Постанова № 140678142, 16.10.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1277/26

16.10.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 рокус-ще КраснокутськСуддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши матеріал, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, військовослужбовця, водія-електрика військової частини НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу ДНХ-6801про військове адміністративне правопорушення від 04 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , 04.10.2026 близько 14:00 за адресою: АДРЕСА_2 знаходився в нетверезому стані. В подальшому даного військовослужбовця було доставлено до Військової служби правопорядку та проведено тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю «АЛКОНТ-М» №00271. Результат тестування - 2,13%, тест №780, таким чином ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, але надав до суду телефонограму, в якій останній просить розглядати справу без його участі, провину у вчиненому визнає.

Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.)

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов`язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за його відсутності не є порушенням права особи на доступ до правосуддя.

Частиною 2 статті 277 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя доходить таких висновків.

Вина військовослужбовця ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

1) протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНХ-6801 від 04 жовтня 2026, який складено стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;

2) проходженням медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком спеціального технічного засобу «АЛКОНТ-М»;

3) актом огляду на стан алккогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №1732 від 04.10.2026. В ході проведення тесту встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (показник 2,13% проміле), про що було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу 1732;

3) телефонограмою та поясненнями ОСОБА_1 , які маються в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, про повне визнання останнім своєї вини;

4) копією військового квитка НОМЕР_3 .

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, полягає, зокрема, у появі військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а отже є суб`єктом адміністративної відповідальності зазначеного правопорушення.

Також, матеріалами справи встановлено, що на момент виявлення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 перебував в місці тимчасового розташування ВЧ, а тому, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважається таким, що виконував обов`язки військової служби.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у перебуванні на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння військовослужбовця, який виконує обов`язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого продовжено до теперішнього часу.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Таким чином, своїми діями військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовця на території військової частини у стані алкогольного сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень статті 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, його майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим суддя вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

При вирішенні питання щодо стягнення з притягуваного судового збору на користь держави, суд враховує такі обставини.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Разом з цим, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп, який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В. А. Каліберда