахунок від 22.06.2026 та акт № 21155 від 22.06.2026 на загальну суму 10000 грн. Пунктом 4.8 договору та актом передбачено оплату протягом 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили. Тому відсутність попередньої оплати сама по собі не виключає відшкодування витрат, які сторона зобов`язана сплатити за реально надану допомогу.

За частинами другою, третьою статті 137, частинами третьою, восьмою статті 141 ЦПК України суд перевіряє обсяг наданої допомоги, її зв`язок із розглядом справи та обґрунтованість витрат. Договірні домовленості адвоката і клієнта не покладають автоматично на іншу сторону обов`язку компенсувати будь-які включені до акта послуги. Відповідний підхід до розподілу витрат викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Матеріалами справи підтверджуються дослідження документів і фактичних обставин 840 грн; аналіз законодавства та судової практики 440 грн; заходи щодо отримання доказів, зокрема звернення до банку 840 грн; складення позову 1640 грн; оформлення додатків 840 грн; підготовка процесуальних документів, зокрема клопотання про витребування доказів 1640 грн. Сукупна вартість цих робіт за поданим розрахунком становить 6240 грн.

Натомість окреме покладення на відповідача 440 грн за первинну усну консультацію, 840 грн. за підготовку декількох позицій та 840 грн. за письмовий консультаційний висновок суд вважає необґрунтованим. Акт містить загальні назви цих послуг без конкретизації їх самостійного результату в цій справі; з матеріалів не вбачається їх відокремленої необхідності понад уже враховані дослідження документів, правовий аналіз та складення позову. Сам по собі обсяг позовної заяви не підтверджує виконання кожної з наведених робіт як окремої послуги, необхідної для судового захисту.

Також не підлягають покладенню на відповідача 1640 грн за дві години представництва під час судочинства, включно з участю в судових засіданнях. Акт датований 22.06.2026, тоді як позов сформовано в системі «Електронний суд» 27.06.2026. Представник просив розглянути справу без його участі; конкретних додаткових дій з представництва на дві години, які не охоплювалися б іншими врахованими послугами, не підтверджено. Формальне включення майбутнього представництва до акта не доводить фактичного виконання відповідної роботи.

Суд не змінює договірного гонорару та не зменшує погодинних ставок за критерієм неспівмірності з власної ініціативи за частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, а визначає підтверджений і необхідний обсяг витрат, що підлягає розподілу відповідно до статті 141 ЦПК України. Витрати в сумі 3760 грн залишаються за позивачем. Із підтверджених 6240 грн пропорційно задоволеним вимогам підлягає відшкодуванню 6 220,93 грн (6 240 ? 46 490,24 / 46632,73).

Керуючись ст.259, 263265, 280284, 287289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором № 5316117 від 14.02.2025 у розмірі 46490,24 (сорок шість тисяч чотириста дев`яносто) грн., з яких 14999,95 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 31490,29 грн. заборгованість за процентами.

У задоволенні позову в частині стягнення 142 грн 49 коп. процентів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2654,26 грн. судового збору та 6220,93 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти заявлених судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Битківський