Рішення № 140675528, 16.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/18895/25

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить

визнати ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії як працюючому працівнику прокуратури згідно з пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з мене надміру виплачених сум пенсії та

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з дати прийняття протиправного рішення № 968230191762 від 09.09.2025 перерахунок та виплату недоплаченої пенсії за вислугу років згідно з частинами 2, 8 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014.

В обґрунтування позову зазначає, що 13.10.2025 під час отримання щомісячної пенсії дізналася про зменшення її розміру з 23610,00 грн до 6350,08 грн, у зв`язку з чим через вебпортал Пенсійного фонду України звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з письмовим звернення про надання інформації про причини зменшення розміру пенсії та копій підтверджуючих документів. Листом від 27.10.2025 відповідач повідомив, що рішенням від 09.09.2025 проведений перерахунок пенсії по вислузі років як працюючому працівнику прокуратури згідно з пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з надходженням 26.08.2025 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" від 07.08.2025 № ЦО-18590, за змістом якого визнана особою з інвалідністю ІІІ групи з 29.01.2021 по 28.01.2022. Окрім того, 16.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення №5941/04-16 про утримання, починаючи з 01.11.2025, надміру виплачених сум пенсії 926181,97 грн за період з 29.01.2021 по 30.09.2025, шляхом щомісячного відрахування 20% розміру пенсії, у зв`язку зі зміною групи інвалідності з ІІ групи на ІІІ групу та не встановлення групи інвалідності з 29.01.2022. Вважає рішення від 09.092025 про перерахунок пенсії та рішення від 16.09.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсій протиправними, оскільки відповідачем не враховано, що рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.03.2024 про встановлення ІІ групи інвалідності безтерміново не скасоване та, окрім того, з 25.04.2025 звільнена з органів прокуратури. Також вказує, що чинним законодавством передбачені дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок, залежно від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. Проте як отримувач пенсії, не допустила будь-яких зловживань. Просить задовольнити позов.

Ухвалами від 05.11.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 17.11.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову повернув заявнику без розгляду.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на позовну заяву, у якому представник зазначає, що згідно із рішенням від 16.09.2025 №5941/04-16 за період з 29.01.2021 по 30.09.2025 утворилась переплата пенсії в сумі 926181,97 грн у зв`язку із рішенням від 07.08.2025 №ЦО-18590 про визнання позивачки особою з інвалідністю ІІІ групи інвалідності з 29.01.2021 до 28.01.2022. За умови проведення перерахунку пенсії у зв`язку зі звільненням з посади прокурора Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області, розмір пенсії становитиме 23610,00 грн. Статтею 60 Закону №1058-IV передбачений обов`язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій стверджує, що зазначена відповідачем у відзиві стаття 60 Закону України № 1058-ІV регулює порядок створення та повноваження правління Пенсійного фонду України та не передбачає обов`язків пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, як вказано у тексті відзиву на позов. Водночас відповідач поінформований про припинення роботи в прокуратурі своєчасно, підстави на зменшення розміру пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до частин ч. 2, 8 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" відсутні.

Ухвалою від 21.08.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 20.02.2017 отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За її заявою від 20.08.2018 позивачка переведена на пенсію за вислугу років відповідно до частини 8 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" як особа з інвалідністю ІІ групи.

Підставою для призначення пенсії позивачки слугували рішення (акти огляду) Хмельницької обласної МСЕК від 01.03.2017 серії АВ №0901728, від 11.02.2019 серії АВ №0038629 та від 22.03.2021 серії 12 ААВ №379182 про встановлення позивачці ІІ групи внаслідок загального захворювання.

Рішенням від 07.08.2025 № ЦО-18590 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи встановила позивачці ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання, строком на рік з 29.01.2021 до 28.01.2022, дата чергового переогляду - січень 2022 року. Зазначене рішення позивачка оскаржила до Хмельницького окружного адміністративного суду.

На підставі рішення експортної команди від 07.08.2025 № ЦО-18590 відповідач прийняв рішення № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії позивачки як працюючому працівнику прокуратури згідно з пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в результаті якого визначив переплату пенсії позивачки на період з 29.01.2021 по 30.09.2025 в розмірі 926181,97 грн.

У зв`язку із зміною групи інвалідності з ІІ на ІІІ та не встановленням групи інвалідності з 29.01.2022 відповідач прийняв рішення №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з позивачки надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 926181,97 грн. в розмірі 20% пенсії щомісячно починаючи з 01.11.2025 до повного погашення.

Вважаючи протиправними рішення відповідача від 09.09.2025 та від 16.09.2025, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 N 1058-IV (далі Закон N 1058-IV) та Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ (далі - Закон № 1697-УІІ).

За змістом частини 1 статті 86 Закону № 1697-УІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років.

Згідно з частиною 9 статті 86 Закону № 1697-УІІ прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором (частина 11 статті 86 Закону № 1697-УІІ).

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-УІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-УІІ із змінами визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. N 7-р(II)/2019 у (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII. Цим рішенням Конституційний Суд України установив,

такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1697-УІІ, визначені частиною 20 статті 86 Закону № 1697-УІІ в редакції цього Закону від 14 жовтня 2014 року. Цією нормою не передбачений перерахунок пенсії у зв`язку із зміною групи інвалідності.

Спірне рішення про перерахунок пенсії позивачки не містить посилання на нормативно-правовий акт, на підстав якого таких перерахунок здійснений.

Натомість, у листі від 27.10.2025 на заяву позивачки від 13.10.2025 та відзиві на позов відповідач вказав, що правовою підставою для перерахунку пенсії позивачки, призначеної відповідно до Закону № 1697-УІІ, у зв`язку зі зміною групи інвалідності із ІІ на ІІІ слугував пункт 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV.

Згідно з пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року N 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами.

Таким чином пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV врегульований порядок виплати пенсій, призначених, зокрема, на умовах закону України "Про прокуратуру", працюючим пенсіонерам у період їх роботи. Водночас цією нормою не передбачений перерахунок пенсій цим категоріям пенсіонерів.

Разом з тим, частиною 4 статті 42 Закону N 1058-IV, якою визначені загальні підстави для перерахунку пенсії, встановлено, що перерахунок пенсій здійснюється на підставі відповідної заяви отримувача пенсії. Виняток з цього правила передбачений абзацом п`ятим частини 4, відповідно якого, органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.

Отже, перерахунок пенсії за вислугу років без згоди її отримувача не передбачений ані пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, на який посилається відповідач, ані статтею 42 Закону N 1058-IV.

Тому, пункт 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV не може слугувати підставою для перерахунку пенсії позивачки у зв`язку зі зміною їх групи інвалідності.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 6 КАС України).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Рисовський проти України» зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року у справі №912/2797/21У вказала, зокрема, що принцип «належного урядування», не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, рішення № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії позивачки, прийняте відповідачем без дотримання вимог Закону N 1058-IV і Закону № 1697-УІІ, є протиправним.

Здійснивши на підставі рішення № 968230191762 від 09.09.2025 перерахунок пенсії позивачки, в результаті якого за даними відповідача утворилась переплата в загальному розмірі 926181,97 грн, відповідач, керуючись статтею 50 Закону N 1058-IV прийняв рішення №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з позивачки надміру виплачених сум пенсії в розмірі 926181,97 грн.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону N 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно зі статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-ХІІ суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулює Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 21 березня 2003 року N 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2014 року N 25-3), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 р. за N 374/7695, (далі - Порядок N 6-4).

За визначенням пункту 2 Порядку N 6-4 переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку N 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Отже статтею 50 Закону N 1058 і пунктом 3 Порядку N 6-4 передбачені дві підстави для прийняття відповідним органом Пенсійного фонду України рішення про утримання з пенсіонера надміру виплачених пенсій: у разі, коли така переплата виникла в наслідок зловживань пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону N 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

У постановах Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі N 686/26486/14-а , Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі N 340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі N 173/424/17 (2-а/173/41/2017) та Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі N 404/4822/15-ц сформована стала правова позиція, відповідно до якої для цілей частини 1 статті 50 Закону N 1058-IV зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі. При цьому тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі N 340/1173/23 зазначає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявності свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв`язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.

