Рішення № 140675657, 16.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/422/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 2019" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ВІКТОРІЯ 2019"звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 28 жовтня 2025 року № UA400000/2025/000267/2.

2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Хмельницької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 жовтня 2025 року № UA400040/2025/000706.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем 28.10.2025 до митного оформлення подано митну декларацію №25UA400040025418U0 щодо товару, митна вартість якого визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 2 ст. 53 МК України. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли правильно визначити або перевірити числові значення складових митної вартості.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито провадження у цій адміністративній справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов поданому до суду 27.01.2026 представник відповідача зазначив, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо цього, тому позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності та сумніви, однак такі надані не були. З огляду на це, відповідач вважає, що прийняте ним рішення є правомірним і обґрунтованим.

Представником відповідача також подане клопотання про розгляд справи №560/422/26 за участі представника Митниці.

Клопотання мотивоване виключними повноваженнями митних органів щодо здійснення митної справи в частині прийняття оскаржуваних в цій справі рішення про коригування митної вартості товарів з метою об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Отже, справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку із чим клопотання Хмельницької митниці необхідно залишити без задоволення.

Суд встановив такі обставини справи.

Між позивачем Фермерським господарством "ВІКТОРІЯ 2019" (Покупець) і фірма «ТВ Group Sp. Z о.о» (PL - Польща) (Постачальник) 20.10.2025 укладено контракт №TB/V/01.

Відповідно до п.1.1. вказаного Контракту, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується сплатити та прийняти обладнання (далі - Товар".

Ціни на товар, що поставляється за цим Контрактом, включаючи вартість пакування, оформлення відвантажувальних документів та завантаження, зазначаються в проформах та інвойсах, отриманих ФГ "ВІКТОРІЯ 2019" від «ТВ Group Sp. Z о.о» (PL - Польща). Загальна сума договору 15 450,00 Євро (п. 1.3. Контракту).

Згідно з пунктом 2.3. вказаного Контракту, товар згідно з цим Контрактом поставляється на умовах EXW - Варшава.

Позивачем ФГ Вікторія 2019 28.10.2025 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці Державної митної служби України для митного оформлення була подана митна декларація №25UA400040025418U0 від 28.10.2025 і товаросупровідні документи про купівлю за контрактом №TB/V/01 від 20.10.2025: 1) комбайн зернозбиральний марки JOHN DEERE, модель 9780 CTS, такий що був у використанні, календарний рік випуску - 2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 8134 куб. см., потужність - 264 кВт, ширина без жатки - 3500 мм.; укомплектований жаткою марка JOHN DEERE - базова зернозбиральна жатка, діаметр молотильного барабану - 660 мм., ширина захвату - 7,6 м., вартістю 15 000, 00 євро; 2) візок металевий для транспортування зернової жатки зернозбирального комбайну, марка E-Z TRAIL, модель 6SBV, бувший у використанні, календарний рік випуску - 2001, ідентифікаційний номер 9872, тип - колісний, вартістю 450,00 евро. Товар ввозиться на митну територію України.

Декларантом до митної декларації №25UA400040025418U0 від 28.10.2025 для митного оформлення товару подані документи: 1) рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) FS/2025/10/26 від 23.10.2025; 2) автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 23.10.2025; 3) декларація про походження товару (Declaration of origin) 1 від 20.10.2025; 4) банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 23.10.2025; 5)рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №418 від 24.10.2025; 6) калькуляція транспортних витрат №56 від 24.10.2025; 7) висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 162/25 від 27.10.2025, 8)висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 163/25 від 27.10.2025; 9) висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 164/25 від 27.10.2025; 10) зовнішньоекономічний договір (контракт) № TB/V/01 від 20.10.2025; 11) доповнення до зовнішньоекономічний договору (контракту) № TB/V/01 від 20.10.2025 № 1 від 20.10.2025; 12)доповнення до зовнішньоекономічний договору (контракту) № TB/V/01 від 20.10.2025 №1 від 25.10.2025; 13) договір № 16/10/2025 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, від 16.10.2025; 14) акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або їх втрату № 3 від 27.10.2025; 15) заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №8423/14/28-01-01 від 27.10.2025; 16) копія митної декларації країни відправника 25PL301010002WFZB0 від 25.10.2025; 17) митна декларація за якою було відмовлено у випуску 25UA400040025359U0 від 28.10.2025.

За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 28.10.2025 №25UA400040025359U0 митним органом прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2025 №UA400000/2025/000267/2 (картка відмови №UA400040/2025/000706).

Оскаржуване рішення прийняте з підстав того, що у митного органу виникли сумніви щодо дійсної вартості товарів: 1. Комбайн зернозбиральний марка JOHN DEERE, модель 9780CTS, такий що був у використанні, календарний рік випуску - 2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, об`єм двигуна - 8134 куб.см., потужність - 264 кВт, ширина без жатки - 3500 мм; укомплектований жаткою марка JOHN DEERE - базова зернозбиральна жатка, діаметр молотильного барабану - 660 мм., ширина захвату - 7,6 м. відповідає серії JOHN DEERE 625R, календарний рік випуску - 2001. Вага нетто - 16300 кг. Торгівельна марка: JOHN DEERE. Виробник: JOHN DEERE. Країна виробництва: Німеччина. 2. Візок металевий для транспортування зернової жатки зернозбирального комбайну, марка E-Z TRAIL, модель 6SBV, бувший у використанні, календарний рік випуску - 2001, ідентифікаційний номер 9872, тип - колісний. Вага - 695 кг. Торгівельна марка E-Z TRAIL. Виробник: E-Z TRAIL. Країна виробництва: США. 1. Візок металевий для транспортування зернової жатки зернозбирального комбайну, марка E-Z TRAIL, модель 6SBV, бувший у використанні, календарний рік випуску - 2001, ідентифікаційний номер 9872, тип - колісний. Вага - 695 кг. Торгівельна марка E-Z TRAIL. Виробник: E-Z TRAIL. Країна виробництва: США.

Також, у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості вищезазначених товарів, оскільки рівень їх митної вартості був нижчий рівня митної вартості подібних товарів походженням з ЄС за такими ж кодами згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснювалось іншими митницями (витяги додаються), а саме:

- Заявлений рівень митної вартості товару №1 - 18 271 євро. При цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницям складає 39 083 євро;

- Заявлений рівень митної вартості товару №2 - 548 євро. При цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницям складає 1021 євро.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

- заявлена митна вартість товару № 1 та товару №2 не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення аналогічних товарів на інших митницях Держмитслужби;

- вартість подібних транспортних засобів на міжнародних сайтах продажу автомобілів в мережі інтернет значно вища, від 45 000 євро, на два роки старіші комбайни даної моделі продаються від 40 000 євро (Витяг додається - Рівень цін з інтернетресурса);

- до митного оформлення не подано заявку на перевезення передбачену договором перевезення, що є невід`ємною частиною даного договору згідно пункту 1.3 від 16.10.2025 №16/10/2025;

- в інвойсі відсутні реквізити і відмітки сторін передбачені формою документа;

- вартість товару в копії МД країни відправлення вища від фактурної вартості;

- наявні розбіжності в частині включення до ціни товару вартості на перевезення та вартості завантаження;

- розбіжності в частині умов поставки, а саме в копії МД країни відправлення вказано умови поставки FCA, в контракті EXW Варшава, а до митного оформлення EXW Ribe.

Подані до митного оформлення документи не містять визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Подані до митного оформлення документи видані компанією TB Group Sp.z o.o. ul. Sienna 86/22, 00-818 Warsaw, Польща, яка спеціалізується на захисті від пожежі та постачанні пов`язаних матеріалів та інсталяцій. Згідно з польським реєстром (KRS/CEIDG за NIP 525-283-08-09). Основні коди PKD включають: 43.21.Z (виконання будівельних робіт), 46.73.Z (оптова торгівля буд. матеріалами), 47.52.Z (роздрібна торгівля апаратним забезпеченням), 71.20.B (технічні випробування та дослідження).

У відповідь декларантом повідомлено митний орган про неможливість подання інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, Хмельницькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

Вважаючи оскаржуване рішення митного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст. 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа №826/12901/17).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 МКУ зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару здійснюється відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ), Угоди про застосування статті VII ГАТТ, Митного кодексу України (далі - МКУ), Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476) та інших нормативно-правових актів в галузі митної справи.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна. При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Так, відповідно до статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару. Під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з частиною 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10-ої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем:

- комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МКУ).

Такий підхід до оцінки товарів для митних цілей (митна вартість) узгоджується з міжнародними правилами митної оцінки товарів, які визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ).

В результаті опрацювання поданих позивачем під час митного оформлення документів, митним органом виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: заявлена митна вартість товару № 1 та товару №2 не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення аналогічних товарів на інших митницях Держмитслужби; вартість подібних транспортних засобів на міжнародних сайтах продажу автомобілів в мережі інтернет значно вища, від 45 000 євро, на два роки старіші комбайни даної моделі продаються від 40 000 євро; до митного оформлення не подано заявку на перевезення передбачену договором перевезення, що є невід`ємною частиною даного договору згідно з пунктом 1.3 від 16.10.2025 №16/10/2025; в інвойсі відсутні реквізити і відмітки сторін передбачені формою документа; вартість товару в копії МД країни відправлення вища від фактурної вартості; наявні розбіжності в частині включення до ціни товару вартості на перевезення та вартості завантаження; розбіжності в частині умов поставки, а саме в копії МД країни відправлення вказано умови поставки FCA, в контракті EXW Варшава, а до митного оформлення EXW Ribe.

Крім того, подані до митного оформлення документи не містили визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Судом взято до уваги, що у відповідь декларантом повідомлено митний орган про неможливість подання інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Слід зазначити, що Хмельницька митниця здійснюючи порівняння по базах даних ЄАІС, окрім марки та моделі зернозбирального комбайна та жатки, також враховувала рік виготовлення, тип, потужність, умови поставки, застосований метод визначення митної вартості, тощо та часові проміжки митного оформлення найбільш наближенні до дати подання МД позивачем.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості за митною декларацією №25UA400040025418U0 від 28.10.2025, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості оцінюваного зернозбирального комбайну та жатки, оскільки заявлений рівень митної вартості не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення в максимально наближений час схожих за технічними характеристиками транспортних засобів на інших митницях Держмитслужби.

При цьому, наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість подібних товарів не була підставою для відмови в оформленні товару за основним методом, а є лише достатньою підставою для поглибленого аналізу документів та встановлення причин різниці в ціні заявленого товару та ідентичного чи подібного товару, який оформлювався раніше за вищою ціною.

Варто зазначити, що в даному випадку підставами для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була відмова від подання додаткових документів, які б усували виявлені розбіжності та підтверджували включення складових митної вартості товарів.

Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 року у справі №520/4787/19, у яких вказано що колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що «Вищенаведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта».

У Постанові від 15 серпня 2019 року №826/19400/15 Верховний Суд зазначив, що митний орган «має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення... Крім того, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів за митною декларацією ХХХ з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявність у ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 53 МКУ додатковим документом для підтвердження заявленої митної вартості є висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів.

Підпунктом «з» пункту 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика оцінки КТЗ) визначено, що вона застосовується з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України. Згідно з положеннями розділу VII щодо визначення вартості КТЗ Методики оцінки КТЗ Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Жодного реального/фактичного обґрунтування надто низької заявленої вартості саме задекларованого комбайну та жатки (а не «аналогічних») по відношенню до найнижчої «дійсної» вартості цього комбайну та жатки не надано позивачем ні під час митного оформлення, ні під час судового розгляду (наприклад, висновку експерта про наявність значних пошкоджень та вартість відновлювального ремонту, або перепробіг, або відсутність певного встановленого заводом-виробником обладнання та його вартість, тощо) як належних та допустимих доказів у цій справі.

Повноваження митних органів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею 53 МКУ так і статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, яка передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

При цьому, Митним кодексом України визначено що для виконання функції контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд в Постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Отже, визначення митної вартості задекларованого товару на підставі дійсної вартості та інформації з баз даних Держмитслужби відповідає положенням і статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), так і статті 64 МКУ.

Інформація по митній декларації, яка стала джерелом числового значення митної вартості товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів була надана суду у вигляді витягу з бази даних Держмитслужби ЄАІС «Рівень цін» з урахуванням вимог статей 11 та 56 МКУ стосовно додержання вимог щодо конфіденційності інформації. Відповідно до бази даних ЄАІС Держмитслужби за вказаною митною декларацією було здійснено за найнижчим рівнем митної вартості в максимально наближений час митне оформлення найбільш схожого до задекларованого товару.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зазначено «Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, суд приходить до висновку, що Хмельницькою митницею правомірно винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2025/000267/2 від 28.10.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000706.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "ВІКТОРІЯ 2019" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фермерське господарство "ВІКТОРІЯ 2019" (вул. Шевченка, 59, с-ще Теофіполь, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 30602 , код ЄДРПОУ - 43003366)Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов