Ухвала суду № 140678547, 16.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22755/26

Провадження № 1-кс/643/8036/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023220000001516 від 14.11.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України,

встановив:

14.10.2026 до суду надійшло клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22023220000001516 від 14.11.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023220000001516 від 14.11.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» (код ЄДРПОУ 30762886), а також інші особи можуть бути причетні до вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору зокрема збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів, а також надання приміщень та техніки, яка перебувала у їх розпорядженні для використання військовими рф у власних цілях, а також провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, під час тимчасової окупації території Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Так, згідно отриманих у ході досудового розслідування відомостей встановлено, що генеральний директор ТОВ «Харківагро-2000» ОСОБА_4 домовився з тодішнім головою окупаційної Шевченківської військової цивільної адміністрації ОСОБА_5 поновити роботу підприємства з метою здійснення господарської діяльності із вирощування та збору зернових культур, а також отримання від ОСОБА_5 відповідного офіційного дозволу. ОСОБА_4 систематично відвідував наради у голови Шевченківської ВЦА ОСОБА_5 де отримував вказівки та рекомендації щодо ведення господарської діяльності у взаємодії з місцевою окупаційною адміністрацією.

Разом з цим, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 добровільно надав автотранспортні засоби військовослужбовцям держави-агресора, надавав територію підприємств з метою обслуговування та розміщення військової техніки, здійснив перереєстрацію належного йому підприємства ТОВ «Харківагро-2000» у т.зв. "Налоговой службе" на російське законодавство (податкова справа № 7022001293 налоговой службы Харьковской области) та систематично здійснювали продаж зернових культур врожаю 2021 року до рф.

В ході досудового розслідування встановлено, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення №25/2026 від 01.08.2026 ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» використовує нежитлове підвальне приміщення загальною площею 9,20 кв.м. в літ."А-4", що знаходиться у будівлі за адресою: м.Харків вул.Леся Курбаса, 12, де зберігається документація з ведення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000».

Так, 14.10.2026 в період часу з 09 год 50 хв по 12 год 10 хв на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 13.10.2026 (справа № 643/22467/26, провадження № 1-кс/643/7991/26) проведено обшук за місцем зберігання документації з ведення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» (код ЄДРПОУ 30762886), а саме у нежитловому підвальному приміщенні загальною площею 9,20 кв.м. в літ."А-4", що знаходиться у будівлі за адресою: м.Харків вул.Леся Курбаса, 12, за результатами якого виявлено та вилучено документи ведення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000», а саме: Скорозшивач з написом "№1 Справа … Каса за 2022 рік" на 253 арк.; Скорозшивач з написом "Рахунок №276 за 2022 рік, Рахунок №272, 273 за 2022 рік, Рахунок 281 за 2022 рік, Счет №272, 273, 281 за 2022 рік, Столова №8" на 356 арк.; Скорозшивач з написом "№10 Справа, рахунок №207 за 2022 рік" на 304 арк.; Журнал в обкладинці зеленого кольору з написом "Книга реєстрації наказів з основної діяльності ТОВ "Харківарго-2000" 2022" на 100 арк.; Скорозшивач з написом "Накази з О/Д -2022 рік" на 120 арк.; Журнал в обкладинці коричневого кольору з написом на обкладинці "Журнал реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ "Харківагро-2000" 2022" на 48 арк.; Скорозшивач з написом "Рахунок №208 за 2022 рік, січень-жовтень, рахунок №208 за 2022 рік, листопад-грудень" на 536 арк.

Вилучені під час проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» (код ЄДРПОУ 30762886) документи містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

Тимчасово вилучені документи містять відомості про способи здійснення протиправної діяльності, а також інформацію про осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, та яким в подальшому може бути повідомлено про підозру, зокрема відомості щодо діяльності підприємства під час тимчасової окупації.

Вказані документи необхідні для проведення експертних досліджень з метою отримання інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вилучення та дослідження вказаних документів є обґрунтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

14.10.2026 постановою слідчого вказані предмети та речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, встановлено, речі, предмети вилучені за місцем зберігання документації з ведення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» належать ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000», відповідно до їх змісту. У разі виникнення необхідності у повідомленні власника майна про розгляд клопотання про арешт майна, виклик представника вказаної юридичної особи адвоката ОСОБА_6 можливий за номером НОМЕР_1 .

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування на вказані речі необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Підстав визнання його обов`язковою слідчий суддя не вбачає.

Представник власника майна ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Підстав визнання її обов`язковою слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи обмежені строки розгляду клопотання, слідчий суддя не вбачає підстав для відкладення його розгляду.

Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

14.10.2026 в період часу з 09 год 50 хв по 12 год 10 хв на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 13.10.2026 (справа № 643/22467/26, провадження № 1-кс/643/7991/26) проведено обшук за місцем зберігання документації з ведення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» (код ЄДРПОУ 30762886), а саме у нежитловому підвальному приміщенні загальною площею 9,20 кв.м. в літ."А-4", що знаходиться у будівлі за адресою: м.Харків вул.Леся Курбаса, 12.

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_7 від 14.10.2026 року вилучений речі, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №22023220000001516 від 14.11.2023.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Крім цього, відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти, з метою збереження речових доказів, арешт у кримінальному провадженні №22023220000001516 від 14.11.2023, на вилучене 14.10.2026 в ході проведення обшуку за місцем за місцем зберігання документації з ведення господарської діяльності ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000» (код ЄДРПОУ 30762886), а саме у нежитловому підвальному приміщенні загальною площею 9,20 кв.м. в літ."А-4", що знаходиться у будівлі за адресою: м. Харків вул. Леся Курбаса, 12, майно, належне ТОВ «ХАРКІВАГРО-2000», а саме на:

-Скорозшивач з написом "№1 Справа … Каса за 2022 рік" на 253 арк.;

-Скорозшивач з написом "Рахунок №276 за 2022 рік, Рахунок №272, 273 за 2022 рік, Рахунок 281 за 2022 рік, Счет №272, 273, 281 за 2022 рік, Столова №8" на 356 арк.;

-Скорозшивач з написом "№10 Справа, рахунок №207 за 2022 рік" на 304 арк.;

-Журнал в обкладинці зеленого кольору з написом "Книга реєстрації наказів з основної діяльності ТОВ "Харківарго-2000" 2022" на 100 арк.;

-Скорозшивач з написом "Накази з О/Д -2022 рік" на 120 арк.;

-Журнал в обкладинці коричневого кольору з написом на обкладинці "Журнал реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ "Харківагро-2000" 2022" на 48 арк.;

-Скорозшивач з написом "Рахунок №208 за 2022 рік, січень-жовтень, рахунок №208 за 2022 рік, листопад-грудень" на 536 арк.,

шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Місцем зберігання вилученого майна визначити слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити прокурору.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1