Рішення № 140673700, 15.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2634/26

пр.№ 2/464/2222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ТОВ «ФК «Сіті Колект») звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72827539 від 11.10.2022 у розмірі 28 140,85 грн (з врахуванням заяву про зміну позовних вимог від 24.06.2026). Позов мотивовано тим, що 11.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено договір позики №72827539, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 7100 грн. шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований системою, а саме: 3hh86Y8PY0 та направлений виключно на фінансовий номер телефону відповідачки НОМЕР_1 . ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі шляхом перерахування коштів на банківську картку відповідача. 03.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» було укладено договір факторингу №033-030423, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «Сіроко фінанс» право вимоги за кредитним договором, в тому числі до відповідача. Надалі за договором факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 ТОВ «Сіроко фінанс» відступило право вимоги до відповідача за договором позики ТОВ «ФК «Сіті Колект». Відповідачка, у свою чергу, порушила зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що становить 28 140,85 грн, яка підлягає стягненню з останньої.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в які позов визнала частково, а саму в частині тіла кредиту, просила суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, а розгляд справи проводити за її відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Встановлено, що 11.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у електронній формі укладено договір позики №72827539 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого відповідач отримав у позику кошти в сумі 7100 грн строком на 30 днів, тобто до 10.11.2022, зі сплатою відсотків за користування кредитом із базовою процентною ставкою 2,5 % в день, зниженою процентною ставкою 1%.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4. договору позики).

Згідно з п. 5.3. договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Вищевказаний договір позики підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3hh86Y8PY0.

Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 11.10.2022 загальна вартість кредиту (позики) за договором №72827539 становить 9230,00 грн.

Також, відповідачка ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

10.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №8029463 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72827539 від 11.10.2022, згідно якої строк позик (строк договору) складає 54 дні, дата повернення позики 04.12.2022.

04.12.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №8188343 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72827539 від 11.10.2022, згідно якої строк позик (строк договору) складає 84 дні, дата повернення позики 03.01.2023.

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» повністю виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 22.01.2026 та копією платіжної інструкції від 11.10.2022.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №72827539 від 11.10.2022, заборгованість відповідачки станом на 04.05.2023 становить 28140,85 грн., з яких: 7100 грн - основна сума боргу, 21 040,85 грн - проценти за користування позикою.

03.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №033-030423, за яким ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» право вимоги за договором позики.

На підтвердження факту переходу прав вимоги за договором позики №72827539 від 11.10.2022, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , позивачем надано витяг з реєстру прав вимог №04/05/23, відповідно до якого загальна сума заборгованості становить 28 140,85 грн.

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, за яким ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило позивачу право вимоги за договором позики.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 позивач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно з договором позики №72827539 від 11.10.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за договором позики №72827539 від 11.10.2022, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідачки 7100 грн в рахунок погашення тіла позики (основного боргу) підлягає задоволенню.

Проте суд не може погодитися з розрахунком заборгованості за процентами, з огляду на таке.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, суд зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від вищевказаного правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до п. 2.2. договору позики №72827539 від 11.10.2022 строк позики становить 30 днів.

Як видно з Додатка № 1 до Договору позики, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили строк користування позикою тривалістю 30 календарних днів та визначили розмір процентів за цей період у сумі 2130 грн., що відповідає застосуванню зниженої процентної ставки 1 % на день.

При цьому пунктом 6 договору передбачено можливість продовження строку позики шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно з додатковими угодами від 10 листопада 2022 року № 8029463 та від 4 грудня 2022 року № 8188343 строк користування позикою було продовжено, а кінцевою датою повернення позики визначено 3 січня 2023 року. Отже, погоджений сторонами строк користування позикою з урахуванням зазначених додаткових угод становив 84 дні.

Із наданого позивачем розрахунку встановлено, що проценти за період з 11.10.2022 до 03.01.2023 первісним кредитором нараховано саме за зниженою процентною ставкою 1 %, а після закінчення строку дії договору - за ставкою 2,5 %.

Отже, позивач самостійно визначив проценти за період погодженого сторонами строку користування позикою із застосуванням зниженої ставки 1% на день, а нарахування процентів за ставкою 2,5 % надалі здійснив уже після спливу строку кредитування, що не відповідає ні умовам договору, ні наведеному вище правовому висновку Великої Палати Верховного Суду. Відтак, до стягнення підлягають лише проценти, нараховані за період дії договору у погодженому сторонами розмірі.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що до спливу строку кредитування позивачем було здійснено передбачений пунктом 15 Договору перерахунок процентів за базовою процентною ставкою 2,5 % за весь строк користування позикою, а також не доведено наявності передбачених договором підстав для такого перерахунку. Отже, підстави для застосування до періоду дії договору базової процентної ставки 2,5% відсутні, а тому проценти за цей період підлягають стягненню у погодженому сторонами розмірі.

Як видно з матеріалів справи, за договором позики відповідачкою здійснено три платежі в розмірах 1 704,00 грн, 2 130,00 грн та 259,15 грн, загальна сума яких становить 4 093,15 грн.

З огляду на погоджену сторонами процентну ставку 1 % на день та строк користування позикою 84 дні сума процентів за цей період становить 5 964,00 грн (7 100,00 грн ? 1 % ? 84 дні).

З урахуванням здійснених платежів у загальному розмірі 4 093,15 грн залишок процентів за користування позикою становить 1 870,85 грн (5 964,00 грн ? 4 093,15 грн).

З огляду на викладене суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованості за договором позики №72827539 від 11 жовтня 2022 року в загальному розмірі 8 970,85 грн, з яких 7 100,00 грн - основна сума боргу та 1 870,85 грн проценти за користування позикою.

Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 848,50 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України п ри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» та Адвокатом Богомоловим В.В., витяг з акту наданих послуг правничої допомоги на суму 12000 грн (надання консультації на суму 6000 грн., складання позовної заяви 6000 грн.)

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» з 12 000 грн до 3 000 грн.

Позивач також просить стягнути 381,74 грн. витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат позивач надав копію договору № ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» (виконавець) та ТОВ «ФК «Сіті Колект» (замовник), відповідно до якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника надавати останньому послуги/виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки документів для розсилки клієнтам замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним замовником в якості адресата.

Згідно з додатком № 3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026 сторони погодили вартість послуг робіт за договором що включають друк пакету документів до суду, конвертування, організація поштової доставки за комплект, підготовка поштових документів, обробка бази, поштові витрати (послуги УП), сукупна вартість яких визначена у розмірі 381,74 грн.

Згідно з актом наданих послуг №131 від 01.04.2026 ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» погодили виконання послуг друку та відправки документів: кількість 1 послуга, загальною вартістю 149166,67 грн з ПДВ.

Проте позивачем не було надано суду доказів, що підтверджували б понесені ним витрати у цій справі, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, оскільки до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «ФК «Сіті Колект» замовляло таку послугу у ТОВ «Дірект Технолоджі» за договором від 11.10.2022 №72827539 та/або щодо відповідача, та що послуги, вказані у акті наданих послуг № 131 від 01.04.2026 стосуються саме справи, що розглядається.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику у цій справі, тому вважає за необхідне відмовити в частині стягнення судових витрат у сумі 381,74 грн., через недоведеність.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 15.10.2026.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742, м. Київ, пр. Соборності, 30А) заборгованість за договором позики №72827539 від 11.10.2022 у розмірі 8 970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 85 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742, м. Київ, пр. Соборності, 30А) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (ЄДРПОУ 43950742, м. Київ, пр. Соборності, 30А) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 15.10.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО