Вирок № 140681477, 16.10.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа215/2232/16-к

1-кп/215/15/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

Учасників судового провадження:

Прокурора ОСОБА_3

Потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Кривому Розі в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів кримінальне провадження № 12015040230000534 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06.10.2015 р. за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Люджа, Тростянецького району, Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утриманців не має, раніше не судимого, працюючого начальником дільниці ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрованого адресою АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2

за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2015 приблизно в 20 годин 30 хвилин в темний час доби водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «Шкода Супер Б» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул.Байрачна (Арсентьева) з боку вул. Ботанічна (Маршака) в напрямку вул. І.Сірка в Тернівському районі м. Кривого Рогу, швидкість його руху була близько 50 кілометрів на годиу.

В цей час, в районі електроопори №6 в невстановленому для перетину проїзної частини місці, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе, в порушення п.п. 1.5; 4.7; 4.14 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- «1.5. ... бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні ... загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «4.7. Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч»;

-«4.14.Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

зліва направо по ходу руху автомобілю «Шкода Супер Б» реєстраційний номер НОМЕР_2 , перетинав проїзну частину вул.Байрачної пішохід ОСОБА_9 , та дійшовши до середини проїзної частини зупинився.

В момент наближення до нього автомобілю «Шкода Супер Б» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , пішохід поновив рух та почав перетинати другу половину дороги, внаслідок чого автомобіль «Шкода

Супер Б», контактував з пішоходом ОСОБА_9 в районі переднього лівого кута автомобілю, від чого його відкинуло на зустрічну смугу проїзної частини вул. Байрачна в м. Кривого Рогу, де він впав та продовжував лежати в горизонтальному положенні, отримавши тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудей: крововилив у м?яких тканинах правої бічної поверхні грудей, закриті переломи 4-7 ребер праворуч по середньопахвинній лінії без ушкодження пристінкової плеври, закритий перелом правої ключиці; закритої тупої травми правої нижньої кінцівки: синець в області правої гомілки, крововилив у м?яких тканинах відповідно синцю, уламковий перелом правої великогомілкової кістки, перелом правої малогомілкової кістки; синця по задньовнутришній поверхні лівої гомілки з крововиливом у м?які тканини; забійної рани в області правої брови з крововиливом у м?які покривні тканини голови; синця в області правого плеча з переходом на ділянку шиї та надпліччя.

Після цього, в зустрічному автомобілю «Шкода Супер Б» напрямку, по проїзній частині вул. Байрачна з боку вул. І.Сірка в напрямку вул. Ботанічна в Тернівському районі м. Кривого Рогу, рухався автомобіль «Деу Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5 , зі швидкістю близько 70 кілометрів на годину, який наближаючись до пішохода ОСОБА_9 , що лежав на проїзній частині після дорожньо-транспортної пригоди перебуваючи в свідомості, повинен був діяти відповідно до п.п. 1.5; 2.3 (б); 12.3 Правил дорожнього руху України.

Однак, водій ОСОБА_5 діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, продовжив прямолінійний

рух, чим порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (б); 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

-«1.5.... бездіяльність учасників дорожнього руху…не повинні...загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний:

... 6) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»;

- «12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 кілометрів на годину»;

-«12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6. та 12.7...».

В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Деу Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_5 , рухаючись з перевищенням дозволеної швидкості допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який лежав в горизонтальному положенні на його смузі для руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми черева та тазу, яка явилася причиною смерті: синець в області тазу з переходом на черево та сідницю; переломи обох лонних та сідничних кісток; розрив лівого клубово-крижового сполучення; масивні крововиливи у м?яких тканинах тазу з розшаруванням м?язів; розповсюджений крововилив в заочеревній клітковині від рівня малого тазу до рівня нирок з нагноєнням; крововиливи в стінці сечового міхуру, в брижі товстого кишковика, у великому сальнику, в селезінці. Розрив капсули печінки.

В діях водія ОСОБА_5 з керування автомобілем «Деу Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_4 , вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху України ПДР України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв?язку з наїздом на пішохода ОСОБА_9 ..

1.Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе не визнав, вказує, що ввечері 05.10.2015 р., керуючи автомобілем «Деу Нексія», рухався по вул.Байрачна в бік вул.Ботанічної з дозволеною в межах населеного пункту швидкістю. Попереду на зустрічній смузі побачив автомобіль «Шкода Супер Б» який стояв з ввімкненою аварійною сигналізацією, на «своїй» смузі руху попереду побачив людину, яка сиділа на проїзній частині і зупинився. Близько за п`ять метрів до людини він зупинив керований ним автомобіль і «здав» назад. До нього підійшов водій «Шкода Супер Б» ОСОБА_8 і попросив зачекати, він подумав що буде свідком. Коли на місце прибув слідчий, ОСОБА_8 почав казати, що це саме він переїхав пішохода, але при огляді на його автомобілі не було жодних слідів зіткнення. На нього здійснювався психологічний тиск слідчим, в зв`язку з чим під час досудового розслідування і судового розгляду тривалий час він відмовлявся давати пояснення.

Винуватим себе не визнає, оскільки взагалі не причетний до подій ДТП, свої пояснення уточнив на місці при проведенні слідчого експерименту 01.04.2-26 р. а.с.32-36 т.5.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що вночі 05.10.2015 р. від медпрацівників ІНФОРМАЦІЯ_3 по телефону він дізнався, що його батько ОСОБА_9 перебуває в лікарні і потребує термінової допомоги. Через декілька тижнів батько помер. В день ДТП він був разом з батьком в гаражному кооперативі, та ввечері батько пішов додому, бо проживав поруч, на шляху додому батькові потрібно було перетнути вулицю Байрачну. Під час досудового розслідування оглядався одяг в якому був одягнений батько під час ДТП, то його одяг мав видимі сліди пошкоджень від наїзду. Наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_10 пояснив що перебуваючи біля місця зіткнення в ГБК «Север» почув звук удару, підійшовши до дороги побачив, що на проїзній частині вул.Байрачної впоперек проїзної частини лежить потерпілий, над яким схилився чоловік-водій автомобіля «Skoda Superb» який збив його. Оскільки потерпілий не підводився, чоловік відійшов до свого авто, яке стояло на зустрічній смузі дороги. В цей час потерпілий почав рухатися ліг вздовж проїзної частини, і автомобіль «ДЕУ Нексія» наїхав на потерпілого, «протягнув» його по дорозі 2-2,5 м. Оскільки очевидці стали кричати, водій «ДЕУ Нексія» зупинився і здав назад, а вийшовши з автомобіля почав казати, що він нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_11 пояснив що проходячи повз дорогу вул.Байрачна, він побачив як автомобіль «Skoda Superb» збив чоловіка, який впав на проїзній частині. Назустріч рухався автомобіль «ДЕУ Нексія», який переїхав потерпілого, очевидці стали кричати і водій зупинився, здав назад, переїхавши потерпілого повторно. Водій « ІНФОРМАЦІЯ_4 » гальмував перед наїздом, очевидно побачив потерпілого.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що за кермом автомобіля «Skoda Superb» рухався по ул.Байрачна в бік вул.І.Сірка. Навпроти заїзду в ГБК «Север», приблизно посередині проїзної частини, стояв потерпілий ОСОБА_12 , який раптово розпочав перехід дороги по смузі руху автомобіля. Він здійснив різкий відворіт керма праворуч, але лівою передньою частиною «збив» потерпілого. Побачивши, що ОСОБА_12 лежить на зустрічній смузі, він побіг в автомобіль за телефоном для виклику «швидкої» і побачив як автомобіль «ДЕУ Нексія» переїхав потерпілого. Люди почали кричати, та ОСОБА_5 який керував вказаним автомобілем зупинився і «здав назад» проїхавши близько десяти метрів. Лисогор почав розповідати що він не бачив потерпілого, хоча на місці ДТП було міське освітлення.

Свідок ОСОБА_13 , яка перебувала в салоні автомобіля «Skoda Superb» пояснила в ході судового розгляду, що потерпілий ОСОБА_12 лежав на проїзній частині і її чоловік ОСОБА_8 намагався оказати йому допомогу. Після того, як чоловік відійшов від потерпілого, щоб зателефонувати до «швидкої», ОСОБА_12 намагався підвестися, та в цей час вона побачила, як автомобіль «ДЕУ Нексія» який рухався зі швидкістю приблизно 70 км.год. наїхав на потерпілого, зупинився і «здав назад» переїхавши потерпілого повторно.

ОСОБА_14 , яка була залучена понятою при огляді міста події, в судовому засіданні пояснила, що на автомобілі «Skoda Superb» малися пошкодження переднього бампера, дзеркала зліва і лобового скла, тоді як на автомобілі «ДЕУ Нексія`не було виявлено механічних пошкоджень. Викладене було зафіксоване в протоколі.

2. Докази, на які посилається сторона обвинувачення.

Протокол огляду місця події від 05.10.2015 р. з додатками а.с.8-25 т.2.

Протокол огляду одягу потерпілого виданого ОСОБА_4 а.с.115-121 т.2.

Висновок експертизи технічного стану автомобіля а.с.36-40 т.2.

Протокол слідчого експерименту від 22.12.2015 р. зі свідком ОСОБА_11 а.с.135-143 т.2.

Протоколи слідчого експерименту від 22.12.2015 р. зі свідками ОСОБА_8 і ОСОБА_13 а.с.144-156 т.2.

Висновок судово-медичної експертизи про причини смерті потерпілого ОСОБА_9 , 1951 р.народження, які могли утворитися про обставинах ДТП а.с.95-100 т.2.

Висновок комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи від 23.03.2016 р. а.с.162-173 т.2.

Пояснення потерпілого ОСОБА_4 , свідка сторони захисту ОСОБА_10 , свідків обвинувачення ОСОБА_8 і ОСОБА_13 , ОСОБА_11 .

3. Докази, на які посилається сторона захисту.

Сторона захисту просить виправдати ОСОБА_5 , оскільки наведеними доказами беззаперечно не підтверджується його винуватість в наїзді, а докази зібрані органом досудового розслідування є суперечливими та недопустимими.

Так пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 мають розбіжності, але слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_10 для усунення розбіжностей не проведений (смерть), протиріччя в поясненнях свідків не усунуті.

Досудове розслідування згідно витягу з ЄРДР а.с.86 т.2 доручено слідчому ОСОБА_15 , але постанова про призначення судово-медичної експертизи винесена неповноважним слідчим ОСОБА_16 .

Висновок судово-медичного експерта ОСОБА_17 є недопустимим, оскільки відсутні дані про отримання слідчим і направлення експерту медичних документів потерпілого на підставі ухвали слідчого-судді про тимчасовий доступ до документів а.с.154 т.4.

На оглянутому автомобілі «ДЕУ Нексія» відсутні механічні ушкодження від «переїзду» потерпілого, хоча кліренс автомобіля становить всього 160 мм. А на одязі потерпілого зафіксовані ушкодження згідно протоколу огляду.

Стороною обвинувачення не надано доказів перевищення ОСОБА_5 швидкості до 70 км.год. а відповідно і порушень п.п.12.4, 12.9 (б) ПДР України.

Сторона захисту просила призначити судово-медичну, та судово-трасологічну експертизи судом а.с.46, 51 т.5, але в задоволенні вказаних клопотань було відмовлено, суд обмежився допитом експерта ОСОБА_17 при судовому розгляді.

4.Висновки суду.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст.ст.17, 373 ч.1 п.3, ч.3 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом… а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що…в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачені ст. 62 Конституції України.

Частина друга статті 286 КК України, інкримінована ОСОБА_5 передбачає настання кримінальної відповідальності виключно за умов:

1.Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом;

2. Наявності причинного зв`язку між порушенням правил безпеки дорожнього руху, та наслідками у вигляді смерті потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтверджує, що керував власним автомобілем «Деу Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 05.10.2015 р. ввечері о 20.30 год. по вул.Байрачна, рухаючись в бік вул.Ботанічна в м.Кривому Розі, але наїзд на ОСОБА_9 не здійснював, зупинившись перед потерпілим.

Свідок ОСОБА_10 , допитаний за клопотанням сторони захисту, пояснив, що автомобіль «ДЕУ Нексія» наїхав на потерпілого, який лежав на проїзній частині, «протягнув» його по дорозі 2-2,5 м. Оскільки очевидці стали кричати, водій «ДЕУ Нексія» зупинився і здав назад, а вийшовши з автомобіля почав казати, що він нічого не бачив.

Відповідно до ст.333 КПК України суд доручав органу досудового розслідування проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 ухвалою від 19.02.2021 р. а.с.40 т.4, але доручення суду не було виконано з за смерті свідка а.с.86 т.4

З пояснень свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_13 слідує, що перебуваючи безпосередньо на місці події, вони бачили як автомобіль «ДЕУ Нексія», рухаючись зі швидкістю близько 70 км.год. переїхав потерпілого, та зупинився від криків очевидців, проїхавши близько десяти метрів. Водій ОСОБА_5 почав розповідати що він не бачив потерпілого, хоча на місці ДТП було міське освітлення.

Свої пояснення свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_13 уточнили на місці в ході слідчих експериментів 22.12.2015 р. а.с.144-156 т.2.

Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_11 підтвердивши наїзд автомобілем «ДЕУ Нексія» на потерпілого. В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_11 уточив свої пояснення на місці ДТП а.с.135-143 т.2.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив що під час досудового розслідування він видав одяг батька, складався протокол, та одяг мав видимі сліди пошкоджень від наїзду.

Згідно протоколу огляду місця події від 05.10.2015 р. з додатками а.с.8-25 т.2 то проїзна частини вул.Арсентьєва (перейменована Байрачна) в місці ДТП пряма, в темний час доби обладнана міським освітленням, видимість горизонтальної дороги шириною 10,5 м. яка має спуск в бік вул.Маршака (Ботанічна) становить більш ніж 300 метрів. Автомобіль «ДЕУ Нексія» розташований за межами проїзної частини вул.Байрачна, при заїзді праворуч (по руху автомобіля) в ГБК «Север-4». Відстань від місця наїзду до автомобіля « ІНФОРМАЦІЯ_4 » становить 14,4 м. в бік вулиці Ботанічна, автомобіль «ДЕУ Нексія» не має механічних пошкоджень, але на фото таблиці зафіксовані зчоси, протертості в передній та задній частині днища автомобіля. На автомобілі «Skoda Superb», який розташований на відстані 1,5-1,6 м. від краю проїзної частин в зустрічному напрямку, маються механічні пошкодження лівої передньої частини.

Слідів гальмування автомобіля ОСОБА_5 при огляді місця події не виявлено.

Відповідно до протоколу огляду одягу потерпілого виданого ОСОБА_4 , то на передній та задній частинах піджаку з «джинсового» матеріалу, передній та задній частинах спортивних штанів, передній частині футболки, маються подряпини, та механічні пошкодження а.с.115-121 т.2.

Вказаними доказами спростовуються твердження обвинуваченого про його непричетність до події ДТП. Пояснення свідків узгоджуються між собою, відповідають об`єктивним даним огляду місця події за яким фізично автомобіль під керуванням ОСОБА_5 розташований за 14 метрів після місця наїзду на потерпілого в місці заїзду в ГБК « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а не до нього як стверджує обвинувачений.

З цих же підстав суд критично ставиться до даних отриманих 01.04.2026 р. в результаті слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_5 а.с.32-35 т.5 за яким місце зупинки автомобіля визначено обвинуваченим в 0,65 м. до потерпілого та до місця заїзду до ГБК « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Винуватість ОСОБА_5 підтверджується висновком судово-медичної експертизи за яким потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми черева та тазу, яка явилася причиною смерті: переломи обох лонних та сідничних кісток; розрив лівого клубово-крижового сполучення; масивні крововиливи у м?яких тканинах тазу з розшаруванням м?язів; розповсюджений крововилив в заочеревній клітковині від рівня малого тазу до рівня нирок, розрив капсули печінки. Тілесні ушкодження могли утворитися 05.10.2015 р., при обставинах дорожньо-транспортної пригоди а.с.95-100 т.2.

Висновком комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи від 23.03.2016 р. а.с.162-173 т.2, з визначенням механізму виявлення тілесних ушкоджень характерних для наїзду. Експертизою встановлено прямий причинний зв`язок між порушенням п.п.12.4, 12.9 (б) ПДР України в діях водія ОСОБА_5 і наслідками в вигляді наїзду. Визначено, що водій ОСОБА_5 в заданій дорожній ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДД України за яким «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно п.п12.4., 12.9 «б» - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Встановлено, що водій ОСОБА_5 в населеному пункті повинен був рухатися зі швидкістю не більше 60 км.год., при вказаній швидкості руху ОСОБА_5 мав змогу екстреним гальмуванням зупинити керований ним автомобіль до наїзду на потерпілого. При швидкості руху в 70 км.год. таке зупинення неможливе, при чому об`їхати потерпілого, що справа, що зліва ОСОБА_5 не дозволяла ширина вільних смуг з обох боків. Таким чином виконання норми п.12.3 Правил для ОСОБА_5 залежала лише від обраної ним швидкості руху в допустимих п.п.12.4, 12.9 «б» межах.

Висновком експертизи технічного стану автомобіля а.с.36-40 т.2, за яким системи рульового керування і гальмування автомобіля «ДЕУ Нексія» знаходились у справному стані.

Дослідженими доказами судом встановлено, що водій ОСОБА_5 при своєчасному виявленні пішохода на проїзній частині, та рухаючись з допустимою ПДР України швидкістю в населеному пункті не більше 60 км.год., мав можливість екстреним гальмуванням уникнути наїзду на пішохода, за умови якщо б він цю швидкість не перевищив при вищезазначених обставинах ДТП.

Таким чином у вказаному випадку на думку суду, відсутні будь які причини які б при належній увазі, допустимій швидкості руху транспортного засобу, вказаних дорожніх умовах, при завчасному виявленні пішохода на проїзній частині, і завчасному гальмуванні, перешкоджали водієві ОСОБА_5 уникнути наїзду.

Стосовно клопотання сторони захисту про недопустимість доказів викладених в окремому клопотанні а.с.154 т.4, та письмових поясненнях до судових дебатів а.с.63 т.5, то суд вважає вказане клопотання необґрунтованим.

Згідно ст.ст.87 ч.1, ч.2 п.4-5, ч.3 п.1, ст.89 КПК України - недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит;

3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

С уд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

1. Дійсно згідно витягу з ЄРДР №…3063 від 22.10.2015 р., на підставі повідомлення лікарні, слідчим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_15 буди внесені відомості за ст.115 ч.1 КК України за фактом смерті потерпілого ОСОБА_9 а.с.86 т.2.

22.10.2015 р. в рамках вказаного кримінального провадження №…3063 слідчим ОСОБА_16 був проведений огляд трупа потерпілого та призначена судово-медична експертиза а.с.94 т.2.

Але раніше 06.10.2015 р. були внесені відомості в ЄРДР за №…0534 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України, за фактом наїзду на потерпілого а.с.1 т.2 слідчим ОСОБА_18 .

Постановою прокурора від 05.11.2015 р. кримінальні провадження №…3063 і №…0534 були об`єднані під єдиним номером …0534 а.с.107 т.2, тому досудове розслідування проводилось уповноваженим слідчим СВ Криворізького МУ ОСОБА_18 що відповідає ст.214 ч.1 КПК України.

Крім того, суд може визнати висновок експертизи недопустимим доказом лише за умови, якщо призначення експертизи слідчим який не входить до складу групи ( ОСОБА_16 ), призвело до порушення прав i свобод людини. У paзі визнання даних висновку експерта недопустимими доказами у зв`язку з призначенням експертизи таким слідчим, суд у кожному випадку повинен аргументувати, саме чи були порушені права i свободи обвинуваченого або інших ociб, та в чому це полягало.

У вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування проводилось уповноваженим слідчим, висновок судово-медичного експерта не суперечить іншим доказам, не порушує права i свободи обвинуваченого та потерпілого.

2. В ході проведення судово-медичної експертизи, експертом ОСОБА_17 використовувалася медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_9 а.с.95-96 т.2. Згідно листа експертної установи, та реєстраційного журналу а.с.162-167 т.4, вказана медична картка була доставлена до експертної установи разом з трупом. Проведення експертизи з використанням медичних документів підтвердив допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17 .

Таким чином у слідчого була відсутня необхідність звернення до слідчого-судді з клопотанням про тимчасовий доступ до медичних документів потерпілого.

3. Пояснення свідка захисту ОСОБА_10 дійсно мають відмінності від свідчень ОСОБА_8 і ОСОБА_13 і ОСОБА_11 .

Як вказувалося судом, проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 доручалося органу досудового розслідування, але доручення не було виконано з за смерті свідка. В іншій частині між поясненнями свідків є незначні розбіжності, наприклад свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_13 стверджують що обвинувачений двічі переїхав потерпілого. Але пояснення свідків в цілому узгоджуються між собою, та відповідають на думку суду протоколам слідчих дій та висновкам експертиз.

Суд не може визнати зазначені захистом докази недопустимими, оскільки очевидна недопустимість вказаних доказів в цілому відсутня.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Крім того, відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецеденту практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» (п.150) від 21.04.2011 року та «Кобець проти України» (п.43) від 14.02.2008 року, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає зібрані у справі докази належними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, у повній мірі узгоджуються між собою, і судом не встановлено жодних істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає що висновками експертиз, протоколами слідчих дій, поясненнями потерпілого, свідків, судом встановлено, що зібрані обвинуваченням докази в їх сукупності є достовірними, та достатньою мірою підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в кримінальному правопорушенні за ст.286 ч.2 КК України за ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, характеризується позитивно за місцем роботи і проживання,а.с.214-221 т.2, враховує суд думку потерпілого, який наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого.

З урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, вищезазначених обставин що пом`якшують відповідальність відповідно до ст.66 КК України, при відсутності обтяжуючих обставин; суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Водночас як прокурор так і сторона захисту наголошували на звільненні ОСОБА_5 від покарання за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Так, 05.10.2015 р. було вчинено злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Згідно ч.1 п.4 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах передбачених ст.49 цього Кодексу.

Згідно правових позицій, викладених в постановах колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09.04.2019 (справа №760/18016/15-к провадження №51-846км18), від 02.07.2019 ( справа №515/331/17, провадження №51-27км 19), та колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.02.2020 (справа №385/939/16, провадження №51-4705км19), (справа №137/142/15-к, провадження №51-5677км19), ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі.

Таким чином якщо обвинувачений, щодо якого зі спливом десятрічного строку, було передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечував проти цього, не визнавав пред`явлене обвинувачення, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч.5 ст. 74, ст.49 КК України, може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Оскільки строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності сплив 05.10.2025 р., перебіг позовної давності не переривався і не зупинявся, тому відповідно до ч.5 ст.74 КК України, обвинуваченого слід звільнити від призначеного покарання на підставах передбачених ст.49 цього Кодексу.

Питання речових доказів та судових витрат вирішити відповідно до норм КПК України.

На підтаві ст.ст.49, 74 ч.5 КК України, керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст.286 ч.2 КК України п`ять років позбалення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання на підставах передбачених ст.49 КК України за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Речові докази:

Зняти арешт з автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_5 , та вказаний автомобіль залишити в розпорядженні власника ОСОБА_19 .

Автомобіль «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_6 , залишити в розпорядженні власника ОСОБА_20 .

Джинсовий піджак, спортивні штани, футболу, шкіряні сандалії, залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за залучення експертів з проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи в сумі 7272,48 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

СУДДЯ: