Рішення № 140673525, 15.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19779/26

Провадження № 2-а/127/196/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Перевізник А.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Оськіна Ю.В.,

представника відповідача Скакун С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С ТА Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В позовній заяві просить скасувати постанову №148 від 13.02.2026, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн. та закрити провадження у справі.

Позов мотивовано тим, що 13.02.2026 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради винесено оскаржувану постанову, відповідно до якої позивач, перебуваючи на своєму робочому місці в барі «Для своїх» здійснив продаж 14.12.2025 слабоалкогольного напою «Сідр» неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вищевказану постанову позивач вважає необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснив продаж 14.12.2025 слабоалкогольного напою «Сідр» неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Долучена до матеріалів справи квитанція сама по собі не підтверджує факт продажу слабоалкогольного напою «Сідр», оскільки лише засвідчує здійснення оплати на певну суму, без зазначення конкретного товару. Матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Оськін Ю.В. позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Скакун С.В. заявлені позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Крім того, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що адміністративною комісією при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови дотримано норм чинного законодавства України (а.с. 50-52).

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2025 серії ВАД №747391, ОСОБА_1 , 14.12.2025 близько 17.44 год., перебуваючи на своєму робочому місці в барі «Для своїх» за адресою: м. Вінниця, вул. Винниченка, 33А, здійснив продаж слабоалкогольного напою «Сідр» на суму 80,00 грн. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_2 від 16.12.2025 вбачається, що 14.12.2025 вона зустрілася зі знайомими хлопцями Назаром (24р.) та Владом (17 р.) в барі «Любителі пива» за адресою: м. Вінниця, вул. Винниченка, 33А, де вони розпивали слабоалкогольні напої: пиво та сідр. Придбав напої Влад (17р.) карткою ОСОБА_2 .

З копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 16.12.2025 вбачається, що дівчина, яку показали по фотографії дійсно була у неділю ввечері з невідомими особами, де їх було четверо. Сиділи за столом №9, який розташований за барною стійкою. Покинули заклад до 22.00 год. та дана дівчина пішла з невідомим хлопцем у невідомому напрямку.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради №148 від 13.02.2026 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6 800 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Вказана постанова містить виклад обставин, тотожний змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2025 серії ВАД №747391.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП (у контексті правовідносин у справі), відповідальність настає, зокрема, у разі порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-річного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані докази по справі суд вважає, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, який підтверджує цей факт.

У письмових поясненнях неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вказано, що 14.12.2025 продаж слабоалкогольного напою «Сідр» за 80,00 грн. неповнолітній особі здійснив саме ОСОБА_1 .

Додані до матеріалів справи копія фіскального чеку від 14.12.2025 17:44:23 на суму 80,00 грн. та фотокопія чеку POS-термінала не підтверджує факт придбання конкретного товару, а саме слабоалкогольного напою «Сидр» конкретною особою неповнолітньою ОСОБА_2 у конкретного продавця ОСОБА_1 .

Інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.

Суд вважає, що ознайомлення зі змістом протоколу про адмінправопорушення від 16.12.2025 ОСОБА_1 та його підпис у ньому саме по собі не доводить його винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Встановлені судом обставини та зібрані по справі докази вказують на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессегеі Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Ч. 1 до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови №148 від 13.02.2026, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що дії відповідача були неправомірними, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 7, 156, 235, 247, 251, 280, 283, 285 КУпАП, ст. 2, 72, 77, 73, 79, 139, 143, 243-246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити.

Скасувати постанову №148 від 13.02.2026, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач виконавчий комітет Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Суддя: