Рішення № 140673119, 16.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ" до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000175/2 від 16.04.2026, № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000221 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000223 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000222 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000224 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000225 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000227 від 25.07.2026.

Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 1 126 125,95 грн, обставини по справі потребують надання ґрунтовних усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, ставити питання та надавати відповіді, міркування.

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, електронних письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.

У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження в судовому засіданні.

Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом у відзиві, не обмежує його можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно шляхом зчитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що розгляд справи в письмовому провадженні ускладнює виконання обов`язку покладеного на відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, оскільки розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом, не перешкоджає виконанню відповідачами свого обов`язку щодо доведення правомірності прийнятих рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 07.04.2025 між компанією Soltera Trade Limited, Гонконг (Продавець) та TOB МОДНА ХВИЛЯ (Покупець) укладений контракт №MH/ST, щодо поставки тканин. До Одеської митниці подані митні декларації (МД) №26UA500020005220U4 від 16.07.2026, №26UA500020005351U4 від 22.07.2026, №26UA500020005373U1 від 23.07.2026, №26UA500020005374U0 від 23.07.2026, №26UA500020005405U5 від 25.07.2026 відповідно до яких, за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ МОДНА ХВИЛЯ -тканини. Відповідачем за результатами опрацювання поданих МД та документів винесена картка відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач подав нові МД за якими товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання. Такі рішення є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями позивача було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішеннях про коригування митної вартості товарів. Митниця повідомила, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, були прийняті обґрунтовані рішення про коригування митної вартості та картка відмови. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

07.04.2025 між компанією Soltera Trade Limited, Гонконг (Продавець) та ТОВ МОДНА ХВИЛЯ (Покупець) укладений контракт № MH/ST, пунктом 1.2. якого передбачено, що продавець зобов`язується продавати Товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в цьому Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки.

Відповідно до пункту 2.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід`ємною частиною Контракту.

В пункті 2.2. контракту № MH/ST від 07.04.2025 зазначено, що Товар повинен бути упакований відповідно до встановлених технічних вимог, що забезпечують збереження його якості під час транспортування.

Згідно з пунктом 2.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару.

Пунктом 3.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлено, що поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.2. контракту № MH/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Пунктом 3.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Згідно з пунктом 4.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 валюта цього Контракту долар США.

Пунктом 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 визначено, що оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Декларантом позивача до Одеської митниці подані митні декларації (МД) №26UA500020005220U4 від 16.07.2026, №26UA500020005351U4 від 22.07.2026, №26UA500020005373U1 від 23.07.2026, №26UA500020005374U0 від 23.07.2026, №26UA500020005405U5 від 25.07.2026 відповідно до яких за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ МОДНА ХВИЛЯ - тканини.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів, а саме:

І. (МД) № 26UA500020005220U4 від 16.07.2026, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000175/2 від 16.04.2026:

1) в пакувальному листі від 18.05.2026 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах №1 та №2 згідно ЕМД від 16.07.2026 26UA500020005220U4 торговельних марок STTextile, FUHUE, проте в інвойсі від 18.05.2026 № SOL-180526-1TFMJ відомості щодо торговельних марок відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT UA Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 18.05.2026 № SOL-180526-1TFMJ (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT UA Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) відповідно до автотранспортної накладноі (СМR) від 13.07.2026 № б/н відправником вантажу є «Soltera Trade Limited» (RM 204C, 2/F., SHIU FAT IND BUILDING, 139-141 WAI YIP STREET, KWUN TONG, HONG KONG), проте у графі 22 СМR «Підпис і штамп відправника» проставлено печатку «HETON Tomasz Ubski» (ul. Hutnicza, 20c, 81-061 Gdynia). Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів.

16.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

ІІ. (МД) № 26UA500020005352U3 від 22.07.2026, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026:

1) в пакувальному листі від 26.05.2026 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарах №1 та №2 згідно ЕМД від 22.07.2026 26UA500020005352U3 торговельних марок SRHTextile, PAK TEXTILES, проте в інвойсі від 26.05.2026 № SOL-260526-1HFTB відомості щодо торговельних марок відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT UA Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 26.05.2026 № SOL-260526-1HFTB (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT UA Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) відповідно до Автотранспортної накладноі (СМR) від 17.07.2026 № б/н відправником вантажу є «Soltera Trade Limited» (RM 204C, 2/F., SHIU FAT IND BUILDING, 139-141 WAI YIP STREET, KWUN TONG CN), проте у графі 22 СМR «Підпис і штамп відправника» проставлено печатку «SPS GROUP» (81-356 Gdynia ul. Starowiejska 16/2) а в гр. 2 ЕМД від 22.07.2026 26UA500020005352U3 («Soltera Trade Limited» RM 204C, 2/F., SHIU FAT IND BUILDING, 139-141 WAI YIP STREET, KWUN TONG, HONG KONG) Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів.

5) В п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника ( комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

6) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 30.04.2026 № 300426_1комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера , які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати. Такі документи до митного оформлення надані не були.

Листом б/н від 22.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

ІІІ. (МД) № 26UA500020005351U4 від 22.07.2026, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026:

1) рахунок-фактура (інвойс) №SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026 визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

2) В пакувальному листі від 27.05.2026 № Б/н зазначена наявність торговельної марки «STTextile», рахунок-фактура (інвойс) №SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026 відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару.

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026 (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) В п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

5) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 30.04.2026 № 300426_1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати, проте відповідні документи відсутні.

6) Згідно п. 2.1. контракту від 07.04.2025 № MH/ST, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. В пакувальному листі від 27.05.2026 № Б/н та рахунку-фактурі від №SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026 , що видані відправником та продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонконг) вказують з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД на рівні чотирьох зніків. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонконгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний підхід до оформлення таких документів, або те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення.

Листом б/н від 22.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

IV. (МД) №26UA500020005373U1 від 23.07.2026, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026:

1) Згідно п. 2.1. Контракту, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. Пакувальний лист від 27.05.2026 № Б/н та Інвойс видані продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонконг) створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і наводять з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонконгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення;

2) В пакувальному листі від 27.05.2026 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі торговельної марки MTITextile, проте в Інвойс відомості щодо торговельних марок відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки, що вказує на відсутність зв`язку між результатами фактичного відвантаження товарів і їх продажем та складеними про це документами;

3) До митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю (країни виробництва) до Польщі (країни відправлення) та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів;

4) П. 1.2 Контракту визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов`язується продавати товар, а покупець купувати його згідно з умовами, які зазначені в Контракті та підтверджені інвойсами до кожної окремої поставки. Продавець («SOLTERA TRADE LIMITED») є резидентом Гонконгу. В гр. 4 автотранспортної накладної CMR від 20.07.2026 № б/н зазначено місце завантаження Польша. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на території країни продавця товарів. Таким чином для виконання умов п.1.2 Контракту продавцем повинні залучатися треті особи, що повливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено;

5) рахунок-фактура (інвойс) від 27.05.2026 № SOL-270526-2GVWA визначає вартість товару за рулон (рол, бобіну), проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону (довж./ширина), що впливає на вартість товару і свідчить про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

6)Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару.

Листом б/н від 23.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

V. (МД) №26UA500020005374U0 від 23.07.2026, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026:

1) в пакувальному листі від 18.05.2026 № Б/н серед описових відомостей зазначено щодо наявності на товарі ЕМД від 23.07.2026 № 26UA500020005374U0 торговельної марки STTextile , проте в інвойсі від 18.05.2026 № SOL-180526-2RVHY відомості щодо торговельної марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах CPT Kharkiv, тобто вартість страхування не включена у вартість товару Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару;

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 18.05.2026 № SOL-180526- 2RVHY (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику (в даному випадку ФОП ОСОБА_1 ) чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) відповідно до автотранспортної накладної (СМR) від 20.07.2026 № б/н відправником вантажу є «Soltera Trade Limited» (RM 204C, 2/F., SHIU FAT IND BUILDING, 139-141 WAI YIP STREET, KWUN TONG, HONG KONG), проте у графі 22 СМR «Підпис і штамп відправника» проставлено печатку «SPS GROUP» 81-356 Gdynia. Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів, крім того, до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Польші та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України.

Листом б/н від 23.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

VІ. (МД) № 26UA500020005405U5 від 25.07.2026, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026:

1) рахунок-фактура (інвойс) №SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026 визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;

2) В пакувальному листі від 27.05.2026 № Б/н зазначена наявність торговельної марки «STTextile», рахунок-фактура (інвойс) №SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026 відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такої характеристики при встановленні вартості товару.

3) відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026 (графа 20 ЕМД) товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків) та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в місце призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу;

4) В п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST зазначено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону. Слід зазначити, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника (комісіонера) у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни імпортера, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

5) Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 30.04.2026 № 300426_1 комісіонер повинен письмово або електронною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати, проте відповідні документи відсутні.

6) Згідно п. 2.1. контракту від 07.04.2025 № MH/ST, узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах вид, кількість, ціна та умови поставки товару. В пакувальному листі від 27.05.2026 № Б/н та рахунку-фактурі від №SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026, що видані відправником та продавцем товарів Soltera Trade Limited (Гонконг) вказують з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД на рівні чотирьох знаків. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонконгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний підхід до оформлення таких документів, або те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення.

Листом б/н від 25.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості.

Позивач не погодився з вищенаведеними рішеннями митного органу і звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.

Співставляючи та аналізуючи оскаржувані рішення митного органу суд зазначає, що в більшості своїй вони та змістом є ідентичними з посиланням на документи які різняться лише датами видачі та номерами, а тому суд вважає можливим групувати їх за найменуванням документа та підставами прийняття оскаржуваних рішень.

1. Щодо пакувальних листів.

Одеська митниця у всіх рішеннях про коригування митної вартості товарів однією з підстав коригування зазначає: «в пакувальних листах відомості щодо торговельних марок відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвойсу, продавцем визначалась вартість товарів без урахування їх виробника та торгової марки, проте в інвойсах відомості щодо торговельних марок відсутні».

Позивач з цього приводу зазначив, що пакувальний лист це технічний/описовий документ, що відображає фізичні характеристики вантажу: асортимент, кількість одиниць, маркування, пакування. Пакувальний лист не є ціновим документом і не повинен дублювати інвойс. Жодна норма Митного кодексу України або інших підзаконних актів не вимагає збігу всіх відомостей пакувального листа та інвойсу. Пакувальний лист та інвойс є окремими видами товаросупровідних документів із різним функціональним призначенням.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що митний орган у своїх рішеннях не обґрунтував яким чином відсутність торговельної марки у пакувальних листах є фактором, який впливає на ціноутворення в даних операціях і що саме ці обставини прямо впливають на обчислення митної вартості та на ринкову вартість товару.

Викладена митним органом позиція щодо торгівельної марки є помилковою, оскільки відсутність такої інформації у пакувальному листі не може вплинути на митну вартість товару. Розбіжності між інвойсом та пакувальним листом, зокрема відсутність даних про виробника чи торговельну марку, не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки відсутня законодавчо встановлена вимога щодо обов`язкового зазначення таких даних в інвойсі, відсутній логічний та причинно-наслідковий зв`язок щодо впливу такої інформації на визначення митної вартості товару.

Слід зазначити, що інвойси № SOL-180526-1TFMJ від 18.05.2026, № SOL-260526-1HFTB від 26.05.2026, № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, № SOL-270526-2GVWA від 27.05.2026, № SOL-180526-2RVHY від 18.05.2026, №SOL-27052026-2FQGP від 27.05.2026 та пакувальні листи від 18.05.2026 № Б/н, від 26.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н, від 18.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н викладені на фірмовому бланку компанії Soltera Trade Limited та скріплені печаткою Soltera Trade Limited.

У пакувальних листах від 18.05.2026 № Б/н, від 26.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н, від 18.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н, зазначено, що країна виробник - Китай, виробники товару - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, торгові марки - STTextile, FUHUE, SRHTextile, PAK TEXTILES, MTITextile, що відповідає відомостям митних декларацій в яких зазначено ці ж торгівельні марки та виробників.

2. Щодо страхування.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA500020/2026/000175/2 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026 як підставу для коригування митної вартості товарів митниця зазначила про те, що відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів.»

Заперечуючи проти такого позивач зазначив, що страхування товарів не здійснювалось, а тому твердження про відсутність документальної інформації щодо наявності/відсутності страхових витрат з урахуванням заявлених умов поставки СРТ-Харків не відповідає дійсності та не могло бути підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд вважає висновок митного органу протиправним виходячи з наступного.

Згідно з п. 8 ч. 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №814/1204/15 зазначив, що якщо декларант заявляє, що страхування не здійснювалось, він не має доводити цього факту, декларант має підтвердити лише ті факти, які на його думку пов`язані із витратами та входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалось та вартість страхування повинна включатись до вартості товару, митниця повинна довести цей факт, чого у даному випадку зроблено не було. Також, необхідно наголосити, що обов`язковість страхування за договорами на умовах поставки СРТ відсутня, адже відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

В контракті № MH/ST від 07.04.2025 не зазначено, що до обов`язків сторін належить здійснення страхування вантажу.

В інвойсах (invoice) № SOL-180526-1TFMJ від 18.05.2026, № SOL-260526-1HFTB від 26.05.2026, № SOL-270526-2GVWA від 27.05.2026, № SOL-180526-2RVHY від 18.05.20262026 наведені умови поставки СРТ Харків та вказано, що страхування товарів не проводилось. Таким чином, у відповідності до положень п. 8 ч. 2 статті 53, п. 7 ч. 10 статті 58 МК України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося, а оскільки страхування вантажу не здійснювалось тому безпідставними є твердження відповідача про відсутність відомостей про страхування товару та неможливість перевірки правильності визначення - митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.

3. Щодо оплати за товар з відтермінуванням.

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026 зазначає як підставу для коригування митної вартості товару з посиланням на п.5.1 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST, відповідно до якого оплата за товар здійснюється шляхом банківського безготівкового переказу з відтермінуванням 90 днів з дати перетину кордону, що суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Позивач зазначає, що в листах від 22.07.2026, від 22.07.2026, від 25.07.2026 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв`язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 90 днів; переказ коштів буде проведено після випуску товарів у вільний обіг.

Суд погоджується з такими обґрунтуваннями позивача і зазначає, що в контракті зазначені умови оплати з відтермінуванням платежу, що жодним чином жодним не впливає на визначення митної вартості товару за ціною, що зазначена у інвойсі. Відповідач не надає жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати, що надані Позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення ціни товару.

Висновки митного органу, що вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей є лише його припущенням, яке не ґрунтується на нормах права та будь-яких доказах. Світова практика, що не наведена відповідачами, не є і не може бути нормами права. В той же час, діюче законодавство України та міжнародні норми не забороняють укладення договору поставки, купівлі-продажу та оплату товару за ними з відтермінуванням платежу.

Такі умови оплати передбачені діючим законодавством, врегульовуються сторонами безпосередньо у контракті чи договорі, а контроль за розрахунками та виконанням умов контракту/договору здійснюють сторони, а не митний орган. Митний орган не навів жодного факту який би демонстрував неприпустимість такої відстрочки для імпорту тканини, що відстрочка на 90 днів є аномальною для цього ринку чи товару, а також не довів, що така відстрочка суперечить українському законодавству.

Умови контракту №MH/ST від 07.04.2025 відповідають чинному законодавству України та міжнародній практиці, відстрочка платежу на 90 днів у контракті №MH/ST від 07.04.2025 з купівлі-продажу товарів є законною комерційною умовою, яка сама по собі не може бути підставою для коригування чи сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару, жодним чином не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для її коригування.

4. Щодо визначення вартості товару за відсутності розміру рулону.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026 відповідач зазначає такі підстави для коригування митної вартості товарів: рахунки-фактури (інвойси) № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, від 27.05.2026 № SOL-270526-2GVWA, № SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026 визначають вартість товару за рулон (рол, бобіну), проте ні в зазначених документах, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону (довж./ширина), що впливає на вартість товарів і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів.

Заперечуючи проти вказаних обставин позивач зазначає, що Рекомендації Європейської економічної комісії ООН Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) не передбачають зазначення у рахунках-фактурах (інвойсах) відомостей щодо другорядних, додаткових відомостей про розміри рулона, про виробника та торгової марки товару. В законодавстві України відсутні затверджена форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов`язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс), в тому числі інформацію про розміри рулона, про виробника та торгову марку товару.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що законодавством України не затверджена форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов`язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс), а також відсутнє положення про те, що рахунок-фактура (інвойс) в обов`язковому порядку повинен містити інформацію про розміри рулона.

Дослідивши надані інвойси суд зазначає, що в рахунках-фактурах (інвойсах) вказана кількість пакунків, рулонів кожного товару та ціна за одиницю товару, що дозволяє визначити вартість, яка в них вказана.

Приписи МКУ не зобов`язують декларанта вказувати в інвойсі другорядні характеристики товару - ширину рулонів, кількість квадратних метрів, виробника чи торговельну марку, якщо ці дані не впливають на ціну, фактично сплачену або яка підлягає сплаті.

Відсутність у інвойсі деталізації фізичних характеристик товару, таких як розміри стрічок, рулонів, чи відомості про відправника не є підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору, якщо загальна сума, фактично сплачена або яка підлягає сплаті підтверджена первинними документами, такими як інвойс, контракт та платіжні доручення, якщо вартість була вже сплачена за умовами договору. Головним критерієм для застосування першого методу визначення митної вартості є підтвердження загальної суми операції.

5. Щодо транспортних витрат.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000175/2 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що: Відповідно до умов зовнішньоекномічного контракту та рахунків-фактур (інвойсів) від 18.05.2026 № SOL-180526-1TFMJ, від 26.05.2026 № SOL-260526-1HFTB, № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, від 18.05.2026 № SOL-180526-2RVHY, № SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026 товар поставляється на умовах CPT Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м. Харків є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000175/2 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що відповідно до Автотранспортних накладних (СМR) від 13.07.2026 № б/н, від 17.07.2026 № б/н, від 20.07.2026 № б/н відправниками вантажу є «Soltera Trade Limited» (RM 204C, 2/F., SHIU FAT IND BUILDING, 139-141 WAI YIP STREET, KWUN TONG, HONG KONG), проте у графах 22 СМR «Підпис і штамп відправника» проставлено печатку «HETON Tomasz Ubski» (ul. Hutnicza, 20c, 81-061 Gdynia), «SPS GROUP» (81-356 Gdynia ul. Starowiejska 16/2). Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що До митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю (країни виробництва) до Польщі (країни відправлення) та документи, які містять інформацію про витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів.

Заперечуючи стосовно наведених обґрунтувань митного органу, позивач зазначає, що умовами контракту передбачені умови поставки СРТ Харків, що відображено у інвойсах. Згідно законодавства України, митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону. Умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення. В інвойсах (invoice) № SOL-180526-1TFMJ від 18.05.2026, № SOL-260526-1HFTB від 26.05.2026, № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, № SOL-270526-2GVWA від 27.05.2026, № SOL-180526-2RVHY від 18.05.2026, № SOL-27052026-2FQGP від 27.05.2026 місцем призначення визначено Харків (умови поставки СРТ Харків). У зв`язку із застосуванням умов поставки товарів СРТ м. Харків, Україна, продавець (компанія Soltera Trade Limited, Гонконг) зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків, Україна). ТОВ МОДНА ХВИЛЯ не здійснювало будь-яких витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Харків, Україна) тощо. Ані умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025, а ні умовами поставки СРТ (Інкотермс 2020) не передбачено обов`язку продавця надати покупцю товарів інші товаротранспортні документи, окрім тих, що передбачені умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025 (наприклад, договір перевезення, коносамент, маніфест, навантажувальний документ тощо). Відповідні документи позивачу продавцем товарів надано не було.

Суд погоджується з такими обґрунтуваннями позивача і зазначає, що за умовами поставки СРТ м. Харків, Україна, зовнішньоекономічного договору (контракту) № MH/ST від 07.04.2025 сторони виходили з того, що витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна), вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та яка зазначена в інвойсах. Тому відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 53, пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у митниці не було необхідності, підстав та належних обґрунтувань вимагати відокремлення зазначених витрат з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов`язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.

Наданими позивачем письмовими документами підтверджено, що продавцем (компанією Soltera Trade Limited, Гонконг) було надано покупцю ТОВ МОДНА ХВИЛЯ міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № б/н від 13.07.2026, № б/н від 17.07.2026, № 7524 від 19.07.2026, № б/н від 20.07.2026, № б/н від 20.07.2026, № б/н від 22.07.2026, які підтверджували факт перевезення товарів автомобільним транспортом з Гданську, Пшеяздово (Польща) (графи № 4, № 21) до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до умов поставки CPT продавець має право залучати перевізників, постачальників або інших контрагентів для виконання своїх зобов`язань щодо транспортування товарів, оскільки організація логістики через третіх осіб є стандартною практикою в міжнародній торгівлі.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, транспортні (перевізні) документи надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки відповідно до умов поставки СРТ-Харків витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-180526-1TFMJ від 18.05.2026, № SOL-260526-1HFTB від 26.05.2026, № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, № SOL-270526-2GVWA від 27.05.2026, № SOL-180526-2RVHY від 18.05.2026, №SOL-27052026-2FQGP від 27.05.2026, то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Зазначення реквізитів інших відправників, а не продавця за контрактом в графах 22 вантажних накладних (CMR) № б/н від 20.07.2026, № б/н від 22.07.2026 не вплинуло та не могло вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Митний орган не врахував, що вантажні накладні (CMR) № б/н від 20.07.2026, № б/н від 22.07.2026 є також товаросупровідними документами, що в повній мірі відповідає пункту 3.3 Контракту від 07.04.2025 № MH/ST, яким передбачено, що у разі необхідності, відправником товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

