Рішення № 140681524, 15.10.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/508/26

Провадження №2/0198/449/26

15.10.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що на виконанні у Павлоградському відділі державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-195-2008 від 10.10.2008, виданого Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 02.07.2008 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим нарахування поточних аліментів припинилось.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах від 29.06.2026 № 164253, виданою Павлоградським ВДВС, станом на 29.06.2026 відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 42 065,41 грн, яку на даний час не сплачено.

В зв`язку з простроченням ОСОБА_2 належних до сплати аліментів за розрахунками позивачки розмір пені за період з квітня 2013 року по листопад 2018 року складає 1 913 333,91 грн, але виходячи з розміру основної заборгованості, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 42 065,41 грн.

Ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 30.07.2026.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності. У разі неявки відповідача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачу у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду та копію ухвали про відкриття провадження, якою повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також роз`яснено право подати відзив на позовну заяву.

Вказану поштову кореспонденцію відповідач отримав особисто та завчасно, однак в судові засідання призначені на 30.07.2026, 21.08.2026, 17.09.2026 та 15.10.2026, не з`явився, на виконання вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності та зі згоди позивача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов слід задовольнити, з таких підстав.

Так, судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-195-2008 від 10.10.2008, виданого Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.07.2008 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитина досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим нарахування поточних аліментів припинилось.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах від 29.06.2026 № 164253, виданою Павлоградським ВДВС, станом на 29.06.2026 відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 42 065,41 грн.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Такий порядок розрахунку загальної суми пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц. Верховний Суд також неодноразово вказував, зокрема у постановах від 13.07.2022 у справі № 760/6863/19, від 18.01.2023 у справі № 161/5211/22, від 08.03.2023 у справі № 461/7406/18, що неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, а після порушення боржником свого обов`язку виконує функцію майнової відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

З огляду на викладене, суд в цілому погоджується з розрахунком пені за прострочення сплати аліментів, здійсненим позивачкою, відповідно до якого загальний розмір нарахованої пені за період з квітня 2013 року по листопад 2018 року (станом на 29.06.2026) становить 1 913 333,91 грн, що значно перевищує розмір основної заборгованості. Оскільки ч. 1 ст. 196 СК України встановлено, що розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, позивачка правомірно просить стягнути пеню в розмірі 42 065,41 грн, яка дорівнює 100 % заборгованості.

Відповідно до ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, прямо передбачених цією статтею. Вимога про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за ст. 196 СК України до таких винятків не належить, тому строк звернення до суду з цим позовом не пропущено.

Досягнення дитиною повноліття припиняє нарахування поточних аліментів, проте не позбавляє стягувача права на стягнення вже сформованої заборгованості та пені за її несвоєчасну сплату. Заборгованість станом на 29.06.2026 підтверджена державним виконавцем у встановленому порядку.

Також суд відмічає, що відповідач зі свого боку не надав доказів на підтвердження відсутності його вини у несвоєчасній та не у повному обсязі сплаті аліментів позивачці, а також на підтвердження підстав для зменшення судом розміру неустойки або звільнення від її сплати.

Таким чином, суд доходить висновку, що заборгованість зі сплати аліментів виникла саме з вини відповідача, який зобов`язаний утримувати свою дитину та виконувати рішення суду, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо зупинення провадження у справі, з підстав перебування відповідача в лавах ЗСУ, то суд зазначає таке.

На виконання запиту суду ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відповідь від 04.09.2026, в якій зазначено, що станом на 04.09.2026 для постановки на військовий облік військовозобов`язаних, як звільнений з лав ЗСУ, ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Однак, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд зазначає, що зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення судом процесуальних дій у справі, зумовлене об`єктивними обставинами, які роблять неможливим її розгляд і від яких залежить строк зупинення.

У постанові від 27.05.2026 у справі № 344/432/24 Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду виходив з того, що право дитини на утримання має триваючий і невідкладний характер та потребує негайного судового захисту, тому військова служба відповідача сама по собі не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі про стягнення аліментів, а зупинення такого спору на невизначений строк фактично дозволяє відтермінувати виконання обов`язку з утримання дитини.

Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, відповідач позовну заяву з додатками, ухвалу про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду отримав 10.07.2026, а подальші повістки про виклик у судове засідання отримав 01.08.2026 та 19.09.2026. Проте відповідач клопотання про зупинення провадження у справі суду не подавав та підстав для цього не зазначав, не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності обставин, які б об`єктивно унеможливлювали розгляд цієї справи або перешкоджали реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на захист.

Крім того, безпідставне зупинення провадження призводить до затягування судового розгляду, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на розгляд справи упродовж розумного строку.

За наведених обставин, враховуючи вимоги процесуальної економії та відсутність доказів існування об`єктивних перешкод для розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у цій справі.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачку було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, тому відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 133, 141, 209, 251, 252, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з квітня 2013 року по листопад 2018 року, у розмірі 42 065 (сорок дві тисячі шістдесят п`ять) гривень 41 копійка.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в дохід держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 16 жовтня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар