Рішення № 140680649, 13.10.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/264/24

2/171/1920/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мигалевича В.В. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

08 лютого 2024 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної заяви Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Криворізьким державним педагогічним університетом, в особі ректора Шрамка Ярослава Владиславовича та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22 жовтня 2018 року.

Відповідачу було видано ордер на житлову площу у гуртожитку серія 4 № 509 від 28 серпня 2018 року, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу. Згідно зазначеного ордеру, відповідачу була надана житлова площа у гуртожитку АДРЕСА_1 , розміром 18,0 кв.м. строком до 01.10.2022 року.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22 жовтня 2018 року, зокрема, порушуючи п.4.2.5. зазначеного договору за Відповідачем утворилась заборгованість за проживання в гуртожитку в розмірі 2216,59 гривень.

Відповідачу була направлена претензія № 169 від 30.03.2023 року на суму 2216,59 грн., на яку відповідачем не було відреаговано належним чином.

В період 01.08.2023 по 01.01.2024 року за несвоєчасне внесення плати за проживання в гуртожитку відповідачу нарахована пеня у розмірі 410,77 грн, 3% річних від простроченої суми основного боргу складають: 121,91 грн. Основний борг з урахуванням індексу інфляції складає: 2805,46 грн.

Враховуючи викладене, представник Криворізького державного педагогічного університету просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22.10.2018 року в загальному розмірі 3338,14 грн, з яких: сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2805,46 грн, 3% річних у розмірі 121,91 грн, пеня у розмірі 410,77 грн та судові витрати 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, проти розгляду справи на підставі ст. 280-282 ЦПК України не заперечує.

Належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідач у судове засідання не прибув з невідомих причин. Заяви про розгляд справи за його відсутністі суду не надавав, про причини неявки не інформував.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України, заочно, у зв`язку з чим постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлено, що між Криворізьким державним педагогічним університетом, в особі ректора Шрамка Ярослава Владиславовича та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22 жовтня 2018 року.

Відповідачу було видано ордер на житлову площу у гуртожитку серія 4 № 509 від 28 серпня 2018 року, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу. Згідно зазначеного ордеру, відповідачу була надана житлова площа у гуртожитку АДРЕСА_1 , розміром 18,0 кв.м. строком до 01.10.2022 року.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22 жовтня 2018 року, зокрема, порушуючи п.4.2.5. зазначеного договору за Відповідачем утворилась заборгованість за проживання в гуртожитку в розмірі 2216,59 гривень.

30.03.2023 року відповідачу була направлена претензія № 169 на суму 2216,59 грн., на яку відповідачем не було відреаговано належним чином.

В період 01.08.2023 по 01.01.2024 року за несвоєчасне внесення плати за проживання в гуртожитку відповідачу нарахована пеня у розмірі 410,77 грн, 3% річних від простроченої суми основного боргу складають: 121,91 грн. Основний борг з урахуванням індексу інфляції складає: 2805,46 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статей 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом договору найму у гуртожитку, у залежності від його виду, є кімната, її частина або ліжко-місце. Договір найму з мешканцем гуртожитку включає також елементи договорів про надання послуг, зберігання, виконання робіт тощо. Наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10 статті 18 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4 вересня 2008 року № 500-VI встановлення плати за проживання у гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування незалежно від виду жилої площі у гуртожитку (яка перебуває у відособленому користуванні або ліжко-місце).

Експлуатацію гуртожитку здійснює житлово-експлуатаційна організація, а за її відсутності підприємство, установа, організація, у віданні якого перебуває гуртожиток, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76.

Порядок користування кімнатою в гуртожитку визначається Примірним положенням про користування гуртожитками, затвердженого постановою КМУ від 20 червня 2018 р. за № 498, відповідно до пункту 15 якого особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі)

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 626, статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 903 ЦК України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що оплату за фактично отримані відповідачем житлові послуги в добровільному порядку позивачу не здійснено, що свідчить про порушення прав позивача, тому він вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку, шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з оплати вказаних послуг.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Враховуючи, що правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є грошовим зобов`язанням, відповідач має зобов`язання перед позивачем оплати за надану послугу, а позивач має право вимагати від відповідача відповідної оплати за надані послуги.

Таким чином, у зв`язку із несплатою відповідачем послуг за проживання в гуртожитку, позивачу було завдано збитків, які виражені у грошовому еквіваленті, а тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22.10.2018 року в загальному розмірі 3338,14 грн, з яких: сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2805,46 грн, 3% річних у розмірі 121,91 грн, пеня у розмірі 410,77 грн.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за Договором №1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22.10.2018 року, то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Криворізького державного педагогічного університету (ЄДРПОУ 40787802) заборгованість за Договором № 1209 про надання місця для проживання в гуртожитку від 22.10.2018 року в загальному розмірі 3338,14 грн., з яких:

-сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2805,46 грн.,

-3% річних у розмірі 121,91 грн.;

-пеня у розмірі 410,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 16.10.2026.

Суддя: В. В. Мигалевич