Ухвала суду № 140675620, 16.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16473/26

УХВАЛА

іменем України

16 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25, починаючи з 01.02.2023.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2023 виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25 та довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.05.2025 № 11/23865-суд, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо віднесення, починаючи з 17.12.2025, частини поточної щомісячної пенсії ОСОБА_1 , яка становить різницю між розміром пенсії, перерахованим на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25, та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України без урахування результатів такого перерахунку, до окремого переліку пенсій, нарахованих (перерахованих) на виконання рішень суду, та щодо застосування до цієї частини поточної щомісячної пенсії окремого порядку фінансування і пропорційного розподілу бюджетних асигнувань, а починаючи з 28.08.2026 у тому числі механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, починаючи з 17.12.2025, виплачувати ОСОБА_1 всю пенсію у розмірі, визначеному після перерахунку на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25, з урахуванням подальших підвищень, індексацій, надбавок і доплат, як єдину поточну щомісячну пенсійну виплату у загальному порядку, за джерелом фінансування, передбаченим статтею 8 Закону України № 2262-XII, без віднесення будь-якої частини цієї поточної щомісячної пенсії до окремого переліку пенсій, нарахованих (перерахованих) на виконання рішень суду, та без застосування до неї окремого порядку фінансування і пропорційного розподілу бюджетних асигнувань, а починаючи з 28.08.2026 у тому числі механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 21.09.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.02.2023, однак обмежив її виплату максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Крім того, відповідач продовжив виплачувати пенсію у раніше визначеному розмірі, а різницю між фактично нарахованою та виплаченою сумами відніс до окремого переліку виплат за судовими рішеннями, поставивши її виплату в залежність від бюджетних асигнувань. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують його право на належне пенсійне забезпечення та принцип обов`язковості виконання судових рішень. Також зазначає, що, незважаючи на втрату чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, аналогічний механізм виплат збережено постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, застосування якої позивач також вважає протиправним.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації державної прикордонної служби України №11/23865-суд від 13.05.2025 року, з урахуванням виплачених сум.

Зазначене рішення набрало законної сили 17.12.2025.

На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, визначивши її розмір з 01.03.2025 у сумі 33840,11 грн, а з 01.03.2026 - 36493,61 грн, однак фактично виплачував пенсію в меншому розмірі, зокрема з 01.03.2026 - 20843,33 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується як з обмеженням пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, так і з віднесенням частини перерахованої пенсії до окремого переліку виплат за судовими рішеннями та здійсненням її виплати залежно від бюджетних асигнувань.

17.09.2026 позивач подав заяву про зміну предмета позову, в якій уточнив позовні вимоги щодо порядку виплати перерахованої пенсії у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046.

Також позивач просить зобов`язати відповідача з 17.12.2025 виплачувати всю пенсію у розмірі, визначеному після перерахунку на виконання рішення суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25, як єдину поточну щомісячну пенсійну виплату без віднесення будь-якої її частини до окремого переліку пенсій, нарахованих на виконання судових рішень, та без застосування окремого порядку фінансування і пропорційного розподілу бюджетних асигнувань.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині фактично обґрунтовані незгодою позивача зі способом та повнотою виконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас КАС України встановлено спеціальні процесуальні механізми судового контролю за виконанням судових рішень.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, здійснює судовий контроль за його виконанням шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом передбачено спеціальний порядок перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених під час виконання судового рішення.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26, ухваленій судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у КАС України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання.

Верховний Суд наголосив, що визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення.

При цьому застосування суб`єктом владних повноважень під час виконання судового рішення нормативно-правового акта, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, саме по собі не створює нових публічно-правових відносин та не змінює процесуальної природи спору, якщо відповідні дії вчинені на виконання вже встановленого судовим рішенням обов`язку.

У постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26 Верховний Суд також відступив від правового висновку, викладеного у постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25, щодо можливості розгляду спору про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 821 під час виконання судового рішення в порядку окремого позовного провадження.

Натомість Верховний Суд підтримав правовий підхід, сформульований у постанові від 30.04.2026 у справі № 620/13341/25, відповідно до якого спір щодо правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання судового рішення, не утворює нового самостійного предмета адміністративного судочинства та підлягає вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю.

Суд зазначає, що 19.08.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)», яка набрала чинності 28.08.2026.

Зазначеною постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, а також внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157.

Зокрема, постановою № 1046 запроваджено визначення перерахованих пенсій за рішенням суду як різниці між розміром пенсії, призначеної або перерахованої на виконання судового рішення, та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України відповідно до нормативно-правових актів.

Крім того, передбачено облік таких сум в окремому переліку пенсій, нарахованих на виконання судових рішень, та здійснення їх виплати шляхом пропорційного розподілу виділених бюджетних асигнувань.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 передбачає механізм фінансування пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень, який за своєю суттю є аналогічним механізму, раніше встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Суд зауважує, що правовий висновок Верховного Суду у справі № 580/490/26 хоча й сформульований щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 821, проте є релевантним і до спірних правовідносин, пов`язаних із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1046.

Визначальним для застосування цього висновку є не конкретний нормативно-правовий акт, яким керувався відповідач, а характер спірних правовідносин та їх безпосередній зв`язок із виконанням раніше ухваленого судового рішення.

Застосовуючи наведений правовий підхід до обставин цієї справи, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині оскарження віднесення частини перерахованої пенсії до окремого переліку виплат за судовими рішеннями та застосування до неї спеціального порядку фінансування безпосередньо пов`язані з виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25.

Фактично позивач оскаржує обраний відповідачем порядок здійснення пенсійних виплат на виконання зазначеного судового рішення та просить зобов`язати відповідача забезпечити його виконання без застосування відповідних бюджетних обмежень.

При цьому прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 та застосування її положень до виплати пенсії позивача не свідчить про виникнення нових самостійних спірних правовідносин, оскільки відповідні дії відповідача стосуються способу реалізації обов`язку, вже встановленого рішенням суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25.

Зміна нормативно-правового регулювання порядку фінансування пенсійних виплат за судовими рішеннями сама по собі не змінює правової природи спору, якщо його предметом залишається перевірка повноти та належності виконання попереднього судового рішення.

Отже, посилання позивача на застосування відповідачем постанов Кабінету Міністрів України № 821 та № 1046 фактично стосується належності виконання рішення суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25 та не є самостійною підставою для нового позовного провадження в цій частині.

Суд зазначає, що виконання судового рішення не може забезпечуватися шляхом ухвалення іншого судового рішення про зобов`язання виконати попереднє, оскільки питання належності його виконання підлягають вирішенню із застосуванням спеціальних процесуальних механізмів, передбачених КАС України.

Таким чином, належним процесуальним способом захисту прав позивача в частині вимог щодо віднесення частини пенсії до окремого переліку виплат за судовими рішеннями та здійснення її виплати без застосування спеціального порядку фінансування є звернення до суду в межах справи № 560/11688/25 із відповідною заявою в порядку статей 382, 383 КАС України, а не пред`явлення нового адміністративного позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України щодо вимог, які фактично стосуються виконання раніше ухваленого судового рішення.

Враховуючи, що право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.05.2025 № 11/23865-суд вже було предметом судового розгляду у справі № 560/11688/25, а заявлені у цій справі вимоги щодо порядку фінансування та виплати перерахованої пенсії спрямовані на забезпечення належного виконання зазначеного рішення, суд дійшов висновку, що такі вимоги не утворюють самостійного предмета нового адміністративного спору.

Водночас суд враховує, що позивачем також заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та зобов`язання здійснити виплату пенсії без такого обмеження, починаючи з 01.02.2023.

Зазначені позовні вимоги стосуються правомірності застосування відповідачем законодавчого обмеження максимального розміру пенсії, а не лише порядку фінансування та виплати сум, нарахованих на виконання судового рішення.

Оскільки з наданих матеріалів не вбачається, що питання правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром було предметом самостійної правової оцінки та вирішення у справі № 560/11688/25, підстави для закриття провадження щодо цих вимог у межах цієї ухвали відсутні.

Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю лише в частині позовних вимог щодо віднесення частини поточної щомісячної пенсії позивача до окремого переліку пенсій, нарахованих на виконання судових рішень, та застосування окремого порядку фінансування і пропорційного розподілу бюджетних асигнувань, у тому числі механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046.

За наведених обставин, з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

В іншій частині позовні вимоги підлягають подальшому розгляду.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 560/16473/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо віднесення, починаючи з 17.12.2025, частини поточної щомісячної пенсії ОСОБА_1 , яка становить різницю між розміром пенсії, перерахованим на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25, та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України без урахування результатів такого перерахунку, до окремого переліку пенсій, нарахованих (перерахованих) на виконання рішень суду, та щодо застосування до цієї частини поточної щомісячної пенсії окремого порядку фінансування і пропорційного розподілу бюджетних асигнувань, а починаючи з 28.08.2026 у тому числі механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, починаючи з 17.12.2025, виплачувати ОСОБА_2 всю пенсію у розмірі, визначеному після перерахунку на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 560/11688/25, з урахуванням подальших підвищень, індексацій, надбавок і доплат, як єдину поточну щомісячну пенсійну виплату у загальному порядку, за джерелом фінансування, передбаченим статтею 8 Закону України № 2262-XII, без віднесення будь-якої частини цієї поточної щомісячної пенсії до окремого переліку пенсій, нарахованих (перерахованих) на виконання рішень суду, та без застосування до неї окремого порядку фінансування і пропорційного розподілу бюджетних асигнувань, а починаючи з 28.08.2026 у тому числі механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.І. Салюк