Рішення № 140680411, 16.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17640/24

Провадження № 2/369/2787/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3140562 від 04 вересня 2022 року в загальному розмірі 30745,60 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 745,60 грн заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 вересня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3140562, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 352 дні, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором і графіком платежів. Позивач зазначає, що кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти за реквізитами платіжної картки, наданими відповідачем. Водночас відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконав, передбачених договором платежів у встановлені строки не здійснив, унаслідок чого виникла заборгованість. Також позивач посилається на те, що 28 червня 2023 року, 04 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 18 липня 2023 року та 26 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладалися додаткові договори про прощення (анулювання) частини боргу за умови погашення відповідачем визначеної частини основної заборгованості у встановлені такими договорами строки. Однак, як стверджує позивач, відповідач відповідних умов не виконав. За розрахунком позивача, станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 30 745,60 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 26 745,60 грн заборгованість за процентами. Крім того, позивач зазначає, що 13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3140562 від 04 вересня 2022 року. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, перехід до позивача права вимоги за кредитним договором, а також положення статей 509, 512, 526, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України та положення Закону України «Про електронну комерцію», позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.01.2026 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Зі змісту ч.1 ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 04 вересня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3140562, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 352 дні, а відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо електронної форми укладення кредитного договору суд зазначає таке.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Цією ж статтею визначено поняття електронного підпису одноразовим ідентифікатором як даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні такого договору.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в установленому законом порядку, заповнення відповідного електронного формуляра або вчинення дій, які в інформаційній системі чітко визначені як прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що у разі, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням передбаченого законом способу електронної ідентифікації саме по собі не свідчить про недотримання письмової форми правочину.

Із наданих суду договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3140562 від 04 вересня 2022 року, додатка до нього, довідки про ідентифікацію та інших матеріалів справи вбачається, що кредитний договір було оформлено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця.

Матеріалами справи також підтверджується виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн шляхом їх безготівкового перерахування за реквізитами платіжної картки, зазначеної позичальником для отримання кредиту.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини укладення між сторонами кредитного договору та надання відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредит та нараховані відповідно до умов договору проценти у встановлені строки не сплатив.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 28 червня 2023 року, 04 липня 2023 року, 10 липня 2023 року, 18 липня 2023 року та 26 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладалися додаткові договори, якими передбачалося спрощення частини основного боргу за умови сплати відповідачем визначеної частини заборгованості у встановлений строк.

Зокрема, за умовами додаткового договору від 26 липня 2023 року відповідач зобов`язався сплатити 2 000,00 грн основного боргу до 01 серпня 2023 року, за умови чого кредитор звільняв його від обов`язку сплати решти 2 000,00 грн основного боргу.

Разом із тим доказів виконання відповідачем зазначеної умови та внесення передбачених додатковими договорами платежів матеріали справи не містять.

За таких обставин передбачене додатковими договорами спрощення частини основного боргу було поставлено у залежність від виконання відповідачем відповідної умови щодо сплати визначеної суми у встановлений строк. Оскільки виконання такої умови судом не встановлено, підстав вважати основний борг у відповідній частині припиненим внаслідок його прощення немає.

Щодо права ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вимагати виконання зобов`язання суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, 13 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-13092023, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 3140562 від 04 вересня 2022 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Перехід відповідного права вимоги підтверджується договором факторингу, реєстром боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників та іншими наданими позивачем доказами.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором у тому обсязі та на тих умовах, які належали первісному кредитору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача становить 30 745,60 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 26 745,60 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит має містити, зокрема, відомості про процентну ставку за кредитом, її тип, порядок обчислення та сплати процентів, а також порядок повернення кредиту і сплати процентів за користування ним. Споживач не зобов`язаний сплачувати платежі, які не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Оцінюючи заявлену до стягнення суму процентів, суд виходить із погоджених сторонами умов кредитного договору, графіка платежів, строку кредитування та наданого позивачем розрахунку заборгованості. Доказів сплати відповідачем кредитної заборгованості або доказів, які спростовували б наданий позивачем розрахунок, матеріали справи не містять.

Водночас проценти за користування кредитом є платою за користування кредитними коштами та можуть бути стягнуті лише за період і в розмірі, передбачених укладеним сторонами договором та законом. Сам факт прострочення виконання грошового зобов`язання не надає кредитору права безстроково нараховувати договірні проценти за межами періоду, протягом якого договором передбачено право на їх нарахування.

З огляду на встановлені обставини справи, факт отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання ним обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів, а також підтвердження переходу права вимоги до позивача, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 3140562 від 04 вересня 2022 року в межах належним чином доведеного позивачем розміру.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3140562 від 04 вересня 2022 року у розмірі 30 745 (тридцять тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 60 копійок та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Лапченко О.М.

16.10.2026 року