Ухвала суду № 140674096, 09.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7277/26

Провадження № 1-кс/331/1841/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні № 62026080100001605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні № 62026080100001605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що громадянин ОСОБА_5 , достовірно знаючи про встановлені в умовах дії воєнного стану та загальної мобілізації обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків за межі території України, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншими, на цей час невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.02.2026 року, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України призовного віку ОСОБА_6 .

Зокрема, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 27.02.2026 року, вступив у попередню змову з іншими, на цей час невстановленими досудовим розслідуванням особами, після чого між ними було розподілено функції, спрямовані на підшукання осіб, які мають намір незаконно залишити територію України, їх консультування, визначення способу та маршруту незаконного перетинання державного кордону України, супроводження таких осіб та забезпечення уникнення ними прикордонного контролю.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_5 , використовуючи месенджер Telegram та абонентський номер НОМЕР_1 , здійснював пошук чоловіків віком від 18 до 60 років, зацікавлених у незаконному виїзді за межі України, яким пропонував організацію незаконного переправлення через державний кордон України за грошову винагороду. Однією з таких осіб став ОСОБА_6 .

Так, 27.02.2026 року ОСОБА_5 під час телефонних розмов та особистої зустрічі з ОСОБА_6 запропонував останньому організувати його незаконне переправлення через державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, а саме шляхом пішого перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску на території Одеської області, за грошову винагороду в розмірі 8000 доларів США.

При цьому, було визначено порядок передачі зазначених грошових коштів, відповідно до якого 1000 доларів США ОСОБА_6 мав передати ОСОБА_5 одразу для організації його виїзду у напрямку Одеської області, 3000 доларів США передати ОСОБА_5 після прибуття до визначеного місця, а 4000 доларів США передати іншим, невстановленим досудовим розслідуванням особам, які мали забезпечити супроводження ОСОБА_6 до місця незаконного перетинання державного кордону України з Республікою Молдова.

14.08.2026 року та 01.09.2026 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, під час телефонних розмов та листування з ОСОБА_6 направив останньому зображення карти місцевості із позначеним маршрутом руху в напрямку державного кордону України, а також надав конкретні вказівки щодо порядку проходження зазначеного маршруту, переліку необхідних речей та орієнтовної тривалості руху.

05.09.2026 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, діючи за попередньою змовою з іншими, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на виконання раніше узгодженого плану зі свідком ОСОБА_6 , направив свого приватного перевізника ОСОБА_7 за адресою: місто Запоріжжя, майдан В. Вернадського, 2, на автомобілі «GEELY JL7162» чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням приватного перевізника ОСОБА_7 , звідки забрав ОСОБА_6 , з яким вирушили до ФОП ОСОБА_8 , який здійснює аренду авто за адресою: місто Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Вишнева, буд. 42, де зустрілись з ОСОБА_5 який отримав від ОСОБА_6 раніше обумовлені грошові кошти в сумі 1000 доларів США.

Надалі, рухаючись вже на орендованому авто «Chevrolet Aveo» у кузові синього кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_3 у напрямку Одеської області, ОСОБА_5 надавав водієві вказівки та поради щодо об`їзду контрольно-пропускних пунктів, розташованих на маршруті руху, з метою уникнення перевірки документів та проходження встановленого контролю, а також роз`яснював ОСОБА_6 порядок його подальших дій після прибуття до Одеської області.

У подальшому, цього ж дня, приблизно о 13 годині 15 хвилин, під час виїзду з міста Запоріжжя в об`їзд контрольно-пропускного пункту «лавра», ОСОБА_5 був затриманий працівниками Державної прикордонної служби України та співробітниками Національної поліції України.

Так, 05.09.2026 року слідчою слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 було проведено огляд двох купюр номіналом по 100 доларів США, серія та номер яких «QE26991312A», які ОСОБА_8 добровільно видав у ході проведення огляду.

Слідчий зазначає, що вищезазначені грошові купюри номіналом по 100 доларів США, серія та номер яких «QE26991312A», є поміченими грошовими коштами, що використовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та які добровільно видав ОСОБА_8 05.09.2026 року, вони мають суттєве значення для досудового розслідування кримінального провадження. Накладення арешту на зазначені грошові купюри необхідне з метою забезпечення їх збереження, а також подальшого проведення відповідних судових експертиз, відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, слідчий просить розглянути подане клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення огляду, з метою запобігання відчуження майна, шляхом встановлення заборони на розпорядження та користування вказаними вище грошовими купюрами.

Слідчий слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду клопотання повідомлялася судом своєчасно та належним чином, при цьому слідча надала до канцелярії суду заяву про розгляд даного клопотання без її участі.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Неприбуття у судове засідання слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором, дослідивши додані до клопотання документи на його обґрунтування щодо необхідності накладення арешту на зазначені у клопотанні грошові купюри, та проаналізувавши докази на підтвердження та обґрунтування заявленого слідчим клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.

Згідно положень статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За правилами ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу, зокрема, якщо вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

За змістом частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026080100001605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно протоколу огляду від 05.09.2026 року, було оглянуто 80 купюр номіналом 100 доларів США (загальною сумою 8000 доларів США), з серійним номером QE26991312A, у вигляді імітаційного засобу. У протоколі огляду також зазначено, що оглянуті грошові кошти у вигляді імітаційного засобу загальною сумою 8000 доларів США вручено громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в рамках кримінального провадження № 62026080100001605 від 10.03.2026 року, а саме документування протиправної діяльності, пов`язаної з організацією, керівництвом, сприянням незаконного переправлення через державний кордон України.

Отже, згідно протоколу огляду грошових коштів, грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 80 штук, видавалися ОСОБА_6 для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в рамках кримінального провадження, а саме для передачі зазначених грошових коштів ОСОБА_5 для організації виїзду ОСОБА_6 у напрямку Одеської області.

Як вбачається із постанови слідчого про визнання по кримінальному провадженню речових доказів від 05 вересня 2026 року, вищевказані грошові купюри, які були добровільно видані ОСОБА_8 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62026080100001605 від 10.03.2026 року, що у відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України, є підставою для накладення арешту.

За правилами ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Із клопотанням про накладення арешту на вказані вище грошові купюри слідчий звернувся до слідчого судді 07 вересня 2026 року (у перший робочий день після вилучення майна), що підтверджується вхідним штампом суду, тобто у строки, визначені статтею 171 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що повернення тимчасово вилученого майна може призвести до зникнення, втрати та його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та з метою досягнення дієвості кримінального провадження, оскільки вилучені грошові кошти визнано речовими доказами та, відповідно до критеріїв ст. 84 та ст. 100 КПК України, у подальшому можуть бути використані як докази протиправної діяльності, на вказаних предметах можуть міститися докази, виявлення та фіксація яких передбачає застосування спеціальних знань, зокрема, проведення судових експертиз, про проведення яких зазначає слідчий у клопотанні, що матиме суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому, на теперішній час дані докази не можуть бути повернуті до прийняття рішення у кримінальному провадженні, вважаю необхідним застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт цього майна, тому, на підставі вищезазначеного, підлягає задоволенню клопотання слідчого про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування № 62026080100001605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та яке було виявлено і вилучено під час проведення огляду у ОСОБА_8 ..

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 98, 100, 107, 131-132, 167, 170-173, 175, 309, 369, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні № 62026080100001605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на дві грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США кожна, серія і номер яких QE26991312A , які були добровільно видані 05 вересня 2026 року ОСОБА_8 , та які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Вказані речові докази залишити на зберігання у камері зберігання речових доказів у Відділі поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Заборонити ОСОБА_8 , а також іншим особам користуватися, розпоряджатися та відчужувати арештоване майно до прийняття рішення про скасування арешту, з метою збереження речових доказів.

Роз`яснити, що згідно статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, відповідно до п.) 9 ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1