Ухвала суду № 140672850, 16.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/6072/26

У Х В А Л А

з питань прийняття звіту про виконання рішення суду

16 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2020, 2021, 2022, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2024 на 1,0796, з 01.03.2025 на 1,115 та з 01.03.2026 на 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2025 (в межах строку звернення до суду) у спосіб послідовного збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2020, 2021, 2022, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2024 на 1,0796, з 01.03.2025 на 1,115 та з 01.03.2026 на 1,121.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796,1,115 та з 01.03.2026 у розмірі 1,121.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2025 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115 та з 01.03.2026 у розмірі 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1064 (одна тисяча шістдесят дев`ять) грн 96 коп. сплаченого судового збору.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 380/6072/26 без змін.

03.09.2026 за вх.№78498 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області, не на користь якого ухвалене рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26 подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення, а у випадку не виконання рішення суду накласти штраф на керівника ГУ ПФУ у Львівській області.

Ухвалою суду від 14.09.2026 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/6072/26. Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

28.09.2026 за вх.№86280 від представника позивача надійшла заява про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за невиконання судового рішення. В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач здійснив перерахунок пенсії на виконання судового рішення, однак фактично не виплатив нараховану заборгованість у розмірі 14 892,15 грн та продовжує виплачувати поточну пенсію в попередньому розмірі 6 341,02 грн замість 7 851,47 грн. Вважає, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від обов`язку виконати судове рішення, а такі дії свідчать про умисне ухилення від його виконання. У зв`язку з цим просить суд не приймати звіт відповідача про виконання судового рішення (у разі його подання), накласти на керівника відповідача штраф у максимальному розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та встановити новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду.

06.10.2026 за вх.№89671 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про накладення штрафу на керівника відповідача. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що на виконання рішення суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26 здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано доплату за період з жовтня 2025 року по вересень 2026 року в розмірі 14 892,15 грн. Водночас виплата зазначеної заборгованості здійснюватиметься в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046. Також повідомив, що листом від 21.09.2026 звернувся до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів, однак відповіді не отримав. Вважає, що вжив усіх можливих заходів для виконання судового рішення, а доказів умисного ухилення від його виконання позивачем не надано. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні заяви про накладення штрафу в повному обсязі.

13.10.2026 за вх.№92376 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких заперечив доводи відповідача щодо відсутності підстав для накладення штрафу. Зазначив, що відповідач фактично визнав невиконання судового рішення, оскільки продовжує виплачувати пенсію в попередньому розмірі 6 341,02 грн замість перерахованих 7 851,47 грн, а також не виплатив заборгованість у сумі 14 892,15 грн. Наголосив, що посилання на відсутність бюджетного фінансування та необхідність виділення коштів Пенсійним фондом України не звільняє відповідача від обов`язку виконати судове рішення. Вважає, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для його виконання, а наведені ним заперечення мають формальний характер. Просив відхилити доводи відповідача та задовольнити заяву про накладення штрафу в повному обсязі.

14.10.2026 за вх.№92944 від представника ГУ ПФУ у Львівській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №380/6072/26. У звіті відповідач зазначив, що на виконання судового рішення здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2025 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та з 01.03.2026 на коефіцієнт 1,121. За результатами перерахунку нараховано доплату до пенсії за період із жовтня 2025 року по вересень 2026 року в сумі 14 892,15 грн. Водночас відповідач повідомив, що виплата пенсії позивачу здійснюється щомісячно в розмірі 6 341,02 грн, а виплата нарахованої заборгованості залежить від виділення відповідного бюджетного фінансування. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 врегульовано порядок використання бюджетних коштів на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень.

На підтвердження вжитих заходів відповідач послався на направлення листа від 21.09.2026 №1300-1003-5/146283 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів. У відповідь Пенсійний фонд України листом від 01.10.2026 №2800-030101-9/77038 повідомив, що фінансування відповідних виплат здійснюється згідно з установленим нормативно-правовими актами порядком. Крім того, Пенсійний фонд України листом від 25.09.2026 №2800-050203-5/75393 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України щодо виділення бюджетних асигнувань у повному обсязі. Відповідач також повідомив про внесення рішення суду до підсистеми «Реєстр судових рішень» інформаційної системи Пенсійного фонду України. Наголосив, що територіальний орган Пенсійного фонду України не має можливості самостійно забезпечити виплату заборгованості без відповідних бюджетних призначень, а відсутність фінансування є обставиною, яка не залежить від його волевиявлення. Вважаючи, що ним вжито всіх можливих заходів для виконання судового рішення, просив суд прийняти поданий звіт.

При вирішенні питання щодо прийняття звіту про виконання рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої-другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд наголошує на тому, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Визначена статтею 382 КАС України процедура судового контролю за виконанням судового рішення спрямована на забезпечення обов`язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд в ухвалі від 05.08.2025 у справі №580/2522/24 наголосив на тому, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Водночас, Верховний Суд України у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2025 у спосіб послідовного збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2020, 2021, 2022, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2024 на 1,0796, з 01.03.2025 на 1,115 та з 01.03.2026 на 1,121, а також нараховано відповідні суми доплати за минулі періоди. При цьому нараховані на виконання рішення суду суми у повному обсязі позивачу не виплачені. Відповідач зазначає, що виплата заборгованості залежить від виділення відповідного фінансування, у зв`язку з чим звернувся до Пенсійного фонду України з проханням виділити кошти для виконання судового рішення.

