Рішення № 140680245, 15.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7889/26

Провадження № 2/357/6220/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

15 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовною заявою Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 26046,04 грн (двадцять шість тисяч сорок шість гривень 04 копійки);

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості судовий збір в сумі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень нуль копійок);

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Києво-Святошинським центром зайнятості у відповідності до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VІ (зі змінами), ст. 6, 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (зі змінами), 06.01.2023 взято на облік та надано статус безробітного громадянину ОСОБА_1 . В день взяття на облік спеціалістом Києво-Святошинського РЦЗ на ОСОБА_1 створена персональна картка особи, яка звернулася до центру зайнятості.

13.01.2022 року ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю.

Під час проведення перевірки перевірку осіб, які перебували на обліку у базових центрах зайнятості (у тому числі і в Києво-Святошинському ЦЗ), були зареєстровані як безробітні, отримували допомогу по безробіттю і одночасно перебували в трудових (цивільно-правових) відносинах з підприємствами (установами, організаціями), отримували пенсію.

На підставі обміну інформацією з Пенсійним Фондом України, встановлено факт перебування Відповідача у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та неправомірне отримування допомоги по безробіттю з 01.03.2022 по 20.05.2022, що підтверджується Витягом з фалу ПФУ про періоди зайнятості особи від 07.02.2023, про що відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 №60/62, складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 13.09.2023 року № 35.

Оскільки, Києво-Святошинському РЦЗ не було відомо про факт перебування в трудових відносинах, з вини ОСОБА_1 , з 01.03.2022 року йому безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 26 046,04грн.

14.09.2023р. Києво-Святошинським ЦЗ видано наказ № 262-ОД щодо повернення коштів ОСОБА_1 .

Стосовно Відповідача вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме: лист-претензія Києво-Святошинського РЦЗ від 25.09.2023р. вих. №785/16/01-14 про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 26 046,04 грн. направлявся поштовим відправленням на адресу вказану як місце проживання Відповідача: б-р Т.Шевченка, с. Святопетрівське, Бучанський р-н, Київська обл.

Лист-претензія Київського обласного центру зайнятості від 22.12.2025р. вих. № 4312/07.02/01-36 про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 26 046,04 грн. направлявся поштовим відправленням на адресу вказану як місце проживання Відповідача: б-р Т.Шевченка, с. Святопетрівське, Бучанський р-н, Київська обл..

Відповідно до всього вищезазначеного, позивач вважає, що незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в період перебування на обліку в Києво-Святошинському РЦЗ ОСОБА_1 як безробітного з 01.03.2022 року по 20.05.2022 року у сумі 26 046,04 грн. (двадцять шість тисяч сорок шість гривень 04 копійки) підлягає поверненню в повному обсязі.

Наказом Міністерства економіки України № 4050 від 20.10.2022 року Києво-Святошинський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) реорганізовано шляхом приєднання до Київського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491085).

Правонаступником Києво-Святошинського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) є Київський обласний центр зайнятості (ЄДРПОУ 03491085).

На підставі вище зазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості, як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 26046,04 грн. (двадцять шість тисяч сорок шість гривень 04 копійки).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу було передано на розгляд судді Сомок О.А.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судове засідання представник позивача Стринадко Г.А. не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, у відповідності до вимог ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.01.2022 ОСОБА_1 через застосунок «Дія» звернувся до Києво-Святошинського районного центру зайнятості із заявою №20220112-1891492 про надання статусу безробітного з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та з заявою №20220112-1891492/2 про призначення виплати допомоги по безробіттю, в якій просив призначити йому виплату допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове страхування на випадок безробітття», з дня реєстрації його як безробітного.

13.01.2022 Києво-Святошинським районним центром зайнятості у відповідності до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI(зі змінами), ст. ст.6,7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ(зі змінами) взято на облік та надано статус безробітного гр. ОСОБА_1 . В день взяття на облік спеціалістом Києво-Святошинського районного центру зайнятості на ОСОБА_1 створена персональна картка особи, яка звернулася до центру зайнятості.

Наказами від 13.01.2022 № НТ220113 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 13.01.2022 по 13.01.2024 та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Пунктом 4.2.7 Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 13.01.2022 року №10642211300006 визначено, що клієнт (відповідач у справі) зобов`язується інформувати Центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, що передбачено частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно інформації з Пенсійного Фонду України ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та неправомірно отримував допомогу по безробіттю з 01.03.2022 по 20.05.2022.

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 35 від 13.09.2023 розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , якому 13.01.2022 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 13.01.2022 року по 20.05.2022 року, з 01.03.2022 року перебував у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 , при цьому перебуваючи на обліку в Бучанській філії Київського обласного центру зайнятості як безробітній та отримуючи допомогу, виявлено переплату.

Відповідно до довідки № 954/1 від 13.09.2023, виданої Бучанською філією Київського обласного центру зайнятості дохід ОСОБА_1 у вигляді допомоги по безробіттю у період з 01.03.2022 по 19.05.2022 склав 26046,04 грн.

Наказом Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості № 262-ОД від 14.09.2023 «Про повернення коштів» визнано кошти, виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю в сумі 26046,04 грн за період з 01.03.2022 по 19.05.2022 такими, що підлягають поверненню.

25.09.2023 Бучанська філія обласного центру зайнятості направила на адресу відповідача ОСОБА_1 лист-претензію за вих. №785/16/01-14 про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 26 046,04 грн.

22.12.2025 Київський обласний центр зайнятості направив на адресу відповідача ОСОБА_1 лист-претензію за вих. № 4312/07.02/01-36 про повернення незаконно отриманих коштів у сумі 26 046,04 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами: надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законом, та можливості добровільного страхування у випадках, передбачених законом; цільового використання коштів страхування на випадок безробіття; солідарності та субсидування; обов`язковості фінансування Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов`язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом; паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців; диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття; законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

За приписами ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов`язані з працевлаштуванням профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року № 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття

За нормою ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

За приписами п. 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено право Фонду, серед іншого: користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (ч. 5 ст. 23 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Станом на час розгляду справи даних щодо повернення ОСОБА_1 безпідставно виплаченої матеріальної допомоги у розмірі 26046,04 грн не надійшло.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст.1215, ст.1212 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позову Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю та необхідність його задоволення, оскільки відповідач у встановленому порядку не повідомив позивача про працевлаштування, оскільки така обставина впливає на умови виплати допомоги по безробіттю та зазначене свідчить про невиконання останнім обов`язків, передбачених ч. 3Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до надлишкової виплати ОСОБА_1 коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 26046,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.ст.133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1166,1212,1215 ЦК України ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»,Законом України «Про зайнятість населення», суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491085, IBAN UA338201720355469000100706415, ГУ ДКСУ у Київській області) безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 26046,04 грн (двадцять шість тисяч сорок шість гривень 04 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491085, IBAN UA338201720355469000100706415, ГУ ДКСУ у Київській області) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Київський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491085, місцезнаходження: провулок Будівельників, 5а, м. Київ, 02100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складене 15 жовтня 2026 року.

Суддя О. А. Сомок