Рішення № 140673342, 15.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5813/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправними дії ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» щодо визначення прирівняної посади позивача під час складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019;

2.Визнати протиправним визначення посади позивача як «заступник начальника відділення, що не входить до складу відділу Національної поліції України», як таке, що здійснене без урахування фактичного функціонального змісту та службових повноважень займаної посади.

3.Зобов`язати ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» повторно скласти та надати нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням фактичної посади, функціональних обов`язків та всіх складових грошового забезпечення, що підлягають врахуванню при перерахунку пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ України. Згідно з витягом з наказу начальника УМВС України в Одеській області від 24.10.2005 №479 о/с остання посада позивача заступник начальника слідчого відділення Ренійського РВ УМВС України в Одеській області. На момент звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 21 рік 01 місяць 24 дні, у пільговому обчисленні 22 роки 01 місяць 18 днів.

Позивач вказує, що відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому призначена пенсія за вислугу років.

У зв`язку з проведенням перерахунку пенсій особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» на ім`я позивача було складено довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, у якій посаду визначено заступник начальника відділення, що не входить до складу відділу Національної поліції України», що не відповідає фактично займаній посаді позивачем станом на момент звільнення з органів МВС та її функціональному змісту.

Позивач звертає увагу, що посада заступника начальника слідчого відділення належить до керівного складу органів внутрішніх справ та передбачає виконання організаційно-розпорядчих і управлінських функцій, координацію роботи підрозділу, контроль за службовою діяльністю підлеглих та виконання обов`язків керівника у разі його відсутності.

Неправильне визначення прирівняної посади призвело до заниження складових грошового забезпечення, що враховуються при перерахунку пенсії, зокрема посадового окладу, надбавок, доплат та розміру премії, що безпосередньо вплинуло на розмір призначеної пенсії та порушило право на належне пенсійне забезпечення.

Звернення позивача до відповідача щодо виправлення довідки залишено без задоволення, що і зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях надав відзив на позовну заяву, у якому вказує про хибність та необґрунтованість вимог і доводів позивача, просить відмовити у задоволенні позову.

У своїх доводах відповідач зазначає, що під час складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року прирівняння посади здійснено відповідно до чинного нормативного регулювання. Відповідно до наказу МВС України від 17.02.2017 №138, яким затверджено Перелік посад, прирівняння здійснюється за структурним рівнем підрозділу. Згідно з розділом VIII Переліку: посада «заступник начальника відділення (органів внутрішніх справ)» прирівнюється до посади «заступник начальника відділення, що не входить до складу відділу Національної поліції України». Отже, визначення посади позивача у довідці відповідає прямій нормі нормативно-правового акта. Щодо посилань позивача на необхідність врахування функціональних обов`язків, відповідач звертає увагу, що пункт 2 Наказу №138 застосовується лише у випадках відсутності прямої відповідності посади у Переліку. У даному випадку така відповідність існує, тому застосування зазначеної норми є безпідставним. Перелік не передбачає окремого виділення слідчих відділень, а отже спеціалізація підрозділу не впливає на визначення назви посади. Складові грошового забезпечення визначені відповідно до чинного нормативного регулювання та матеріалів пенсійної справи. Премія є змінною складовою грошового забезпечення, яка не має фіксованого розміру. Позивач не надав доказів того, що її визначено неправильно.

Також відповідач вказує, що прирівняння посад здійснюється безпосередньо на підставі наказу МВС України №138, який містить вичерпний Перелік відповідності посад. Будь-яких окремих індивідуальних рішень, розрахунків або документів щодо «процедури прирівняння» не формується, оскільки таке прирівняння має нормативний, а не дискреційний характер. Складові грошового забезпечення визначені на підставі нормативно-правових актів та матеріалів пенсійної справи. Відповідні документи, що підтверджують зазначене, додаються до відзиву. Позовні вимоги сформульовані позивачем щодо ДУ «ТМО МВС України по Одеській області». Водночас відповідачем у справі визначено також Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС. Таким чином, частина позовних вимог фактично не адресована відповідачу, що додатково свідчить про їх необґрунтованість. Дії відповідача здійснені на підставі нормативного акта, відповідають вимогам законодавства, не порушують прав позивача.

Від ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» також надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає про необґрунтованість доводів і вимог позивача, просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час складання ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» довідки про розмір грошового забезпечення, станом на листопад 2019 року прирівняння посади здійснено відповідно до наказу МВС України від 17.02.2017 №138, яким затверджено «Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських». Прирівняння здійснюється за структурним рівнем підрозділу, без розмежування за функціональною спеціалізацією. Згідно з розділом VIII Переліку посада «заступник начальника: відділення міліції, відділення спеціальної міліції, лінійного відділення» прирівнюється до посади «заступник начальника відділення, що не входить до складу відділу поліції». Визначення посади позивача у довідці відповідає прямій нормі нормативно-правового акта.

Відповідач звертає увагу, що позивач посилається на ч.2 Наказу №138, проте вказана норма стосується випадку, коли посада не включена до Переліку. Тому застосування цієї норми не було доцільним. Отже, дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» щодо визначення прирівняної посади під час складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019, не є протиправними та не порушують прав позивача.

Також, відповідач зауважує, що в лютому 2024 року були внесені зміни до Структури апарату Міністерства внутрішніх справ України та проведено організаційно-штатні зміни, згідно з якими реорганізовано Департамент пенсійних питань та соціального захисту. Натомість створено Департамент соціального захисту та Відділ координації пенсійних питань з відповідним розмежуванням функцій.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ.

З 01 травня 2024 року Наказом МВС України №259, уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС). Облікові справи пенсіонерів ОВС передані до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (ФІЛІЯ ГСЦМВС).

Тому, станом на дату подання цього відзиву, повноважень складати довідки про розмір грошового забезпечення, у ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» немає.

Позивач надав відповіді на відзиви, в яких вказує про помилковість посилань відповідачів на наявність прямої відповідності займаної позивачем посади Переліку. Зауважує, що фактично займав посаду заступника начальника слідчого відділення, яка є посадою керівного складу та пов`язана із здійсненням управлінських функцій. Разом з тим, у Переліку, затвердженому наказом МВС №138 відсутня окрема позиція, яка б враховувала специфіку слідчих підрозділів на відповідному рівні. Відтак, при оформленні довідки мав бути застосований п.2 наказу №138. Натомість відповідач фактично проігнорував зазначену норму та обмежився формальним співставленням назв посад. Наявність чи відсутність у правонаступника ідентичної за назвою посади не може бути вирішальною, оскільки визначальним є фактичний зміст службових повноважень. Відповідач безпідставно ототожнює формальну назву посади з її фактичним змістом, підміняючи зміст правової норми її формальним застосуванням, що є неприпустимим. Таким чином, на думку позивача, застосування Переліку без урахування п.2 наказу МВС №138 є протиправним, адже призводить до спотворення правового змісту займаної посади. Позивач наголошує, що обіймав посаду заступника начальника слідчого відділення РВ УМВС України, яка за своїм змістом та організаційно-штатним рівнем відповідала керівній посаді у повноцінному самостійному підрозділі досудового розслідування районного рівня; здійснював управлінські та організаційно-розпорядчі функції, мав у підпорядкуванні слідчих, що підтверджує управлінський характер посади. Фактичний зміст посади свідчить про її відповідність рівню «відділу», а не «відділення», що було безпідставно визначено відповідачами.

Відповідачі в свою чергу надали заперечення на відповіді позивача на відзиви, у яких додатково наголосили на хибності тверджень і доводів позивача. Вказують, що помилковість доводів позивача щодо необхідності врахування «фактичного змісту посади». Наказ МВС України №138 від 17.02.2017, як зазначає ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» встановлює вичерпний перелік відповідності посад, та не передбачає альтернативного механізму визначення прирівняної посади у випадку, коли така посада прямо передбачена у Переліку. Посада позивача передбачена у відповідному розділі Переліку, а тому застосування будь-яких додаткових критеріїв (зокрема, функціонального змісту) є безпідставним та таким, що суперечить самому нормативному акту. Норма, на яку посилається позивач щодо врахування функціональних обов`язків, застосовується виключно у випадках відсутності відповідної посади у Переліку. Посилання позивача на виконання управлінських функцій, наявність підлеглих та інші обставини не мають правового значення для визначення прирівняної посади. Нормативне регулювання не передбачає індивідуального підходу до кожного випадку, а базується на: структурному рівні підрозділу, штатній посаді, нормативно встановленій класифікації. Інше тлумачення призвело б до відсутності єдності практики, порушення принципу рівності осіб.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у своїх запереченнях фактично зазначено про аналогічні обставини, вказує, що Перелік, затверджений наказом МВС України №138, має структурний характер та передбачає прирівняння посад залежно від їх організаційного рівня, а не від функціональної спеціалізації підрозділу. Нормативний акт не передбачає окремого визначення посад залежно від виду діяльності підрозділу (зокрема, слідчого). Відповідно, посилання позивача на функціональні особливості займаної посади не впливають на правильність її визначення.

Щодо посилань позивача на здійснення управлінських та організаційно-розпорядчих функцій, вказує, що такі функції є типовими для посад заступників начальників відділень та не свідчать про інший організаційно-штатний рівень посади. Таким чином, наведені обставини не спростовують правильності визначення прирівняної посади.

