Ухвала суду № 140678924, 15.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12633/26

Провадження № 2/646/7030/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Чорної Б.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лисенко Олени Василівни до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова Світлана Іванівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна ОСОБА_1 , в особі представника -адвоката Лисенко Олени Василівни до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова Світлана Іванівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, а саме: 24/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, приходжу до висновку, що вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до положень п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22грудня 1995«Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Позивачем не додано до позову доказів про сплату судового збору.

Позивач у позовній заяві визначає ціну позову як 185900,00 грн.

Натомість належними доказами на підтвердження вартості нерухомого майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду).

Таким чином, враховуючи наведені норми закону, позивачам у своїй позовній заяві необхідно зазначити ціну позову, яка залежить від актуальної оцінки, вартості оспорюваного майна на момент подання даного позову.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява має майновий характер, оскільки містить вимоги щодо визнання права власності на об`єкти нерухомості.

Таким чином, позивачеві необхідно визначити ціну позову, та виходячи з дійсної вартості нерухомого майна сплатити в випадку різниці необхідний судовий збір у розмірі, визначеному п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з вимог майнового характеру, які перерахувати за такими реквізитами: UA968999980313141206000020661, отримувач коштів - ГУК Харків обл/м.Хар Основ`ян/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд наголошує, що відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, чим визначений той засіб захисту права, який просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог, зокрема письмових доказів на підтвердження того, що відповідач на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним в одному житловому приміщенні, а не як власник іншої частки житлового будинку, частка в якому входить до спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 . Крім того, позовна заява не містить інформації про наявність або відсутність у спадкодавця інших спадкоємців (першої та другої черги) та осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині, а також відсутня інформація про іншого власника/власників часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, позивачем не вирішено питання фактичного суб`єктного складу у справі, тобто необхідно уточнити правовий статус у даному провадженні інших співвласників житлового будинку та інших спадкоємців ОСОБА_3 , як учасників правовідносин, що стали предметом спору.

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви та суб`єктного складу учасників справи залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується, та які доводи позивача необхідно спростовувати.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

За правилами ч. 1, ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175,177,185, 293, 294 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника -адвоката Лисенко Олени Василівни до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова Світлана Іванівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів зі дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачам та представнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б.М.Чорна