Відповідач не надав докази того, що переплата пенсії розмірі 926181,97 грн виникла внаслідок зловживання позивачкою наданими їй правами, або внаслідок подання страхувальником - Шепетівською окружною прокуратурою Хмельницької області недостовірних даних.

Інші підстави для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про утримання з пенсіонера надміру виплачених пенсій на підставі частини 1 статті 50 Закону N1058-IV не передбачені.

Отож, рішення №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з позивачки надміру виплачених сум пенсії в розмірі 926181,97 грн прийняте з порушенням приписів статті 50 Закону N 1058-IV.

У позовній заяві окрім іншого позивач просить зобов`язати відповідача провести з дати прийняття рішення № 968230191762 від 09.09.2025 перерахунок та виплату недоплаченої пенсії за вислугу років згідно з частинами 2, 8 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014.

Вирішуючи зазначені позовні вимоги, суд враховує таке.

Визнання судом протиправними рішень відповідача № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії позивачки і рішення №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з позивачки надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 926181,97 грн означає, що ці рішення прийняті з порушенням закону. Такі рішення не породжують законних прав чи обов`язків, не можуть слугувати підставою для виникнення не сприятливих наслідків для позивачки.

Європейський суд з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», сформулював доктрину під умовною назвою «плоди отруйного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Отже, протиправні рішення відповідача № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії позивачки і №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з позивачки надміру виплаченої суми пенсії не можуть слугувати підставою для припинення виплати їй пенсії у розмірі , встановленому до їх прийняття.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної і постанові від 02 липня 2014 року у справі N 6-91цс14 до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 Цивільного кодексу України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена органом Пенсійного Фонду України добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Отже, рішення від 07.08.2025 № ЦО-18590 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи про встановлення позивачці ІІІ групи інвалідності, з 29.01.2021 не може слугувати підставою для позбавлення позивачки, недобросовісність якої відповідачем не доведена, права на вже отримані суми пенсії, які виплачувались відповідачем відповідно до чинних рішень Хмельницької обласної МСЕК від 01.03.2017 серії АВ №0901728, від 11.02.2019 серії АВ №0038629 та від 22.03.2021 серії 12 ААВ №379182 про встановлення позивачці ІІ групи інвалідності.

Разом з позивачкою не доведений факт стягнення (утримання) відповідачем за спірний період сум пенсії, отриманих до прийняття рішення від 07.08.2025 № ЦО-18590 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

При цьому суд враховує, у рішенні №5941/04-16 від 16.09.2025 відповідач вказав, що утримання з позивачки надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 926181,97 грн в розмірі 20% пенсії щомісячно відбуватиметься починаючи з 01.11.2025.

Позивачка не надала докази того, що на дату звернення позивачки до суду з цим позовом (03.11.2026) відповідачем утримання фактично здійснене.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням приписів статті 5 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність рішення № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії і рішення №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з позивачки пенсії.

Тому позовні вимоги про скасування цих рішень слід задовольнити і зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачки у зв`язку із скасуванням цих рішень.

Водночас не підлягають до задоволення позовні вимоги про виплату недоплаченої пенсії за вислугу років згідно з частинами 2, 8 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014, оскільки факт утримання відповідачем цієї пенсії на час подання позову позивачкою не доведений.

Тому, позовні вимоги слід задовольнити частково.

У зв`язку частковим задоволенням позовних вимог сплачений позивачкою судовий збір стягується з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 968230191762 від 09.09.2025 про перерахунок пенсії як працюючому працівнику прокуратури згідно з пунктом 13-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і рішення №5941/04-16 від 16.09.2025 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії позивачки у зв`язку із скасуванням рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 968230191762 від 09.09.2025 і №5941/04-16 від 16.09.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук