Рішення № 140680417, 16.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14471/25

Провадження № 2/369/5512/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,

в с т а н о в и в:

до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 3 853,89 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» здійснює обслуговування та утримання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку та як власник житлового приміщення зобов`язана брати участь у витратах на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, оплачувати послуги з управління будинком та утримання прибудинкової території. За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконувала обов`язок щодо своєчасної та повної оплати наданих житлово-комунальних послуг, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 3 853,89 грн. Позивач вказує, що 02 червня 2025 року між ТОВ «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» та ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» укладено договір про надання послуг з факторингу № 02/06.25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Відповідно до Реєстру боржників, права вимоги до яких відступаються, що є додатком № 1 до зазначеного договору факторингу, до ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за послуги з управління та утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території в розмірі 3 853,89 грн. На думку позивача, внаслідок укладення договору факторингу він набув статусу нового кредитора у відповідному грошовому зобов`язанні та право вимагати від відповідача погашення зазначеної заборгованості. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення статей 512, 514, 1077 ЦК України, якими врегульовано заміну кредитора у зобов`язанні та відступлення права грошової вимоги за договором факторингу. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до статей 322, 382 ЦК України, статті 151 ЖК України та положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник квартири зобов`язаний брати участь у витратах на утримання багатоквартирного будинку та своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги. Позивач наголошує, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому відсутність укладеного в письмовій формі договору сама по собі не звільняє споживача від обов`язку оплати фактично отриманих послуг. З огляду на викладене позивач вважає, що відповідач зобов`язана погасити заборгованість за послуги з управління та утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, право вимоги щодо якої перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Також позивач зазначає, що у зв`язку зі зверненням до суду ним понесено судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу. Посилаючись на положення статей 322, 382, 512, 514, 1077 ЦК України, статті 151 ЖК України, статей 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 3 853,89 грн, судовий збір у розмірі 2 442,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» здійснює управління, обслуговування та утримання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному багатоквартирному будинку та, відповідно, споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком і утримання його спільного майна та прибудинкової території.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг утворилася заборгованість у розмірі 3 853,89 грн, що підтверджується наданими позивачем доказами та розрахунком заборгованості.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності належать приміщення загального користування, несучі та огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового чи нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, обов`язок щодо належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку покладається на його співвласників, які повинні брати участь у відповідних витратах.

Відповідно до статті 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок або квартиру, зобов`язані забезпечувати його схоронність, здійснювати за власний рахунок поточний і капітальний ремонт та утримувати в порядку прибудинкову територію.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів, забезпечення функціонування спільного майна, а також проведення його поточного ремонту.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, визначені відповідними договорами.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

При цьому споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, обов`язок споживача оплачувати фактично надані житлово-комунальні послуги виникає в силу закону, а сама по собі відсутність письмового договору між споживачем та виконавцем послуг не є безумовною підставою для звільнення від їх оплати.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку споживача оплачувати фактично отримані житлово-комунальні послуги за відсутності укладеного письмового договору викладено у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц.

Судом встановлено, що відповідач, будучи власником квартири АДРЕСА_3 , зобов`язана брати участь у витратах на управління та утримання спільного майна цього будинку і своєчасно оплачувати відповідні послуги.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт надання послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку, а також наявність у відповідача заборгованості за їх оплату в розмірі 3 853,89 грн.

Щодо належності позивачу права вимоги за зазначеною заборгованістю суд зазначає таке.

02 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАРТАЛ-АВІА СЕРВІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» укладено договір про надання послуг з факторингу № 02/06.25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги за зобов`язаннями боржників щодо оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до додатка № 1 до зазначеного договору факторингу Реєстру боржників, права вимоги до яких відступаються, до ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за послуги з управління та утримання багатоквартирного будинку в розмірі 3 853,89 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Таким чином, укладення договору факторингу є передбаченою законом підставою для переходу до фактора права грошової вимоги, що належало первісному кредитору.

Дослідивши договір про надання послуг з факторингу № 02/06.25 від 02 червня 2025 року та додаток № 1 до нього, суд доходить висновку, що зазначені документи підтверджують перехід до ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» права вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 3 853,89 грн.

Відтак позивач набув право вимагати від відповідача виконання відповідного грошового зобов`язання в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що факт належності відповідачу квартири АДРЕСА_3 , надання послуг з управління та утримання зазначеного будинку, виникнення заборгованості за їх оплату, а також перехід права вимоги до позивача підтверджені належними та допустимими доказами.

Надані позивачем документи узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують наявність у відповідача невиконаного грошового зобов`язання перед позивачем у розмірі 3 853,89 грн.

Належних та допустимих доказів погашення зазначеної заборгованості або доказів, які спростовують наведений позивачем розрахунок, відповідачем суду не подано.

За таких обставин, установивши факт неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг та перехід до позивача права грошової вимоги за відповідним зобов`язанням, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» заборгованості в розмірі 3 853,89 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, розмір яких підтверджується відповідним платіжним документом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних представником робіт, а також критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат, суд доходить висновку про наявність підстав для їх відшкодування в заявленому розмірі 3 500,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРАГОН» підлягає стягненню заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 3 853,89 грн, судовий збір у розмірі, підтвердженому належним платіжним документом, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» (код ЄДРПОУ 42014911, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1, приміщення 1028/3) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з управління та утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території у розмірі 3 853 (три тисячі вісімсот п`ятдесят три) гривні 89 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

16.10.2026 року