Оскільки рішення на теперішній час є невиконаним у повній мірі з огляду на невиплату позивачу заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, відсутні підстави вважати рішення суду виконаним.

Відповідно до частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті звіту тягне за собою необхідність накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас частиною п`ятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, здійснення керівником суб`єкта владних повноважень достатніх і вичерпних дій, які спрямовані на виконання судового рішення, є підставою для звільнення його від сплати штрафу.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що керівником відповідача були вчинені дії, спрямовані на виконання судового рішення, які, однак, не призвели до повного виконання судового рішення з незалежних від відповідача причин (через відсутність достатнього фінансування для виплати заборгованості по перерахованій пенсії). Вказані обставини, на думку суду, є підставою для звільнення відповідача від сплати штрафу.

З огляду на це, накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ у Львівській області на даному етапі процесу судового контролю є передчасним і непропорційним заходом впливу, оскільки матеріалами звіту підтверджується вжиття ним залежних від нього заходів для створення фінансових передумов реалізації рішення.

Згідно із статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2025 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12 236,71 грн на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115 та з 01.03.2026 1,121, із проведенням відповідного перерахунку та виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення набрало законної сили 19.08.2026.

На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача, що підтверджується долученими до звіту рішеннями про перерахунок пенсії за особовим рахунком № НОМЕР_2 . Зокрема, за результатами перерахунку з 01.10.2025 розмір пенсії позивача визначено в сумі 7 022,06 грн, з яких 6 854,62 грн становить основний розмір пенсії за віком та 167,44 грн доплата за понаднормовий стаж. Надалі, за результатами проведеної індексації з 01.03.2026, загальний розмір пенсії позивача визначено в сумі 7 851,47 грн, з яких 7 684,03 грн основний розмір пенсії за віком та 167,44 грн доплата за понаднормовий стаж.

Крім того, як убачається зі звіту відповідача, за результатами проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період із жовтня 2025 року по вересень 2026 року нараховано доплату в загальному розмірі 14 892,15 грн. Водночас відповідач повідомив, що фактична виплата пенсії позивачу з 01.03.2026 продовжується в розмірі 6 341,02 грн щомісяця. Таким чином, незважаючи на проведений перерахунок пенсії та визначення її нового розміру, фактична виплата пенсії в перерахованому розмірі 7 851,47 грн не здійснюється. Також матеріали поданого звіту не містять доказів виплати позивачу нарахованої заборгованості в сумі 14 892,15 грн.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення фінансування виплат, нарахованих на виконання судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 21.09.2026 №1300-1003-5/146283 звернулося до Пенсійного фонду України щодо виділення необхідних коштів. Листом від 01.10.2026 №2800-030101-9/77038 Пенсійний фонд України повідомив, що спрямування коштів на виплату перерахованих за судовими рішеннями пенсій та погашення заборгованості здійснюється відповідно до порядку, визначеного чинними нормативно-правовими актами.

Окрім цього, Пенсійний фонд України листом від 25.09.2026 №2800-050203-5/75393 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо виділення в повному обсязі асигнувань із державного бюджету для забезпечення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень. Відповідачем також долучено відомості про включення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26 до обліку судових рішень у відповідній підсистемі інформаційної системи Пенсійного фонду України.

При цьому відповідач пов`язує неможливість фактичної виплати перерахованої пенсії та нарахованої заборгованості з відсутністю відповідного бюджетного фінансування, посилаючись на положення бюджетного законодавства та постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046.

Отже, дослідивши поданий відповідачем звіт та долучені до нього документи, суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача, визначено її новий розмір та нараховано відповідну заборгованість. Разом із тим судове рішення в частині фактичної виплати пенсії в перерахованому розмірі та погашення нарахованої заборгованості залишається невиконаним. Вжиті відповідачем заходи щодо звернення за бюджетним фінансуванням підтверджують здійснення організаційних дій, спрямованих на виконання судового рішення, однак самі по собі не свідчать про його повне фактичне виконання.

Проаналізувавши поданий відповідачем звіт, суд дійшов висновку, що останній не свідчить про виконання судового рішення від 09.06.2026 в адміністративній справі №380/6072/26 в повному обсязі, а тому суд не приймає поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду по цій справі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити новий строк Головному управлінню ПФУ у Львівській області для подання звіту про виконання рішення суду по адміністративній справі №380/6072/26 з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 248, 256, 382-1 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у прийнятті звіту від 14.10.2026 (вх.№92944) про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 по адміністративній справі №380/6072/26.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/6072/26.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк, протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення суду від 09.06.2026 в адміністративній справі №380/6072/26 з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.295 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна