Ухвала суду № 140678542, 16.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22352/26

Провадження № 2-а/643/178/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Пасічник О.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

12.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом в якому просить поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6738268 від 08.01.2026 року; скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області серії ЕНА №6738268 від 08.01.2026 та закрити справу про адміністративне правопорушення; витребувати у Відповідача та відповідного медичного закладу оригінал Акту медичного огляду відносно ОСОБА_1 від 08.01.2026 року.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, встановлено наявність підстав для залишення позову без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають у тому числі справи про адміністративні правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 року у справі за № 724/716/16-а,

Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Суд, звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає інспектор управління патрульної поліції в Харківській області, який уповноважена накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з чим, позивачу слід визначитися з належним відповідачем та третьою особою по справі до прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, а також долучити до матеріалів позову його примірник разом з усіма додатками для направлення третій особі.

Крім того, відповідно до частин 4, 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії постанову серії ЕНА №6738268 від 08.01.2026.

Позивач не надав до позовної заяви оригінал чи копію зазначеного оскаржуваного акта, клопотання про його витребування з обґрунтуванням причин відсутності у нього цієї постанови - не додано.

За таких обставин, позивачу слід додати до матеріалів справи копію або оригінал оскаржуваного ним акту.

Згідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Альтернативний характер підсудності надає позивачу право вибору суду, до якого він може звернутися з позовом або до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) або до суду за місцезнаходженням відповідача.

Встановлено, що у позові зазначено відповідачем у справі інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області адреса 61033, м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 315-А. Позивач зазначає про те, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин, жодних доказів які б підтверджували реєстрацію місця проживання позивача не надано, та не надано доказів місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.

Відповідно до пунктів 3 та 4 цього Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Всупереч існуючому правовому порядку, позивач не надав суду відомостей, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця проживання (перебування) позивача в Салтівському районі м. Харкова, що б надавало йому право на звернення до Салтівського районного суду міста Харкова.

Зазначена у позові адреса проживання АДРЕСА_1 , належить до Основ`янського району міста Харкова.

Згідно з Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 34423164 від 13.10.2026, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та знятий з реєстрації 14.11.2023.

Відсутність доказів на підтвердження реєстрації місця проживання у встановленому порядку перешкоджає суду вирішити питання чи територіально підсудна вказана справа Салтівському районному суду міста Харкова.

Таким чином, з метою дотримання правил територіальної підсудності при зверненні до суду, що визначені статтею 25 КАС України, позивачу слід надати суду докази щодо свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) станом на дату подачі позову до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків, позивачу слід визначитися з належним відповідачем та третьою особою по справі, надати суду копію або оригінал постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6738268 від 08.01.2026, а також документ, який підтверджує місце реєстрації проживання (перебування) позивача на території Салтівського району міста Харкова станом на дату звернення до суду з цим позовом.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернена.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Пасічник О.М.