Умови поставки CPT-Харків дозволяють продавцеві організовувати транспортування товарів із будь-якої країни, з або без залучення третіх осіб та будь-яким видом транспорту, якщо це відповідає логістичним маршрутам та домовленостям, що і було зроблено в даному випадку.

Щодо вимоги митного органу надати документи, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця Soltera Trade Limited (Гонконг), слід зазначити, що така вимога не передбачена нормами Митного кодексу України, оскільки перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у частині 2 статті 53 МКУ не містить документів, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця. Документи, які підтверджують знаходження товарів на території країни продавця, не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, а в законодавстві України відсутні норми, які зобов`язують декларанта для підтвердження митної вартості товарів подавати до митного органу відповідні документи.

6. Щодо кодів УКТЗЕД зазначених у пакувальних листах.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що: Згідно п. 2.1. контракту від 07.04.2025 № MH/ST, вид, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами та указуються в інвойсах. Пакувальні листи від 27.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н, від 27.05.2026 № Б/н та рахунки-фактури від №SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, від 27.05.2026 № SOL-270526-2GVWA, № SOL-270526-2FQGP від 27.05.2026, що видані відправником та продавцем товару Soltera Trade Limited (Гонг-Конг), створені за допомогою програмних комплексів обліку товарів і вказують з-поміж інших характеристик товарів їх код УКТЗЕД на рівні чотирьох знаків. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності не є характерною для резидентів Гонг-Конгу системою ідентифікації товарів, а наявність такої характеристики в документах з високою імовірністю свідчить про формальний характер таких документів, та те, що вказаний в них відправник не має стосунку до їх створення.

Позивач заперечуючи проти таких обґрунтувань зазначає, що спірні рішення прийняті з порушенням положень параграфу 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Товарні позиції Гармонізованої ситеми Гонконгу та УКТЗЕД є однаковими на рівні перших чотирьох знаків, оскільки базуються на Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Суд з цього питання приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 7 МКУ, митна - справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України 17.05.2002): (далі російською) Для целей настоящей Конвенции: а) под "Гармонизированной системой описания и кодирования товаров", именуемой ниже "Гармонизированная система", понимается - Номенклатура, включающая в себя товарные позиции, субпозиции и относящиеся к ним цифровые коды, примечания к разделам, группам и субпозициям, а также основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, приведенные в приложении к настоящей Конвенции; b) под "номенклатурой, таможенных тарифов" понимается номенклатура, разработанная в соответствии с законодательством Договаривающейся Стороны для взимания таможенных пошлин при импорте товаров".

Параграфом 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису-та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983, дата приєднання України: 17.05.2002) передбачено, що (далі російською) "1. С учетом исключений, перечисленных в статье 4: а) каждая Договаривающаяся Сторона Конвенции обязуется, за исключением случаев применения положений пункта (а) настоящего параграфа, что ее таможенно-статистические номенклатуры будут находится в соответствии с Гармонизированной системой с момента вступления настоящей Конвенции в ежу по отношению к этой Стороне. Тем самым она обязуется по отношению к своей номенклатуре таможенных тарифов и статистической номенклатуре: і/ использовать все товарные позиции и субпозиции Гармонизированной системы, а также относящиеся к ним цифровые коды без каких-либо дополнений или изменений; п/ применять основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, а также; все примечания к разделам, группам и субпозициям и не изменять объем разделов, групп, товарных позиций и субпозиций Гармонизированной системы; т/соблюдать порядок кодирования, принятый Гармонизированной системе".

Китай приєднався до цієї Конвенції 23.06.1992 та для нього зазначена Конвенція набула чинності з 01.01.1993.

Україна приєдналась до цієї Конвенції 26.08.2002 та для неї зазначена Конвенція набула чинності 01.01.2004.

Гонконг - це спеціальний адміністративний район Китайської Народної Республіки (КНР) з широкою автономією, тобто це частина КНР з особливим адміністративним статусом.

Згідно повідомлення Департаменту митниці та акцизу Гонконгу від 29.12.2016, розміщеного на офіційному порталі уряду Гонконгу (електронний доступ: https://wwwdnfo.gov.hk/§іа/§епега1/201612/29/Р2016122900348.htm), Міжнародна конвенція при Гармонізовану систему опису та кодування товарів застосовується до Спеціального адміністративного району Гонконгу з 01.01.2017. Також зазначено, що Гонконг повністю прийняв Гармонізовану систему для цілей торговельних декларацій з 01.01.1992 року.

Гармонізована система, розроблена Всесвітньою митною організацією, є ієрархічною системою класифікації та кодування товарів. Кожен товар ідентифікується 6-значним кодом Гармонізованої системи, в якому перші дві цифри позначають розділ в гармонізованій системі, під яким класифікується товар, перші чотири цифри позначають заголовок (товарна позиція), а всі шість цифр позначають підзаголовок (товарна підпозиція).

Гармонізована система Гонконгу - це 8-значна система класифікації, перші шість цифр повністю відповідають Гармонізованій системі, розробленій Всесвітньою митною організацією, а додаткові 7-а та 8-а цифри відповідають вимогам для більш детальної класифікації товарів у Гонконзі.

Частинами 1,4 статті 67 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про. Митний тариф України. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України від 19.10.2022 № 2697-ГХ "Про Митний тариф України" встановлений Митний тариф України.

Пунктами 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі- Комбінована номенклатура).

Таким чином, у відповідності до параграфу 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Китайська Народна Республіка, Спеціальний адміністративний район Гонконг та Україна зобов`язались використовувати без будь-яких змін та доповнень всі товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також цифрові коди, що до них відносяться.

Отже, як правильно зазначає позивач, товарні позиції та підпозиції (субпозиції) Гармонізованої системи опису та кодування товарів, для всіх учасників Конвенції мають бути однакові та не повинні змінюватись, а тому цифрові коди, що відносяться до товарних позицій та підпозицій (субпозицій) для всіх учасників Конвенції мають, бути однакові та не повинні змінюватись на рівні перших шести знаків.

Суд зазначає, що у всіх інвойсах щодо товару Ворсова тканина, зазначений код УКТЗЕД 6001.

Згідно відомостей Гармонізованої ситеми Гонконгу - заголовки (товарні позиції) означають: 6001 ворсові тканини трикотажні або гачкові.

Згідно відомостей УКТЗЕД товарні позиції означають: 6001 полотна трикотажні ворсові.

Таким чином, вищевказані товарні позиції Гармонізованої системи Гонконгу та УКТЗЕД є однаковими на рівні перших чотирьох знаків, оскільки базуються на Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Зазначене є підставою для визнання протиправними висновків митного органу з цього питання.

7. Щодо подання комітентом звіту відповідно до п.2.1.2 Договору комісії.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026 в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що: Згідно п.2.1.2 Договору комісії від 30.04.2026 № 300426_1 комісіонер повинен письмово або електроною поштою повідомити комітента про наявність цінових пропозицій на товар, а згідно п 4.1 Договору усі витрати Комісіонера, які відшкодовуються Комітентом відображаються Комісіонером у його письмовому звіті з додатком копій усіх документів, що підтверджують витрати. Такі документи до митного оформлення надані не були.

Позивач, оспорюючи такі висновки зазначив, що договори з третіми особами на користь продавця, у тому числі рахунки про здійснення платежів третім особам, якщо вони не є умовою продажу товару, не впливають на митну вартість, якщо: вартість товару, зазначена в інвойсі, повністю сплачується безпосередньо продавцеві та в інвойсі або контракті не передбачено, що покупець зобов`язаний здійснювати додаткові виплати третім особам. Зазначені в інвойсах (invoice) № SOL-260526-1HFTB від 26.05.2026, № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, № SOL-27052026-2FQGP від 27.05.2026 суми повністю підлягають сплаті безпосередньо продавцю, що підтверджується відомостями, що зазначені у відповідних інвойсах та контракті № MH/ST від 07.04.2025.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що положення договору комісії № 300426_1 від 30.04.2026 щодо повідомлення комітента про наявність цінових пропозицій на товар та про надання звітності є договірними правовідносинами сторін договору і це не впливає на фактичне здійснення поставки, достовірність цінової інформації, або визначення митної вартості товару. Питання інформування комітента не впливає на реальність господарської операції.

Митний кодекс України не містить вимоги щодо обов`язкового подання митниці звіту комісіонера як документа, що підтверджує митну вартість.

Перелік документів, що можуть бути подані до митниці або витребувані митницею для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. Звіт комісіонера до цього переліку не входить. Жодна норма МКУ не передбачає обмежень чи наслідків у вигляді відмови в оформленні або сумнівів у достовірності документів у разі неподання до митного оформлення звіту комісіонера.

Частина 6 статті 54 Митного кодексу України визначає виключні підстави для сумнівів щодо достовірності заявленої митної вартості. Неподання до митного оформлення звіту комісіонера не є жодною з таких підстав, зокрема: не впливає на фактичну ціну товару; не змінює умов оплати; не стосується митної вартості та її складових.

8. Щодо прайс-листів.

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000175/2 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026, що наданих до митного оформлення прайс-листах № б/н від 18.05.2026, від 06.07.2026 № б/н, № б/н від 23.07.2026 зазначено ціну товару на умовах CPT Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто дані прайс-листи не призначені для необмеженого кола осіб та не можуть використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів; у надних прайс-листах зазначено найменування товару «тканина», «ворсова тканина», «мереживна тканина» без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість товарів. Декларантом додатково надіслано прайс-листи продавця від 27.05.2026 б/н, від 27.05.2025 б/н, від 27.05.2026 № Б/н проте в них також виявлено ряд описаних вище ознак - не вказано торгову марку, тобто наявна розбіжність, що вже була доведена до декларанта. Крім того, в прайс-листах наявний також код УКТЗЕД товарів, про що декларанта також було повідомлено. Та разом з тим, прайс-листи наводять вартість товарів на комерційних умовах CPT Харків, що означає обмеження кола осіб, для яких їх надано. Вказане не дозволяє використовувати надані документи для підтвердження вартості, що підлягають сплаті за товар.

Позивач стосовно цих підстав зазначив, що в листах від 16.07.2026, від 22.07.2026, від 22.07.2026, від 23.07.2026, від 23.07.2026, від 25.07.2026 уповноважена особа декларанта (ТОВ СІАР-ГРУПП) повідомила митницю про те, що вона додатково надала до митниці прайс-листи від 18.05.2026, від 26.05.2026, 27.05.2026, від 27.05.2026, від 18.05.2026, від 27.05.2026. Відомості, зазначені у прайс-листах від 18.05.2026, від 26.05.2026, 27.05.2026, від 27.05.2026, від 18.05.2026, від 27.05.2026 продавця товарів компанії Soltera Trade Limited, Гонконг, відповідали інформації, наведеній у інвойсах № SOL-180526-1TFMJ від 18.05.2026, № SOL-260526-1HFTB від 26.05.2026, № SOL-270526-1YFPW від 27.05.2026, № SOL-270526-2GVWA від 27.05.2026, № SOL-180526-2RVHY від 18.05.2026, №SOL-27052026-2FQGP від 27.05.2026, а отже підтверджували відомості про митну вартість товарів, заявлену декларантом до Одеської митниці.

Суд не погоджується з висновками митного органу, оскільки жодною нормою законодавства України, міжнародного законодавства, не встановлено приписів, які б зобов`язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій, в тому числі і строків їх актуальності та кола осіб яких вони стосуються.

Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист чи комерційна пропозиція, оскільки це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі комерційної пропозиції, прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачене.

Таким чином, враховуючи всі вищенаведені обґрунтування та мотиви, суд приходить до висновку, що рішення митного органу є протиправними.

В рішеннях зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком. Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення складових митної вартості за наявності поданих документів.

Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів, їх суб`єктивне оцінювання та опрацювання стали причиною прийняття протиправного рішення.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення до суду.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ МОДНА ХВИЛЯ задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000175/2 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000177/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000176/2 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000178/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000179/2 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000180/2 від 25.07.2026.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2026/000221 від 16.07.2026, № UA500020/2026/000223 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000222 від 22.07.2026, № UA500020/2026/000224 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000225 від 23.07.2026, № UA500020/2026/000227 від 25.07.2026.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОДНА ХВИЛЯ (ЄДРПОУ 45619159) судові витрати у справі судовий збір у розмірі 36 859,89 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.