Щодо доводів про вплив на складові грошового забезпечення вказує, що позивачем не наведено конкретних розрахунків; не надано доказів визначення іншого розміру грошового забезпечення; не підтверджено причинно-наслідкового зв`язку між визначенням посади та розміром премії.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , проходив службу в органах МВС України до 24.10.2005.

Згідно витягу з наказу начальника УМВС України в області від 24.10.2005 №479о/с, майора міліції ОСОБА_1 (Т-811088), заступника начальника слідчого відділення Ренійського РВ УМВС України в області з 26.10.2005 було звільнено у запас Збройних Сил, за п.64 «ж» (за власним бажанням).

09.06.2021 ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» на ім`я позивача видано довідку про розмір грошового забезпечення №33/36-744, за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою заступник начальника відділення, що не входить до складу ВП.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» із запитом щодо надання копії штатного розпису та обґрунтування прирівняння посади при виготовленні довідки про його грошове забезпечення станом на 19.11.2019, який листом від 16.01.2026 №33/36-107-2026 був направлений за належністю до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

За результатами розгляду запиту позивача, листом від 16.01.2026 №31/30/18/2-зі/08-2026-8-2026 Регіональний сервісний центр повідомив таке: «… Згідно з витягом з наказу начальника УМВС України в області від 24.10.2005, остання посада в органах внутрішніх справ України позивача визначена як заступник начальника слідчого відділення Ренійського РВ УМВС України в Одеській області.

Зазначена інформація врахована при визначенні прирівняної посади під час складання довідки про розмір грошового забезпечення.

Згідно з розділом VIII Переліку №138, посада заступника начальника відділення (органів внутрішніх справ) прирівнюється до посади заступника начальника відділення, яка не входить до складу відділу (Національної поліції України).

Таким чином, назва посади, зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення, відповідає вимогам Наказу МВС №138 та визначена в межах чинного нормативного регулювання.

Пунктом 2 Наказу МВС №138 передбачено, що у разі відсутності прямої відповідності посади у Переліку, прирівняння здійснюється з урахуванням функціональних (посадових) обов`язків та розміру посадового окладу.

Водночас зазначаємо, що Перелік, затверджений Наказом №138, не передбачає окремого виділення слідчих відділень як самостійної категорії при прирівнянні посад заступника начальника відділення районного рівня, у зв`язку з чим спеціалізація підрозділу не впливає на визначення назви прирівняної посади, встановленої Переліком.

Складові грошового забезпечення, зазначені у довідці, визначені відповідно до нормативно-правових актів, чинних на момент її складання матеріалів пенсійної справи.

Премія є змінною складовою грошового забезпечення, яка не має фіксованого розміру та визначається з урахуванням нормативних підходів до преміювання, що застосовувалися за відповідною прирівняною посад відповідному періоді.

Підстав для перегляду або зміни складових грошового забезпечення, у тому числі розміру премії, за результатами розгляду звернення не встановлено….».

Вважаючи протиправними дії ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» щодо визначення прирівняної посади позивача під час складання довідки про розмір грошового забезпечення саном на листопад 2019 року протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону № 900-VIIІ від 23.12.2015), перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З приводу прирівняння посад для видачі довідок суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580) систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.13 Закону №580 до складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань. У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закон №580 структуру центрального органу управління поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.14 Закон №580 штатний розпис (штат) поліції затверджує керівник поліції. Кошторис поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 Закон № 580 територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно- територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.

Згідно з ч.3 ст.15 Закон №580 структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Частиною четвертою вказаної статі ЗУ № 580-VIII визначено, що штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.15 Закон №580 керівники територіальних органів поліції призначаються на посади та звільняються з посад керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Заступників керівників територіальних органів поліції призначає на посади та звільняє з посад керівник територіального органу поліції.

Отже, керівник поліції має право затверджувати штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.02.2017 № 138 затверджено Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських (далі Наказ №138).

Пунктом 1 даного Наказу затверджено Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, що додається».

Згідно з пунктом 2 вказаного Наказу установлено, що посади, які не включені до Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого пунктом 1 цього наказу, прирівнюються до посад поліцейських за відповідною посадою у структурі МВС з урахуванням розміру посадового окладу, з якого їм призначено (перераховано) пенсію станом на 01 січня 2008 року, та функціональних (посадових) обов`язків.

Пунктом шостим Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі Порядок №45) зазначено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Аналогічні норми визначені і пунктом 2 Наказу № 138, відповідно до якої зазначено, що у разі якщо прирівняної посади поліцейського, визначеної в Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженому цим наказом, немає у штатному розписі Національної поліції України або така посада є вакантною на момент призначення або перерахунку пенсії, грошове забезпечення визначається з урахуванням Схеми окладів поліцейських за спеціальними званнями у розмірах згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», схем посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 310 до постанови, а інші додаткові види грошового забезпечення - за наявною відповідною посадою поліцейського, яка за кваліфікаційними характеристиками, зокрема за назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (закладу, установи тощо), прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Як було встановлено судом, при звільненні зі служби з органів внутрішніх справ, позивач займав посаду заступник начальника слідчого відділення Ренійського РВ УМВС України в Одеській області, яка у довідці від 09.06.2021 №33/36-744 була прирівняна ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» до посади заступника начальника відділення, що не входить до складу відділу НП, з посадовим окладом 2850,00 гр, окладом за спеціальним званням (майор поліції) 2000 грн, надбавкою за стаж служби в поліції 1940 грн, надбавкою за специфічні умови проходження служби в поліції 4074,00 грн, премією 3164,68 грн.

Відповідно до Розділу VIII, Порядку №138, встановлено прирівнювання посад в наступних структурних підрозділах: "Апарати міських управлінь; міські, районні відділи, лінійні відділи (відділення пункти), відділи (відділення) спеціальної міліції, відділи (відділення) міліції; підрозділи та установи, що підпорядковані головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Севастополі, на транспорті, міськрайлінорганам (відділи, відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах, інші підрозділи Державтоінспекції)".

Пунктом 11 розділу VIII зазначеного Переліку посад передбачено, що посада «Заступник начальника самостійного відділення» прирівнюється до посади «Заступник начальника відділення, що не входить до складу відділу».

Суд звертає увагу позивача, що структурна побудова Національної поліції України суттєво відрізняється від колишньої структурної побудови органів внутрішніх справ.

Як доцільне зазначає відповідач РСЦ ГСЦ в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у своєму відзиві, Перелік не передбачає окремого виділення слідчих відділень, а отже спеціалізація підрозділу не впливає на визначення назви посади.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що за своїм організаційно-штатним рівнем зазначена посада відповідає посаді «заступник начальника відділення (органів внутрішніх справ)», яка прямо передбачена Переліком та прирівнюється до «заступник начальника відділення, що не входить до складу відділу Національної поліції України».

Таким чином, пряма відповідність посади наявна, що виключає необхідність застосування інших механізмів визначення.

З огляду на викладене, посилання позивача на застосування п.2 наказ №№138 Позивач є хибними у спірному випадку.

Також на думку суду є безпідставними посилання позивача на врахування функціонального змісту посади та необхідність визначення посади з урахуванням фактичного змісту службових повноважень, адже Перелік, затверджений наказом МВС України №138, має структурний характер та передбачає при рівняння посад залежно від їх організаційного рівня, а не від функціональної спеціалізації підрозділу.

Вказаний Перелік не передбачає окремого визначення посад залежно від виду діяльності підрозділу (зокрема, слідчого).

Відповідно, посилання позивача на функціональні особливості займаної посади не впливають на правильність її визначення.

З приводу посилань позивача на «керівний рівень» посади, на якій позивач здійснював управлінські та організаційно-розпорядчі функції, суд враховує доводи відповідача про те, що такі функції є типовими для посад заступників начальників відділень та не свідчать про інший організаційно-штатний рівень посади.

Таким чином, наведені обставини не спростовують правильності визначення прирівняної посади, а відтак суд вважає, що відповідачем правомірно визначено прирівняну посаду у Довідці. Суд також звертає увагу, що однією із визначальних ознак того, до якої посади поліцейського слід прирівнювати колишніх працівників МВС є розмір посадового окладу, який особа отримувала.

Позивач, зазначаючи у позовній заяві про те, що порівняння його посади відбулось невірно, що призвело до неправильного визначення складових грошового забезпечення у довідці про грошове забезпечення за листопад 2019 року за прирівняною посадою, не вказує до якої саме посади відповідач повинен був прирівняти його, займану станом на час звільнення, посаду згідно Переліку №138, не наводить конкретних розрахунків, зокрема не зазначає у якому розмірі мав бути визначений його посадовий оклад, тощо.

Позивачем не доведено та судом з матеріалів справи не встановлено, що складові грошового забезпечення позивача у вказаній вище довідці були визначені відповідачем неправильно.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у судових рішеннях по справах №820/6514/17, №160/8324/19, 826/3858/16, 240/5405/18, 520/12719/19 суд відхиляє, оскільки правові позиції у рішеннях по зазначеним справах були сформовані за інших правовідносин.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», код ЄДРПОУ 08734546, адреса: пров.Каркашадзе, 3, м.Одеса, 65044.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (Філія ГСЦ МВС), код ЄДРПОУ 45239068, адреса: вул.Академіка Корольова, 5, м.Одеса, 65114.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА