Рішення № 140677781, 16.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4157/25

Провадження № 2/639/226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретарів судового засідання Чубенко О.С., Семенюк А.Є., Пивоварової Т.В.,

за участю представника позивача адвоката Таш`яна Р.І.,

представника відповідача адвоката Вакуленка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/4157/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просила стягнути на її користь солідарно з відповідачів шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою, що сталася у Новобаварському районі м. Харкова за адресою: вул. Азовстальська, буд. 7, у розмірі 210321 грн 31 коп.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Таш`яном Романом Івановичем, який діє на підставі ордеру (том 1 а.с.9).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11.11.2024 по вул. Азовстальській, 7 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Mercedes Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, допустив зіткнення з автомобілем Land Rover д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1 . Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.12.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля Mercedes Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з НОМЕР_1 була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом обов`язкового страхування № 221614292, страхувальником в якому визначено ТОВ «Дніпро Мілк Груп». Позивач ОСОБА_1 отримала від страховика ПАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 44038,24 грн. Оскільки зазначена сума значно менше, ніж прогнозована вартість ремонту, позивач звернулась до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Згідно з висновком експерта № 10706 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 06.02.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 337687,60 грн, з яких: запасні частини 300459,01 грн, фарбування 21973,59 грн, роботи 15255,00 грн. За розрахунком сторони позивача, сума платежів, які повинна виплатити страхова компанія, становить 127366,29 грн (300459,01 х 0,3 + 21973,59 + 15255,00). Таким чином, страхова компанія повинна доплатити позивачці 83328,05 грн (127366,29 44038,24). Сума відшкодування шкоди, яка не покривається страховою виплатою, становить 210321,31 грн (337687,60 127366,29).

25.06.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання. За клопотанням представника позивача адвоката Таш`яна Р.І. витребувано від відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» та від ОСОБА_2 належним чином засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221614292 ПАТ «НАСК «Оранта» (том 1 а.с.81).

04.08.2025 суд на місці постановив ухвали про долучення до матеріалів справи: відзивів відповідачів ТОВ «Дніпро Мілк Груп» та ОСОБА_3 , що сформовані в системі «Електронний суд» 09.07.2025, підписані представником відповідачів адвокатом Вакуленком Д.О., який діє на підставі ордерів; відповіді на відзиви, що сформована в системі «Електронний суд» 17.07.2025 та підписана представником позивача адвокатом Таш`яном Р.І.; про зобов`язання представника відповідача ТОВ «Дніпро Мілк Груп» адвоката Вакуленка Д.О. подати до суду належним чином засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221614292 ПАТ «НАСК «Оранта» , що витребувана за ухвалою суду від 25.06.2025, а також документи, що підтверджують трудові відносини відповідача ОСОБА_2 (том 1 а.с.94-120, 137-143, 159-163).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ТОВ «Дніпро Мілк Груп» адвокат Вакуленко Д.О. просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що при зверненні до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» з проханням проведення транспортно-товарознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, позивач не ставила на вирішення експерта питання щодо визначення вартості заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку, а просила визначити вартість відновлювального ремонту автомобіля, який було пошкоджено внаслідок ДТП, отже існує ймовірність того, що спричинений розмір матеріальної шкоди позивачу може бути покритий розміром страхової виплати, відповідно до полісу страхування № 221614292. Зауважив, що укладені до 31.12.2024 поліси, діють за старими лімітами 160000,00 грн за шкоду майна та 320000,00 грн за шкоду життю та здоров`ю, та покладення відповідальності у розмірі завданого збитку, який повинен відшкодувати страховик, на винуватця, суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності; страхувальник відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку не покривається страховою виплатою (том 1 а.с.94-104).

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_3 адвокат Вакуленко Д.О. просив відмовити у задоволенні позову та, крім наведеного вище, зазначив, що автомобіль Mercedes Benz (марка Sprinter 313 CDI) 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , з 19.04.2024 по теперішній час перебуває у ТОВ «Дніпро Мілк Груп» в тимчасовому платному користуванні на умовах оренди відповідно до договору оренди транспортних засобів від 19.04.2024, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Дніпро Мілк Груп», та використовується ТОВ «Дніпро Мілк Груп» у власній фінансово-господарській діяльності за цільовим призначенням, отже останній несе відповідальність за належне використання зазначеного транспортного засобу. З огляду на це, вважає повністю безпідставними заявлені позивачем вимоги до відповідача ОСОБА_4 (том 1 а.с.105-120).

У відповіді на відзиви сторона позивача, крім доводів викладених в позовній заяві, зазначила, що після отримання відомостей щодо перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах, залишає за собою право уточнити позовні вимоги в частині кола відповідачів (том 1 а.с.137-143).

15.09.2025 суд на місці постановив ухвали про долучення до матеріалів справи поданих представником відповідача адвокатом Вакуленком Д.О. 04.08.2025 та 13.08.2025 документів (том 1 а.с.167-195).

15.09.2025 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Вакуленка Д.О. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 29.05.2025 у справі № 639/3450/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування (том 1 а.с.200-208, 215).

08.10.2025 суд на місці постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивача від 30.09.2025 про виключення ОСОБА_3 з кола відповідачів та про зміну статусу ОСОБА_2 з відповідача на третю особу (том 1 а.с.223-224, 229-232).

27.11.2025 суд на місці постановив ухвалу про прийняття відмови сторони позивача від позову до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (том 2 а.с.14-16).

27.11.2025 суд постановив ухвалу про прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 адвоката Таш`яна Р.І. до ТОВ «Дніпро Мілк Груп» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою; та про залучення до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 (том 1 а.с.237-242, том 2 а.с.18).

У заяві про уточненні позовних вимог сторона позивача просила стягнути з ТОВ «Дніпро Мілк Груп» на відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди у розмірі 210321,31 грн (том 1 а.с.237-239).

07.05.2026 суд постановив ухвалу про прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 адвоката Таш`яна Романа Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, в якій сторона позивача просила стягнути з відповідача відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, у розмірі 212108,23 грн (том 2 а.с.90-124, 130).

В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог сторона позивача зазначила, що В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа № 639/3450/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» про стягнення страхового відшкодування внаслідок цього ж ДТП, по якій призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, згідно з висновком якої № 231 від 21.04.2026, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП станом на 11.11.2024, складає 146724,25 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover», д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП станом на 11.11.2024, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ складає 125579,37 грн. ПАТ «НАСК «Оранта» сплатила позивачу в якості страхового відшкодування 44038,24 грн. Таким чином, відповідач повинен доплатити позивачу 81541,13 грн (125579,37 44038,24) . На думку сторони позивача, з відповідача підлягає стягненню сума 212108,23 грн (337687,60 125579,37) (том 2 а.с.90-92).

07.05.2026 суд на місці постановив ухвалу про долучення, за клопотанням сторони позивача, до матеріалів справи копії висновку експерта № 231 від 21.04.2026 (том 2 а.с.72-89, 125-128).

22.06.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи відзив сторони відповідача на заяву про збільшення позовних вимог; залишив без розгляду, за усним клопотанням представника відповідача, подане ним клопотання про виклик судового експерта Булейка О.А. задля надання роз`яснень щодо висновку № 01/08 від 01.08.2025 (том 2 а.с.4-5, 151-153).

У відзиві на заяву про збільшення позовних вимог представник відповідача ТОВ «Дніпро Мілк Груп» адвокат Вакуленко Д.О. зазначив, що мотивувальна та прохальна частини заяви про збільшення позовних вимог містять різні суми, які на думку позивача відповідач повинен сплатити, а саме 81541,13 грн та 212108,23 грн, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість заявлених у цій заяві позовних вимог, оскільки такі вимоги не підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Оскільки поліси, укладені до 31.12.2024, діють за старими лімітами (160000 грн) за шкоду, заподіяну майну, а спричинений розмір матеріальної шкоди позивачу повністю покривається розміром страхової виплати, відповідно до полісу обов`язкового страхування № 221614292, за яким сума страхової виплати становить 160000,00 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Defender», д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП станом на 11.11.2024, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ в розмірі 125579,37 грн включається до складу загального розміру матеріальних збитків, заподіяних власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, а саме, до розміру 146724,25 грн, який визначений згідно з висновком експерта № 231 від 21.04.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 639/3450/25, проведеної провідним судовим експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Оскільки розмір заподіяних майнових збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, не перевищує розмір страхового відшкодування, який підлягає відшкодуванню позивачу страховою компанією, відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача відшкодування в розмірі 212108,23 грн, а тому заявлені представником позивача у заяві про збільшення позовних вимог вимоги не можуть бути задоволені (том 2 а.с.127-140).

22.06.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (том 2 а.с.154-155).

30.07.2026 в судовому засіданні суд на місці постановив ухвалу про відкладення судового засідання, у зв`язку з першою неявкою в судове засідання позивача та її представника та відсутності заяв про розгляд справи без їх участі (а.с.162-163).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Таш`ян Р.І. позовні вимоги в редакції заяви про збільшення позовних вимог підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача адвокат Вакуленка Д.О. проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзивах на позовну заяву та на заяву про збільшення позовних вимог.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи третя особа ОСОБА_2 (згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України), у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення на позовну заяву, на заяву про збільшення позовних вимог та відзиви не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд установив, що 11.11.2024 о 10 годині 45 хвилин по вул. Азовстальська, 7 в м. Харкові водій ОСОБА_2 керував автомобілем Mercedes Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився у безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем Land Rover д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.12.2024 у справі № 639/7625/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850,00 грн (том 1 а.с.20-24).

Належність на праві власності позивачу ОСОБА_1 автомобіля «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (том 1 а.с.18-19).

Відповідно до копії договору оренди транспортних засобів, укладеного 19.04.2024 між представником орендодавця ФО-П ОСОБА_3 ОСОБА_5 та орендарем ТОВ «Дніпро Мілк Груп», посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О., р. № 869, транспортний засіб Mercedes Benz (марка Sprinter 313 CDI) 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , переданий у строкове платне користування орендарю ТОВ «Дніпро Мілк Груп» (том 1 а.с.43-46).

ОСОБА_2 з 01.10.2024 по 23.12.2024 перебував в трудових відносинах з ТОВ «Дніпро Мілк Груп», а саме, працював водієм автотранспортних засобів Транспортного відділу, що підтверджується копіями наказів ТОВ «Дніпро Мілк Груп» № 45/К від 30.09.2024 про прийняття на роботу та № 56/К від 23.12.2024 про припинення трудового договору (контракту) (том 1 а.с.172,173).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу Mercedes Benz Sprinter 313 CDI), 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом № 221614292 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 20.06.2024 по 19.06.2025 включно, де страховиком зазначений ТОВ «Дніпро Мілк Груп». За цим полісом страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн. Франшиза відсутня (том 1 а.с.176).

Вказані обставини зазначені в заявах по суті справи: позовній заяві та відзиву на позов, визнаються учасниками справи, суд не має сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, та в силу приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Згідно з висновком експерта № 10706 за результатами проведення транспортного-товарознавчого дослідження, складеного 06.02.2025 провідним судовим експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Кір`яковим С.О., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Defender» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, яка мала місце 11.11.2024, складає 337687,60 грн (том 1 а.с.67-75).

Відповідно до висновку експерта з додаткового транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку № 01/08, складеного 01.08.2025 судовим експертом транспортно-товарознавцем Булейком О.А на замовлення ТОВ «Дніпро Мілк Груп», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Land Rover Defender, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті аварійного пошкодження внаслідок ДТП, на основі та у цінах на час проведення первинного дослідження, відповідно до висновку експерта № 10707 від 06.02.2025, виконаного ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮУ провідним судовим експертом Кір`яковим С.О., становить 146928,35 грн (том 1 а.с.184-190).

Згідно з копією висновку експерта № 231 від 21.04.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 639/3450/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» про стягнення страхового відшкодування, складеного провідним судовим експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Кір`яковим С.О., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Land Rover Defender», д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП станом на 11.11.2024, складає 146724,25 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover Defender», д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП станом на 11.11.2024, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ складає 125579,37 грн (том 2 а.с.75-86, 111-122).

За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 статті ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Спеціальним законом, що встановлює обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 3720-ІХ (далі Закон).

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону № 3720-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону № 3720-ІХ визначено, що договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону.

Отже, до цих спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV.

Відповідно до статей 3, 5 Закону метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п.36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону визначено, що страховик зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону та статті 1191 Цивільного кодексу України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) відступила від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, та зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц звернула увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2024 року у справі № 712/9328/21 акцентував увагу на тому, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (п. 1.4 Методика).

Фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників) (п. 1.6 Методики).

Згідно п. 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації (3.9 Методики)

Тобто, виходячи з норм Закону розмір відповідальності страховика обмежується страховою сумою та коефіціентом фізичного зносу.

У постанові Верховного суду від 11 грудня 2019 року у справі №522/15636/16 визначено, що виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Згідно з пунктами 1.6, 8.1, 8.2 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість; якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ; якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника. В інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу є складовою частиною вартості матеріального збитку.

06 липня 2018 року Верховний Суд у справі 924/675/17 дійшов висновку, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Верховний Суд у постанові у справі № 755/7666/19 від 15.10.2020, визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, прийняв за основу ремонтну калькуляцію, використану страховиком при визначенні страхового відшкодування, з яким потерпіла особа погодилась та не оспорювала у встановленому порядку.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робот, затверджених на її відновлення, а уразі не проведення ремонту-як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року №753/19288/14-ц (провадження №61-9687св18)

Позивачем не надано суду документів, на підставі яких позивачу страхова компанія виплатила страхове відшкодування, та клопотання про витребування таких доказів не заявлялось, а тому суд позбавлений можливості встановити, чи враховувалося при виплаті страхового відшкодування обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу, чи проводився страховиком огляд або експертне дослідження пошкодженого транспортного засобу, наявність або відсутність між страховиком та потерпілою особою досягнення згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду у справі № 755/7666/19 від 15.10.2020.

Отже суд установив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.11.2024 з вини водія ОСОБА_2 , який в той час перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Дніпро Мілк Груп», та керував автомобілем, володільцем якого на відповідній правовій основі (договору оренди) є відповідач ТОВ «Дніпро Мілк Груп», пошкоджено автомобіль позивача «Land Rover Defender», д.н. НОМЕР_2 .

В цій справі сторони клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи не заявили.

Вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.11.2024 станом на 11.11.2024 у розмірі 146724,25 грн та вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок ДТП станом на 11.11.2024 у розмірі 125579,37 грн, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ, у розмірі 125579,37 грн, встановлена висновком експерта № 231 від 21.04.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 639/3450/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» про стягнення страхового відшкодування, складеного провідним судовим експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Кір`яковим С.О.

Суд визнає вказаний висновок належним, достовірним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження розміру заподіяного позивачу матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ, оскільки предметом дослідження судового експерта був автомобіль «Land Rover Defender», д.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , та який було пошкоджено внаслідок ДТП 11.11.2024 з винних дій водія ОСОБА_2 .

Оскільки взагалі сума матеріального збитку становить 146724,25 грн, що включає вартість відновлювального ремонту автомобіля, а за ствердженням сторони позивача, страхова компанія сплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 44038,24 грн, суд погоджується з доводами представника відповідача про безпідставність та недоведеність заявленої позивачем до стягнення з відповідача 212108,23 грн, як різниці між вартістю матеріальної шкоди та виплаченою сумою страхового відшкодування.

В позовній заяві сторона позивача зазначила, що страхове відшкодування було сплачено ОСОБА_1 страховиком ПАТ «НАСК «Оранта» без ПДВ шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок.

Також, вартість відновлювального ремонту автомобіля судовим експертом визначена без врахування ПДВ.

Отже, сума ПДВ не входить до суми страхового відшкодування та може бути повернута позивачу страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу Mercedes Benz Sprinter 313 CDI), 2010 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом № 221614292 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн, без франшизи.

Враховуючи викладене, наведені приписи закону, суд дійшов висновку, що оскільки страхова компанія сплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі меншим, ніж ліміт страхового відшкодування 160000,00 грн, належним відповідачем щодо стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, у межах ліміту страхового відшкодування, є страховик ПАТ «НАСК «Оранта».

При цьому суд зауважує, що відповідно до наведених вище приписів закону, сума ПДВ може бути повернута позивачу страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту, та позивач може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати коло відповідачів у справі, предмет та підстави позову.

Суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору на відповідача не покладаються.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 14, 76-82, 128, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Мілк Груп», ЄДРПОУ 43907723, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 38, приміщення 1.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 16.10.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО